Єдиний унікальний номер 722/2416/24
Номер провадження 2/722/93/25
21 березня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Ратушенка О.М.
секретаря Кушнір І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суд із вказаним вище позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №03.07.2024-100001086, шляхом підписання заяви. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 03.07.2024 року, строком на 98 днів, під проценти: ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 періодів, ставка «Економ» - фіксована незмінна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за даним договором виконано у повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позовної заяви у нього утворилась заборгованість у сумі 27000,00 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн., по процентам в розмірі 10500,00 грн. по комісії 1500,00 грн. та по неустойці 5000,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Добровільно ОСОБА_1 заборгованість не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом до суду.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №03.07.2024-100001086 від 03.07.2024 року у розмірі 27000 грн. 00 коп., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Павленко Д.О. у судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр», у випадку неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином та завчасно повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності суду не подав, а також не подав відзив на позов.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без поважних причин або без повідомлення причин, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наведені вище норми закону, суд вважає за можливе розглянути справу без присутності сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі письмових доказів, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 03.07.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №03.07.2024-100001086, у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно заявки кредитного договору №03.07.2024-100001086 від 03.07.2024 року та додатка до анкети Позичальника, ОСОБА_1 ознайомився із всіма умовами кредитування та надав ТOB «Споживчий центр» свої анкетні дані, реквізити електронного засобу для перерахування коштів, інформацію про контактні дані близьких.
Укладення кредитного договору на обумовлених умовах відповідач підтвердив, що вбачається із підтвердження укладення кредитного договору від 03.07.2024 року.
Відповідно до умов договору від 03.07.2024 року, відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про електронний переказ коштів №442479107 від 03.07.2024 12:51, з строком користування 98 дні з дня його надання; дата повернення 08.10.2024 року; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 4 періодів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Розрахунок денної процентної ставки: 1,49% = (14600/10000)/98х100%. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 500 грн. Комісія нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 100 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного /неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно п.3.1. Договору за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-62XX-XXXX-1635.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною статті 634 ЦК України, передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що «припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору, розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту, що підтверджується наданим до суду розрахунком, який не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Згідно з довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №03.07.2024-100001086 від 03.07.2024 року наданої позивачем, заборгованість відповідача за кредитним зобов'язанням перед ТОВ «Споживчий центр» становить 27000,00 грн., яка складається із: 10000,00 грн. основний борг; 10500,00 грн. проценти; 5000,00 грн. неустойка;1500, 00 грн. комісія. При цьому, проценти по кредиту нараховані за період з 03.07.2024 по 08.10.2024.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
В Законі України «Про електронний цифровий підпис» зазначено, що електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року №223«Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання пере казу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, платіжна картка містить обов'язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.
Проте відповідач умови договору №03.07.2024-100001086 від 03.07.2024 року своєчасно і в повному обсязі не виконував, не надавав своєчасно ТОВ «Споживчий центр» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Із урахуванням наведених вище обставин та вимог закону, суд вважає, що заявлені ТОВ «Споживчий центр» позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі та доказів наявності підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 207, 509, 510, 525, 526, 527, 530, 610-612, 626, 628, 629, 634, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, ч.2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, ч.4 ст. 287, ч.2 ст. 288, ст.ст. 289, 352, 354 , п.15.5 Перехідних положень ЦПК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: 01032, м.Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором №03.07.2024-100001086 від 03.07.2024 року в розмірі 27000 (двадцять сім тисяч) грн. 00 коп. у т.ч.: 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 10500 ( десять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, 1500 ( одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. - сума заборгованості по комісії, 5000 (п'ять тисяч) грн.00 коп. - сума заборгованості по неустойці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: