Справа № 141/216/25
Провадження №2/141/154/25
про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук Сергій Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя,
17.03.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 від 14.03.2025, подана представником позивача адвокатом Івасиним О.Р., до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя.
Дослідивши позовну заяву від 14.03.2025 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, суд дійшов наступних висновків.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість, подана позовна заява від 14.03.2025 не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Зокрема, подана до суду позовна заява від 14.03.2025 не містить:
- адресу електронної пошти сторін (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;
Також суд звертає увагу позивача та його представника, що згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, 27.02.2025 ОСОБА_1 було знято з реєстрації адреси проживання - АДРЕСА_1 .
Відтак, з урахуванням обставин, викладених у позовній заяві про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, зокрема того факту, що позивач є військовослужбовцем, а тому не має змоги проживати за адресою АДРЕСА_1 , представником позивача не зазначено зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування позивача ОСОБА_1 , яке є актуальним станом на час звернення до суду із даним позовом.
Також відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість, як убачається з матеріалів справи № 141/216/25, до позовної заяви позивачем та його представником не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» №3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
При зверненні до суду з позовною заявою про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, представником позивача адвокатом Івасиним О.Р. зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в підтвердження чого суду надано фотокопію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2023, що підтверджує надання позивачу ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Суд не погоджується із такими доводами представника позивача з огляду на таке.
Пунктом 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Крім того, згідно п. 16 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону пільги щодо сплати судового збору мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Відповідно до положень статтей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про поділ майна подружжя, чи виключали б позовну заяву про поділ майна подружжя з об'єктів оплати судовим збором.
Як вбачається з матеріалів справи № 141/216/25, предметом спору у даній справі є поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя.
Правовий статус ветеранів війни та учасників бойових дій, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у даній справі.
Водночас конструкція норми, що міститься у пункті 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, в якій йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Отже, наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи, що вирішення спору не стосується порушення прав позивача на соціальний захист, як учасника бойових дій, тому він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", а отже судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 у справі № 420/6866/19 та в постанові від 05.11.2020 у справі № 855/83/20.
Таку ж оцінку процесуальному питанню, пов'язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій, надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20, у постанові від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 та у постанові від 12.02.2020 по справі №545/1149/17.
Таким чином, оскільки предметом позову ОСОБА_1 є поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, відтак судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Зокрема, зі змісту ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги майнового характеру, а саме визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, набуте у шлюбі, зокрема:
-на житловий будинок, загальною площею 56,20 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , вартість якого становить 264959,89 грн;
-на земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 0523182800:01:001:0039, площею 2500,00 кв.м., вартість якої становить 240872,63 грн;
-на автомобіль Volkswagen Passat, 1998 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1800, орієнтовна вартість якого становить 143893,01 грн;
-на мотоцикл Musstang MT125-8, 2023 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , об'єм двигуна 1200, орієнтовна вартість якого становить 24885,10 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь різницю від вартості набутого в шлюбі майна у розмірі 79715,49 грн.
Отже, позивачем пред'явлено вимоги майнового характеру про визнання права власності на рухоме та нерухоме майно, набуте у шлюбі, та стягнення різниці від вартості набутого у шлюбі майна у загальному розмірі 754326,12 грн (264959,89 грн + 240872,63 грн + 143893,01 грн + 24885,10 грн + 79715,49 грн = 754326,12 грн).
Відтак, 1 відсоток від такої ціни позову складає 7543,26 грн (754326,12 грн*1%:100%=7543,26 грн).
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приймаючи до уваги, що позовну заяву майнового характеру про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя подано представником позивача в електронній формі через систему «Електронний суд» та з огляду на положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 6034,61 грн (7543,26 грн*0,8=6034,61 грн) та надати суду відповідні докази сплати судового збору.
Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Таким чином, зазначені вище судом обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Зокрема, позивачу необхідно:
-вказати адресу електронної пошти сторін (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін;
-зазначити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання чи перебування позивача ОСОБА_1 , яке є актуальним станом на час звернення до суду із даним позовом;
-сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 6034,61 грн, про що надати суду відповідні докази сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя залишити без руху.
2. Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
4. Копію ухвали суду направити представнику позивача адвокату Івасину О.Р. в електронний кабінет системи «Електронний суд».
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Климчук