Справа № 128/883/25
Іменем України
20 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , представника установи виконання покарань ОСОБА_4 , лікаря ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» щодо засудженого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ріпки, Чернігівського району, Чернігівської області, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, що відбуває покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.10.2022 за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 8 років позбавлення волі,
про звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України,
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло подання начальника Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» щодо засудженого ОСОБА_7 про його звільнення від відбування покарання за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України, яке мотивоване тим, що рішенням Центральної комісії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з низань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покараня особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання щодо установ центрального регіону визначено виправну колонію середнього рівня безпеки для чоловіків, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі та прийнято рішення про направлення для відбування покарання засудженого (протокол №1.57/9-2023 від 28.02.2023) до державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)».19.02.2025 засуджений прибув до Стрижавської багатопрофільної лікарні № 81 філії Центру охорони здоров'я ДКВС України у Вінницькій області з державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)».Засуджений вчинив кримінальне правопорушення, яке виразилось у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті потерпілому. Вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. За час відбування покарання заходи заохочення застосовувалися 1 раз, стягнення не застосовувалися, тому адміністрація установи вважає, що ОСОБА_7 не проявив позитивних змін, які відбуваються в йото особистості га створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, що є необхідною умовою ресоціалізації.
На адресу установи надійшов висновок лікарсько-консультативної комісії Стрижавської багатопрофільної лікарні № 81 філії Центру охорони здоров'я ДКВС України у Вінницькій області про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою.Діагноз засудженого: OU: Повна сліпота. Термінальна вторинна неоваскулярна глаукома, ускладнена катаракта, гіфема, змутніння і набряк рогівки, вірогідніше внаслідок симпатії правого ока. Наслідки важкої контузії: васкуляризоване більмо рогівки, термінальна вторинна глаукома, стафіломи склери лівого ока. Інвалід 1-Б групи по зору безстроково. Атеросклеротична хвороба серця. CНІ ст. ФК І. Гіпертонічна хвороба І ст., 1ст. РССУ помірний. ФВ-60%.
Тому Державна установа «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» звернулася до суду з даним поданням.
В судовому засіданні представник установи виконання покарань подання підтримав та просив застосувати ст. 84 КК України до засудженого, оскільки він має діагноз, який входить до Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за хворобою, щодо характеристики засудженого, підтримує характеристику, надану установою.
Лікар ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є лікуючим лікарем засудженого, засуджений повністю сліпий, зір відновленню не підлягає, тому відбування покарання ним зводиться до догляду за ним, оскільки засуджений потребує сторонньої допомоги в харчуванні, одяганні тощо. На даний час засуджений поводить себе коректно, чемно. Його станом цікавився брат засудженого, тому вважає, що саме він повинен доглядати за засудженим, а не держава.
Засуджений ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомив, що повністю сліпий орієнтовно протягом останніх 5 років, на момент вчинення злочину також був повністю сліпим та умисного вбивства не вчиняв, вину у вчиненому не визнає, жалкує лише, що потерпілий помер, просить звільнити його від відбування покарання. За адресою його місця проживання проживає його брат та він проживатиме з ним, буде його доглядати. Дружина засудженого померла, діти проживають окремо.
Захисник в судовому засіданні пояснив, що вважає, що подання підлягає задоволенню.
Прокурор в судовому засіданні просив подання задовольнити та звільнити засудженого від відбування покарання.
Вивчивши подання установи виконання покарань, з'ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 засуджений вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.10.2022 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Початок строку засудженому рахується з 16.02.2023. Кінець строку - 16.02.2031.
До Стрижавської багатопрофільної лікарні № 81 філії Центру охорони здоров'я ДКВС України у Вінницькій області прибув 19.02.2025 з державної установи «Житомирська виправна колонія (№ 4)», де до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не має.
