Справа № 372/783/25
Провадження № 2-911/25
21 березня 2025 року м. Обухів
Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,
13 лютого 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Рабчуна Р.О.
17 лютого 2025 на адресу суду надійшла відповідь № 1125168 з Єдиного державного демографічного про місце реєстрації відповідача ОСОБА_2 .
Оскільки заява була подана з порушеннями вимог ст. 177 та ст. 177 ЦПК України ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 26 лютого 2025 року вказана заява була залишена без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії ухвали, а також роз'яснено, що у разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та буде їй повернута.
Згідно довідки про доставку електронного листа, позивачем ухвалу про залишення позову без руху особисто отримано 28.02.2025 року.
06 березня 2025 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.
Перевіривши матеріали вказаної заяви судом було встановлено, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків від 26.02.2025 року було виконано частково.
Так, позивачем доплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн., однак, позивачем не внесено на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки майна, на яку останній просить припинити право власності відповідача.
Невнесення позивачем на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки майна, на яку останній просить припинити право власності відповідача, перешкоджає відкриттю провадження у справі з огляду на таке.
Так, приписами ч.ч. 4 та 5 ст. 71СК України визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що у ст. 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Андрій Руденко проти України» (заява № 35041/05) уже зробив висновок про порушення національними судами статті 1 Першого протоколу до Конвенції з тих підстав, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди».
На необхідності врахування цієї практики Європейського суду з прав людини також неодноразово наголошував і Верховний Суд (зокрема й у постанові від 03.12.2020 у справі № 367/7792/16-ц).
ВП ВС зауважила, що приписи ч. ч. 4 та 5 ст. 71 СК України і ст. 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності треба розуміти так:
(а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі ст. 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації);
(б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні - Постанова ВП ВС від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
Оскільки позивач заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності, то позивачу необхідно внести на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки майна, на яку останній просить припинити право власності відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачкою не надано до суду доказів внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду.
Тобто станом на 21 березня 2025 року позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 26 лютого 2025 року, недоліки позову в повному обсязі не усунуто, тобто вимоги ЦПК України, щодо пред'явлення позову позивачем не дотримано.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, а саме - надасть суду підтвердження внесення коштів на депозитний рахунок суду суму дійсної вартості частки майна, на яку останній просить припинити право власності відповідача, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачеві, оскільки недоліки, що були зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, нею усунуто не в повному обсязі.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Р.О. Рабчун