Іменем України
11 березня 2025 року м. Чернігів справа № 927/54/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Дубровської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (код 03366374) 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 19
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (код 40919597) 14000, м. Чернігів, вул. Єлецька, 11
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхо-будівельне управління № 14» (код 30731879) 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35
про стягнення 849 894 грн 72 коп.
за участі представників учасників справи:
від позивача: Солонинка Я.Т. (в порядку самопредставництва)
відповідача: Сало О.П. - адвокат (ордер серії СВ № 1116105 від 25.02.2025)
від третьої особи: Куделя Ю.М. (в порядку самопредставництва)
24 січня 2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхо-будівельне управління № 14» про відшкодування збитків в розмірі 849 894,72 грн.
Нормативно-правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог позивач визначив ст. 224, 226 Господарського кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.01.2025 постановлено:
прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
залучити Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;
призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 25 лютого 2025 року;
встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
встановити процесуальний строк для подання третьою особою письмових пояснень щодо позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
31.01.2025, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем через систему “Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 31.01.2025 на позовну заяву, яким товариство просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
06.02.2025, у встановлений судом процесуальний строк, третьою особою до Господарського суду Чернігівської області подані письмові пояснення від 03.02.2025 № 262525-17/325-2025 щодо позову.
До початку підготовчого засідання 25.02.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 25.02.2025 відповідача про відкладення розгляду справи у випадку неприбуття його повноважного представника - адвоката Сала О.П. у дане підготовче засідання у зв'язку з прийняттям останнім участі в судовому засіданні П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/25764/24 в режимі відеоконференції.
Оскільки повноважний представник відповідача з'явився у дане підготовче засідання останнім заявлено усне клопотання про залишення вказаної заяви від 25.02.2025 без розгляду.
Заслухавши пояснення повноважного представника відповідача суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання та залишення без розгляду заяви товариства від 25.02.2025 про відкладення розгляду справи, про що постановлено протокольну ухвалу.
В підготовчому засіданні 25.02.2025 повноважний представник позивача повідомив суд про відсутність наміру скористатися своїм процесуальним правом на подання відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 25.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.03.2025 о 10:00.
В судовому засіданні 11.03.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
23.03.2020 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461-5, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Будівництво автомобільної дороги для під'їзду з вул. Івана Мазепи до житлового району по вул. Текстильників, м. Чернігів» (CPV за ДК 021:2015 код 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461-5).
Ціна цього Договору становить 62610689 грн 25 коп., крім того ПДВ - 12522137 грн 85 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 75132847 грн 10 коп. (п. 3.1. Договору № 7461-5, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 14 від 03.02.2022).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт, а саме: акт № 38 за квітень 2021 року на суму 1150618,46 грн, акт № 44 за липень 2021 року на суму 2094099,60 грн, акт № 45 за липень 2021 року на суму 4496298,00 грн, акт № 49 за листопад 2021 року на суму 664169,39 грн, акт № 47 за жовтень 2021 року на суму 441255,60 грн, акт № 56 за лютий 2021 року на суму 359905,20 грн, акт № 57 за лютий 2021 року на суму 76788,00 грн.
27.07.2020 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7462/1, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Будівництво автомобільної дороги для під'їзду з вул. Івана Мазепи до житлового району по вул. Текстильників, м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7462/1).
Ціна цього Договору становить 9227793 грн 17 коп., крім того ПДВ - 1845558 грн 63 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 11073351 грн 80 коп. (п. 3.1. Договору № 7462/1, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 6 від 31.12.2021).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт, а саме: акт № 19 за липень 2021 року на суму 426090,00 грн, акт № 20 за липень 2021 року на суму 765385,20 грн, акт № 23 за листопад 2021 року на суму 191503,20 грн, акт № 24 за листопад 2021 року на суму 16532,40 грн.
26.04.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461/15, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція перехрестя вул. Кільцева з вул. 1-го Травня в м. Чернігів» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461/15).
Ціна цього Договору становить 7941643 грн 496 коп., крім того ПДВ - 1588328 грн 70 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 9529972 грн 195 коп. (п. 3.1. Договору № 7461/15, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 3 від 28.12.2021).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт, а саме: акт № 1 за серпень 2021 року на суму 5544040,80 грн.