Згідно характеристики на засудженого, останній з 16.02.2023 перебував в державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», де за час перебування до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися. З 19.05.2023 перебував в державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)», де за час перебування до дисциплінарної відповідальності не притягувався, один раз заохочувався. З 07.05.2024 утримувався в державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)», де за час відбування покарання до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися. З 19.02.2025 перебуває в Стрижавській багатопрофільній лікарні № 81 філії державної установи «Центру охорони здоров'я ДКВС України» у Вінницькій області, де проходить лікування, за час утримання до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочення не застосовувалися. Засуджений не бере відповідальність за вчинені дії на себе. Звинувачує інших осіб у скоєному злочині. Особа не шкодує, що була викрита правоохоронними органами. Вважає, що з ним вчинили несправедливо. Провину у скоєнні злочину не визнав. Вважає, що деякі типи антисоціальної поведінки є прийнятними. У взаємовідносинах із іншими засудженими не конфліктний, адекватно реагує на критику в свою адресу. Намагається дотримуватися правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи з метою поблажливого ставлення до себе. Не завжди виконує встановлені законодавством вимоги персоналу установи у зв'язку з особистою не організованістю. Спальне місце та приліжкову тумбочку намагається утримувати в чистоті і порядку, не завжди має охайний зовнішній вигляд. Не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів, якими користується, не завжди здійснює за ними належний догляд та використовує їх не тільки за призначенням. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має. Залучений до реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених за напрямом «Підготовка до звільнення», проте активної участі не приймає. Не підвищував та не має наміру підвищувати наявний загальноосвітній рівень, вважає його достатнім. Соціально-корисні зв'язки підтримує з братом, за період відбування покарання отримав 2 посилки та 2 передачі, побачення не надавались. Згідно особової справи, засуджений ОСОБА_7 не приймає участі в самодіяльних організаціях. На профілактичному обліку в установі не перебуває. Бажає змінити своє життя, проте це бажання має поодинокий та несистемний характер. Згідно особової справи стверджує, що має бажання брати участь у програмах/заходах, але за поведінкою зрозуміло, що це не відповідає дійсності. Участь у програмах диференційованого виховного впливу чи інших наявних в установі програмах та заходах соціально-виховного характеру не приймає. Усвідомлює що саме треба змінювати, але при цьому, нічого не робить. Має позитивні плани на майбутнє, але не розуміє яким чином їх втілити. З урахуванням того, що ОСОБА_7 , вчинивши умисне насильницьке особливо тяжке кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я (вбивство) перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вину у скоєному злочині не визнав та звинувачує інших осіб у вчиненому, за час відбування покарання отримав лише 1 заохочення, що не свідчить про сталість його виправлення. Разом з тим, ОСОБА_7 перебуває з 19.02.2025 в Стрижавській багатопрофільній лікарні № 81 філії ДУ «Центру охорони здоров'я ДКВС України» у Вінницькій області, де проходить курс лікування, що є незначним терміном, а також особа є маловивченою, тому адміністрація установи вважає, що ОСОБА_7 не проявив позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, що є необхідною умовою ресоціалізації. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як високий.
Згідно з довідкою відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ДУ «Стрижавська ВК (№ 81)» за засудженим в установі виконавчі листи не рахуються.
Згідно висновку № 7 від 13.03.2025 лікарської консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, ОСОБА_7 встановлено відповідний заключний діагноз: OU: Повна сліпота. Термінальна вторинна неоваскулярна глаукома, ускладнена катаракта, гіфема, змутніння і набряк рогівки, вірогідніше внаслідок симпатії правого ока. Наслідки важкої контузії: васкуляризоване більмо рогівки, термінальна вторинна глаукома, стафіломи склери лівого ока. Інвалід 1-Б групи по зору безстроково. Атеросклеротична хвороба серця. CНІ ст. ФК І. Гіпертонічна хвороба І ст., 1ст. РССУ помірний. ФВ-60%.
Згідно пункту VII.3 Переліку захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів щодо звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, наведеного у додатку 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 №1348/5/572, та наказом "Про затвердження змін до деяких нормативно правових актів" від 10.05.2017 №1517/5/503, та наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 01.07.2020 №2256/5/1491 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України" від 15.08.2014 №1348/5/572 матеріали на засудженого ОСОБА_7 , 1976 року народження, можуть бути подані на розгляд суду.
Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст.ст 537, 539 КПК України, під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати питання про звільнення від покарання за хворобою.
Згідно ч. 2 ст. 84 КК України, особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Перелік хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання визначений спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України N 1348/5/572 від 15.08.2014 року.
Відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_7 від 13.03.2025, у останнього встановлено заключний діагноз: OU: Повна сліпота. Термінальна вторинна неоваскулярна глаукома, ускладнена катаракта, гіфема, змутніння і набряк рогівки, вірогідніше внаслідок симпатії правого ока. Наслідки важкої контузії: васкуляризоване більмо рогівки, термінальна вторинна глаукома, стафіломи склери лівого ока. Інвалід 1-Б групи по зору безстроково. Атеросклеротична хвороба серця. CНІ ст. ФК І. Гіпертонічна хвороба І ст., 1ст. РССУ помірний. ФВ-60%.
Таким чином, наявне в ОСОБА_7 захворювання входить до переліку захворювань, що є підставою для подання матеріалів до суду про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого спільним наказом МОЗ України та Міністерством юстиції України № 1348/5/572 від 15.08.2014.
Водночас, аналіз положень чинного законодавства вказує на те, що сам факт захворювання засудженого на тяжку хворобу не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Вирішуючи питання про звільнення від дальшого відбуття покарання осіб, які захворіли на тяжку хворобу, крім осіб, які захворіли на хронічну душевну хворобу, суд має виходити не тільки з висновку лікарської комісії, а й враховувати тяжкість вчиненого злочину, поведінку засудженого під час відбуття покарання, ставлення до праці, ступінь його виправлення, чи не ухилявся він від призначеного лікування, а також інші обставини (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу N 8 від 28.09.1973).
Таким чином, звільнення від покарання у зв'язку з хворобою є правом, а не обов'язком суду, і сама по собі наявність того чи іншого захворювання у засудженого ще не свідчить про доцільність його звільнення від відбування покарання згідно ст. 84 КК України.
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (Заява N 72286/01) зазначив, що стаття 3 Конвенції категорично забороняє тортури та нелюдське або таке, що принижує людську гідність, поводження чи покарання, незважаючи на обставини та поведінку жертви, однак цю статтю не можна тлумачити як таку, що містить загальне зобов'язання звільняти особу за станом здоров'я чи доправляти її до цивільної лікарні для отримання специфічної медичної допомоги. Тим не менш, відповідно до цього положення держава має забезпечити особу умовами утримання, які б не порушували її людську гідність, щоб спосіб та метод виконання міри покарання не зумовлювали страждання або труднощі такої міри, які б перевищували неминучий рівень страждань в'язня та щоб з огляду на практичні вимоги ув'язнення його здоров'я та добробут були забезпечені. В тому числі зазначив, що наявні 3 складові, які необхідно розглядати стосовно сумісності стану здоров'я заявника та умов його утримання: 1) медичний стан в'язня; 2) адекватність медичної допомоги, яка надається в умовах утримання; 3) доцільність утримання з огляду на стан здоров'я заявника.
Під час розгляду справи не встановлено об'єктивних даних про те, що установа відбування покарання, у якій перебуває ОСОБА_7 , не здатна надати необхідну медичну допомогу останньому відповідно до його потреб, крім цього, було встановлено, що специфічної медичної допомоги засуджений не потребує. За поясненням лікаря, він потребує догляду та домоги, що пов'язане з його сліпотою, але судом не встановлено обставин, які б свідчили, що такий стан унеможливить можливості подальшого вчинення злочинів засудженим, зважаючи на попередню соціальну поведінку засудженого та те, що він вчинив злочин вже будучи повністю сліпим, тобто з таким же діагнозом, на підставі якого установа просить звільнити його від подальшого відбування покарання.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що засуджений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисне вбивство, вже будучи повністю сліпим та при призначені ОСОБА_7 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі дана обставина була врахована. Та метою покарання є також захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
В ході судового розгляду не встановлено, що засуджений намагався виправитися та готовий до самокерованої правослухняної поведінки, а також, що останній перестав бути суспільно-небезпечною особою, про що свідчить зокрема і висновок адміністрації установи виконання покарань, викладений у характеристиці на засудженого від 14.03.2025, та відомості, що характеризують поведінку засудженого до вчинення злочину, а також не визнання вини у вчиненому. Тобто засуджений вчинене діяння, за яке відбуває покарання, не вважає злочином, отже ніщо не вказує на те, що така поведінка не може повторитися в майбутньому. Відтак, не спростовано в ході судового розгляду те, що звільнення засудженого від відбування покарання, становитиме високу загрозу для його оточення та суспільства в цілому.
З огляду на викладене, враховуючи в сукупності встановлені обставини, а саме відомості про особу засудженого та його поведінку під час відбування покарання, обставини вчинення кримінального правопорушення та призначення покарання судом із врахуванням повної сліпоти засудженого, при цьому засудженим відбуто лише невелику частину призначеного покарання, та враховуючи ставлення засудженого до вчиненого, який не вважає себе таким, що вчинив злочин, в цілях запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про недоцільність звільнення від подальшого відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого ОСОБА_7 .
Керуючись ст. 84 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
В задоволені подання Державної установи «Стрижавська виправна колонія (№ 81)» про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , який перебуває в ДУ «Стрижавська виправна колонія (№ 81)», за хворобою на підставі ч. 2 ст. 84 КК України відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницькій районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: