11.03.2025 Справа № 756/1610/25
Унікальний номер 756/1610/25
Номер провадження 2/756/2439/25
11 березня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 березня 2018 року, яка утворилася станом на 11 грудня 2024 року в розмірі 88650,57 грн., що складається зі заборгованості за тілом кредиту - 86236,61 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 2413,96 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 23 березня 2018 року між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг б/н (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В порушення умов зазначеного договору відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав своїх зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 11 грудня 2024 року має заборгованість в загальному розмірі 88650,57 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк», а також судові витрати.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 лютого 2025 року справу передано на розгляд головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 11 березня 2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Конверт повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». При цьому, позивачем перед зверненням до суду з позовом копія позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи що відповідач був сповіщений завчасно про день та час розгляду справи, до суду не з'явився, не скористалася правом на подання відзиву, не надав доказів на підтвердження поважності неявки, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, за відсутності належним чином сповіщеного відповідача.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 23 березня 2018 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір б/н, за умовами якого позивачем емітовано та видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який в подальшому збільшувався до 100000,00 грн.
З заяви вбачається, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомленим та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у Приватбанку і Тарифами банку.
На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за Кредитним договором № б/н від 23 березня 2018 року становить 88650,57 грн., яка складається з: 86236,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2413,96 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 24-47).
Судом також досліджена виписка по рахункам, відкритим на ім'я відповідача ОСОБА_1 , з яких встановлено, що він активно користувався кредитними коштами, витрачаючи на власні потреби (а.с. 48-65).
Згідно паспорту споживчого кредиту, дослідженого судом, встановлено, що позичальник власним підписом підтвердив, що з умовами надання кредиток «Універсальна», «Універсальна Gold», «Platinum», «World Black Edition», «Visa Signature», «MC World Elite», «Visa Infinite», «Infinite Private Banking» прикладами розрахунку суми плати за користування кредитними коштами ознайомлений 19 липня 2023 року (а.с. 77-81).
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
Як видно з паспорту споживчого кредиту, який підписаний позичальником, в ньому містяться відомості щодо погодженого між сторонами розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами (а.с. 77-81).
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови кредитного договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими.
Надання банком ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом встановлення для користування кредитного ліміту підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, випискою по картковому рахунку, відкритому на ім'я позичальника, з якого видно, що він активно користувався кредитним коштами.
Судом перевірений розрахунок заборгованості, наданий представником позивача, який суд вважає вірним. Відповідач не виконав узяті на себе зобов'язання щодо повернення використаних кредитних коштів у повному обсязі, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 88650,57 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» в сумі фактично використаних коштів та нарахованих відсотків.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що, АТ КБ «Приватбанк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахованих відсотків.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним. З урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д) заборгованість за кредитним договором б/н від 23 березня 2018 року, яка утворилася станом на 11 грудня 2024 року в сумі 88650,57 грн. (вісімдесят вісім тисяч шістсот п'ятдесят гривень п'ятдесят сім копійок). та судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11 березня 2025 року.
Суддя І.С. Шролик