05.05.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461/19, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція перехрестя вул. Малиновського з вул. Шевченка в м. Чернігів» (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461/19).
Ціна цього Договору становить 21807270 грн 46 коп., крім того ПДВ - 4361454 грн 09 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 26168724 грн 55 коп. (п. 3.1. Договору № 7461/19, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 4 від 28.12.2021).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт, а саме: акт № 4 за серпень 2021 року на суму 7132785,72 грн, акт № 6 за грудень 2021 року на суму 8766693,02 грн.
31.05.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461/23, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Будівництво автомобільної дороги для під'їзду з вул. Івана Мазепи до житлового району по вул. Текстильників, м. Чернігів» (Коригування 2) (CPV за ДК 021:2015 код 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461/23).
Ціна цього Договору становить 14570577 грн 60 коп., крім того ПДВ - 2914115 грн 52 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 17484693 грн 12 коп. (п. 3.1. Договору № 7461/23, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 5 від 03.02.2022).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт: а саме: акт № 1 за червень 2021 року на суму 1695801,41 грн, акт № 2 за червень 2021 року на суму 2727347,04 грн, акт № 3 за червень 2021 року на суму 212769,46 грн, акт № 11 за липень 2021 року на суму 1333317,18 грн, акт № 20 за лютий 2022 року на суму 167109,55 грн.
03.11.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461/37, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Поточний середній ремонт об'єктів вулично-дорожньої мережі в м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45233142-6 Ремонт доріг), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461/37).
Ціна цього Договору становить 29385587 грн 00 коп., крім того ПДВ - 5877117 грн 40 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 35262704 грн 40 коп.
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт: а саме: акт № 1 за листопад 2021 року на суму 1417906,80 грн, акт № 2 за листопад 2021 року на суму 1129341,60 грн, акт № 3 за листопад 2021 року на суму 18949986,00 грн, акт № 4 за листопад 2021 року на суму 4154344,80 грн, акт № 5 за листопад 2021 року на суму 255010,80 грн, акт № 6 за листопад 2021 року на суму 1191211,20 грн, акт № 8 за листопад 2021 року на суму 2761864,80 грн, акт № 11 за листопад 2021 року на суму 1019359,20 грн.
28.12.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461/48, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція перехрестя вул. Кільцева з вул.1-го Травня в м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461/48).
Ціна цього Договору становить 2523190 грн 41 коп., крім того ПДВ - 504638 грн 08 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 3027828 грн 49 коп. (п. 3.1. Договору № 7461/48, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 2 від 20.12.2022).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт: а саме: акт № 1 за грудень 2021 року на суму 981753,11 грн.
28.12.2021 між Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14» (Генпідрядник) укладено договір № 7461/46, відповідно до умов якого, Генпідрядник зобов'язується з власних матеріалів, своїми засобами та на свій ризик, у передбачений Договором строк виконати роботи по об'єкту: «Реконструкція перехрестя вул. Малиновського з вул. Шевченка в м. Чернігів» (Коригування) (CPV за ДК 021:2015 код 45454000-4 Реконструкція), відповідно до затвердженої проектної документації, а Замовник - прийняти і оплатити вказані роботи, у порядку визначеному Договором та чинним законодавством України (п. 1.1. Договору № 7461/46).
Ціна цього Договору становить 11 354 643 грн 17 коп., крім того ПДВ - 2 270 928 грн 64 коп., разом з ПДВ ціна Договору становить 13 625 571 грн 81 коп. (п. 3.1. Договору № 7461/46, з урахуванням внесених змін додатковою угодою № 1 від 28.12.2021).
На виконання умов укладеного договору відповідач виконав, а позивач прийняв роботи, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання виконаних робіт, а саме: акт № 1 за грудень 2021 року на суму 4972682,56 грн.
Відповідно до умов укладених між сторонами договорів обсяги робіт та вимоги щодо їх якості встановлюються у відповідності до затвердженої проектної документації.
Розрахунки за виконані роботи Замовник проводить після підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, за умови надходження з бюджету на розрахунковий рахунок Замовника коштів за проведені роботи, які є предметом Договорів.
Строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договорів.
