1Справа № 335/2446/25 2/335/1668/2025
20 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» від 25.09.2024, оформлене Протоколом №119 засідання комісії з розгляду Актів про виявлені порушення ПРРЕЕ.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано головуючому судді Рибалко Н.І.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданими до неї матеріалами, суддя приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів заяви вбачається, що спір виник з приводу утримання та користування нерухомим майном, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень частини першої статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 року та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370,372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
У постанові від 16.02.2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередній об'єкт спірних правовідносин.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким: визнати протиправним та скасувати рішення ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 25.09.2024, оформлене Протоколом №119 засідання комісії з розгляду Актів про виявлені порушення ПРРЕЕ.
Відтак предметом позову у цій справі є визнання та скасування рішення ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 25.09.2024 щодо самовільного підключення електропроводки до електричної мережі, що не є власністю ПАТ «Запоріжжяобленерго», за адресою: АДРЕСА_1 , тобто з утримання нерухомого майна, яке знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, а за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься саме до територіальної юрисдикції (підсудності) Оріхівського районного суду Запорізької області.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв'язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
Відтак, виходячи з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, для якого цивільним процесуальним законом встановлено виключну підсудність, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду відповідно до положень статті 30 ЦПК України за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За наведених обставин, враховуючи, що вимоги позивача нерозривно пов'язані з нерухомим майном, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , доходжу до висновку, що позов ОСОБА_1 з яким вона звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, повинен розглядатись у суді за правилами виключної підсудності, за місцезнаходженням нерухомого майна.
З огляду на викладене, з метою дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції, вважаю за необхідне у порядку п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, передати дану справу на розгляд Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 184, 187, 263 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу № 335/2446/25 (провадження № 2/335/1668/2025) за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж, третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Запоріжжя.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя: Н.І. Рибалко