Справа № 127/29411/24
Іменем України
21 березня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді Бондаренко О.І.
при секретарі Гавліцькій А.Р.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує на те, що 02.02.1985 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований у Оленівській сільській раді Вінницького району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 5.Одруження виявилося невдалим, спроби позивача зберегти сім'ю виявилися безрезультатними, вказує, що фактично сімейні стосунки припинені. На думку позивача, подальше існування шлюбу є неможливим та суперечить їх інтересам, відносини подружжя тривалий час мають негативний характер, шлюб носить формальний характер.
Враховуючи наведені обставини просить розірвати шлюб між нею та відповідачем.
Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву, якою просить справу розглядати у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити. Не заперечує проти заочного розгляду справи. Судові витрати просить не стягувати, після розірвання шлюбу просить залишити прізвище « ОСОБА_3 ».
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про визнання позовних вимог, судове засідання просить провести у його відсутність (а.с.36).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку сторін по справі, викладену у поданій до суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що 02.02.1985 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, який зареєстрований у Оленівській сільської ради Вінницького району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 5 (а.с.4).
Відповідно до ст.112 СК України судом з'ясовано, що спільне сімейне життя у сторін не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на життя, різні інтереси, уподобання. Кожен живе відокремленим життям. Шлюб існує лише формально.
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не можливе.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Суд прийшов до висновку, що шлюб подружжя сторін слід припинити його розірванням.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За змістом п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи, що шлюб існує лише формально, цінність шлюбних відносин була втрачена для обох сторін, тому суд вважає, що позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114 ч.2 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,4,11,12,13,74,141,206,247,258,263,264,265,355, ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований 02 лютого 1985 року Оленівською сільською радою Вінницького району Вінницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 5.
Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити « ОСОБА_3 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня одержання копії цього рішення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
учасники провадження:
позивач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 21.03.2025.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО