Справа №760/33321/24 2-з/760/63/25
03 березня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Букіної О.М.,
при секретарі Черчукан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Києві заяву представника позивача - ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди,-
20.12.2024 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріалипозовної ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення майнової та моральної шкоди.
08.01.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.
З огляду на вимоги майнового характеру та з метою забезпечення позову позивач просить накласти арешт на квартирою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачам та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо даної квартири.
У своєму клопотанні позивач вказує, що після проведення оцінки спричиненої внаслідок залиття позивачу квартири з вини відповідачів, відповідачі виставили квартиру АДРЕСА_1 в оголошенні на продаж на сайті 100realyty.
За вказаних обставин вважає, що відповідачами вчиняються дії з метою здійснення відчуження майна на користь третіх осіб з метою уникнення цивільно-правової відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, просить заяву про забезпечення позову задовольнити.
Сторони в судове засідання не з'явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно,що належить відповідачу та знаходиться у нього чи інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Встановлено, що предметом позову є стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття у розмірі 161 703,00 грн.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому,під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виходячи з викладеного, забезпечення позову має бути обумовлено предметом спору та наявністю обґрунтованого припущення того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Разом з тим, суд вважає, що спосіб захисту повинен мати практичне застосування та мати також на меті реальне та ефективне виконання можливого судового рішення,якщо воно буде прийняте на користь заявника.
Дослідивши матеріали справи та враховуючи ціну позову, суд вважає обґрунтованими припущення позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачам.
Разом з цим, суд не знаходить підстав для задоволення поданої заяви в частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної вище квартири, як необґрунтованої.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову, задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру квартирою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В іншій частині поданої заяви, відмовити.
Стягувач: ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) .
Боржник:
ОСОБА_3 , (ІПН-невідомий, адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
ОСОБА_4 , (ІПН-невідомий, адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
ОСОБА_5 , (ІПН-невідомий, адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
ОСОБА_6 (ІПН-невідомий, адреса реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М.Букіна