Справа № 405/5280/24
2/405/975/24
заочне
17 січня 2025 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі головуючого-судді Драного В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 87 675,49 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.01.2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А - Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета - Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https:a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «АБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Проте в порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим станом на 06.07.2024 року має заборгованість в сумі 87 675,49 грн., яка складається з: 55 915,69 грн. - заборгованість за кредитом; 31 759,80 грн. - заборгованість по відсоткам.
За таких обставин, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Разом з позовом АТ «Акцент-Банк» подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи позивач не заперечує.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31.07.2024 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомленням) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду, з копією позовної заяви та доданими до неї документами були направлені за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцю проживання відповідача.
Відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України, заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Поштова кореспонденція, направлена судом на адресу ОСОБА_1 повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому він вважається повідомленим відповідно до норм п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК.
У відповідності до вимог ст. ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з огляду на те, що відповідач повідомлена про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін не подала, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою зазначеної вище статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.01.2018 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 13).
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився з договором про надання банківських послуг до його укладання та згодний з його умовами.
До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка» від 24.01.2018 року, який підписаний ОСОБА_1 простим електронним підписом, в якому зазначено базова відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячних платежів від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні (а. с. 14).
Також банком надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі Умови та правила (а.с. 18-24).
Відповідно до розрахунку, наданого АТ «Акцент-Банк», у зв'язку
з порушенням ОСОБА_1 зобов'язань за вказаним договором, його заборгованість перед банком станом на 06.07.2024 року становить в сумі 87 675,49 грн., яка складається з: 55 915,69 грн. - заборгованість за кредитом; 31 759,80 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 5-12).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом відзначається, що при укладенні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України відповідно до норм якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у згаданому випадку - АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вже зазначалось, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, зокрема, крім основної заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.
У заяві позичальника процентна ставка не зазначена.
Однак, пред'являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу
з Умов та Правил надання батьківських послуг, також послався на паспорт споживчого кредиту від 24.01.2018 року, який підписаний ОСОБА_1 простим електронним підписом та містить розміри процентних ставок.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У матеріалах справи міститься довідка банку за картами виданими ОСОБА_1 (а. с. 15), з якої вбачається, що термін дії картки до грудня 2024 року.
Відповідно ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведена обставина порушення відповідачем передбаченого договором обов'язку погашення заборгованості, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення позики, сплати процентів, у зв'язку з чим заборгованість в сумі 87 675,49 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім цього, відповідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн. на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором від 24.01.2018 року в розмірі 87 675 (вісімдесят сім тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 49 коп., а також судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В порядку статті 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний