Справа № 309/532/25
Провадження № 3/309/193/25
18 березня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Довжанин М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше за ознаками даної статті до адміністративної відповідальності не притягався, за ч.1 ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 234829, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається , що 31.01.2025 року о 10 годині 10 хвилин в с. Нижнє Селище вул. Борканюка водій автомобіля марки «Volkswagengolf», державний номерний знак НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився в законному порядку за допомогою газоаналізатора прилад Драгер 6810, результати тесту 0,71%, чим порушив вимоги п.2.9 а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Адвокатом Стець М.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , подано до суду письмові заперечення та заяву про розгляд справи на підставі поданого ним письмового заперечення та матеріалів справи у відсутності ОСОБА_1 та його захисника.
В письмовому запереченні на протокол про адміністративне правопорушення адвокат Стець М.І. посилається на те, щоматеріалисправи про адміністративнеправопорушення не містять доказів скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Покликається на те, що ОСОБА_1 31.01.2025 року не керував автомобілем«Volkswagengolf», державний номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль знаходився припаркований на вулиці напроти його будинку, по ул. Борканюкас.Нижнє Селище, в якому він сидів та очікував сусіда по імені Роман. В той момент до нього під'їхали на спеціальному автомобілі працівники поліції та провели за допомогою технічного приладу огляд на предмет алкогольного сп'яніння, результати тесту згідно приладу 0,71 %.
Письмове пояснення від ОСОБА_1 працівниками поліції не відібрано, та під час процедури оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не роз'яснено права на захист передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, через що всі поза процесуальні висловлювання ОСОБА_1 при розмові з працівниками поліції вважає недопустими доказами.
Також зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення в описі обставин та суті адміністративного правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, тому в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиноюпершоюстатті 130КУпАП.
В долучених до матеріалів справи відеофайлах записів з бодікамер поліцейських не зафіксовано факт зупинки та керування ОСОБА_1 автомобілем.
За таких обставин адвокат вважає, що провадження по справі за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи підвпливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9.А. Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідновимог статтею 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'активне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з статтею251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основіяких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данів становлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чизасобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згіднояких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгодженихміж собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, щовинуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд констатує, що об'єктивною стороною правопорушення у даній справі, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп"яніння.
Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 234829 від 31.01.2025 року відносно ОСОБА_1 , в якому суть адміністративного правопорушення сформульовано наступним змістом: «…31.01.2025 року о 10 годині 10 хвилин в с. Нижнє Селище вул. Борканюка водій автомобіля марки «Volkswagengolf», державний номерний знак НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'ніння, огляд на стан сп'яніння проводився в законному порядку за допомогою газоаналізатора прилад Драгер 6810, результати тесту 0,71%...».
Таким чином, в протоколі не зазначена така ознака, як «керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння» та вказано виключно про «перебування в стані алкогольного сп'яніння», наразі такий виклад обставин правопорушення створює умови для двозначності тлумачення складу адміністративного правопорушення та не дає можливості правильно визначити об'єктивну сторону правопорушення, за яке особа притягується до адміністративної відповідальності.
До того, в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, про що свідчить відсутність його підпису, що є порушенням права на захист та основоположних свобод людини.
З досліджених судом відеоматеріалів вбачається наступне:
Біля службового автомобіля поліції працівником поліції пропонується ОСОБА_1 надати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію автомобіля, на цю вимогу ОСОБА_1 заявляє, що свідоцтво про реєстрацію автомобіля знаходиться в його будинку, та показує на протилежну сторону вулиці на будинок. Автомобіль марки «Volkswagengolf», державний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться в нерухомому стані на узбіччі дороги. Далі ОСОБА_1 працівниками поліції пропонується пройти огляд на стан алкогольного чи іншого сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер та він проходить процедуру визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, результат 0.71%. Потім відеозаписом зафіксовано складання працівниками поліції процесуальних документів за ст.130 КУпАП. При цьому працівниками поліції пояснення від ОСОБА_1 не відбирається, права особи, що притягується до адміністративної відповідальності передбачені ст. 268 КУпАП не роз'яснено, при підписанні протоколу ОСОБА_1 проставляє запис, що незгідний з протоколом про адміністративне правопорушення.
Як об'єктивно вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису на диску, знятого працівниками поліції, відеозйомка обстановки та обставин подій даного правопорушення поліцейськими велася не з моменту початку виконання ними службових обов'язків (момент зупинки транспортного засобу).
Тобто, відеофіксація здійснена епізодично, та сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано, відеозапис не відтворює подій перед зупинкою автомобіля та саму зупинку.
При цьому, як вбачається із долучених відео записів уповноваженою особою ОСОБА_1 не було роз'яснено його права, передбачені ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що є порушенням його права на захист.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), об'єктивною стороною в данному правопорушенні є сааме керування транспортним засобом.
Знаданих суду доказів неможливо встановити об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Будь яких інших належних та допустимих доказів, які б спростовували ці ствердження, суду не надано і про їх наявність невідомо.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах "Лучанінова протии України" (рішення від 09 червня 2011 року, заява №16347/02), "Малофєєва протии росії " (заява № 36673/04), "Карелінпротиросії(рішеннявід 20 вересня 2016 року, заява № 926/08) Європейський суд робитьвисновок, що суд не має права самостійноредагувати фабулу правопрорушення, відображену і протоколі, абовідшукуватидокази на користьобвинувачення, яка по суті становить викладобвинувачення у вчиненніпевногоправопорушення, винуватість у скоєнніякоюпевноюособоюмаєдоводитися в суді; суд також не має права самостійновідшукуватидоказивинуватості особи у вчиненні правопорушення.
Отже, суд оцінивши вище наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і право свідомістю, приходить висновку, що матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 31.01.2025 року о 10 год. 10 хв. в с. Нижнє Селище по вул. Борканюка, Хустського району керував транспортним засобом марки «Volkswagengolf», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи вище наведене, суд приходить висновку закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.62, 129 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 253, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП внаслідок відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Хустського
районного суду: Довжанин М. М.