Справа № 359/12891/24
Номер провадження 2/337/418/2025
20 березня 2025 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Габуєва Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди, -
Позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди.
В заяві зазначив, що 21.12.2020 між позивачем та ТОВ «Бакіто» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Каско Corporate», предметом якого були майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Renault Master Fourgon 2.3 MT, д.н. НОМЕР_1 .
06.10.2021 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, який був застрахований позивачем, та автомобіля Peugeot Partner, д.н. НОМЕР_2 , яким керував відповідач. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2021 винуватцем ДТП визнано відповідача.
Внаслідок ДТП застрахованому позивачем транспортному засобу Renault Master Fourgon 2.3 MT, д.н. НОМЕР_1 , було завдано механічних ушкоджень, позивачем було ухвалено рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 43 580,40 гривень. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як водія Peugeot Partner, д.н. НОМЕР_2 була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг», у зв'язку з чим позивач звернувся до вказаного страховика про відшкодування йому шкоди, завданої внаслідок виплати страхового відшкодування.
Страховик відповідача ТДВ «СГ «Оберіг» виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 28 055,06 гривень (з урахуванням зносу та франшизи), решту ж суми відшкодування у розмірі 15 525,34 гривень позивач просить стягнути з відповідача як з особи, діями якої було завдано майнової шкоди.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05.12.2024 підсудність справи визначено за Хортицьким районним судом м. Запоріжжя.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.
Представник відповідача подав відзив, заперечивши проти позовних вимог позивача, вважаючи їх необгрунтованими. Зазначив, що розмір шкоди не підтверджено належними та допустимими доказами. В матеріалах справи присутній лише протокол огляду транспортного засобу від 07.10.2021, складений незрозумілою особою ( ОСОБА_2 ) на бланку ПАТ «Страхова компанія «Уніка» та рахунок-фактура, складений ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський». Також на думку представника відповідача, позивачем не надано повне листування з ТДВ «СГ «Оберіг», який здійснено лише часткову оплату відшкодування, але в матеріалах відсутнє обгрунтування, чому відшкодування здійснено в розмірі, меншому, ніж розмір завданої шкоди. В матеріалах відсутній акт оцінювача, звіт суб'єкта оціночної діяльності або висновок експерта. Відповідача не запрошували на огляд пошкодженого автомобіля в порушення законодавства, позивач не викликав і не повідомляв відповідача про здійснення огляду. Крім того, представник відповідача зазначив, що за страховим полісом ліміт відповідальності відповідача становив 130 000 грн, що значно перевищує суму завданої шкоди.
Також представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі ТДВ «СГ «Оберіг» як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також про витребування у позивача та ТДВ «СГ «Оберіг» відповідної документації щодо врегулювання страхового випадку.
Представником позивача було надано відповідь на відзив, в якому останній заперечив проти доводів сторони відповідача. Зазначив, що розмір шкоди визначено на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, затвердженої наказам Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відповідно до п. 8.5.9-8.5.10 якої кількість та вартість необхідних для ремонту матеріалів та складових частин транспортних засобів визначаються за інформацією довідкової літератури та комп'ютерних програм, зокрема, для складання кошторису відновлювального ремонту було використано комп'ютерну програму «Audatex». Між позивачем та ТОВ «Автомобільний центр «Голосіївський» було укладено договір про надання послуг з ремонту транспортних засобів, за умовами якого сторонами узгоджується перелік пошкоджених складових частин, що підлягають ремонту та заміні за рахунок страхового відшкодування. Виклик заінтересованих осіб для технічного огляду здійснюється у разі потреби і не є обов'язковим. Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на його отримання, проте страховик самостійно приймає рішення про виплату або відмову в здійсненні виплати страхового відшкодування. Платіжне доручення ТДВ «СГ «Оберіг» як додаток до позовної заяви було посвідчено представником позивача, відтак, воно є належним доказом розміру виплаченого позивачу страхового відшкодування. Таким чином, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.
