Справа № 495/3940/24
Номер провадження 1-кп/495/205/2025
20 березня 2025 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024164250000121 від 02.02.2024 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса Одеської області,з вищою освітою,тимчасово не працевлаштованого,раніше не судимого громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області- ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України,при наступних обставинах:
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, а також відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» особам чоловічої статі віком від 18 до 60 років виїзд за межі України обмежено. Термін дії воєнного стану в Україні Указом Президента України від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, продовжено на 90 діб з 16 листопада 2023 року.
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаним про введення на всій території України воєнного стану, а також розпочату мобілізацію до Збройних Сил України із встановленням обмежень щодо заборони перетинання деяких транзитних ділянок на прикордонних територій України громадянами України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, маючи умисел на пособництво у виготовленні підробленого тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та довідки військово-лікарської комісії про те, що він визнаний непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку, з метою перетину транзитної ділянки автодороги «Одеса-Рені» та в подальшому Державного кордону України, всупереч обмежень, передбачених Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», Законом України «Про правовий режим воєнного стану», усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, в один із днів листопада 2023 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), за допомогою власного мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , в який завантажено мобільний додаток (месенджер) «Telegram» зв'язався з невстановленою особою, яка розмістила в додатку оголошення, щодо виготовлення підроблених документів та повідомив їй про намір отримання таких документів. У свою чергу від невстановленої особи надійшло повідомлення про те, що для одержання підроблених документів ОСОБА_3 необхідно оплатити цю послугу загальною сумою 8500 доларів США та надати копії персональних документів.
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив ряд дій направлених на реалізацію раніше виниклого кримінально-протиправного умислу спрямованого на пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються установою, яка має право видавати такі документи, і які надають права та звільняють від обов'язків, а саме на підроблення офіційних документів, що містять зафіксовану на папері інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
Крім того,обвинувачений ОСОБА_3 виготовив фотокартку з власним зображенням, після чого разом з інформацією про власні анкетні (персональні) дані надіслав у чат-бот додатку (месенджеру) «Telegram» невстановленим особам. У той самий день ОСОБА_3 , знаходячись на парковці ТРЦ «Рів'єра», за адресою: Одеська область, Одеський район, село Фонтанка, Південна дорога, 101 при особистій зустрічі з невстановленою особою передав їй грошові кошти у сумі 8500 доларів США.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, невстановлена особа контактним способом, з використанням кліше підроблених печаток та штампів, а саме: кругла гербова печатка «Міністерство оборони України * код НОМЕР_2 * ІНФОРМАЦІЯ_2 »; прямокутний штамп «ВЗЯТО на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 «__» __ 20__ р (підпис) ____»; прямокутний штамп «абз.___ ч.___ ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ___ ___ ___ р. _________(підпис)»; кругла печатка «* НЕДВИГА * ЄВГЕН ІВАНОВИЧ Лікар», використовуючи персональні дані, надані ОСОБА_3 , за допомогою знакосинтезуючого пристрою електрографічної дії (лазерного принтеру) виготовила тимчасове посвідчення військовозобов'язаного НОМЕР_3 та довідку військово-лікарської комісії № 2391 від 12.06.2023, які містять недостовірні відомості про непридатність ОСОБА_3 до військової служби з виключенням із військового обліку, нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_4 , які 04.01.2024, знаходячись на парковці ТРЦ «Рів'єра», за адресою: Одеська область, Одеський район, село Фонтанка, Південна дорога, 101, при особистій зустрічі з ОСОБА_3 передала останньому.
Таким чином, обвинуаачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України тобто пособництво у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються установою, яка має право видавати такі документи, і які надають права та звільняють від обов'язків, з метою використання його іншою особою.
Крім того, 01 лютого 2024 року, приблизно о 13 годині 42 хвилин ,обвинувачений ОСОБА_3 , маючи прямий умисел на використання завідомо підроблених документів, знаходячись на пункті пропуску «Маяки-Удобне-Паланка», який розташований за адресою Одеська область, Одеський район, Маяківська об'єднана територіальна громада, 49 км. автодороги «Одеса- Рені», під час проходження прикордонного контролю, діючи умисно, з метою безперешкодного перетину транзитної ділянки автодороги «Одеса-Рені» та перетину Державного кордону України, пред?явив для перевірки старшому оперуповноваженому ОВС Служби безпеки України ОСОБА_6 , який знаходився на службі та виконував службові обов?язки щодо здійснення прикордонного контролю та пропуск через транзитну ділянку осіб, завідомо підроблені офіційні документи у вигляді тимчасового посвідчення військовозобов?язаного НОМЕР_3 від 12.06.2023, виданого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_3 та довідку військово-лікарської комісії № 2391 від 12.06.2023, видану ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_3 , в яких містяться недостовірні відомості щодо визнання його непридатним до військової служби, при цьому достовірно знаючи, що він не перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 та військово-лікарську комісію не проходив, чим здійснив використання завідомо підроблених документів.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України тобто у використанні завідомо підробленого документу.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 , достовірно знаючи про введення на всій території України воєнного стану, проведення, на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, на території України загальної мобілізації до Збройних Сил України та обмеження щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, будучи обізнаним, що є військовозобов'язаним та під час мобілізації зобов'язаний з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки, усвідомлюючи, що його може бути мобілізовано (призвано на військову службу) у визначеному законом порядку, діючи умисно, маючи умисел на незаконний перетин державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави, які закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів та в основі яких завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (Рішення Конституційного суду України від 8 квітня 1999 року), розуміючи, що своїми умисними діями заподіює шкоду інтересам держави невиконанням вимог ст. 65 Конституції України щодо обов'язку громадян України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, 01.02.2024, придбавши білет на автовокзалі міста Одеси, рухаючись автобусним рейсом «Одеса-Кишинів», перебуваючи приблизно о 13 год. 42 хв. на території міжнародного пункту пропуску через українсько-молдовський Державний кордон для автомобільного сполучення «Маяки - Удобне - Паланка», який розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, 49 км. автодороги Одеса-Рені, який створений та функціонує на підставі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про спільний контроль осіб, транспортних засобів, товарів та предметів у спільних пунктах пропуску через українсько-молдавський державний кордон», як у ратифіковано Законом №2317-VIII від 01.03.2018 та яка 25.05.2018 набрала чинності, діючи в порушення Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого Постановою КМУ від 27.01.1995 р. №57, діючи в порушення вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в порушення вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянам України», намагався незаконно перетнути державний кордон України в напрямку Республіки Молдова, пред'явивши при цьому завідомо підроблені офіційні документи у вигляді тимчасового посвідчення військовозобов?язаного НОМЕР_3 від 12.06.2023, виданого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_3 та довідку військово-лікарської комісії № 2391 від 12.06.2023 видану ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виконавши тим самим усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак його не закінчив з причин, які не залежали від його волі, так як був зупинений старшим оперуповноваженим ОВС Служби безпеки України ОСОБА_6 , який припинив його незаконні дії.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиненив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 332-2 КК України, яке кваліфікується як закінчений замах на перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави в пунктах пропуску через державний кордон України за документами, що містять недостовірні відомості.
29 квітня2024 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 ,якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024164250000121від 02.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , уклали угоду про визнання винуватості, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України, враховуючи наявні обставини що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та беззастережне визнання винуватості, що істотно знижує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного який є раніше не судимий:
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.1 ст. 332-2 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69КК України перейти до іншого, більш м*якого виду основного покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь державив розмірі п*ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 8500 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п*яттдеся неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 850 гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України вид основного покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
Підставами для застосування ст. 69 КК України є наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме:
1) щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що полягає у наданні показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
2) враховуючи особу обвинуваченого та інші обставини справи, а саме те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , вчинене ним вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався;
3) відсутність тяжких наслідків від вчинення злочинів та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання;
4) відсутність тяжких наслідків від вчинення злочинів та обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання;
Так, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно з класифікацією злочинів за ст. 12 КК України є нетяжкими та у вчиненні 2-х кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що для санкції ч. 1 ст. 332-2 КК України складає до 3-х років позбавлення волі.
Суспільний інтерес за наслідками укладення вказаної угоди проявляється у забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження вказаного кримінального провадження, економії ресурсів держави на проведення повного судового розгляду, викриття більшої кількості кримінальних правопорушень, передбачених ст. 358 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , під час досудового розслідування беззастережно визнавав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язався:
-під час судового провадження вказаного кримінального провадження беззастережно визнати вину у вчинених кримінальних правопорушень в обсязі висунутої підозри;
-за першим викликом прибути до судді у кримінальному провадженні №12024164250000121 від 02.02.2024;
-співпрацювати з органом досудового розслідування та в подальшому надати покази під час судового розгляду з метою викриття кримінального правопорушення, вчиненого особою в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підробки офіційних документів у вигляді тимчасового посвідчення військовозобов?язаного
НОМЕР_3 від 12.06.2023, виданого військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 на ім?я ОСОБА_3 та довідку військово-лікарської комісії
№ 2391 від 12.06.2023 на ім?я ОСОБА_3 .
