18 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/2157/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова"
про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова"
до ОСОБА_1
про покладення солідарної відповідальності за зобов'язаннями боржника
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮФК Ментор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційно-інформаційні системи"
про визнання банкрутом,
учасники справи:
представник кредитора (ТОВ "Пряма мова")- не з'явився;
представник кредитора (Головного управління ДПС у Запорізькій області) - Скитиба Н.І., в порядку самопредставництва;
представник боржника - не з'явився;
представник ОСОБА_1 - не з'явився;
1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.09.2023 (залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2024) у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційно-інформаційні системи" (далі - Боржник) за результатами розгляду заяви кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" (далі - Кредитор), про покладення на ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов'язаннями Боржника цю заяву задоволено та визнані порушеними керівником Боржника ОСОБА_1 строки подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника за наявності ознак його неплатоспроможності.
2. 09.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд також ухвалив додаткову постанову про стягнення за клопотанням Кредитора з директора Боржника ОСОБА_1 на користь Кредитора витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 803 грн 20 коп.
3. 21.01.2025 Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 26.09.2023, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.10.2024 постановив задовольнити цю скаргу, скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" про покладення солідарної відповідальності у цій справі.
4. 13.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" подало до Суду заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21.01.2025 щодо способу захисту порушених прав Кредитора у спірних правовідносинах у цій справі.
Заява обґрунтована обмеженням Судом при ухваленні постанови від 21.01.2025 прав Кредитора на звернення до суду з метою покладення солідарної відповідальності у цій справі та стягнення заборгованості з керівника Боржника за наявності ознак порушення цим керівником вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з питань банкрутства, що зумовлює необхідність роз'яснення Кредитору способу захисту порушених прав у відповідних спірних правовідносинах у цій справі.
5. Розглянувши заяву Кредитора, Суд зазначає про таке.
Статтею 245 ГПК України передбачено право учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця на роз'яснення судового рішення, ухваленого по суті спору, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого виконання такого рішення викликає труднощі чи стає неможливим.
За змістом наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або внесення до нього нових даних, або роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
6. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Право роз'яснення рішення належить суду, який його ухвалив, якщо рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Тож, за змістом статті 245 ГПК України може бути роз'яснено судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню, тобто судове рішення, яким спір вирішено по суті та порядок виконання якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, допускається роз'яснення тих рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17 та від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, а також в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 910/14672/17 та від 11.04.2019 у справі № 914/208/17.
7. Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
8. Згідно зі статтею 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
10. За статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої).
11. Поряд із цим, згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди в Україні відповідно до покладених на них повноважень здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Однак до повноважень судів України не належить роз'яснення наслідків прийняття певного судового рішення.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.04.2019 у справі № 914/208/17.
12. Натомість заявник, порушуючи питання про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у цій справі, не врахував, що ухвалене згідно із зазначеною постановою нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" про покладення солідарної відповідальності у цій справі не передбачає його виконання у розумінні статті 245 ГПК України і зазначена постанова касаційного суду не належить до судових рішень, що підлягають примусовому виконанню у розумінні та за правилами Закону України "Про виконавче провадження".
13. Крім цього суперечить наведеним правилам та умовам роз'яснення судового рішення (пункти 5, 11) вимога Кредитора про необхідність роз'яснення йому способу захисту порушених прав Кредитора у відповідних спірних правовідносинах у цій справі із аргументами про обмеження Судом при ухвалені постанови від 21.01.2025 прав Кредитора на звернення до суду з метою покладення субсидіарної відповідальності у цій справі та стягнення заборгованості з керівника Боржника за наявності ознак порушення цим керівником Боржника вимог частини шостої статті 34 Кодексу України з питань банкрутства, оскільки заявник просить Суд не роз'яснити рішення (постанову Суду від 21.01.2025), а просить Суд обґрунтувати мотиви ухвалення цього рішення. Тобто заявник просить Суд "виправдати" обґрунтованість власних мотивів у відповідній постанові, що є недопустимим та не укладається у межі процесуальної дії з роз'яснення судового рішення за статтею 245 ГПК України.
14. При цьому Суд враховує, що постанова Верховного Суду від 21.01.2025 у цій справі є цілком повною та чіткою, має вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини, викладена у послідовності, встановленій статтею 315 ГПК України, її резолютивна частина має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають із встановлених фактичних обставин, висновки по суті заявлених вимог.
Зокрема, мотиви постанови від 21.01.2025 містять чітке, зрозуміле та однозначне визначення підстав для рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова" про покладення солідарної відповідальності у цій справі, а саме передчасність заявлення та розгляд по суті як судом першої, так і судом апеляційної інстанції відповідних вимог Кредитора, що зумовлено відсутністю визначення заявником розміру солідарної відповідальності у спірних правовідносинах та незаявлення до керівника Боржника - ОСОБА_1 вимог про стягнення відповідної суми у межах покладення такої відповідальності (пункт 7.7 постанови Суду від 21.01.2025). Отже порядок та спосіб захисту порушених прав Кредитора у спірних правовідносинах у цій справі чітко, зрозуміло та однозначно випливає із наведеного висновку та не потребує додаткового роз'яснення Судом у цій справі.
15. Ураховуючи викладене, а також те, що постанова Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 908/2157/21 не підлягає роз'ясненню за наведених заявником аргументів та підстав, Суд дійшов висновку, що у роз'ясненні цієї постанови за заявою Кредитора необхідно відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 245, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у роз'ясненні постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 908/2157/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пряма мова".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк