Справа № 138/541/24
Провадження №:1-кп/138/62/25
21 березня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальне провадження № 12024020160000025 від 16.01.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шостаківка Жмеринського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлученого, не працюючого, паспорт № НОМЕР_1 , інваліда ІІІ групи, телефон НОМЕР_2 , не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України
Відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 указом Президента України № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Поряд з цим, згідно ст. 22 даного Закону, передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років.
Пунктом 6 частини 1 статті 8 даного Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Враховуючи вказане, на період введення воєнного стану в Україні, на законодавчому рівні заборонено виїзд за межі території України осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, який затверджено Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 року, строк дії воєнного стану в Україні подовжено на 90 діб, у зв'язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, протиправно вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане зі сприянням незаконному переправленню осіб через державний кордон України.
Так, ОСОБА_4 , вступивши у попередню змову із невстановленою органом досудового розслідування особою на ім'я ОСОБА_6 , маючи умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, порушуючи визначений порядок перетину державного кордону, встановлений Законами України «Про державний кордон України» та «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 , достовірно знаючи, що Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, який затверджено Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 року, строк дії воєнного стану в Україні подовжено на 90 діб, у зв'язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою групою осіб, домовився про сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадян України шляхом надання вказівок та засобів для цього.
15.01.2024 ОСОБА_4 , за вказівками невстановленої органом досудового розслідування особи на ім'я ОСОБА_6 , з власним гумовим надувним човном із маркуванням «Challenger» в комплекті з веслами та насосом, який перебував в багажному відділенні власного автомобіля марки «Ford» моделі «Galaxy» д.н.з. НОМЕР_3 , та двома пасажирами ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , вирушив з м. Могилів-Подільського до с. Козлів Могилів-Подільського району Вінницької області, з метою доставки їх до місця подальшого незаконного перетину державного кордону України, повідомивши їм деталі щодо способу вказаного перетину кордону на човні через річку Дністер до Республіки Молдова.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України - сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання вказівок та засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину в інкримінованому йому діянні та зазначив наступне. Восени 2023 року хтось з знайомих надав обвинуваченому контакт людини з м. Могилева-Подільського для допомоги в доставці людей з аеропорту м. Кишинів Республіка Молдова. Я познайомився з ним виключно по телефону. Цей чоловік представився ОСОБА_9 15.01.2024 останній набрав обвинуваченого і попросив придбати йому резиновий човен для невідомих потреб, але ОСОБА_4 запропонував йому дати в користування свій човен, який привіз з м. Шаргород до м. Могилів-Подільський. Цього ж дня ОСОБА_6 знову зателефонував і попросив в м. Могилів-Подільському неподалік магазину «АТБ» забрати двох чоловіків і підвезти їх куди вони скажуть разом з човном, пояснивши, що ці особи будуть незаконно перетинати кордон до Молдови. Обвинувачений погодився і їх забрав. Хлопці представились ОСОБА_10 і на їх вимогу він повіз разом з човном до с. Козлів за встановленим в навігаційній системі маршрутом. В автомобілі на запитання хлопців сказав, що останні будуть самостійно перепливати річку через кордон, а на протилежному березі їх зустрінуть. Зазначив, що жодну винагороду за це йому не обіцяли, кошти не від кого не отримував. Виявлені в автомобілі кошти в сумі 500 доларів США його особисті. Пасажири по телефону спілкувались не з ОСОБА_6 , а іншою особою. Через деякий час їх зупинили прикордонники і ОСОБА_4 повідомив їм, що їде в с. Козлів до свого знайомого, дав їм номер телефону ОСОБА_6 і вони з ним спілкувались по телефону. Зокрема це робив ОСОБА_11 . Про човен сказав прикордонникам, що везе знайомому, де мають залишитись і два ОСОБА_10 . Автомобіль марки «Форд галаксі» д.н.з. НОМЕР_3 придбав у 2019 році і саме на ньому віз човен та людей. Зазначив, що щиро кається у скоєному. У скоєному щиро розкаявся.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні повідомив, що взимку 2024 року був у прикордонному наряді ще з двома колегами на межі сіл Серебрія-Кремінне. Під час патрулювання вони зупинили автомобіль марки «Форд» білого кольору, який їхав зі сторони с. Серебрія під керуванням ОСОБА_4 з двома пасажирами призовного віку, що плутались в поясненнях щодо свого маршруту, кажучи про намір відвідування в с. Козлів свого знайомого чи родича. Згодом викликали СОГ, члени якої працювали з учасниками події.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що на початку січня 2024 року до неї зателефонувала знайома ОСОБА_14 та попросила поселити двох чоловіків в квартиру АДРЕСА_2 чи 3. Чи розрахувались вони з ОСОБА_14 за квартиру не знає. Більше цих чоловіків не бачила. Мету їх перебування в місті не знала, ключі їм від квартири не залишала. Чоловіки були середнього віку.
Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що обвинуваченого знає лише як особу, яку виявив в наряді «Контрольний пункт». 15.01.2024 на шляху «Серебрія-Кремінне» близько 21 години той їхав на автомобілі білого кольору марки «Форд» з двома чоловіками. З його слів прямували в с. Козлів до знайомого. Свідок спілкувався ще з одним пасажиром, який не зміг назвати навіть ім'я водія. Водій не міг підтвердити, що зв'язався з пасажирами через «Бла-бла-кар». В автомобілі був гумовий човен та два весла. ОСОБА_4 казав, що це подарунок друга чи другу. Чи називав обвинувачений дані особи, до якої вони прямували в с. Козлів, не пам'ятає. Зазначив, що у пасажирів були особисті речі в рюкзаку та барсетці.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що в січні 2024 року несла службу на блок-посту на в'їзді у м. Могилдів-Подільський зі сторони м. Немирів. Згодом виявила ОСОБА_4 на автомобілі білого кольору, який повідомив, що рухається з м. Шаргород в м. Могилів-Подільський аби зустріти біля пункту пропуску свою родину. В автомобілі був сам, багажник автомобіля не перевіряла.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що в січні 2024 року ніс службу з ОСОБА_15 та ще з одним колегою на блок-посту с. Серебрія. Близько 21-22 години до блок-посту під'їхав автомобіль білого кольору марки «Форд» з вінницькими номерами та з трьома ОСОБА_10 . Запитавши водія куди і для чого їдуть, останній повідомив, що їде з м. Києва з друзями на день відпочити до знайомого в с. Козлів. На прохання свідка ОСОБА_4 зателефонував до знайомого і той повідомив, що дійсно чекає друзів. Водій автомобіля нервував, а чоловік по телефону не зміг назвати імена пасажирів. Свідок запідозривши, що дані особи хочуть перетнути кордон, попросив водія відчинити багажник, де було виявлено гумовий човен та весла. На запитання пасажири повідомили, що приїхали до м. Могилів-Подільським «бла-бла-каром», а не даним автомобілем, як розповідав водій. Згодом ОСОБА_17 викликав наряд. ОСОБА_4 казав, що човен везуть як подарунок знайомому, до якого їдуть у гості. СОГ повідомив прізвище особи, до якої телефонував обвинувачений зі свого телефону. Пасажири не могли пояснити до кого саме вони їдуть у гості.
Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , за обставин, викладених у обвинувальному акті, винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, підтверджується наступними доказами:
рапортом заступника начальника Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_18 , в якому зазначено, що 15.01.2024 о 21 год. 25 хв. надійшло повідомлення про затримання автомобіля марки «Форд» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 з двома пасажирами, які мали намір незаконно перетнути державний кордон, у багажнику знаходиться гумовий човен (а. с. 137- т. 1);
повідомленням заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_19 № 05185-24-вих від 15.01.2024 про те, що 15.01.2024 о 21 год. 30 хв. співробітниками НОМЕР_4 прикордонного загону ДПСУ, в ході виконання завдань з охорони державного кордону, в районі прикордонного знаку № 0119 на відстані до 800 м від р. Дністер було виявлено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір з метою ухилення від призову на військову службу потрапити до Республіки Молдова в обхід встановлених пунктів пропуску, використовуючи гумовий човен. Також виявлено ОСОБА_4 , який доставляв вказаних осіб та гумовий човен до державного кордону на власному автомобілі марки «Ford Galaxy» д.н.з. НОМЕР_3 , таким чином останній сприяв в незаконному переправленні через державний кордон осіб шляхом надання власного транспортного засобу (а. с. 138-139 т. 1);
протоколом огляду місцевості від 16.01.2024 з ілюстративною таблицею, де зазначено, що оглянуто автомобіль марки «Ford Galaxy» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 . Під час огляду виявлено та вилучено даний автомобіль, надувний човен марки «Challenger», мобільний телефон «Samsung S10+», 500 доларів, посвідчення водія та паспорт, виданий Португальською Республікою на ім'я ОСОБА_4 , вісім сім-карток та три SD-карти до мобільних пристроїв (а.с. 141-153 т. 1);
протоколом огляду предмета від 16.01.2024 з фототаблицею, де зазначено, що оглянуто мобільний телефон марки «Samsung+», на якому встановлено п'ять додатків для спілкування (а.с. 167-181 т. 1);
протоколами пред'явлення фотознімків до впізнання, згідно з якими свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 зазначили, що на фото № 3 ОСОБА_4 як особу, яка 15.01.2024 везла їх до місця перетину кордону (а.с. 182-188 т. 1);
копією журналу судового засідання № 23601164 від 17.01.2024 з диском аудіо запису, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_7 , який розповів, що ОСОБА_20 віз його та ОСОБА_8 в с. Козлів для незаконного перетину кордону на човні, який знаходився у багажнику. Гроші в сумі 70 000 гривень він перекинув за це на якусь банківську карту, а 2000 доларів США передав ОСОБА_21 , який напередодні привіз його в м. Могилів-Подільський (а.с. 189-191 т. 1);
копією журналу судового засідання № 2360627 від 17.01.2024 з диском аудіо запису, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_8 , який розповів, що за 7 000 доларів США, які передав чоловіку на ім'я ОСОБА_22 , мав бути переправлений через кордон. Жив три дні з ОСОБА_7 в м. Могилів-Подільському. Останній казав, що йому теж обіцяли легальний перетин кордону. Автомо-білем марки «Форд» білого кольору свідка та ОСОБА_7 віз ОСОБА_4 , який повідомив, що вони самі будуть плисти на човні, а на іншому березі річки їх зустрінуть. Човен побачили на посту, де зупинили прикордонники дорогою до с. Козлів. Кошти водію не давали. (а.с. 192-194 т. 1).
Тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченої та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання цих доказів недопустимими.
За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об'єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 85, 94 КПК України, вказані всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з'ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та прийшов до висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, а саме сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання вказівок та засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 08.02.2001 у справі «Берктай проти Туреччини», рішення від 07.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», показує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 332 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_4 не судимий і вперше притягається до кримінальної відповідальності, розлучений, інвалід ІІІ групи, позитивно характеризується по місцю проживання, офіційно не працює, однак з 26.01.2009 по теперішній час здійснює догляд за бабусею - 1935 року народження, яка має інвалідність І "Б" групи, перерахував допомогу Збройним Силам України на суму 300000 грн, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, за психіатричною допомогою не звертався.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, перерахування коштів на підтримку ЗСУ та інвалідність обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання останнього є вчинення злочину з використання умов воєнного стану.
На підставі викладеного, беручи до уваги досудову доповідь, в якій зазначено про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого все ж можливе в умовах без ізоляції від суспільства, що дає підстави суду звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України, якщо останній протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до вимог ст. 165 КВК України, початок іспитового строку необхідно обчислювати з моменту проголошення вироку.
Європейський суд з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року зазначив, що покарання, як втручання держави в особисте приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 , на час вчинення злочину і по теперішній час ніде не працює, вчинення ним злочину не було пов'язане з його посадою або із заняттям ним певною діяльністю, тому додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до останнього не слід застосовувати.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речові докази слід скасувати, а долю речових доказів вирішити згідно ст. 96-1 - 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення злочину, передбаченого статтею 354 та статтями 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 розділу XVII Особливої частини цього Кодексу, або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого зазначеними статтями.
На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «Ford» моделі «Galaxy» д.н.з. НОМЕР_3 , власником автомобіля, а також човна з веслами, зі слів ОСОБА_4 , є саме останній. Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , здійснивши перевезення на автомобілі марки «Ford» моделі «Galaxy» д.н.з. НОМЕР_3 громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, з м. Могилева-Подільського Вінницької області до місця, де вони будуть переправлятися через державний кордон України, разом з наданим ним же плавзасобом (човном з веслами та насосом), мав полегшити останнім досягнення незаконної мети, а тому вказані засоби (човен та автомобіль), останній використав саме як знаряддя вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Керуючись ст. 12, 65-67, 96-1-96-2, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України, ст. 165 КВК України, ст. 100, 174, ч. 3 ст. 349, 368-370, 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.2 ст.332 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, що пов'язані з охороною Державного кордону України на строк 1 рік.
На підставі ст. 75, п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на 2 (два) роки 6 (шість) місяців та покласти на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислювати ОСОБА_4 з моменту проголошення вироку суду, тобто з 21.03.2025.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 20.01.2024 на речові докази:
- грошові кошти в сумі 500 доларів США купюрами номіналом по 100 долларів США, номери яких HL65275078E, HB34228287N, KF30346856D, KB20406640K, HF03859655F, які передані на зберігання АБ «Укргазбанк» в особі начальника відділення №220/01 ОСОБА_23 , повернувши їх ОСОБА_4 ;
- паспорт, виданий Португальською Республікою на ім'я ОСОБА_24 ; посвідчення водія, видане Португальською Республікою на ім'я ОСОБА_24 ; 8 SIM-карток, 3 SD-картки, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, згідно квитанції № 233, повернувши ОСОБА_4 ;
- мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy S10+», у який вставлено SIM-картку № НОМЕР_5 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 , що знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, згідно квитанції № 225, повернувши ОСОБА_4 ;
- автомобіль марки «Ford» моделі «Galaxy» д.н.з. НОМЕР_3 , шасі № НОМЕР_8 , власником якого є ОСОБА_4 , що знаходиться на штраф майданчику Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, конфіскувавши в дохід держави;
- надувний човен із маркуванням «Challenger» в комплекті з веслами та насосом, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, згідно квитанції № 222, конфіскувавши в дохід держави.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1