Позивач за виконані роботи розрахувався повністю, що підтверджується матеріалами справи та представниками замовника та генпідрядника.
Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області в період з 27.12.2023 по 19.03.2024 проводилася ревізія фінансово - господарської діяльності Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради (Замовник) за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, в ході проведення якої органом фінансового контролю з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Управління проводилася зустрічна звірка у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Шляхо - будівельне управління № 14».
За результатами проведення даних заходів фінансового контролю, Держаудитслужбою було складено Акт ревізії № 06-30/01 від 19.03.2024 та Довідку зустрічної звірки № 06-31/01-з від 12.01.2024.
Предметом дослідження даних заходів фінансового контролю зокрема були договори підряду укладені між Управлінням ЖКГ та ТОВ «ШБУ-14», а саме:
- Договір № 7461-5 від 23.03.2020 року «Будівництво автомобільної дороги для під'їзду з вул. Івана Мазепи до житлового району по вул. Текстильників, м. Чернігів»;
- Договір № 7462-1 від 27.07.2020 року «Будівництво автомобільної дороги для під'їзду з вул. Івана Мазепи до житлового району по вул. Текстильників, м. Чернігів (Коригування)»;
- Договір № 7461/23 від 31.05.2021 року «Будівництво автомобільної дороги для під'їзду з вул. Івана Мазепи до житлового району по вул. Текстильників, м. Чернігів (Коригування 2)»;
- Договір № 7461/15 від 26.04.2021 року «Реконструкція перехрестя вул. Кільцева з вул. 1-го Травня в м. Чернігів»;
- Договір № 7461/48 від 28.12.2021 року «Реконструкція перехрестя вул. Кільцева з вул. 1-го Травня в м. Чернігів» (Коригування)»;
- Договір № 7461/19 від 05.05.2021 року «Реконструкція перехрестя вул. Малиновського з вул. Шевченка в м. Чернігів»;
- Договір № 7461/46 від 28.12.2021 року «Реконструкція перехрестя вул. Малиновського з вул. Шевченка в м. Чернігів» (Коригування)»;
- Договір № 7461/37 від 03.11.2021 року «Поточний середній ремонт об'єктів вулично-дорожньої мережі в м. Чернігів (Коригування) (45233142-6 Ремонт доріг)».
За підсумками дослідження вищенаведених Договорів Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на сторінках 63-64 Акту зазначено наступне:
«Згідно з пунктом 2 стандарту 16 «Витрати» його норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності крім банків і бюджетних установ), а у п. 1 стандарту 18 «Будівельні контракти» зазначено: «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» визначає методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності».
Відповідно до п. 6.4.2. Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (наказ Мінрегіону України від 05.07.2013 № 293) акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3) є первинними обліковими документами.
При цьому встановлено, що у поточній вартості врахованих матеріалів у складі реалізованої вартості будівництва по окремим об'єктам враховані заготівельно-складські витрати, що пов'язані з обсягами матеріальних ресурсів, які не зберігаються на складах, а саме: суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний)(дорожні) (аеродромний), що застосовується у верхніх (нижніх) шарах покриттів, дрібнозернисті, тип Б (тип А), марка 1.
Загальна, врахована в актах ф. №КБ-2в сума заготівельно-складських витрат у складі реалізованої вартості будівництва об'єктів будівництва склала 849 894,72 грн з ПДВ. В розрахунки сум заготівельно-складські витрати складі вартості матеріальних ресурсів, які не зберігаються на складах у Додатку 7 до довідки.
Також, слід зазначити, що у відповідності до п. 5.4.4. та таблиці 12 ДСТУ Б В.2.7.-119:2011 «Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови» час зберігання гарячої асфальтобетонної суміші не повинен перевищувати трьох годин після її приготування та температура асфальтобетонної суміші на початку ущільнення та не нижче 90-100 градусів на початку ущільнення, що не дає змоги зберігання даного матеріалу на складах та не несе витрат, пов'язаних з втратами та пошкодженням матеріалу при їх транспортуванні.
Підрядна організація ТОВ «ШБУ-14» не має власного заводу по виготовленню асфальтобетонних сумішей.
