Справа №760/22072/24
Провадження №2/760/4622/25
21 березня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Тесленко І. О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у вересні 2024 року до Солом'янського районного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в особі представника - Полякова О.В., з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "ФК "ЕЙС" (далі - Позивач), подає позов до Боржника, яким є ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Боржник) про стягнення заборгованості у зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за кредитним договором № 102894075 від 21.01.2023 на суму 47573,91 грн. 21.01.2023. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач (разом - Сторони) уклали Кредитний договір № 102894075 (далі - Договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису (Додаток № 2). Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання (Додаток № 4). Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа. Правилами до Кредитного договору передбачено, що Позичальник у Заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (Розділ 3 Правил). Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2U25X. Зокрема, 21.01.2023 Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційнотелекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (Додаток №5). Відповідно до п. 14.2 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (Додатки №6 та №7 ). Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Окремо звертаємо увагу на висновки, до яких дійшов Верховний суд у постанові від 02.11.2021 під час розгляду справи № 243/6552/20. Зокрема Верховним судом було зазначено, «що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Договір про надання кредиту підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Зокрема, звертаєм увагу Суду, без отримання листа на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між Первісним кредитором та Відповідачем не був би укладений. Таким чином, у вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження № 61-8449св19); від 09вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною. Відповідно до п.2.1. договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 10050 грн 00 коп. (десять тисяч п'ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним. Відразу після вчинених дій Відповідача, 21.01.2023 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 10050,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень (Додаток № 8). Зокрема, на підтвердження даної інформації Позивачем також долучено документ, виданий та підписаний електронним підписом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (банк, що здійснював платіж), з якого вбачається, що операція по перерахування коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок Боржника (Додаток №9). Таким чином, Позивачем долучено всі наявні докази, що підтверджують зобов'язання Відповідача за кредитним договором та факт перерахування коштів на картковий рахунок Боржника. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (Додаток №10). 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020(Додаток №11). При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року( Додаток №12). В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (Додаток №13). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (Додаток №14). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 , передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №222 від 28.03.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 22 716,24 грн (Додаток №15). Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2022 . Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним № 102894075 від 21.01.2023 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 28.03.2023, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 222. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги Позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 102894075 від 21.01.2023 до ТОВ «Таліон Плюс» (Додаток №30). Звертає увагу Суду, що реєстр прав вимог №222 від 28.03.2023 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 21.01.2023. Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року (Додаток №16). Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 47573,91 грн. (Додаток № 17). Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 17/07/2024 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором (Додаток № 18). За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 47573,91 грн., (Додаток № 19). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17/07/2024 від 17.07.2024(Додаток №20). Відповідно до Договору Сторони погодили наступні умови кредитування: Згідно із п. 3.1. кредитного договору № 102894075 від 21.01.2023 Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1899 грн 60 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. На момент укладення цього Договору, Сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 20.02.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка). Зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Розрахуноки заборгованості, підготовлені ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» за Кредитним договором № 102894075 від 21.01.2023 наведено у додатках до позовної заяви (Додаток №21, №22). Звертаємо увагу Суду, що в наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від Клієнта до Фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості Боржником. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №102894075 від 21.01.2023, становить - 47573,91 грн., яка складається з наступного: 10050,00 грн. - заборгованість по кредиту; 37523,91 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 17.07.2024- 19.08.2024(Додаток №23). З врахуванням наведеного просив стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" (02090, місто Київ, Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 102894075 від 21.01.2023 року у розмірі 47573,91 грн., судровий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00грн.
13 листопада 2024 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якій останній зазначив, що із сумою заборгованості у розмірі 47573, 91 гривень не погоджується, нараховану загальну суму заборгованості в розмірі 47573,91 грн. вважає не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не є задоволенню. 28 березня 2023 року на виконання положень договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було складено та підписано реєстр права вимоги № 222, за яким передані (відступлені) права вимоги за кредитним договором № 102894075 від 21 січня 2023 року. Вважає цей доказ неналежним для підтвердження факту переходу права від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року, адже наданий Позивачем витяг з Реєстру прав вимоги № 222 від 28.03.2023 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, містить у собі лише прізвище позичальника, номер і дата кредитного договору та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості (за наявності), напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. У матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за цим договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Також з посиланням на норми ЦК України зазначив, що відступлення права моги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу прав. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Також, з приводу послуг з правової допомоги зазначав, що сума 6 000,00 грн. на його думку є завищеною та не співмірною зі складністю справи.
29 листопада 2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій вказано наступне. 28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу №28/1118-01. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором. Відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Таким чином, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення є право вимоги до ОСОБА_1 Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2021 року. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. 28.03.2023 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "Таліон Плюс" складено та підписано Реєстр прав вимоги № 222 за яким передані (відступлені) права вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Реєстру прав вимоги №222 від 28.03.2023, відповідно до якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 22 716,24 грн. Таким чином, договір № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2023. Так, реєстр передачі прав вимоги укладено в рамках дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у відповідності до наступних редакцій. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за Кредитним договором №102894075 від 21.01.2023 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 28.03.2023, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги №222. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. На підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс", Первісним кредитором передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту Відповідачу та були долучені Позивачем до позовної заяви. Надана копія договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс». Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс" відбулося відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 Звертаємо увагу, що Реєстр прав вимог підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 28.03.2023, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №222 від 28.03.2023, копію якого було подано до суду. Тобто, реєстр прав вимог №222 від 28.03.2023підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 21.01.2023. При цьому звертаємо увагу суду, що вказані умови Договору факторингу не є підставою для переходу права вимоги за ним. Як зазначається вище, право вимоги за вказаним Догово ром факторингу відступалось після підпису відповідних Реєстрів прав вимоги. Відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено, що Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №102894075 від 21.01.2023. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Вказані обставини підтверджуються Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 47573,91 грн. Реєстр прав вимог підписаний між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 20.12.2023, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог №2 від 20.12.2023, копію якого було подано до суду першої інстанції. Тобто, реєстр прав вимог №2 від 20.12.2023 був підписаний вже після укладення Кредитного договору № 102894075 від 21.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем. Слід також звернути увагу, що відповідно до п.п. 5.3.3 договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Копія договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». 17.07.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №17/07/24 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором на загальну суму 47 573,91 грн., що підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 та Актом приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу №17/07/24 від 17.07.2024. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за Кредитним договором.
12 вересня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 13 вересня 2024 року.
Судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі. Остання відповідь на такий запит надійшла до суду 07 жовтня 2024 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року справу прийнято до провадження та постановлено вищевказану справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
В судові засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив у випадку неявки представника позивача в судове засідання проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Представник відповідача в судове засідання 31 січня 2025 року з'явився, зазначив, що зобов'язання передавалось три рази, при цьому, відповідач не повідомлявся про це жодного разу. При першому переході заборгованість буда 22 716,24 грн. також вказав, що перша передача відступлення права вимоги не підтверджена, тож наступні переходи є недійсними. Вказав, що на його думку позивач не довів перехід до нього права вимоги.
В судове засідання призначене на 21 березня 2025 року представник відповідача не з'явився, 04 лютого 2025 року надав суду заяву у якій просив розгляд справи здійснити без участі відповідача та його представника, просив відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в судовому засіданні 21 березня 2025 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
Судом встановлено, що 21 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 102894075 (а.с. 21 - 29).
Згідно умов Кредитного договору сума кредиту складає 10 050 грн. 00 коп., кредитна лінія надається строком на 30 днів, дисконтна процентна ставка - 766,50% річних, що на день укладення договору становить 2,10%.
ОСОБА_1 було надано ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» заявку на отримання грошових коштів в кредит від 21.01.2023 року, сума кредиту - 10 050,00 грн., строк кредиту - 30 днів, номер карти НОМЕР_3 (а.с. 36).
Також, судом досліджено Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №102894075 від 21.01.2023 року (а.с. 20 - 21), Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» (а.с. 30 - 35), Довідку щодо дій позичальника в Інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сформовану 29.12.2023 року (а.с. 37), Порядок дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладання електронного договору та отримання фінансових послуг під торгівельною маркою «MONEYVEO» (а.с. 38 - 44), Алгоритм дій ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» стосовно укладання кредитних договорів (а.с. 45 - 46).
Як вбачається з платіжного доручення від 21.01.2023 року, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перераховано ОСОБА_1 (№ рах НОМЕР_3 ) грошові кошти в сумі 10 050,00 грн. (а.с. 47).
Перерахування грошових коштів підтверджується також Довідкою №07_1/2024 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 48 - 49).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно із ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII, встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 102894075 від 21 січня 2023 року.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов'язання за Кредитним договором № 102894075 від 21 січня 2023 року, надавши відповідачу кредитні кошти у сумі 10 050 грн., що підтверджується належними доказами.
Також, відповідно до умов договору сторонами було погоджено сплату процентів за користування грошовими коштами в розмірі 2,1% на день.
28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «Таліон Плюс» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 50 - 55).
28 листопада 2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року (а.с. 56).
31 грудня 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (а.с. 57 - 61).
31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 62).
31 грудня 2021 року сторони Договору факторингу ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 63).
Відповідно до п.4.1. вказаного договору, наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку.
Згідно до п.1.3. вказаного договору, право вимоги - права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 222 від 28.03.2023 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року, боржник - ОСОБА_2 , сума заборгованості 22 716,24 грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу - 10 050,00 грн. та заборгованості по відсоткам - 12 666,24 грн. (а.с. 64 - 65).
Позивачем надано також Розрахунок заборгованості за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», з якого вбачається, що заборгованість за зазначеним кредитним договором станом на 28.03.2023 року складала 22 716,24 грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу - 10 050,00 грн. та заборгованості по відсоткам - 12 681,24 грн. (а.с. 81 - 83), Довідку ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо відступлення права вимоги за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року (а.с. 95).
Відповідно, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Тобто, право вимоги за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року, перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 28 березня 202 року, відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 222 в сумі 22 716,24 грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу - 10 050,00 грн. та заборгованості по відсоткам - 12 681,24 грн. (а.с. 81 - 83).
Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (як Клієнтом) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (як Фактором) укладено Договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язався відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 66 - 70).
Відповідно до п.4.1. вказаного договору, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Як вбачається з реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було передано право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року в сумі 47 573,91 грн., в тому числі: заборгованість по основному боргу 10 050,00 грн., заборгованість по відсоткам - 37523,91 (а.с. 71 - 73).
17 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (як Клієнтом) та ТОВ «ФК «ЕЙС» (як Фактором) було укладено Договір факторингу №17/07/24, відповідно до умов якого Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить фактору (а.с. 74 - 78).
Як вбачається з Реєстру боржників до Договору факторингу №17/07/24 від 17.07.2024 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» було передано право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року в загальній сумі 47 573,91 грн., у тому числі прострочене тіло - 10 050,00 грн., прострочені відсотки - 37 523,91 грн. (а.с. 79 - 80).
Позивачем також надано Розрахунок заборгованості за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого заборгованість станом на 20.12.2023 року складає тіло - 10 050,00 грн., проценти - 37 523,91 грн. (а.с. 84 - 85), виписку з особового рахунку за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року за підписом ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с. 86).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми отриманих коштів за кредитним договором в розмірі 10 050 грн., яка була відступлена позивачу відповідно до договорів факторингу.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, доказів здійснення погашення кредиту відповідачем надано суду не було.
Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному кредитному договору в загальній сумі становить 10 050,00 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за кредитним договором №102894075 від 21 січня 2023 року, укладеним з ТОВ «Манівео швидка допомога», підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем договору дана фінансова установа надала позичальнику суму позики, а останній зобов'язувався повернути надану позику у повному обсязі у визначений договором строк, тобто протягом 30 днів.
Таким чином, позикодавець відповідно до ст. 1048 ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначені позивачем до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою включає період, який виходить за межі строку кредитування.
Крім того, суд зважає на те, що відповідно до досліджених судом договорів факторингу відступлено було саме заборгованість в сумі, яка існувала станом на момент її передачі (відступлення) Кредитодавцем, строк платежу за якою настав, а саме у розмірі 22 716,24 грн.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, то заявлені ТОВ «ФК «ЕЙС» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою у сумі понад суму, яка була відступлена Кредитодавцем (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») є безпідставними та задоволенню не підлягають.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 12 666,24 грн.
Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 22 716,24 грн., яка складається з: заборгованості по основному боргу - 10 050,00 грн. та заборгованості по відсоткам - 12 666,24 грн.
Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн. (а.с. 17).
Так як позов ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 156,70 грн., виходячи з розрахунку: 22 716,24 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 47 573,91 грн. (розмір заявлених позовних вимог).
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Так, позивачем на підтвердження понесених витрат, надано договір про надання правничої допомоги №26/07/24-01 від 26 липня 2024 року (а.с. 87 - 88), Додаток №1 до нього (а.с. 88), Додаткову угоду №4 до договору від 26 липня 2024 року (а.с. 89 - 90), Акт прийому - передачі наданих послуг від 26.07.2024 року (а.с. 91). Однак не надано квитанції про сплату вартості послуг, у заявленому розмірі, а тому витратина професійну правничу допомогу стягненню не підлягають.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 512, 514, 524, 525, 526, 530, 625, 629, 1046, 1048, 1077 ЦК України, ст. ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №102894075 від 21.01.2023 року у розмірі 22 716 грн. 24 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 156 грн. 70 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02090, місто Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956);
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя І. О. Тесленко