Справа № 128/4755/24
Іменем України
21.03.2025 м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Манюк Л.В.,
за участю: представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, що подана в порядку окремого провадження,
ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаною заявою, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є дочкою ОСОБА_5 . Її батько був мобілізований у 2022 році та з січня 2023 року перебував у складі Збройних Сил України у складі військової частини НОМЕР_1 . На момент мобілізації батька ОСОБА_2 була неповнолітньою. Досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом № 163 від 06.06.2023 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 був призначений старшим навідником 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання поблизу с. Авдіївка, Бахмутського району, Донецької області.
Отримати свідоцтво про смерть батька заявник не має можливості з об'єктивних причин, не має можливості реалізувати свої спадкові права, як спадкоємець першої черги за законом після смерті батька та припинити тривалий період правової та психологічної невизначеності щодо смерті батька та його статусу.
Щодо обставин загибелі батька їй відомо, що старший навідник ОСОБА_5 не повернувся з позиції 18.08.2023, неймовірними зусиллями вночі його тіло було винесено товаришами із позиції разом з тілами деяких інших загиблих військовослужбовців до села (на іншу позицію). Евакуювати тіла далі об'єктивної можливості не було. Інтенсивні обстріли продовжувались. Населений пункт невдовзі був залишений повністю. Тіла загиблих, у тому числі і ОСОБА_5 , були вимушено залишені у селі. Згодом Наталії Олександрівні передали деякі особисті речі чоловіка, які вдалося врятувати.
Наразі с. Авдіївка та с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області не підконтрольні Збройним Силам України, що є загальновідомим, а відповідна територія окупована.
Вже 21.08.2023 до ОСОБА_3 звернулись представники ІНФОРМАЦІЯ_3 , від яких вона отримала Сповіщення сім'ї № 49 від 21.08.2023 про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_5 , старший навідник 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісти 18.08.2023 за особливих обставин біля с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Всупереч наявній інформації про загибель чоловіка їй та заявнику пояснили, що всі обставини ще мають бути розслідувані у встановленому порядку військовою частиною та іншими компетентними органами.
ОСОБА_3 23.08.2023 звернулась до Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області із заявою про зникнення безвісти чоловіка.
Відповідно до відповіді Відділу поліції № 3 Вінницького РУП на адвокатський запит, відомості про події зникнення безвісти ОСОБА_5 було належним чином внесено в ЄРДР за № 12023020050000450 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а кримінальне провадження направлено за підсудністю до Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області.
Згідно відповіді Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області на адвокатський запит, у провадженні слідчого відділу Бахмутського РВП перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12023020050000450 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 .
Згодом ОСОБА_3 та заявник ОСОБА_2 отримали від військової частини НОМЕР_1 матеріали службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2023 № 1245 «Про призначення службового розслідування за фактом безвісти зникнення солдата ОСОБА_5 », за результатом якого вони впевнились у тому, що їх чоловік та батько ОСОБА_5 загинув і смерть його настала на окупованій території України ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Для перевірки найменшої можливості знайдення ОСОБА_5 , виявлення його останків чи отримання будь-якої інформації про нього заявником та дружиною ОСОБА_5 було вчинено всі можливі дії та зроблено ряд запитів до компетентних органів держави та установ, які дотичні до пошуку загиблих та обробки відповідної інформації.
Для заявниці ОСОБА_2 встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту смерті її батька ОСОБА_5 є необхідним для отримання свідоцтва про його смерть та в подальшому використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах, зокрема: спадкування, отримання статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця, допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця тощо.
За вказаних обставин заявниця просить суд встановити факт смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовослужбовця Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 під час воєнних дій при виконанні ним бойового завдання із захисту Батьківщини біля с. Андріївка Бахмутського району Донецької області (а.с. 1 - 9).
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 03.12.2024 відкрито провадження у справі, залучено в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України, призначено справу до судового розгляду в порядку окремого провадження (а.с. 76).
