справа № 631/145/25
провадження № 3/631/133/25
20 березня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку міста Краматорськ Донецької області,
громадянку України (ID паспорт з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_1 , виданий 09.10.2017 року органом 6317),
реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,
яка є фізичною особою-підприємцем,
зареєстрована та проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В ході проведення головним державним інспектором ГУ ДПС у Харківській області Андрощуком Р. Ю. перевірки господарського об'єкту - магазину, розташованого в АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 , податкова адреса: АДРЕСА_1 ), встановлено не проведення розрахункових операцій через РРО та не видача розрахункових документів встановленої форми та змісту, порушення розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування найменування товарів із зазначенням роду товарної підкатегорії згідно з ЦКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а також без зазначення цифрового значення штрих-коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, порушення встановлені та зафіксовані актом фактичної перевірки від 20.12.2024 року,- тобто порушення пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями), за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді з'явилась, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнала повністю та просила суворо не карати.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, її винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення № 2240/20-40-07-30 від 20.12.2024 року, складеного головним державним інспектором ГУ ДПС у Харківській області Андрощуком Р. Ю., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення(а. с. 1).
Відповідно до акту (довідки) фактичної перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 20.12.2024 року з додатком, в ході перевірки суб'єкта господарської діяльності - магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який фактично розташований за адресом АДРЕСА_2 ,- встановлено не проведення розрахункових операцій через РРО та не видача розрахункового документа встановленої форми та змісту на загальну суму 2054,00 гривень з урахуванням вартості покупки у розмірі 42,00 гривень. Повернення розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, а саме при продажу пива «Гараж» (касовий чек № 8799 від 26.11.2024) у розрахунковому касовому чеку відсутні 10 символів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при розрахунковій торгівлі алкогольними напоями у сумі 1214,00 гривень, згідно з додатком (а. с. 2 - 3).
Частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлено, що адміністративно карним є порушення встановленого законом порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 проступку, передбаченого частиною 1 статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є її щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність винної, та відсутність тої, що її обтяжує, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2 х 17 гривень = 34,00 гривень.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з неї й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 3028,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з неї слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 гривень, із розрахунку: 0,2 х 3028 гривень = 605,60 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтями 19, 57, 68, 125 і 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 1 статті 155-1, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34,00 гривень (тридцять чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко