Немирівський районний суд Вінницької області
Справа № 140/327/19
Провадження № 1-кп/930/8/25
"14" березня 2025 р. м. Немирів
Немирівський районний суд
Вінницької області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Немирів кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016020000000374 від 16.11.2016 року по обвинуваченню:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гостинне, Немирівського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, із вищою освітою, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України,
28.04.2015 розпорядженням голови Немирівської районної адміністрації Вінницької області № 25 - рк, ОСОБА_4 призначено на посаду начальника Відділу освіти районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02141414, адреса: Вінницька область м. Немирів, вул. Некрасова 9).
Відповідно до «Положення про відділ освіти», затвердженого розпорядженням голови Немирівської районної державної адміністрації № 285 від 26.10.2000, начальник відділу освіти здійснює керівництво діяльністю відділу, забезпечує виконання покладених на відділ завдань, визначає посадові обов'язки і ступінь відповідальності заступник начальника та його працівників; подає на затвердження голови районної державної адміністрації проект кошторису і видатків, вносить пропозиції щодо граничної чисельності та фонду оплати праці працівників відділу; затверджує положення про підрозділи і служби районного відділу, функціональні обов'язки його працівників; розпоряджається коштами, які виділяються на утримання відділу; планує роботу відділу і аналізує стан її виконання; видає у межах компетенції відділу накази, організовує і контролює їх виконання.
Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи постійно посаду начальника Відділу освіти Немирівської районної державної адміністрації. Пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, відповідно до ст. 18 КК України є службовою особою.
Так, на 28 сесії 6 скликання Немирівської районної ради Вінницької області прийнято рішення від 28.08.2015 про перейменування комунального закладу «Боблівська загальноосвітня школа І -ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області» у комунальний заклад «Боблівська загальноосвітня школа І ступеня Немирівської районної ради Вінницької області»; про ліквідацію як юридичної особи комунального закладу «Никифоровецька загальноосвітня школа І - ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області»; про ліквідацію як юридичної особи комунального закладу «Червонянська загальноосвітня школа І - ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області»; про ліквідацію як юридичної особи комунального закладу «Обідненська загальноосвітня школа І -ІІ ступенів Немирівської районної ради Вінницької області» та зобов'язано Відділ освіти райдержадміністрації, в особі ОСОБА_4 , забезпечити працевлаштування педагогічних працівників ліквідованих Никифоровецької, Червонянської та Обідненської ЗОШ, і вирішити питання підвозу дітей.
Після цього, ОСОБА_4 , діючи як начальник Відділу освіти Немирівської РДА, видав наказ № 211 від 31.08.2015, яким попередив педагогічних працівників Боблівської ЗОШ про наступне звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України; наказ № 206 від 31.08.2015, яким попередив педагогічних працівників Никифоровецької ЗОШ про наступне звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України; наказ № 207 від 31.08.2015, яким попередив педагогічних працівників Червонянської ЗОШ про наступне звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України; наказ № 205 від 31.08.2015, яким попередив педагогічних працівників Обідненської ЗОШ про наступне звільнення з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на визначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його винності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництві праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до статті 49-2 КУпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
У подальшому, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, усвідомлюючи покладені на нього організаційно - розпорядчі обов'язки, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Немирів, вул. Некрасова 9, маючи реальну можливість діяти відповідно до вимог трудового законодавства, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, після закінчення двохмісячного строку з дня попередження педагогічних працівників про наступне звільнення, не видав відповідні накази про їх звільнення, після чого, в порушення вимог ст. 32, п. 6 ст. 36 та ст. 94 КЗпП України, ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 25 ЗУ «Про загальну середню освіту» та п. 63 «Інсрукції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, вчителям які фактично не мали педагогічного навантаження і відповідно не читали години в Боблівській, Никифоровецькій, Червонянській і Обідненській ЗОШ, на підставі розрахунково - платіжних відомостей, нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за фактично не виконану ними роботу та доплати за період з 01.012.2015 по 24.07.2016.
Згідно висновку судово - економічної експертизи № 1983/17 - 21 від 20.06.2018, висновки акту ревізії фінансово - господарської діяльності відділу освіти Немирівської РДА № 03 - 13/20 від 23.09.2016, проведеної Держфінінспекцією у Вінницькій області, щодо незаконної виплати заробітної плати звільненим працівникам Обідненської, Никифоровецької, Червонянської та Боблівської ЗОШ документально підтверджуються в сумі 488245, 75 грн. та завищення нарахованого Єдиного соціального внеску документально підтверджується в сумі 107414,06 грн.
Отже, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків, на користь вчителів, які фактично не мали педагогічного навантаження, безпідставно виплачено бюджетні кошти на загальну суму 595659,81 грн., що більш як у двісті п'ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є тяжкими наслідками, чим Відділу освіти Немирівської РДА заподіяно матеріальної шкоди на вказану суму.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 367 КК України, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього просить закрити на підставі п. 1 ч.2 ст. 284 КПК України. Клопотання підтримує, просить його задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні клопотання ОСОБА_4 підтримує просить його задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності н а підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор ОСОБА_3 , не заперечує щодо звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, розглянувши клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.
Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.
Санкція ч. 2 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
Згідно ч. 4 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.
Приписами ст. 49 КК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК).
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).
Згідно із роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав.
Судом, на виконання вимог ст. 285 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 , роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави.
В судовому засіданні встановлено, що за обвинувальним актом кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України вчинено ОСОБА_4 , згідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п. 2 цієї частини.
На час розгляду судом 14 березня 2025 року кримінального провадження зазначені строки давності притягнення ОСОБА_4 , до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, минули.
В судовому засіданні не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 протягом зазначеного строку до кримінальної відповідальності за вчинення інших кримінальних правопорушень не притягувався, від слідства та суду не переховувався, а отже перебіг давності відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 КК України не переривався. Також перебіг давності у даному кримінальному провадженні не зупинявся.
За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, суд ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених ч. 1 - 3 ст. 49 КК України, є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим. Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
Аналогічна позиція висвітлена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 30.11.2022 року за № 734/3220/17.
Положення ст. 49 КК України є імперативними та передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04.06.2020 року в справі № 127/26665/16-к.
Суд звертає увагу, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 284 КПК України, тобто з нереабілітуючих підстав, не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею, і не позбавляє потерпілих права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень ОСОБА_4 не заперечує щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття провадження за ч. 2 ст. 367 КК України, розуміючи своє право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Щодо процесуальних витрат.
З довідки про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні № 12016020000000374 вбачається, що витрати на проведення судової економічної експертизи №СЕ-19/109-24/12998-ЕК від 16.09.2024 року складають 17 160 грн.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеному в постанові від 12 вересня 2022 року (справа №203/241/17, провадження № 51 - 4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
За таких обставин суд вважає, що понесені органом досудового розслідування витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судової економічної експертизи № 1983/17-21 від 20.06.2018 року в розмірі 17 160 грн. підлягають віднесенню на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284-286, 370,372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Гостинне, Немирівського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, на підставі ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016020000000374 від 16.11.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта для проведення судової економічної експертизи № 1983/17-21 від 20.06.2018 року в розмірі 17 160 грн. віднести на рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Немирівський районний суд Вінницької області.
Суддя ОСОБА_1