Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/576/25
Провадження № 2-н/382/89/25
21 березня 2025 року м. Яготин Бориспілського району суд Київської області
Суддя Яготинського районного суду Київської області Савчак С.П. розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей.
На розгляд Яготинського районного суду Київської області надійшла цивільна справа за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей
Суддею Савчаком С.П. заявлено про самовідвід від розгляду справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, тобто є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Самовідвід судді обґрунтовано тим, що Губерський Я.М. є присяжним Яготинського районного суду Київської області та приймав рішення разом з суддею Савчаком С.П. у цивільних справах.
Той факт, що ОСОБА_2 відповідно до затвердженого списку присяжних Яготинського районного суду Київської області є присяжним та входить до складу суду при розгляді відповідних категорій справ, а тому вказане може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у неупередженості судді Савчака С.П., що розглядає справу, у зв'язку з зазначеним з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення в учасників та сторонніх спостерігачів будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді зазначеної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість судді, вважаю за необхідне заявити самовідвід від участі у розгляді вказаної справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36,37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 1, 2, 7, 8, 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про відвід (самовідвід) судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції норми іншого закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХХ черговим з'їздом суддів України 20.09.2024 року, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Відповідно до ч. 3 ст. 68 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Заява про самовідвід судді Савчака С.П. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до затвердженого списку присяжних Яготинського районного суду Київської області Губерський Я.М. є присяжним та входить до складу суду при розгляді відповідних категорій справ, а тому вказане може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Савчака С.П., що розглядає справу, тобто існують інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. На підставі зазначеного заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 41, 258-261, 351-355 ЦПК України України, суд
Заяву судді Сачака Сергія Петровича про самовідвід задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею 21 березня 2025 року.
Суддя С.П.Савчак