Справа № 547/678/23 Номер провадження 22-ц/814/537/25Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
20 березня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Панченка О.О.,
Суддів: Кузнєцової О.Ю., Одринської Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2024 року, постановлене під головуванням судді Миркушіної Н.С., повний текст судового рішення виготовлено - 13.09.2024 у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представник позивачів - адвокат Грущенко Сергій Григорович до ОСОБА_1 за участю третіх осіб Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та Товариства Червоного Хреста України про стягнення коштів,-
Зміст позовних вимог
У серпні 2023 року адвокат Грущенко С.Г. який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завернувся до суду із вказаним позовом в якому зазначив, що позивачі є внутрішньо переміщеними особами (далі ВПО) з 11.07.2022 року і у період з липня 2022 року по 18.06.2023 року проживали у квартирі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .
За проживання, у вищевказаний період, у квартирі позивачі сплатили відповідачу орендну плату в сумі 31495, 00 грн., хоча остання отримувала компенсації за безоплатне тимчасове розміщення ВПО.
В зв'язку з вищевказаним позивачі просили стягнути з відповідача отримані нею грошові кошти в сумі 31495, 00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2024 року позов адвоката Грущенко С.Г. який діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 за участю третіх осіб Семенівської селищної ради Кременчуцького району Полтавської області та Товариства Червоного Хреста України про стягнення коштів - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 6 305,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 25190,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Рішення районного суду мотивовано тим, що позивачами доведено та не спростовано відповідачем, що остання незаконно отримувала грошові кошти від позивачів за оренду квартири, при цьому отримувала компенсацію від товариства Червоного Хреста України.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Відповідач ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Зазначає, що вона погодилася надати право проживання в квартирі за умови оплати позивачами спожитих комунальних послуг. Між нею та позивачами було досягнуто усіх домовленостей щодо способу та порядку користування квартирою.
З часу отримання позивачами статусу ВПО, які отримали прилисток, з лютого 2023 року вона почала отримувати компенсацію, саме з цього часу розрахунок за сплату комунальних платежів здійснювався зазначеними коштами.
Вказує, що судом першої інстанції не була врахована та не досліджена поведінка позивачів, їх добросовісність, як учасників цивільних правовідносин, що склалися в процесі користування майном.
Відповідно до частини 13 статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на ціну позову та зазначені норми закону, дана справа має розглядатися у письмовому провадженні без повідомлення її учасників.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеними особами з 11.07.2022 р. їх фактичне місце проживання/перебування на той момент: АДРЕСА_2 , що доводиться довідками про взяття на облік ВПО № 1625-7001338201 від 11.07.2022 року та № 1625-70013380019 від 11.07.2022 року.(а.с.6, 9 зворотні сторони)
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як ВПО з липня 2022 року по 18.06.2023 року проживали у квартирі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Власниця квартири - ОСОБА_1 отримувала від Товариства Червоного Хреста України компенсації за тимчасове розміщення ВПО з 09.2022 року по 05.2023 року в сумі 26016, 28 грн., що доводиться листом ТоваристваЧервоногоХрестаУкраїни від 26.02.2023 року (а.с.134-136).
При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перерахували ОСОБА_1 за оренду квартири грошові кошти в сумі 31 495,00 грн., з яких 6305,00 грн. перерахувала ОСОБА_2 (а.с. 12) та 25 190,00 грн. ОСОБА_3 (а.с.11, 13), що доводиться відповідними квитанціями АТ КБ «Приватбанк».
Застосування норм прав, що регулюють спірні правовідносини
Згідно п. 2 Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб (надалі по тексту Порядок) компенсація надається фізичним особам - громадянам України, які є власниками житла, або їх представниками, наймачами (орендарями) житла державної або комунальної власності, спадкоємцями, які прийняли спадщину, і безоплатно розміщували у своїх житлових приміщеннях зазначених упункті 1цього Порядку внутрішньо переміщених осіб, крім членів своєї сім'ї у розумінні Сімейного кодексу України (далі - особи, що розмістили внутрішньо переміщених осіб), для покриття витрат, пов'язаних з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб.
У п. 5 Порядку вказано, що для отримання компенсації особа, яка розмістила внутрішньо переміщених осіб, не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної в м. Києві держадміністрації, відповідної військової адміністрації за місцем розташування житлового приміщення заяву за формою згідно з додатком 2.
Відповідно до п. 6 Порядку заява розглядається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною в м. Києві держадміністрацію, відповідною військовою адміністрацією протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви.
Згідно п. 10 Порядку за результатами перевірки виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні в м. Києві держадміністрації, відповідні військові адміністрації узагальнюють наведену в заявах інформацію та з використанням інформаційно-аналітичної системи формують перелік згідно з додатком 5.
У п. 11 Порядку вказано, що персональні дані особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, передаються Товариству Червоного Хреста України для здійснення компенсації за його рахунок.
Відповідно до п. 14 Порядку Товариство Червоного Хреста України за результатами опрацювання отриманої від Мінреінтеграції інформації протягом місяця здійснює виплату компенсацію особам, що розмістили внутрішньо переміщених осіб, та інформує відповідні обласні військові адміністрації та Мінреінтеграції про обсяги здійснення такої виплати.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується також суд апеляційної інстанції, про те, щовідповідач ОСОБА_1 безпідставно отримувала грошові кошти від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за оренду квартири отримуючи при цьому компенсацію від товариства Червоного Хреста України.
Твердження відповідача про те, що у неї відсутній обов'язок повертати кошти позивачам з огляду на те, що вона отримувала грошові кошти від позивачів за сплату комунальних послуг не підтверджується належними та допустимими доказами.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2024 року- без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат .
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 13 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 березня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді О.Ю. Кузнєцова
Т.В. Одринська