Справа № 308/1461/25
1-кс/308/1136/25
20 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12025071170000068, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна - ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК України.
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що у провадженні СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження №12025071170000068, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2025 у справі №308/1461/25 задоволено клопотання слідчого про арешт майна та накладено арешт на належний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб - легковий автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «308», д.н.з. НОМЕР_1 , який було вилучено під час огляду місця події 27.01.2025 за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, біля території відділення інспекторів «Паладь-Комарівці» НОМЕР_2 прикордонного загону, за участі ОСОБА_5 (знаходиться на зберіганні на майданчику відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області за адресою с. Оноківці, вул. Головна, 55, Ужгородський район, Закарпатська область), та на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 на вказаний транспортний засіб, яке поміщено у спецпакет НПУ CRI 1126330 (знаходяться при матеріалах кримінального провадження).
При розгляді даного клопотання про арешт майна власник майна ОСОБА_4 не був присутній з огляду на його не повідомлення про дату й час судового засідання та не був повідомлений про постановлення вказаної ухвали у порядку, визначеному КПК України.
Зауважує, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025, огляд проведено 27.01.2025, а досудове розслідування станом на теперішній час проводиться вже понад один місяць, дійсному власнику вилученого майна не повідомлено про підозру у вчиненні злочину у даному кримінальному провадженні.
Крім того, адвокат звертає увагу, що із ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно вбачається, що постановою слідчого вилучені в ході огляду 27.01.2025 речі та документи були визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Із часу вилучення легкового автомобілю з свідоцтвом про його державну реєстрацію та визнання їх органом досудового розслідування речовими доказами слідчим не виносилася постанова про призначення експертиз, підозра якому станом на лютий 2025 року не пред'явлена. Таким чином, адвокат вважає, що у подальшому застосуванні арешту майна, що належить ОСОБА_4 , у даному кримінальному провадженні відпала потреба.
Вказує, що орган досудового розслідування за цей час поки володів даним майном з 27.01.2022 по сьогоднішній день мав достатньо часу оглянути їх, призначити при необхідності відповідну експертизу, тобто визначитися та довести, що дане майно є предметом, знаряддям злочину чи доводить якусь обставину у кримінальному провадженні.
На думку адвоката, викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту на майно, що вилучено у ОСОБА_4 , шляхом відчуження, заборони користування та розпоряджання вказаним майном, на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали.
На підставі наведеного, адвокат просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2025 у справі №308/1461/25 на транспортний засіб - легковий автомобіль марки «PEUGEOT», моделі «308», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, при цьому подав клопотання, згідно з якою просить розглянути клопотання про скасування арешту майна без його участі, зазначивши, що ним було скеровано слідчому у даному кримінальному провадженні клопотання від 14.03.2025 в інтересах власника арештованого майна ОСОБА_4 щодо надання відомостей про стан і хід досудового розслідування, про усі проведені слідчі/процесуальні дії із арештованим майном, однак станом на сьогодні відповідь від слідчого на дане клопотання адвоката не надійшла.
Слідчий та прокурор у судове засіданні не з'явилися, про час і місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим ухвалення рішення по суті клопотання про скасування арешту майна у відсутності осіб, які не з'явилися, на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши клопотання про скасування арешту майна та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато за фактом організації незаконного переправлення особи через державний кордон України до країн Європейського Союзу поза встановленими пунктами пропуску за грошову винагороду.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2025 (справа № 308/1461/25, провадження №1-кс/308/574/25) задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №12025071170000068, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Постановлено накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 27.01.2025, проведеного за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, біля території відділення інспекторів «Паладь-Комарівці» НОМЕР_2 прикордонного загону, за участі ОСОБА_5 , а саме: автомобіль марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 - автомобіля марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 , яке поміщено у спецпакет НПУ СRI 1126330.
Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя виходив з того, що враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно - автомобіль марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , є доказом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, подане клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником автомобіля марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 , є ОСОБА_4 , мешканець АДРЕСА_1 .
07.03.2025 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Положеннями ст. ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
У той же час, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.
Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, ст. 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Крім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП), заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A №98).
Слідчий суддя зазначає, що стороною кримінального провадження з боку обвинувачення на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025071170000068 не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, як арешт на майно, а саме у частині накладення арешту на автомобіль марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
З наявних матеріалів клопотання вбачається, що протягом досудового розслідування не встановлено, що вилучене майно, на яке накладено арешт, є предметом злочину чи отримано незаконним шляхом, протилежного стороною обвинувачення у судовому засіданні не доведено.
Разом з тим, стороною обвинувачення не доведено та не надано доказів, які б давали підстави для арешту вилученого майна, враховуючи, що досудове розслідування здійснюється протягом тривалого проміжку часу (відомості про кримінальне провадження №12025071170000068 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2025), незважаючи на те, що майно визнано речовим доказом. Також слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що у кримінальному провадженні №12025071170000068 власнику майна ОСОБА_4 підозра не повідомлялася.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає, що доводи представника власника майна, викладені в клопотанні, є обґрунтованими, у подальшому застосуванні арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2025 (справа № 308/1461/25, провадження №1-кс/308/574/25) на автомобіль марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 , відпала потреба, у зв'язку з чим подане клопотання підлягає до задоволення.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, і про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі №712/191/23 (провадження №51-3208кмо23)).
Керуючись ст. 174, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати частково арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2025 (справа № 308/1461/25, провадження №1-кс/308/574/25) на автомобіль марки «PEUGEOT 308», д.н.з. НОМЕР_4 , та свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1