При укладенні угоди враховані наступні обставини:
а) поведінка обвинуваченого в ході досудового розслідування, а саме: щире каяття, сприяння слідству у розкритті злочину - надання показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
б) наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, який полягає у можливості прискорити кримінальне провадження, скоротити витрати на використання робочого часу судових та правоохоронних органів, а також у забезпеченні невідворотності покарання за вчинене кримінальне правопорушення;
в) під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнавав у повному обсязі інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за власною ініціативою співпрацював з органами досудового розслідування, а саме: надав правдиві свідчення щодо обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а також щиро розкаявся у вчиненні злочину, що відповідно до ст.66 КК України відноситься до обставин, які пом'якшують покарання.
г) відсутність заподіяної майнової шкоди та суспільного розголосу стосовно вчинення обвинуваченим вищевказаних кримінальних правопорушень.
При цьому обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення укладеної угоди та у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області- ОСОБА_4 підтримали умови угоди та підтвердили добровільність її прийняття.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до частини 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України, один з яких передбачений сч.1 ст. 332-2 КК України ,відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких кримінальних правопорушень, ініші два до категорії кримінальних проступків.
Судом встановлено, що угода про визнання винуватості сторонами укладена добровільно та відповідає вимогам КПК та КК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Узгоджена сторонами угоди міра покарання та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання:
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.1 ст. 332-2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м*якого виду основного покарання та призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь державив розмірі п*ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 8500 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п*яттдеся неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 850 гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України вид основного покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 29 квітня 2024 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Біляївської окрудної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання :
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.1 ст. 332-2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м*якого виду основного покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь державив розмірі п*ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 8500 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п*яттдеся неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 850 гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України ,шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим,остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України вид основного покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
Суд вважає за можливе обвинуваченому ОСОБА_3 до набуття вироком законної чинності запобіжний захід не обирати.
Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати- витрати по проведенню експертизи № 2100/17 від 05.04. 2024 року в сумі 9446 гривень слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Речові докази у кримінальному провадженні-тимчасово посвідчення військовозобов*язаного серії НОМЕР_4 від 12.06.2023 року та довідку ВЛК №2391 від 12.06. 2023 року видані ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім*я ОСОБА_3 які були вилучені та упаковані до експертного сейф -пакету № ВУМ2010886, які відповідно до постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 02.02. 2024 року визнани речовими доказами у кримінальному провадженні на них накладений арешт ухвалою слідчого суді Біляївського районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 рокута зберігаються в матеріалах криминального провадженні( які зберігаються в Білгород-Дністровській окружній прокуратурі Одеської області ) слід направити до Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби ( 01601 місто Київ вулиця Володимирська будинок 30 )для використання в експертній діяльності та для формуванні криміналістичних обліків,знявши арешт з вказаного майна.
Керуючись ст. 368, 369, 372, 374, 376, 392-395, 474-476 КПК України, суд-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня2024 року між прокурором Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 ,якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12024164250000121від 02.02.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_3 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, за участі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , уклали угоду про визнання винуватості, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.1 ст. 332-2, ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358,ч.4 ст. 358 КК України, та на підставі санкції вказаних статей призначити йому покарання :
- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.1 ст. 332-2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м*якого виду основного покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.1 ст. 358 КК України, призначити покарання у вигляді штрафу на користь державив розмірі п*ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 8500 гривень.
-за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п*яттдеся неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 850 гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більшсуворим,остаточно призначити ОСОБА_3 із застосуванням ст. 69 КК України вид основного покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян,що складає 51 000 гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набуття вироком законної чинності не обирати.
Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати- витрати по проведенню експертизи № 2100/17 від 05.04. 2024 року в сумі 9446 гривень
Речові докази у кримінальному провадженні-тимчасово посвідчення військовозобов*язаного серії НОМЕР_4 від 12.06.2023 року та довідку ВЛК №2391 від 12.06. 2023 року видані ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім*я ОСОБА_3 які були вилучені та упаковані до експертного сейф -пакету № ВУМ2010886, які відповідно до постанови слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 02.02. 2024 року визнани речовими доказами у кримінальному провадженні на них накладений арешт ухвалою слідчого суді Біляївського районного суду Одеської області від 06 лютого 2024 рокута зберігаються в матеріалах криминального провадженні( які зберігаються в Білгород-Дністровській окружній прокуратурі Одеської області ) -направити до Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби ( 01601 місто Київ вулиця Володимирська будинок 30 )для використання в експертній діяльності та для формуванні криміналістичних обліків,знявши арешт з вказаного майна.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1