137/140/25
про обрання запобіжного заходу
21.03.2025 с-ще Літин
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-щі Літин в межах розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12024020010001775 від 12.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 209 КК України, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 ,
В провадженні суду на стадії підготовчого засідання перебуває на розгляді зазначений обвинувальний акт. В межах зазначеного кримінального провадження слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 17.01.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в проміжок часу з 22:00 год до 06:00 год. 15.03.2025.
У судові засідання 05.02.2025 та 05.03.2025 обвинувачена ОСОБА_4 не з'явилася.
05.03.2025 судом задоволено клопотання прокурора ОСОБА_3 та надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу (а.с. 88).
Разом із вищевказаним клопотанням прокурором подано і клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_4 на тримання під вартою строком на 60 днів. Підставою для зміни запобіжного заходу є наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду в силу суворості міри покарання та усвідомлюючи вчинене. Таким чином просив обрати обвинуваченій запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (а.с. 72-75).
21.03.2025 обвинувачену ОСОБА_4 уповноваженими працівниками поліції доставлено до приміщення суду відповідно судом вирішується питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні 21.03.2025 заперечила проти звинувачення. Вона зазначила, що отримала повідомлення і відправила його на електронну адресу військової частини, в якій вона перебуває. Проте, вважаючи, що даний документ був успішно надісланий, вона не отримала підтвердження. Коли ОСОБА_4 побачила повідомлення, вона повторно направила документи, клопотання та заяву на електронну адресу суду. Вона стверджує, що не тікала і не вважала, що порушила свої зобов'язання за ухвалою суду. З її слів, вона перебуває на військовому обліку з 2023 року, тому не розуміє, чому у ситуації виникли непорозуміння.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні заперечила проти клопотання прокурора щодо зміни запобіжного заходу. Вона зазначила, що сторона обвинувачення ознайомилася з характеристичними матеріалами про підзахисну, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі й має троє дітей. Також адвокат додала, що є військово-облікові документи, які свідчать про те, що ОСОБА_4 перебуває на обліку з 01.07.2023, що передує порушенню справи. Оскільки кримінальне провадження вже порушено, зазначений обліковий документ засвідчує, що вона була на обліку за рік до події. Адвокат просила долучити до матеріалів справи характеристики стосовно обвинуваченої. Вона висловила, що в засіданні дійсно були всі учасники, окрім підзахисної, і що вона мала повідомляти про зміни у місці проживання. Довідка про це надійшла на електронну адресу суду, в якій зазначалося, що підзахисна перебуває у військовій частині. Вважає, що обвинувачена не переховувалася і працює на посаді бойового медика. Усі ці факти відомі, і адвокат зазначила, що працівники поліції неправомірно стверджують, що підзахисна уникала відповідальності, оскільки у неї не було можливості, щоб прибув представник для виконання приводу, якщо вона не могла виїхати до частини. Також адвокат вказала, що у підзахисної буде ще одне кримінальне провадження, якщо та не повернеться на службу. Вона вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а також виявила бажання заявити клопотання про зупинення кримінального провадження, оскільки підзахисна виконує обов'язки на службі.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що обвинувачена ОСОБА_4 уклала контракт у період, коли відносно неї вже було обрано запобіжний захід. Він також звернув увагу суду на те, що у м. Калинівці в суді на розгляді перебував обвинувальний акт стосовно обвинуваченої за аналогічними підставами. Проте те кримінальне провадження було закрито з нереабілітуючих підстав. Просив долучити до матеріалів справи відповідний витяг (а.с. 111).
На запитання суду обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що підозру їй було оголошено, але вона не пам'ятає точної дати. Обвинувальний акт вона отримала 24.01.2025. Вона розуміла, що справа була направлена до суду. 17.01.2025 відносно неї був обраний запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. На неї були покладені обов'язки, зокрема, не залишати місце проживання без дозволу та повідомляти про всі зміни у місці проживання. Однак 30.01.2025 року вона дійсно виїхала з місця проживання і не повідомила про це, що є порушенням умов запобіжного заходу. Хоча вона стверджує, що це сталося неумисно, фактично визнала, що це порушення мало місце. ОСОБА_4 також зазначила, що дійсно пішла на військову службу добровільно саме 30.01.2025, під час дії запобіжного заходу.
Заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченої, захисника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Зокрема п. 3 ч. 1 даної статті передбачає такі ризики, як можливість незаконного впливу на потерпілого, свідка.
Одним із видів запобіжних заходів є домашній арешт, який в силу ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч.ч. 1, 2 ст. 209 КК України.
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор у клопотанні, дають підстави вважати обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні даних кримінальних правопорушень обґрунтованими, а обставини здійснення обвинуваченою конкретних дій та доведеність її вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розгляду, що не виключає можливості застосування до обвинуваченої запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Так, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області 17.01.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в проміжок часу з 22:00 год до 06:00 год. 15.03.2025 (а.с. 182-186).
Відповідно до фотокопію наказу командира в/ч НОМЕР_1 за № 31 від 30.01.2025 згідно якого ОСОБА_4 з 30.01.2025 прийняла посаду і приступила до виконання службових обов'язків за посадою номер обслуги 4 зенітного кулеметного відділення зенітного 2 кулеметного взводу зенітної батареї військової частини НОМЕР_1 (а.с. 52).
Відповідно до копії військового квитка від 14.03.2025 ОСОБА_4 з 30.01.2025 призвана за контрактом у Збройні Сили України (а.с. 101).
Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 78 від 18.02.2025 ОСОБА_4 , 1991 року народження, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 спільно із чоловіком та дітьми (а.с. 97).
Також судом враховано, що 17.05.2024 Калинівський районним судом Вінницької області на підставі ст. 49 КК України, було закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України (а.с. 111).
Оцінивши наведені обставини в сукупності та особу обвинуваченої (а.с. 111), проходжу до переконливого висновку про необхідність обрати відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які забезпечать належну поведінку обвинуваченої .
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не дасть змоги забезпечити виконання нею покладених обов'язків. Зокрема, не підлягають до застосування щодо ОСОБА_4 запобіжні заходи у виді: особистого зобов'язання - через ризик можливості останньої ухилитись від суду; у виді особистої поруки - у зв'язку з відсутністю поручителів, які заслуговують на довіру; у виді застави у зв'язку з відсутністю у неї коштів та відсутністю роботи.
Враховуючи, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Оскільки прокурором доведено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, наявні декілька ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачена може: переховуватися від суду; незаконно впливати на представника потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому клопотання підлягає до часткового задоволення.
При прийнятті рішення враховано, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на представника потерпілого, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Натомість очевидним є те, що належну поведінку обвинуваченої та усунення встановлених ризиків зможе забезпечити цілодобовий домашній арешт із застосуванням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 181, 193-196 КПК України, суд,
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 20 травня 2025 року.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду на першу вимогу;
2) не залишати місця постійного проживання АДРЕСА_1 без дозволу суду чи прокурора;
3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання;
4)утриматись від спілкування з представником потерпілого та свідками в межах даного кримінального провадження;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати відповідальних осіб Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Вінницької області:
- негайно поставити на облік обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставити її за місце реєстрацїі проживання АДРЕСА_1 ;
- повідомити суд про взяття на облік обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- періодично навідувати житло, визначене в ухвалі суду, з метою контролю поведінки обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань. В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції Вінницької області (21029, вул. Мечникова, 7, м. Вінниця Вінницької області, 03@vn.police.gov.ua).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя:ОСОБА_1