Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
справа № 521/18572/24
провадження № 2/521/1571/25
11 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Тарасюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що станом на 12.11.2024 року ним через мережу інтернет заключено договір на взяття кредиту у Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», через мережу “Miloan», а саме: Договір про споживчий кредит №6608752 від 10.08.2024 року з паспортом - на суму 1000,00 грн.
Позивач вказує, що в подальшому, а саме 11.08.2024 року по зазначеному вище договору було сплачено суму у розмірі 1244,00 грн., переплата склала 244,00 грн. з комісією 17,44 грн. З метою упередження конфліктних ситуацій щодо отриманих кредитних коштів, 28.08.2024 року він звернувся до керівництва ТОВ «МІЛОАН» зі зверненням підписаного ЕЦП відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з проханням провести перерахунок переплачених за зазначеними вище договорами коштів у сумі 244 грн. 00 коп., та коштів за перекази у сумі 17 грн. 44 коп., та повернути їх на його картковий рахунок. 29.08.2024 року на електронну пошту ним отримано відповідь з проханням надати актуальну довідку про проходження служби, Ф-5. 10.09.2024 року позивачем надано зазначену довідку Ф-5 від 05.09.2024 №67/338, 11.09.2024 року ним було отримано відповідь, що “Ваше звернення передано до юридичного відділу. Відповідь буде надана відповідно до вимог чинного законодавства України.». 10.10.2024 ним було отримано відповідь від 09.10.2024 №181/09-10. Відповіді отримано не було. В зазначеному листі зазначено “У випадку наявності надлишково сплачених коштів, Товариство протягом десяти робочих днів з моменту отримання Вами цієї відповіді здійснить повернення за банківськими реквізитами у форматі IBAN, наданими Вами у Зверненні», але станом на 12.11.2024 року повернення коштів не було, що і дає позивачу право звернутись до суду.
Позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» у непроведенні перерахунку переплачених відсотків за кредитним договором №6608752 від 10.08.2024 року; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» провести перерахунок незаконно нарахованих та переплачених коштів за кредитним договором №6608752 від 10.08.2024 року у сумі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 44 коп.; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до відповіді на відзив просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, справу розглянути за відсутності сторони відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 10.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір про споживчий кредит №6608752.
Відповідно до умов вказаного договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 1000 грн.
Відповідно до п. 1.5. Договору Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 4089.80 грн. Денна процентна ставка склада (4089.80 грн. / 1000.00 грн.) / 345 днів * 100% =1.19%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 12720.15 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 5089.80 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового, дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов'язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.
Згідно п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 230.00 грн., яка нараховується за ставкою 23.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 23.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Згідно п. 1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 3859.80 грн.
Згідно з відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №6608752 від 10.08.2024 року позивачем сплачено 1244 гривень.
28.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва ТОВ «МІЛОАН» зі зверненням відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з проханням провести перерахунок переплачених за зазначеним вище договором коштів у сумі 244 грн. 00 коп., та коштів за перекази у сумі 17 грн. 44 коп., та повернути їх на його картковий рахунок.
29.08.2024 року позивачем на електронну пошту отримано відповідь з проханням надати актуальну довідку про проходження служби, Ф-5.
10.09.2024 року позивачем надано зазначену довідку Ф-5 від 05.09.2024 №67/338, 11.09.2024 року ним було отримано відповідь, що “Ваше звернення передано до юридичного відділу. Відповідь буде надана відповідно до вимог чинного законодавства України.».
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, що підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Судом встановлено, що 19.11.2024 року року позивачу відмінено нараховані відсотки, за його зверненням сторновано надходження коштів за відмінені проценти у розмірі 14 грн. в рахунок сплати тіла кредиту по активному кредитному договору № 102063949 від 05.09.2024 року укладеному між Позивачем та Відповідачем, що відображено в відомостях про щоденні нарахування та погашення, які надані стороною відповідача до відзиву на позов.
За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно абзацу 2 ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункового обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супроводу послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про спожи кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, з на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Так, комісії банківської, кредитної установи не є тотожними поняттями з відсотками за користування кредитом, штрафними санкціями, пенею.
Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» у непроведенні перерахунку переплачених відсотків за кредитним договором №6608752 від 10.08.2024 року; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» провести перерахунок нарахованих та переплачених коштів за кредитним договором №6608752 від 10.08.2024 року у сумі 261 (двісті шістдесят одна) грн. 44 коп.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв'язку з порушенням права власності.
Як зазначено у п. 9 вказаної Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Між тим, до істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у такому спорі, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення; при цьому позивач зобов'язаний довести протиправність поведінки відповідача, розмір заподіяної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Однак, позивачем на виконання вказаних вимог законодавства не було надано суду належних доказів того, що йому було заподіяну моральну шкоду, яку він оцінив у розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, не доведено причинно-наслідковий зв'язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідача. Доводи про спричинення моральної шкоди, викладені позивачем, є безпідставними й необгрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги судом, в силу того позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які впливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п. 4 ч. 1 ст. 1, абзацу 2 ч.2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76, 77, 81, 89, 141, 265, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк
11.03.25