1-кс/130/162/2025
130/765/25
Іменем України
21.03.2025 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваної ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Соколівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, з базовою загальною середньою освітою, не заміжньої, в порядку статті 89 КК України раніше не судимої,
- підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020130000090 від 01.03.2025,
Слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, погодженим з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропної речовини обіг якої обмежено - амфетамін, за невстановлених слідством обставин, у невстановлені дату та час, у невстановленої особи, придбала психотропну речовину - амфетамін, яку зберігала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 10.03.2025 приблизно о 15 год. 05 хв. під час проведеного контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі психотропної речовини - амфетамін, ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив та умисел направлений на незаконний збут психотропних речовин, незаконно збула легендованій особі - ОСОБА_7 , що діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину з відома та під контролем працівників поліції під час проведення контрольованої та оперативної закупки за грошові кошти в сумі 600 (шістсот) гривень, порошкоподібну речовину рожевого кольору - амфетамін, яка знаходилась в фольговому згортку.
Згідно із висновком судової експертизи матеріалів речовин та виробів № СЕ-19/102-25/5439-НЗПРАП від 13.03.2025 надана на експертизу порошкоподібна речовина, містить у своєму складі психотропну речовину - амфетамін. Амфетамін відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено. В порошкоподібній речовині масою 0,6969 г, маса амфетаміну становить 0,3296 г. Окрім того, ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (з наступними змінами), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, за невстановлених слідством обставин, у невстановлені дату та час, у невстановленої особи, придбала наркотичний засіб - канабіс, який зберігала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому, 14.03.2025 приблизно о 13 год. 09 хв. під час проведеного контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупівлі наркотичного засобу - канабіс, ОСОБА_4 , повторно, переслідуючи корисливий мотив та умисел направлений на незаконний збут наркотичних засобів, незаконно збула легендованій особі - ОСОБА_7 , що діяв на підставі постанови прокурора про контроль за вчиненням злочину з відома та під контролем працівників поліції під час проведення контрольованої та оперативної закупки за грошові кошти в сумі 300 (триста) гривень, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору - канабіс, яка знаходилась в фольговому згортку.
Згідно із висновком судової експертизи матеріалів речовин та виробів №СЕ-19/102-25/5802-НЗПРАП від 18.03.2025 надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом - канабісом. Канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу становить 0,57 г. (у перерахунку на висушену речовину). .
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин та ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинене повторно.
20.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних злочинів.
20.03.2025 о 11:39 год ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та, або суду, так як не має сталих соціальних зав'язків, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, тому при нагоді може залишити межі району і переховуватись від слідства так як останню нічого не стримує; ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки розуміє, що у разі доведення вини їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, тому може впливати на свідків, щоб останні змінили свої покази в суді, ОСОБА_4 проживає в одній місцевості з свідками; ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки у разі обрання їй більш м'якого запобіжного заходу, продовжить вчиняти злочини, так як не має постійного джерела доходу; ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв'язку з тим, що у неї відсутні будь-які перепони щодо вчинення нових злочинів.
В клопотанні слідчий СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 просив застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян та покладанням обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби або змінити розмір застави до мінімального розміру.
Заслухавши всіх учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень обґрунтована органом досудового слідства, приведеними у клопотанні слідчого доказами, зокрема: рапортами інспектора-чергового ЧЧ СМ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, протоколами допиту свідків, протоколами проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 10.03.2025, висновками експерта від 13.03.2025, від 18.03.2025, протоколами затримання особи від 20.03.2025.
Викладені обставини дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України є вірогідною і достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, оскільки вказані вище докази з достатньою вірогідністю свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вона підозрюється, а питання про оцінку вищенаведених доказів з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального злочину не входить до компетенції суду на даному етапі провадження.
В судовому засіданні встановлено, що хоча у підозрюваної ОСОБА_4 є постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивно характеризується за місцем проживання, однак вона раніше притягувалась до кримінальної відповідальності в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів ( в силу ст. 89 КК України судимість погашена), у неї відсутнє законне джерело доходу, постійне місце роботи, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, якими передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна. Ці обставини характеризують її як особу схильну до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризику вчинення інших злочинів, а також про те, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може незаконно впливати на свідків, що буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи, тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відтак, під час судового розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 307 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрювана може вчинювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання слідчого судді, розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 процесуальних обов'язків та забезпечує її належну поведінку у кримінальному провадженні та не виходить за межі, встановлені КПК України для тяжких злочинів, є розумним та таким, що здатен утримати підозрювану ОСОБА_4 у разі внесення застави та звільнення у зв'язку з цим з-під варти, від дій, які перешкоджатимуть кримінальному провадженню встановленими законом правовими наслідками порушення умов цього запобіжного заходу, є обґрунтованим, а тому підстави для зміни запобіжного заходу із зменшенням визначеного розміру застави відсутні.
Враховуючи вищезазначене, оцінюючи суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, суд вважає що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_4 виправдані, як це підтверджує практика Європейського суду з прав людини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 18 травня 2025 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового стану підозрюваної, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян.
Керуючись ст.ст. 176,178,186,193,194,196,197,202,203,205,309,395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Соколівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з часу затримання з 11 години 39 хвилин 20 березня 2025 року до 11 години 39 хвилин 18 травня 2025 року.
Визначити розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних громадян - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Підозрюваний/заставодавець має право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; передати на відповідальне зберігання до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області паспорт громадянки України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 та зброю у разі її наявності.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Вінницькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя