№ 143/81/24
Іменем України
21.03.2025р. м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребище Вінницького району Вінницької області матеріали кримінального провадження № 12023020000000817, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.10.2023, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу положень ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України,-
Починаючи з 18 год. 00 хв. 23.10.2023 року ОСОБА_4 перебував у житловому будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 , де у кухонній кімнаті вживав алкогольні напої спільно з користувачем даного будинку ОСОБА_5 та запрошеними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Під час спільного вживання алкогольних напоїв, в період з 18 год. 00 хв. по 03 год. 00 хв. 24.10.2023 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на побутовому ґрунті виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 , прикладаючи значну фізичну силу, почав почергово наносити ОСОБА_8 серію ударів кулаками в область голови, обличчя та тулуба. Надалі вони перемістились до однієї з кімнат будинку, де ОСОБА_4 продовжив наносити ОСОБА_8 удари руками та ногами в область обличчя, голови та тулуба, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на підлогу.
Після цього ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою фізичну перевагу та безпорадний стан ОСОБА_8 , який в цей час все ще знаходився на підлозі, наблизився до нього та діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, їх наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, руками почав здавлювати шию останнього, притискаючи до підлоги, та утримував до тих пір, поки ОСОБА_8 не перестав дихати. Після чого ОСОБА_4 , впевнившись що останній перестав дихати, повернувся до кімнати та повідомив про це ОСОБА_5 .
Після чого ОСОБА_5 , побачивши труп ОСОБА_8 , особисто переконався, що ОСОБА_4 вчинив умисне вбивство.
Усвідомлюючи, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, ОСОБА_5 на його прохання допомогти приховати сліди злочину погодився, після чого допоміг ОСОБА_4 приховати сліди вчиненого ним злочину, а саме вночі 24.10.2023 року вони вдвох перенесли труп ОСОБА_8 з приміщення будинку ОСОБА_5 до занедбаної жомової ями, що розташована неподалік, де залишивши труп, повернулись до будинку, де ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5 почав знищувати сліди вчинення злочину, а саме спалив свій одяг зі слідами крові, позамивав та забілив сліди крові, які залишились у будинку після вчинення злочину.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене протиправне діяння та укриття його слідів спільно з ОСОБА_5 вночі 25.10.2023 року, використовуючи гужовий транспорт із конем, який попередньо ОСОБА_4 взяв у спільного знайомого ОСОБА_9 , відвезли труп ОСОБА_8 на значну відстань від місця вчинення злочину, а саме до лісопосадки, що розташована неподалік с.Збаржівка, де закопали поміж дерев.
При цьому ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин, в період часу з 24.10.2023 року по 27.10.2023 року про даний злочин правоохоронні органи не повідомив та допоміг приховати його сліди.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №111 від 05.12.2023 року у ОСОБА_8 виявлено ознаки механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом (руками) - субкон'юктивальні крововиливи очей, синці та садна голови, масивний синець шиї, крововилив в м'які тканини шиї, повний косо-поперечний перелом тіла під'язикової кістки праворуч, повні косо-поперечні переломи дистальних третин обох великих рогів, повний вертикальний перелом щитоподібного хряща, повний вертикальний перелом дистальної третини внутрішньої лівої пластини з верхнім її рогом, повний косо-поперечний перелом лівого нижнього рогу, наявність асфіктичної маски, набряклість обличчя, збільшення легень в об'ємі, наявність відбитку ребер на поверхні легень, цяткових, місцями зливних крововиливів, ознаки швидконасталої смерті; колото-різана рана лівого стегна. Садна обличчя, синець лівої верхньої кінцівки, садна правої верхньої кінцівки, садна обох кульшових суглобів. Смерть ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом - руками, ганчіркою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті. Також пояснив, що 23.10.2023 року він перебував у житловому будинку по АДРЕСА_3 , де на той час проживав ОСОБА_5 , в якому приблизно з 18 год. 00 хв. у кухонній кімнаті вживав алкогольні напої разом із останнім, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Під час розпивання алкогольних напоїв у нього із ОСОБА_8 виник конфлікт, суть якого він не пам'ятає. В ході виниклої суперечки він почав наносити ОСОБА_8 удари кулаками в голову, обличчя та в ділянку грудної клітини. Коли вони опинилися в іншій кімнаті, то він продовжував наносити удари по тілу ОСОБА_8 , кількість нанесених ударів він не пам'ятає. Після того як ОСОБА_8 впав на підлогу, то він почав здавлювати його шию руками та притискати до підлоги. Також у нього в руках був ніж, на якому була кров, однак звідки вона взялася він не пам'ятає. Після цього він переодягнувся і разом із ОСОБА_5 пішли додому до ОСОБА_9 . Коли вони разом із ОСОБА_5 повернулися до нього додому, то побачили тіло ОСОБА_8 , яке вдвох винесли на двір і поклали ліворуч від будинку до жомової ями. Після цього він почав мити підлогу в будинку, оскільки вона була в крові, та спалив свій одяг. На наступний день він запропонував ОСОБА_5 сховати тіло ОСОБА_8 і вночі 25.10.2023 року вони, використовуючи гужовий транспорт із конем, який він попередньо взяв у ОСОБА_9 , відвезли тіло ОСОБА_8 до лісопосадки, що розташована поблизу с.Збаржівка, де закопали поміж дерев. При цьому уточнив, що перенести тіло ОСОБА_8 із жомової ями до гужового транспорту йому допоміг ОСОБА_5 , однак у лісопосадці він сам скинув тіло ОСОБА_8 у викопану ним яму. Вказав, що щиро розкаюється на просить вибачення у потерпілої ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що 23.10.2023 року у житловому будинку по АДРЕСА_3 , де на той час він проживав, приблизно з 18 год. 00 хв. у кухонній кімнаті вживав алкогольні напої разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Він не був присутній під час того як між ОСОБА_4 із ОСОБА_8 виник конфлікт, оскільки він пішов додому до ОСОБА_9 , куди пізніше прийшов ОСОБА_4 . Коли він із ОСОБА_4 поверталися назад до нього додому, то останній повідомив його, що вбив ОСОБА_8 . Коли вони прийшли до нього додому, то тіло ОСОБА_8 лежало у великій кімнаті. ОСОБА_4 спалив свій одяг в плиті та запропонував йому перенести тіло ОСОБА_8 із будинку до жомової ями, на що він погодився. Вони взяли тіло за руки і за ноги і перенесли його в жомову яму, після чого продовжили вживати алкогольні напої. На наступний ранок ОСОБА_4 помив підлогу в будинку, оскільки вона була в крові, а він помастив стіни вапном, так як на них також була кров. В подальшому приблизно о 1 год. 25.10.2023 року ОСОБА_4 пішов додому до ОСОБА_9 і взяв гужовий транспорт із конем, куди поклав лопату. Потім вони вдвох перенесли тіло ОСОБА_8 із жомової ями на гужовий транспорт і поїхали до лісопосадки, де ОСОБА_4 сам скинув тіло ОСОБА_8 у викопану ним яму, накрив його покривалом і засипав землею. В цей час він тримав коня і не допомагав ОСОБА_4 копати яму.
Потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що тіло її сина ОСОБА_8 знайшли працівники поліції в лісопосадці після спілкування із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , наполягає на суворій мірі покарання для обвинувачених.
Крім визнання вини обвинуваченими і показань потерпілої ОСОБА_7 винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується також сукупністю інших доказів:
-протоколом огляду місця події від 27.10.2023 року, здійсненим за участю за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 у АДРЕСА_4 , за результатами якого було виявлено та вилучено наволочку від подушки, електричну машинку для стрижки, якими зі слів матері користувався ОСОБА_8 (т.2, а.с.172,173);
-протоколом огляду місця події від 27.10.2023 року з фототаблицями, згідно із яким в присутності понятих, за геолокацією 49.26.365N 29.34.55.5.Е, що неподалік села Збаржівка, Погребищенської ТГ, Вінницького району, Вінницької області, на одному з відрізків у лісопосадці в землі виявлено труп ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з тілесними ушкодженнями. Під час проведення зазначеного огляду місця події було виявлено та вилучено вільветову куртку коричневого кольору, три фрагменти тканини, серед яких декілька покривал, фрагмент штори чи тюлі, слід транспортного засобу, вилучений шляхом фотографування (т.2, а.с.175-184);
-висновком експерта № 111 від 05.12.2023 року, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено ознаки механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом (руками) - субкон'юктивальні крововиливи очей, синці та садна голови, масивний синець шиї, крововилив в м'які тканини шиї, повний косо-поперечний перелом тіла під'язикової кістки праворуч, повні косо-поперечні переломи дистальних третин обох великих рогів, повний вертикальний перелом щитоподібного хряща, повний вертикальний перелом дистальної третини внутрішньої лівої пластини з верхнім її рогом, повний косо-поперечний перелом лівого нижнього рогу, наявність асфіктичної маски, набряклість обличчя, збільшення легень в об'ємі, наявність відбитку ребер на поверхні легень, цяткових, місцями зливних крововиливів, ознаки швидконасталої смерті; колото-різана рана лівого стегна. Садна обличчя, синець лівої верхньої кінцівки, садна правої верхньої кінцівки, садна обох кульшових суглобів. Смерть ОСОБА_8 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення органів шиї стороннім предметом ( руками, ганчіркою) (т.2, а.с.186-190);
-постановою про визнання предметів речовими доказами від 28.10.2023 року, згідно якої вилучені речі, а саме: вільветову куртку коричневого кольору, три фрагменти тканини, серед яких декілька покривал, фрагмент штори чи тюлі, слід транспортного засобу, визнано речовими доказами (т.2, а.с.191);
-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 31.10.2023 року (справа 127/33530/23), згідно якої накладено арешт на речові докази, а саме: вільветову куртку коричневого кольору, три фрагменти тканини, серед яких декілька покривал, фрагмент штори чи тюлі, слід транспортного засобу, вилучених поруч з трупом ОСОБА_8 (т.2, а.с.192,193);
-протоколом огляду місця події від 27.10.2023 року з фототаблицями, згідно із яким за адресою: АДРЕСА_4 , власником домогосподарства за якою є ОСОБА_10 , в присутності понятих виявлено та вилучено змив з внутрішньої поверхні лівого дерев'яного борту возу, змив з правого заднього кута металевого корпусу возу, лопату з дерев'яним руків'ям (т.2, а.с.195-203);
-постановою про визнання предметів речовими доказами від 28.10.2023 року, згідно якої вилучені речі визнано речовими доказами, а саме: змив з внутрішньої поверхні лівого дерев'яного борту возу, змив з правого заднього кута металевого корпусу возу, лопату з дерев'яним руків'ям (т.2, а.с.204);
-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023року (справа №127/33539/23), згідно якої накладено арешт на речові докази, а саме: змив з внутрішньої поверхні лівого дерев'яного борту возу, змив з правого заднього кута металевого корпусу возу, лопату з дерев'яним руків'ям (т.2, а.с.207);
-протоколом огляду місця події від 27.10.2023 року з фототаблицями, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , в результаті якого в присутності понятих виявлено та вилучено кухонний ніж з руків'ям чорного кольору, змив РБК з металевої труби опалення на кухні, змив РБК з поверхні дерев'яного стільця на кухні, змив РБК з поверхні стільця (лівий) на кухні, змив РБК з поверхні подовжувача на кухні, змив РБК з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні) (т.2, а.с.209-226);
-постановою про визнання предметів речовими доказами від 28.10.2023 року, згідно якої вилучені речі визнано речовими доказами, а саме: кухонний ніж з руків'ям чорного кольору, змив РБК з металевої труби опалення на кухні, змив РБК з поверхні дерев'яного стільця на кухні, змив РБК з поверхні стільця (лівий) на кухні, змив РБК з поверхні подовжувача на кухні, змив РБК з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні) (т.2, а.с.227);
-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023року (справа №127/33537/23), якою на речові докази накладено арешт, а саме: на кухонний ніж з руків'ям чорного кольору, змив РБК з металевої труби опалення на кухні, змив РБК з поверхні дерев'яного стільця на кухні, змив РБК з поверхні стільця (лівий) на кухні, змив РБК з поверхні подовжувача на кухні, змив РБК з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні) (т.2, а.с.230-231);
-протоколом огляду трупа від 28.10.2023, у ході якого у приміщення Калинівського відділення Вінницького обласного бюро СМЕ, оглянуто труп ОСОБА_8 та вилучено зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок крові, штани чорного кольору, підштаники чорного кольору, спортивну кофту з капюшоном зі слідами РБК, гумове взуття, дактилоскопічну карту на ім'я ОСОБА_8 , футболку зеленого кольору зі слідами РБК (т.3, а.с.11,12);
-постановою про визнання речовими доказами від 28.10.2023 року, згідно якої вилучені речі визнано речовими доказами, а саме: зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок крові, штани чорного кольору, підштаники чорного кольору, спортивну кофту з капюшоном зі слідами РБК, гумове взуття, футболку зеленого кольору зі слідами РБК (т.3, а.с.13);
-ухвалою слідчого судді Вінницького міського суд Вінницької області від 31.10.2023 року (справа №127/33558/23), якою на речові докази накладено арешт, а саме: на зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок крові, штани чорного кольору, підштаники чорного кольору, спортивна кофта з капюшоном зі слідами РБК, гумове взуття, футболку зеленого кольору зі слідами РБК (т.3, а.с.14);
-протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_5 від 28.10.2023 року із відеозаписом проведення слідчого експерименту, в ході якого він детально та послідовно розповів про події, які відбувалися в його житловому будинку, де розпивались алкогольні напої, коли виникла словесна суперечка між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , в розпалі якої ОСОБА_11 почав наносити удари ОСОБА_8 , та показав на місці події, які дії вчиняли обоє, та як описане відбулося (т.3, а.с.16-20);
-протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_11 від 02.11.2023 року із відеозаписом проведення слідчого експерименту, в ході якого він детально та послідовно розповів про події, які відбувалися в житловому будинку ОСОБА_5 , де розпивались алкогольні напої, коли виникла словесна суперечка між ним та ОСОБА_8 та показав на місці події, які дії вчиняли обоє, та як описане ним відбулося (т.3, а.с. 24-29);
-висновком експерта № 421, яким встановлено, що кров від трупа потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВО (т.3, а.с. 40-41);
-висновком експерта № 422, яким встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВО (т.3, а.с. 42-43);
-висновком експерта № 424, яким встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антигени А та В. Таким чином, якщо кров на об'єктах дослідження походить від однієї особи, то нею могла бути людина з групою крові АВ, що не виключає її походження потерпілого ОСОБА_8 .. Якщо кров на об'єктах дослідження походить від двох або декількох осіб, тобто є змішаною, то ними могли бути люди з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В, В з ізогемаглютинином анти-А та АВ, що не виключає походження її від потерпілого ОСОБА_8 , так і від підозрюваного ОСОБА_11 (т.3, а.с. 44-46);
-висновком експерта № 423, яким встановлено, що в плямах на одязі, вилученому при огляді трупу ОСОБА_8 , наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антигени А та В, якщо кров на об'єктах дослідження походить від однієї людини, то не виключає її походження потерпілого ОСОБА_8 . Якщо кров на об'єктах дослідження походить від двох або декількох осіб, тобто є змішаною, то не виключає домішок крові у об'єктах дослідження від людей з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В, В з ізогемаглютинином анти-А та АВ, в тому числі домішок крові ОСОБА_11 (т.3, а.с. 47-49);
-висновком експерта № 425, яким встановлено, що в плямах на змивах РБК: з металевої труби опалення на кухні, з поверхні дерев'яного стільця на кухні, з поверхні стільця (лівого) на кухні, з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні) наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлені антигени А та В. Якщо кров на об'єктах дослідження походить від однієї людини, то нею могла бути людина з групою крові АВ, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_8 . Якщо кров на об'єктах дослідження походить від двох або декількох осіб, тобто є змішаною, то не виключає домішок крові у об'єктах дослідження від людей з групами крові А з ізогемаглютинином анти-В, В з ізогемаглютинином анти-А та АВ, що також не виключає походження її від потерпілого ОСОБА_8 та домішок крові ОСОБА_11 (т.3, а.с. 50-52);
-висновком експерта №220, яким встановлено що походження слідів крові в піднігтьовому вмісті правової та лівої руки трупа ОСОБА_8 може бути від будь-якого одного чи кількох чоловіків з групою крові АВ (IV) або при змішувані груп крові кількох чоловіків у варіантах: АВ (IV) з А(ІІ), АВ (IV) з В(ІІІ) та А(ІІ ) з В (ІІІ), в тому числі як від самого трупа ОСОБА_8 , так і при змішуванні АВ (IV) групи крові ОСОБА_8 з А (ІІ) групою крові підозрюваного ОСОБА_11 не виключається (т.3, а.с 53-56).
-протоколом про результати аудіо, відео контролю місця відносно ОСОБА_11 (камери ІТТ №1 ГУНП у Вінницькій області ), згідно із яким в ході проведення негласних слідчих дій зафіксовано розмову ОСОБА_11 , під час якої ним описано обставини вчинення злочинних дії та укриття їх слідів з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене протиправне діяння спільно з ОСОБА_5 (т.3, а.с. 79-81).
Проаналізувавши наведені докази в їх сукупності та системному взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вони поза розумним сумнівом є переконливими та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В свою чергу діяння ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.396 КК України як заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
Згідно із ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.
В силу приписів ч.1 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Згідно із ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Телеологічне (цільове) тлумачення положень ст.ст.50, 65 КК України у їх сукупності дозволяє дійти висновку, що призначення покарання - це форма реалізації кримінально - правового реагування, що відноситься до дискреційних повноважень суду та полягає в його владній інтелектуально - вольовій діяльності, спрямованій на застосування закріплених у законі заходів державного примусу, унаслідок яких тимчасово обмежуються (звужуються) права та свободи особи, винної у вчиненні кримінально караного діяння.
Як роз'яснено в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, в силу ст.89 КК України вважається раніше не судимим, на обліку у лікаря - психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працює, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи наведене, та беручи до уваги підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, фактичні обставини справи, спосіб та обстановку вчинення злочину, форму та характер вини, особу обвинуваченого, зважаючи на позиції прокурора та потерпілої, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_4 слід призначити у виді позбавлення волі в межах, установлених у санкції ч.1 ст.115 КК України, яке він має відбувати реально.
За ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Вирішуючи питання щодо визначення початку та закінчення строку обчислення періоду попереднього ув'язнення, що має бути зарахований у строк покарання у виді позбавлення волі, суд виходить передусім із положень ч.1 ст.17 КПК України, за змістом яких особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
Таким чином, виходячи із наведених норм кримінального процесуального законодавства у їх сув'язі, обчислення строку відбування покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі не з дня набрання вироком законної сили, а з дня ухвалення вироку судом першої інстанції, та зарахування на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання строку попереднього ув'язнення по цей же день, суперечить загальним засадам кримінального судочинства, та фактично спотворює точний зміст означених правових норм.
Такий підхід також знайшов своє відображення у приписах ч.1 ст.87 КПК України, за сутнісним змістом яких особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання після спливу певного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили.
Відповідність вимогам чинного законодавства зарахування строку попереднього ув'язнення по день набрання вироком законної сили, а не по день його ухвалення судом першої інстанції, підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.11.2018 року у справі №175/230/17-к (17).
Отже, на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_4 покарання необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення в рамках розглядуваного кримінального провадження з моменту його затримання (27.10.2023 року) по день набрання вироком законної сили включно із розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі, а строк відбування покарання слід обчислювати з дня наступного за днем набрання вироком законної сили.
За змістом п.2 ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається у разі визнання особи винуватою, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
В силу п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України до переліку запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо наявності достатніх підстав для залишення обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, суд враховує, що ОСОБА_4 слід призначити остаточне покарання у виді реального позбавлення волі, останній ніде не працює, а отже не має законних джерел існування, не одружений, що свідчить про відсутність вагомих соціально-стримуючих факторів, та дає обґрунтовані підстави вважати, що він може ухилятися від відбування призначеного покарання.
В той же час, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Руслана Яковенко проти України», заява №?5425/11 від 04.06.2015, Європейський суд з прав людини зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть, якщо він ще не набрав законної сили, і його можна оскаржити. Більше того, особа, засуджена судом першої інстанції, яка перебуває під вартою до закінчення строку оскарження вироку, не може вважатися тою, що перебуває під вартою, до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення за підпунктом «c» пункту 1 статті 5 Конвенції.
У справі «Вемгофф проти Німеччини», заява №?2122/64 від 27.06.1968, Суд дійшов висновку, що словосполучення «після засудження» не може тлумачитися як таке, що обмежується вироком, який набрав законної сили, оскільки це виключатиме випадки затримання під час судового засідання осіб, котрих за результатами судового розгляду було засуджено і які на такий судовий розгляд з'явилися, ще будучи вільними, незалежно від доступних їм засобів юридичного захисту.
Отже, навіть, якщо національне законодавство держави - члена передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами всіх інстанцій, попереднє ув'язнення в розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
В силу ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відтак, виходячи із наведених вище доводів, та ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність залишення обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але на строк, що не перевищує шістдесяти днів.
Такий висновок суду узгоджується із судовою практикою суду касаційної інстанції (див. постанову Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №442/7570/17).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд бере до уваги, що вчинене кримінальне правопорушення згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за місцем проживання обвинувачений характеризується негативно, раніше не судимий, на обліку у лікаря - психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працює, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Ураховуючи наведене, та беручи до уваги ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння, фактичні обставини справи, спосіб та обстановку вчинення злочину, форму та характер вини, особу обвинуваченого, зважаючи на позиції прокурора та потерпілої, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_5 слід призначити у виді позбавлення волі в межах, установлених у санкції ч.1 ст.396 КК України, яке він має відбувати реально.
Призначення саме такого покарання, а не менш суворого, що альтернативно передбачене санкцією ч.1 ст.396 КК України, на переконання суду, відповідає загальним засадам призначення покарання, закріпленим у ст.ст.50, 65 КК України, ураховує принципи справедливості та індивідуалізації покарання, є домірним, необхідним та достатнім для його ресоціалізації, виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Законом України №3342-IX від 23.08.2023 року, який набрав чинності 28.03.2024 року, статтю 72 КК України доповнено частиною 7, за змістом якої домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Як вбачається із матеріалів справи ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.01.2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту (Т1.а.с.76-78).
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, лише у випадках коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З цього конституційного припису, який є нормою прямої дії, випливає, що нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, суть якої полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.
Цей принцип також гарантований ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Він втілюється в правилі, відповідно до якого, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
Частиною 2 ст.4 КК України унормовано, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
В силу ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Зарахування цілодобового домашнього арешту у строк покарання є кримінально-правовим наслідком діяння в розумінні ч.2 ст.4 КК України, який впливає на становище особи за ст.5 КК України (поліпшує або погіршує його).
Таким чином, Закон України №3342-IX від 23.08.2023 року в цій частині є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином поліпшує становище особи у контексті ст.5 КК України, оскільки ним встановлено імперативну кримінально - правовому норму про зарахування цілодобового домашнього арешту у строк призначеного судом покарання, а тому його приписи мають ретроактивну дію та поширюються на кримінально - правові відносини, що виникли до набрання ним чинності.
Такого висновку суд дійшов з урахуванням правової позиції, сформульованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі №663/537/17.
Отже, на підставі ч.1 ст.5, ч.7 ст.72 КК України у строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 покарання необхідно зарахувати строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом за період з 12.01.2024 року по день набрання вироком суду законної сили включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, а строк відбування покарання слід обчислювати з дня його затримання на виконання вироку суду.
Зважаючи на те, що ОСОБА_5 слід призначити остаточне покарання у виді реального позбавлення волі, останній ніде не працює, а отже не має законних джерел існування, не одружений, що свідчить про відсутність вагомих соціально-стримуючих факторів, та дає обґрунтовані підстави вважати, що він може ухилятися від відбування призначеного покарання, ураховуючи положення ч.7 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне залишити йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, до набрання вироком законної сили, але на строк, що не перевищує двох місяців.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в загальному становлять 29 474 грн. 67 коп., які в рівних частках (14737 грн. 33 коп.) слід стягнути на користь держави із обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.100 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме вільветову куртку коричневого кольору, три фрагменти тканини, серед яких декілька покривал, фрагмент штори чи тюлі, слід транспортного засобу, змив з внутрішньої поверхні лівого дерев'яного борту возу, змив з правого заднього кута металевого корпусу возу, лопату з дерев'яним руків'ям, кухонний ніж з руків'ям чорного кольору, змив РБК з металевої труби опалення на кухні, змив РБК з поверхні дерев'яного стільця на кухні, змив РБК з поверхні стільця (лівий) на кухні, змив РБК з поверхні подовжувача на кухні, змив РБК з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні), зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок крові, штани чорного кольору, підштаники чорного кольору, спортивна кофта з капюшоном зі слідами РБК, гумове взуття, футболку зеленого кольору зі слідами на підставі п.4 ч.9 ст.100 КПК України слід знищити, а наволочку від подушки, електричну машинку для стрижки в силу п.1 ч.9 ст.100 КПК України - повернути потерпілій ОСОБА_7 .
За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ураховуючи ту обставину, що речові докази не підлягають спеціальній конфіскації, суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України дійшов висновку про скасування арешту, накладеного на них ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 року (справа 127/33530/23), ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 року (справа 127/33539/23), ухвалою слідчого судді Вінницького міського суд Вінницької області від 31.10.2023 року (справа 127/33537/23), ухвалою слідчого судді Вінницького міського суд Вінницької області від 31.10.2023 року (справа 127/33558/23).
Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_4 , строк його попереднього ув'язнення за період з 27.10.2023 року по день набрання вироком суду законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня наступного за днем набрання вироком законної сили.
Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до 19.05.2025 року включно.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ч.7 ст.72 КК України зарахувати у строк покарання, призначеного ОСОБА_5 , строк його перебування під цілодобовим домашнім арештом за період з 12.01.2024 року по день набрання вироком суду законної сили включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня його затримання на виконання вироку суду.
Залишити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до 19.05.2025 року включно.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: не залишати місце проживання без дозволу прокурора або суду; прибувати на виклики до прокурора та суду за першою вимогою на визначений ними час; не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи до набрання вироком законної сили, але не довше, ніж до 19.05.2025 року включно.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 14737 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 33 коп.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 14737 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 33 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 року у справі №127/33530/23 на вільветову куртку коричневого кольору, три фрагменти тканини, серед яких декілька покривал, фрагмент штори чи тюлі, слід транспортного засобу.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 року у справі №127/33539/23 на змив з внутрішньої поверхні лівого дерев'яного борту возу, змив з правого заднього кута металевого корпусу возу, лопату з дерев'яним руків'ям.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 року у справі №127/33537/23 на кухонний ніж з руків'ям чорного кольору, змив РБК з металевої труби опалення на кухні, змив РБК з поверхні дерев'яного стільця на кухні, змив РБК з поверхні стільця (лівий) на кухні, змив РБК з поверхні подовжувача на кухні, змив РБК з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.10.2023 року у справі №127/33558/23 на зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок крові, штани чорного кольору, підштаники чорного кольору, спортивна кофта з капюшоном зі слідами РБК, гумове взуття (колоші), футболку зеленого кольору зі слідами РБК.
Речові докази, а саме:
-вільветову куртку коричневого кольору, три фрагменти тканини, серед яких декілька покривал, фрагмент штори чи тюлі, слід транспортного засобу, змив з внутрішньої поверхні лівого дерев'яного борту возу, змив з правого заднього кута металевого корпусу возу, лопату з дерев'яним руків'ям, кухонний ніж з руків'ям чорного кольору, змив РБК з металевої труби опалення на кухні, змив РБК з поверхні дерев'яного стільця на кухні, змив РБК з поверхні стільця (лівий) на кухні, змив РБК з поверхні подовжувача на кухні, змив РБК з підлоги у гостьовій кімнаті (вітальні), зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки, зразок крові, штани чорного кольору, підштаники чорного кольору, спортивна кофта з капюшоном зі слідами РБК, гумове взуття (колоші), футболку зеленого кольору зі слідами РБК - знищити;
-наволочку від подушки, електричну машинку для стрижки - повернути потерпілій ОСОБА_7 , АДРЕСА_4 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою - з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя