Справа № 308/402/25
19 березня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши заяву про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
встановив:
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на рахунки та майно відповідача в межах суми боргу, а саме 2896801, 35 грн.
Заява мотивована тим, що стороною позивача пред'явлено до суду позов про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивачки за договорами позики, гроші за якими дотепер не повернуті, а відтак накладення арешту на рахунки та майно відповідача в межах суми боргу, 3% річних та судового збору є необхідним для не допущення несумлінних дій відповідача.
Ознайомившись із розглядуваною заявою, матеріалами цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 152 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви, одночасно з пред'явленням позову або після відкриття провадження у справі.
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього 2881055, 75 грн., що складається з 2829200 грн. основного боргу, що становить 70730 доларів США, а також 3% річних за період з 23.05.2024 по 08.01.2025 в сумі 51855, 75 грн.
До позову додано розглядувану заяву про забезпечення позову.
10.01.2025 судом постановлено ухвалу, якою відкрито провадження за вищевказаним позовом, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;. п. 2 - забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З боргової розписки вбачається, що 23.05.2024 укладено договори позики, за яким позивач надав відповідачу 1629200 грн. та 1200000, за яким останній зобов'язався повертати щомісячно до 5 числа кожного місяця рівними платежами з кінцевим терміном погашення 30.10.2026.
За твердженням сторони позивача у встановлений строк відповідач отримані в борг грошові кошти у визначених частину позивачу не повернув.
Предметом спору є неналежне виконання відповідачем умов договорів позики.
Враховуючи викладене, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що предмет позову та заявлені стороною позивача заходи забезпечення позову є взаємопов'язаними, а невжиття вказаних заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивачки за захистом яких вона звернулася до суду.
Тож, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів сторони позивача, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, яке знаходить у власності відповідача, а також на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих на ім'я відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми боргу, з огляду на те, що предметом спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми 2881055, 75 грн.
Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 149-159 ЦПК України, суд
постановив:
Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі № 308/402/25.
Накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_1 , а також на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунках ОСОБА_1 , відкритих на ім'я відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах заявленої суми позовних вимог у 2881055 (два мільйона вісімсот вісімдесят одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 75 копійок.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов