Справа № 333/9560/24
Провадження № 2-а/333/36/25
29 січня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Михайлової А.В., за участю секретаря судового засідання Панченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Полуляха Сергія Юрійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Представник позивача адвокат Полулях С.Ю. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №490 від 07.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов вмотивовано тим, що 07.08.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову №490, відповідно до якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Підставою для винесення оскаржуваної постанови став протокол №585 складений 05.08.2024 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 . 15.07.2024 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Про причини неявки не повідомив.
Позивач вказує, що повістки про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.07.2024 року не отримував, про необхідність такого прибуття повідомлений не був. Крім того, з 13.07.2024 року по 16.07.2024 року перебував у відрядженні в АДРЕСА_1 у військовій частині НОМЕР_1 . Наголошує, що під час розгляду адміністративної справи надав уповноваженим особам ІНФОРМАЦІЯ_3 докази на підтвердження свого відрядження та неможливість прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений час. Натомість, ці докази не були взяті до уваги під час винесення постанови про притягнення позивача до відповідальності.
Крім того, вказує про відсутність будь-яких доказів, на підтвердження його винуватості, а також вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, протокол №490 складений з грубими порушеннями законодавства України, а інформація, наведена у ньому, не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.12.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача Крамаренко А.А. було подано відзив, в якому просить суд позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказує, що 12.07.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 було виписано ОСОБА_1 повістку про виклик на 08:00 год. 15.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для визначення призначення на особливий період. Вказану повістку позивач отримав, про свідчить проставлений його особистий підпис в розписці від 12.07.2024 року. Проте у вказаний в повістці час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився. Тому відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, надалі винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
10.12.2024 року представником позивача адвокатом Полулях С.Ю. було подано відповідь на відзив, у якій вказував про відсутність підстав для виклику позивача до органів ТЦК та СП, недолучення жодних доказів, які б підтверджували вину позивача, а також про відсутність фото- і відеофіксації із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським під час вручення повістки.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, зокрема:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно оскаржуваної постанови, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суд зауважує, що основною й обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є протиправне діяння. Відсутність цієї ознаки виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
У протоколі №585 від 05.08.2024 зазначено, що 15.07.2024 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з'явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про причини неявки не повідомив.
Судом встановлено, що постановою №490 від 07.08.2024 року, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 . ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді 17 000,00 грн. штрафу за те, що він вчинив вказане адміністративне правопорушення за таких обставин. 12.07.2024 року групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було виписано повістку про виклик на 08:00 год. 15.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 (за адресою: АДРЕСА_2 ) для визначення призначення на особливий період, вказану повістку ОСОБА_1 отримав, про що свідчить проставлений його особистий підпис в розписці від 12.07.2024 року. Проте, у визначений у повістці час, а саме 15.07.2024 року, ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постанова прийнята за наслідками розгляду протоколу №585 від 05.08.2024 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеного інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_6 старшим сержантом ОСОБА_3 . У протоколі були встановлені вищезазначені порушення вимог законодавства щодо неявки за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , неповідомлення про причини неявки
Надаючи оцінку доводам позивача та відповідача, суд зазначає, що процедурні порушення допущені ІНФОРМАЦІЯ_7 при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є достатньою підставою для скасування постанови №490 від 07.08.2024 і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Поміж іншого, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на порушення відповідачем вимог складання протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі Інструкція).
Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Ті ж самі вимоги поширюються на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що посадова особа, яка притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не зазначила в постанові №490 від 07.08.2024 конкретних доказів вчинення правопорушення.
Окрім того, довідка про роз'яснення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також відсутня в матеріалах справи.
Також, проаналізувавши надані суду докази було встановлено, що ОСОБА_1 отримав повістку №88МБП, за якою йому було запропоновано прибути 13.07.2024 року з 08:00 до 12:00 год за адресою: АДРЕСА_2 з метою визначення призначення на особливий період. Втім, постановою №490 від 07.08.2024 року позивача було притягнуто до відповідальності за неявку до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.07.2024 року.
У відповідності до абзацу 2 частини 1статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Тобто, вказаним вище Законом передбачений виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для визначення їх призначення на особливий період.
Доказів на підтвердження того, що позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за врученою йому повісткою суду надано не було, розписку від 12.07.2024 року відповідачем до відзиву долучено також не було.
Таким чином, оцінюючи обставини події, яка стала підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на обсяг доказів, наявних в матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав і обставин, які у своїй сукупності свідчать, що позивачем було допущено порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність ознак протиправної діяльності в діях уповноваженої посадової особи відповідача, які слугують належною правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити. скасуванню, а справа закриттю.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем вимога, щодо стягнення судових витрат заявлена не була.
Керуючись ст.ст.5, 9, 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №490 від 07.08.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного
суду м. Запоріжжя А.В.Михайлова