Протокольною ухвалою в судовому засіданні 19.02.2025 представнику відповідача відмовлено в задоволенні клопотання про залучення ТДВ «СГ «Оберіг» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки представник відповідача належним чином не обгрунтував, яким чином рішення у справі може вплинути на права або обов'язки вказаного товариства.
Ухвалою суду від 19.02.2025 у позивача та ТДВ «СГ «Оберіг» витребувано докази, а саме: належним чином завірені копії рішення про виплату страхового відшкодування та платіжного документа про виплату страхового відшкодування, завірені копії документації щодо врегулювання страхового випадку, у тому числі копії рішення про виплату страхового відшкодування та інших документів в обгрунтування виплати відшкодування у розмірі 28 055,06 гривень (меншому, ніж розмір вимоги позивача - 43 580,40 гривень).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечили проти позовних вимог з підстав, наведених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2021 у справі № 369/14721/21 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за таких обставин: 06.01.2021 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Peugeot Partner, д.н. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Master Fourgon 2.3 MT, д.н. НОМЕР_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту «Каско Corporate № 826003/4100/0000378, укладеним між позивачем та ТОВ «Бакіто», позивач застрахував автомобіль Renault Master Fourgon 2.3 MT, д.н. НОМЕР_1 (франшиза - 0 (нуль), відшкодування здійснюється без врахування зносу).
Відповідно до полісу АР 002307160 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Peugeot Partner, д.н. НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ «СГ «Оберіг». Ліміт за шкоду життю та здоров'ю - 260 тис грн, ліміт за шкоду майну - 130 тис грн, франшиза - 2 500 гривень.
Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 07.10.2021 встановлено опис пошкоджень транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури № ВР-0002833 від 07.10.2021 загальна вартість відновлювального ремонту становить 43 580,40 гривень. Згідно з ремонтною калькуляцією № 00464253 від 08.10.2021 (система Audatex) вартість ремонту з ПДВ становить 47 253,30 гривень.
Згідно зі страховим актом № 00464253 позивача подія ДТП кваліфікована як страховий випадок та ухвалено рішення про виплату суми страхового відшкодування у розмірі 43 580,40 гривень.
Відповідно до платіжного доручення № 252922 від 19.10.2021 позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 43 580,40 гривень.
29.10.2021 позивач звернувся до ТДВ «СГ «Оберіг» як до страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність відповідача» про відшкодування шкоди в розмірі 43 580,40 гривень (заява № 31192 на виплату страхового відшкодування).
ТДВ «СГ «Оберіг» виплатив регресний платіж позивачу у розмірі 28 055,06 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 10170 від 29.11.2021.
В обгрунтування виплати суми відшкодування в розмірі меншому, ніж розмір завданої шкоди, ТДВ «СГ «Оберіг» надано пояснення, відповідно до якого, розмір відшкодування зменшено у зв'язку із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу, оскільки строк експлуатації забезпеченого транспортного засобу значно перевищував сім років, за вирахуванням франшизи (розмір якої за умовами полісу становив 2 500 гривень).
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд критично оцінює заперечення сторони відповідача щодо належності та допустимості доказів розміру збитків та доводів щодо відсутності підстав стягнення з відповідача різниці між сумою виплаченого позивачем відшкодування та розміром завданої шкоди.
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинні на момент виникнення спірних правовідносин) обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим. Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення коефіцієнту приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
У разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу, суду необхідно виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової авто-товарознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 06.07.2018 у справі № № 924/675/17).
Відтак, суд дійшов висновку, що рахунок-фактура № ВР-0002833 від 07.10.2021 є належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля (у розмірі 43 580,40 гривень).
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12-13, 77, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» як відшкодування майнової шкоди кошти в розмірі 15 525,34 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн на загальну суму 18 553,34 грн (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні 34 копійки).
Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Олеги Теліги, б. 6, літ. В, код ЄДРПОУ 20033533);
відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ).
Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