печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52773/20-к
15 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12013110060002990, -
У грудні 2020 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року.
З матеріалів клопотання вбачається, що у ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 02.04.2013 року, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року у провадженні № 757/13632/18-к, накладено арешт на вилучене у ході проведення особистого обшуку у затриманого ОСОБА_4 , майно.
У судове засідання особа, яка подала клопотання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином. Через канцелярію суду адвокат подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність. На вимогах клопотання наполягав.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, проти задоволення заперечував та просив відмовити.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України, здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12013110060002990 від 02.04.2013 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 15, ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 368, ч.3 ст. 368-2, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 384 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року у провадженні № 757/13632/18-к, накладено арешт на вилучене у ході проведення особистого обшуку у затриманого ОСОБА_4 , майно.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року, при арешті майна, слідчий суддя виходив з того, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
З матеріалів долучених в обґрунтування клопотання про скасування арешту майна встановлено, що процесуальний статус ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013110060002990 не визначено, потреби в подальшому утриманні електронної книги PocketBook в корпусі чорного кольору, USB- кабелю не вбачається, оскільки слідчий суддя не знайшов достатніх підстав вважати, що дане майно підпадає під критерії визначені ст. 98 КПК України.
Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Разом з тим, вимоги про скасування арешту з решти майна, не підлягають задоволенню, оскільки арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи викладене, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
Клопотання - задовольнити частково.
Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22.11.2018 року у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 02.04.2013, в частині майна, а саме: електронної книги PocketBook в корпусі чорного кольору, USB-кабелю.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Ухвала не може бути оскарженою та підлягає безумовному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1