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Москаленко А.О. подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою. Аналіз змісту заяви ОСОБА_2 свідчить про те, що заявниця фактично просить суд встановити факт смерті її батька ОСОБА_5 в певний час, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 біля с. Андріївка, на підставі акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , але в ньому зазначено про вірогідне припущення про загибель ОСОБА_5 . Достатніх (вичерпних) фактів (відомостей) про загибель ОСОБА_5 розслідуванням не здобуто. Зокрема зазначається, що з позиції 18.08.2023 солдат ОСОБА_5 не повернувся, ознак загибелі військовослужбовця на позиції та по маршруту пересування виявлено не було. Пошуки по маршрутам пересування та ймовірним місцям знаходження в районі виконання бойового завдання результатів не дали. Надані позивачкою докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_5 , а лише дають підстави для обгрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього. З огляду на викладене, представник заінтересованої особи вважає, що підстав для задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_5 у певний час, а саме 18.08.2023 біля с. Андріївка, немає (а.с. 85 - 87).
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, однак заінтересована особа повідомлена судом про дату, час та місце проведення судового засідання у встановленому законом порядку.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, однак заінтересована особа повідомлена судом про дату, час та місце проведення судового засідання у встановленому законом порядку.
Заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, попередньо подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, просять задовольнити заяву ОСОБА_2 .
Заявниця ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, представник заявниці, адвокат Мотилюк О.В., в судовому засіданні підтримав подану заяву та просив її задовольнити. Вважає, що факт смерті ОСОБА_5 у вказаний ча ста місці є достовірно встановленим наданим доказами. Він здійснив запити до всіх можливих органів щодо встановлення місця перебування ОСОБА_5 . Всі можливості знайти зниклого вичерпано. Представник заявниці вважає, що встановлення даного факту призведе до відновлення справедливої рівноваги, оскільки в статусі зниклого безвісти за особливими обставинами особа може перебувати вічно, але загибель ОСОБА_5 доведено наданими доказами та в його родини припиниться статус юридичної невизначеності, а також надасть можливість реалізувати цивільні права, пов'язані із членами сім'ї загиблого військовослужбовця.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно наданих заявницею доказів, вона є дочкою ОСОБА_5 , а заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , дружиною та сином (а.с. 17, 71, 72).
21.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 надіслано сповіщення сім'ї, відповідно до якого, її чоловік солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , старший навідник 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 зник безвісти 18.08.2023 за особливих обставин біля с. Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області (а.с. 14).
Відповідно до відповіді Відділу поліції № 3 Вінницького РУП на адвокатський запит, відомості про події зникнення безвісти ОСОБА_5 було належним чином внесено в ЄРДР за № 12023020050000450 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а кримінальне провадження направлено за підсудністю до Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області (а.с. 15).
Згідно відповіді Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області на адвокатський запит, у провадженні слідчого відділу Бахмутського РВП перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12023020050000450 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 та по цьому провадженню призначено групу слідчих (а.с. 16).
Також судом досліджено копію матеріалів службового розслідування, проведеного відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2023 № 1245 «Про призначення службового розслідування за фактом безвісти зникнення солдата ОСОБА_5 ». У ході проведення службового розслідування встановлено, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , старший навідник 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 ., ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2023 №108, командиром 5, 6 механізованих рот, гранатометного взводу у взаємодії з представниками 3 окремої штурмової бригади для виконання бойових завдань було сформовано 1 штурмову групу у складі 6 військовослужбовців, які висунулись в район зосередження для здійснення ротації та виконання бойових завдань на вогневих позиціях "АТБ", "ЩИТ", " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", "ГУСЬ", " ІНФОРМАЦІЯ_8 ". 18.08.2023 після штурму противником вогневої позиції "АТБ", поблизу населеного пункту Андріївка, Краматорського району, Донецької області, який розпочався близько 12 години 30 хвилин, місцезнаходження солдата ОСОБА_5 невідоме, на зв'язок не виходить. В нічний час 19.08.2023 солдат ОСОБА_6 разом з солдатом ОСОБА_7 , солдатом ОСОБА_8 та 2 військовослужбовцями з 5 механізованої роти на ношах винесли з окопу до вогневої позиції "ЩИТ" тіло військовослужбовця схожого на солдата ОСОБА_5 . На даний час тіло невідомого військовослужбовця не евакуйовано з вогневої позиції "ЩИТ".
Згідно з витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 № 20т від 06.05.2023, в результаті дій противника солдат ОСОБА_5 безвісно зник. З пояснень інших військовослужбовців було встановлено обставини, за яких ОСОБА_5 імовірно загинув внаслідок штурму, але достовірно дана обставина не встановлена, так як його тіло не було евакуйовано з місця обстрілу. Село наразі не підконтрольне Україні (а.с. 17 - 53).
20.04.2024 ОСОБА_5 набув стсатусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с. 54 - 56).
Також представником заявниці було надіслано запити до управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Бахмутський районний відділ поліції ГУНП в Донецькій області, ДП «Український національний центр розбудови миру», координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, однак відомостей про перебування ОСОБА_5 у полоні, стану його здоров'я та місця утримання до вказаних органів не надходило (а.с. 63 - 64, 65 - 66, 67 - 68, 69).
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці 13.09.2024 відмовлено ОСОБА_3 у проведенні державної реєстрації смерті, у зв'язку з пред'явленням документів, які не є підставою для державної реєстрації смерті і не відповідають Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (а.с. 70)
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Водночас, пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305 - 309 ЦПК України).
Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
В постанові від 25.09.2024 в справі № 759/980/24 Верхвний Суд зазначив, що у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
При цьому Верховний Суд вважав за необхідне звернути увагу заявника на те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Вказані висновки застосовані Верховним Судом у постановах від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23), від 06 червня 2024 року у справі № 188/56/24 (провадження № 61-6215св24).
Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких обставин настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної влади факту смерті.
Натомість, за наявності обставин зникнення особи, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, особа може бути оголошена померлою, в тому числі від дня її вірогідної смерті (ст. 46 ЦК України).
Відповідно до змісту ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.
Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
У своїй постанові від 28.02.2024 по справі № 506/358/22, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судудійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи.
Аналіз змісту заяви ОСОБА_2 свідчить про те, що заявниця фактично просить суд встановити факт смерті її батька ОСОБА_5 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання, з метою оформлення спадкових прав та прав члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Як на фактичні підстави звернення до суду заявниця посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_5 загинув під час бойових дій, що підтверджується матеріалами службового розслідування. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відмовив її матері ОСОБА_3 у реєстрації смерті чоловіка та вказав на те, що документи, представлені нею для державної реєстрації смерті ОСОБА_5 не є підставою для державної реєстрації смерті.
Вказані заявницею докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.
Отже, на думку суду, відповідач не надала достовірних доказів, що свідчать про смерть ОСОБА_5 , оскільки внаслідок службового розслідування було встановлено обставини, які дають підстави припускати смерть особи під час виконання бойового завдання, але достовірних доказів його смерті здобуто не було, інші солдати, які повернулися з позиції, повідомили, що ОСОБА_9 перестав виходити на зв'язок 18.08.2023 та 19.03.2023 вони винесли тіло військовослужбовця, схожого на солдата ОСОБА_5 , тіло невідомого військовослужбовця не евакуйовано з позиції, тому ОСОБА_5 був визнаний безвісти зниклим за особливих обставин під час воєнних дій. В зв'язку з чим, заява ОСОБА_2 , подана на підставі п. 8 ч. 1 статті 315 ЦПК України, не підлягає до задоволення.
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть ОСОБА_5 (військовослужбовця) у певний час - 18.08.2023, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення судом ОСОБА_5 померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України. При цьому, правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 3, 13, 77-81, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявник: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , адреса: НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 .
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, адреса: просп. Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022.
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .
Заінтересована особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Повний текст рішення складено 21.03.2025.
Суддя: