Справа № 991/1821/23
Провадження № 11-кп/991/67/25
Головуюча суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
17 березня 2025 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 про відмову в роз'ясненні ухвали Вищого антикорупційного суду від 12.07.2024 у справі № 991/1821/23,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_6 ,
представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
На розгляді Вищого антикорупційного суду (далі також суд першої інстанції) перебувають матеріали кримінального провадження № 42016040010000006 від 11.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
У межах цього кримінального правопорушення, під час досудового розслідування, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою від 09.09.2021 у справі № 991/6231/21 задовольнив клопотання детектива і наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_12 , відкритих у банківських установах, зокрема в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», із забороною відчужувати кошти в частині видаткових операцій: НОМЕР_1 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 .
12.07.2024 суд першої інстанції, під час судового розгляду, ухвалою у справі № 991/1821/23 частково задовольнив клопотання захисника ОСОБА_8 та, зокрема, скасував арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 09.09.2021 у справі № 991/6231/21, а саме на 1/2 грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_12 , відкритих в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК»: НОМЕР_1 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_5 .
Надалі представник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» 12.12.2024 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив роз'яснити ухвалу від 12.07.2024 у справі № 991/1821/23 в частині того, з якої суми коштів знімати арешт, - яка була на дату виконання ухвали про арешт від 09.09.2021, на дату постановлення ухвали від 12.07.2024, на дату подання адвокатом заяви до банку про зняття арешту 08.10.2024, на дату виконання банком ухвали про скасування арешту чи на іншу дату. Зазначив, що суми на банківських рахунках, арешт на яких скасовано, не діляться порівну.
За результатами розгляду вказаної заяви, суд першої інстанції 24.01.2025 відмовив у її задоволенні, оскільки дійшов висновку, що заява про роз'яснення фактично зводиться до внесення до судового рішення нових даних, які стосуються порядку виконання ухвали в частині розрахунку 1/2 частини грошових коштів, а це суперечить правовій природі роз'яснення, регламентованій положеннями статті 380 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про відмову в роз'ясненні ухвали від 12.07.2024 у справі № 991/1821/23, представник ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_6 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу (через «Електронний суд»). За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову по суті розгляду заяви.
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 380 КПК України, адже Банк є суб'єктом виконання спірної ухвали і йому незрозуміло з якої суми коштів треба знімати арешт, - яка була на дату виконання ухвали про арешт від 09.09.2021, на дату постановлення ухвали від 12.07.2024, на дату подання адвокатом заяви до банку про зняття арешту 08.10.2024, на дату виконання банком ухвали про скасування арешту чи на іншу дату. Акцентує на тому, що за цей весь час суми на рахунках значно змінилися (збільшилися), до того ж вони не діляться порівну.
Заперечення на апеляційну скаргу та узагальненні доводи особи, яка їх подала
17.03.2025 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами електронного зв'язку надійшли письмові заперечення представника власника майна ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на апеляційну скаргу. Адвокат просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки суть апеляційної скарги зводиться виключно до цитування заяви про роз'яснення ухвали, поданої представником ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» до суду першої інстанції, правову оцінку якій вже надав суд, постановивши ухвалу 24.01.2025. Представник Банку фактично просить роз'яснити порядок виконання ухвали від 12.07.2024 у справі № 991/1821/23, що не охоплюється положеннями ст. 380 КПК України. Наголошує на тому, що Банк виконав ухвалу від 12.07.2024 у справі № 991/182/23, про що свідчить лист від 05.02.2025.
Позиції учасників судового провадження
Представник банку підтримав апеляційну скару та просив її задовольнити, а представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 заперечував проти її задоволення.
Інші учасники в судове засідання не прибули та не надали суду свої позиції щодо заяви. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду заяви (ч. 2 ст. 380 КПК України).
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті оскаржуваної ухвали та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи та заперечення учасників судового провадження, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, та дійшла таких висновків.
Частиною 1 статті 380 КПК України закріплено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою учасників судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз'яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не має права змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо ж фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд має відмовити у роз'ясненні судового рішення.
Колегія суддів, проаналізувала ухвалу суду першої інстанції від 12.07.2024 у справі № 991/1821/23 та вважає, що її текст відповідає стандартам судового рішення та вимогам до змісту ухвали, визначеними ст. 372 КПК України, є цілком зрозумілим, резолютивна частина є конкретизованою та такою, що не підлягає подвійному трактуванню. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи підстави для часткового задоволення клопотання адвоката ОСОБА_8 , поданого в інтересах ОСОБА_7 , навів мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, та положення закону, якими керувався.
Водночас заява представника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про роз'яснення судового рішення фактично зводиться до внесення до судового рішення нових даних, що стосуються порядку виконання цієї ухвали в частині розрахунку 1/2 частини грошових коштів, що суперечить правовій природі роз'яснення, регламентованій положеннями ст. 380 КПК України. Самостійне та ініціативне проведення арифметичних розрахунків не входить до повноважень суду як при розгляді заяви про роз'яснення судового рішення, так і при розгляді клопотання про скасування арешту майна. Механізм, визначений у ст. 380 КПК України, не може використовуватися, якщо заявнику не зрозумілі аспекти, які безпосередньо пов'язані із виконанням судового рішення.
Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що питання розрахунку не порушувалось представником власника майна в межах клопотання про скасування арешту майна з огляду на визнання права власності саме на 1/2 грошових коштів як частини спільної сумісної власності подружжя.
Отже, викладене вище дозволяє колегії суддів дійти висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви представника ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема залишити ухвалу без змін (ч. 1 ст. 407 КПК України).
Таким чином, оскільки колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали, апеляційна скарга, з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 380, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4