БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/810/24
Провадження № 2/669/21/25
21 березня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Вишневського В.О.,
з участю: секретаря судового засідання Валігури А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачки ОСОБА_3 ,
представника відповідачки ОСОБА_4 ,
представника третьої особи Басок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір'я в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Ямпільської селищної ради Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини,
03 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову вказав, що з 18 листопада 2010 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , який на даний час розірвано за рішенням суду.
Від спільного проживання у них народились сини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказав, що між ним та відповідачкою виникли суперечки щодо проживання та виховання сина ОСОБА_5 та наразі між колишнім подружжям не досягнуто згоди стосовно визначення місця проживання дитини, а також участі у забезпеченні умов життя дитини.
Зазначив, що станом на сьогодні син проживає з батьком - ОСОБА_1 , ОСОБА_7 не бажає жити з матір'ю та має намір залишатись з позивачем. На відміну відповідачки, позивач не має наміру перешкоджати матері ОСОБА_7 в здійснені її прав та обов'язків щодо спільного сина.
Зважаючи на такі обставини, вважає за доцільне, щоб даний факт був врегульований судом.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 листопада 2024 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Семченко Г.С., позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Ніколайчук З.І. в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з тих підстав, що відсутній предмет спору, оскільки дитина відносно якої вирішується спір і так фактично проживає з позивачем і відповідачка не проти цього.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - органу опіки та піклування Ямпільської селищної ради, при вирішенні даного спору просила врахувати висновок органу опіки та піклування та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що 18 листопада 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Ямпільською селищною радою Хмельницької області (актовий запис № 26), який було розірвано рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року у справі № 669/1171/23.
Від спільного проживання у сторін народилися сини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 15 травня 2019 року (актовий запис № 10) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 14 серпня 2012 року (актовий запис № 23).
На даний час позивач з старшим сином ОСОБА_7 проживають разом без відповідачки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки, виданої Ямпільською селищною радою від 30 вересня 2024 року № 796/01-08 та актом про встановлення факту проживання в житловому будинку від 30 вересня 2024 року, слідує, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з дня народження проживає разом з батьком ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ямпільської селищної ради Хмельницької області щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою захисту прав, свобод та законних інтересів малолітньої дитини, взявши до уваги те, що ОСОБА_7 , проживаючи з батьком, залишається в звичному для нього середовищі, продовжує відвідувати школу, в якій навчався, спілкувався з однокласниками та друзями, враховуючи відсутність вагомих підстав для зміни місця проживання ОСОБА_7 , орган опіки та піклування Ямпільської селищної ради Хмельницької області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19 грудня 2024 року, виданого службою у справах дітей, сім'ї та молоді Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, в будинку, де проживає малолітній ОСОБА_7 створені належні санітарно-гігієнічні умови для проживання та виховання дитини, в сім'ї панують хороші відносини між ОСОБА_7 та його батьком, бабусею та всіма членами родини, хлопчик впевнено відстоює своє право залишитись з батьком.
Згідно з психологічним висновком від 17 грудня 2024 року № 42/2024-р ОСОБА_5 має тісні емоційні стосунки та демонструє прив'язаність до свого батька, ОСОБА_1 . ОСОБА_8 з ОСОБА_3 складні, дитина відчуває до неї недовіру. Окрім того, подальше проживання ОСОБА_7 спільно з батьком відповідатиме якнайкращим інтересам дитини, оскільки хлопчик висловлює бажання жити з татом, а ОСОБА_1 має необхідні можливості для задоволення його базових потреб та забезпечення всебічного розвитку.
Судом встановлено та доводиться матеріалами справи, що відповідачка фактично проживає окремо від позивача та сина ОСОБА_7 . Як на підставу своїх вимог про визначення місця проживання дитини позивач, посилається на існування між сторонами спору щодо визначення місця проживання дітей з ним.
Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 , висловив думку, що хотів би проживати разом з батьком, в будинку який належить його бабусі і татовій мамі, в якому він проживає з народження. З батьком в нього дуже добрі стосунки, не такі як з матір'ю. Коли він востаннє був у неї, вона намагалась переконати його жити з нею, на що він не погодився.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили ту обставину, що ОСОБА_7 проживає з батьком в його родині, де до нього хороше відношення і дитина висловлює бажання жити разом з батьком.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зазначили про те, що відповідачка не проти того, щоб дитина проживала з батьком, проте в матері також з дитиною хороші стосунки і можливе проживання дитини з матір'ю.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, в тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
У п. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Враховуючи вимоги ст. 51 Конституції України, ст. 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, ст. 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема, про визначення місця проживання дитини встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні є обов'язком суду.
Аналіз національного законодавства вказує на те, що втручання суду у вирішення питання щодо місця проживання дитини має відбуватись у крайніх випадках, за наявності спору між батьками, задля сторонньої оцінки обставин, що визначені ч. 2 ст. 161 СК України.
Як на підставу своїх вимог про визначення місця проживання дитини позивач, посилається на існування між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини з ним.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що позивачем надано суду докази щодо наявності спору між ним та матір'ю дитини ОСОБА_5 щодо місця проживання дитини, підстави зазначені позивачем у позовній заяві та встановлені під час розгляду справи в суді для визначення місця проживання сина разом з ним, суд приходить до висновку про вирішення спору на користь позивача та визначення місця проживання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 .
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 3028 грн сплаченого судового збору, сплата якого належним чином підтверджується платіжною інструкцією від 12 серпня 2024 року № 0.0.3815529404.1.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 157, 160, 161 СК України та ст. 10, 13,81, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 316 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - орган опіки та піклування Ямпільської селищної ради Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паньківці Білогірського району Хмельницької області, з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Львів Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідачка - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
третя особа - орган опіки та піклування Ямпільської селищної ради Хмельницької області (ЄДРПОУ: 04403143), місцезнаходження: вул. Чернавіна, 52А, с-ще Ямпіль, Шепетівський район Хмельницька область.
Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