Враховуючи, що згідно пункту 4.4.2.4 Настанови щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва ДСТУ-Н БД.1.1-2:2013 (наказ Мінрегіону України від 27.08.2013 № 405) та пункту 4.13 Настанови з визначення вартості будівництва (затверджено наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві») у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (відділи постачання, підрозділи виробничо-технологічної комплектації будівельних організацій тощо) та матеріали базових складів, а також витрат, пов'язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах, в ході зустрічної звірки надано запит №2 від 04.01.2024 про надання інформації та копій підтвердних документів стосовно виробника сумішей асфальтобетонних, які використовувалися при виконанні ремонтних робіт та статей заготівельно-складських витрат, що включені до кошторисної вартості сумішей та конкретні обсяги цих сумішей, що зберігалися на складах товариства.
Оплата робіт призвела до проведення Управлінням зайвих витрат бюджетних коштів спеціального фонду в 2021 році по КПКВК 1217461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок місцевого бюджету КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об'єктів» в сумі 849894,72 грн».
Як вказує позивач у позовній заяві, оплата робіт призвела до проведення Управлінням, зайвих виплат бюджетних коштів спеціального фонду в 2021 році по КПКВК 1217461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету» КЕКВ 3142 «Реконструкція та реставрація інших об'єктів» в сумі 849 894,72 грн, а саме на заготівельно-складські витрати, які включені до актів приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в по Договору № 7461-5 від 23.03.2020 в сумі 154 780,40 грн, по Договору № 7462-1 від 27.07.2020 в сумі 26 061,06 грн, по Договору № 7461/23 від 31.05.2021 в сумі 55 751,29 грн, по Договору № 7461/15 від 26.04.2021 в сумі 44 258,05 грн, по Договору № 7461/48 від 28.12.2021 в сумі 6 407,38 грн, по Договору № 7461/19 від 05.05.2021 в сумі 149 447,00 грн, по Договору № 7461/46 від 28.12.2021 в сумі 33 185,92 грн, та по Договору № 7461/37 від 03.11.2021 в сумі 380 003,62 грн.
Управлінням ЖКГ листом від 05.04.2024 № 215-вих до Держаудитслужби було направлено заперечення, в якому Управління не погодилося з викладеним у Акті, зокрема, й щодо вищевказаних порушень.
У відповідь на даний лист-заперечення, 01.05.2024 до Управління ЖКГ від Держаудислжуби надійшов лист № 262506-14/1542-2024 від 29.04.2024 про надання висновків на заперечення, відповідно до яких надані Управлінням заперечення з приводу вищезазначеного не прийняті органом фінансового контролю.
В подальшому до Управління ЖКГ надійшов лист - вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 06.05.2024 № 262506-14/1609-2024, однією з вимог якого було зокрема забезпечити відшкодування на користь Управління з подальшим спрямуванням до доходів бюджету міської територіальної громади, здійснених витрат на оплату вартості ремонтно-будівельних робіт підрядникам в завищених розмірах на суму 3 914 277,33 грн (з яких 849 894 грн 72 коп. - сума заготівельно-складських витрат у складі реалізованої вартості будівництва вищезазначених об'єктів будівництва), відповідно до норм статей 193,199,217,218 Господарського кодексу України та статей 611, 629 Цивільного кодексу України.
Управлінням ЖКГ було направлено цінним листом з повідомленням про вручення лист-вимогу до ТОВ «ШБУ №14» № 102-1 від 22.05.2024 з вимогою у строк до 14 календарних днів з моменту отримання відповідного листа-вимоги повернути до бюджету Чернігівської міської територіальної громади кошти у сумі 849 894 грн 72 коп., надані як оплата за вищенаведеними Договорами.
06 червня 2024 року від ТОВ «ШБУ № 14» до Управління надійшов лист від 05 червня 2024 року № 168, в якому Відповідач зазначив, що ТОВ «ШБУ №14» під час виконання робіт здійснив всі вимоги, передбачені договорами, здав виконанні роботи, тому ТОВ «ШБУ №14» вважає, що підстави для повернення коштів відсутні і не буде виконувати лист-вимогу про повернення коштів, сплачених за відповідними Договорами.
Враховуючи, що відповідні кошти не були перераховані до бюджету Чернігівської міської територіальної громади, з метою забезпечення виконання вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, Управління ЖКГ звернулося до суду для захисту своїх прав та законних інтересів з позовом про стягнення понесених збитків.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов'язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язання, що виникли між сторонами, за характером виконуваної роботи та за своїм правовим змістом є підрядом.
Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 сформульовано висновок про те, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріалами справи підтверджено, що договори № 7461-5 від 23.03.2020, № 7462-1 від 27.07.2020, № 7461/23 від 31.05.2021, № 7461/15 від 26.04.2021, № 7461/48 від 28.12.2021, № 7461/19 від 05.05.2021, № 7461/46 від 28.12.2021, № 7461/37 від 03.11.2021 року недійсними не визнавалися, у передбачений законодавством або умовами договору спосіб не розривалися.
Умовами договорів передбачено, що здача - приймання робіт здійснюється шляхом підписання сторонами актів виконаних підрядних робіт та довідок про вартість робіт. Недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі їх приймання, що виникли з вини підрядника, повинні бути усунені ним протягом визначених строків.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було виконано умови договору у повному обсязі, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт, які підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.
При цьому, матеріали справи не містять доказів в підтвердження пред'явлення позивачем відповідачу зауважень щодо наявності будь-яких відступів від умов договорів, у тому числі щодо вартості та обсягу виконаних робіт.
Причиною виникнення спору є висновок аудиторської служби, про те, що до актів приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в включено заготівельно-складські витрати у складі реалізованої вартості будівництва на загальну суму 849 894,72 грн.
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з частини 2 статті 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (частини 3 статті 853 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 843, ч.1,2 ст.844 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторонами договору погоджено предмет договору, ціну та строк виконання відповідних робіт.
Відповідно до ст.189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору і її зміна у відповідності до ч.3 ст. 632 Цивільного кодексу України, після виконання договору не допускається.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом враховано, що відповідно до п.3.2.5.2 ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва, заготівельно-складські витрати розраховуються виходячи з відповідних статей цих витрат та обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах та застосовуються безпосередньо на будові, потужності організації та обсягів робіт по цій будові, або за домовленістю сторін за усередненим відсотковим показником, передбаченим в інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється контрактом. При складанні договірної ціни заготівельно-складські витрати можуть визначатися або на підставі калькулювання зазначених витрат виходячи з їх структури, обсягів матеріальних ресурсів, які зберігаються на складах і застосовуються на будівництві, потужності організації та обсягів робіт на цьому будівництві, або за домовленістю сторін за усередненими показниками, передбаченими в інвесторській кошторисній документації, що обумовлюється договором.
Відповідно до п. 3.1.10.13 Правила визначення вартості будівництва, у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (контори і відділи постачання, управління виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних організацій) та матеріальних базових складів, а також витрат, зв'язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Ці витрати розраховуються за відсотком, рекомендованим Держбудом, до кошторисної вартості матеріалів франко - приоб'єктний склад і є лімітом коштів на відшкодування цих витрат підрядника: для будівельних, санітарно-технічних і електротехнічних матеріалів, виробів та конструкцій: 2 відсотка; для металевих конструкцій: 0,75 відсотка.
Маса заготівельно-складських витрат, визначена за наведеними показниками, у середньому забезпечує покриття зазначених витрат.
Згідно Листа Держбуду України від 02.12.2004 № 7/8- 1555 "Про заготівельно-складські витрати", при складанні інвесторської кошторисної документації вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені на утримання заготівельних служб (контори і відділи постачання, управління виробничо-технологічної комплектації будівельно-монтажних організацій) та матеріальних базових складів, а також витрати, пов'язані з важко усуненими втратами і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах. Кошти на покриття цих витрат визначаються у відсотках, рекомендованих Держбудом (п.3.1.10.13 ДБН Д. 1.1-1-2000), до кошторисної вартості передбачених у кошторисах матеріальних ресурсів.
Згідно пункту 4.13 Настанови з визначення вартості будівництва (затверджено наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві») у складі кошторисної вартості матеріальних ресурсів враховуються заготівельно-складські витрати, призначені для покриття витрат будівельних організацій на утримання апарату заготівельних служб (відділи постачання, підрозділи виробничо-технологічної комплектації будівельних організацій тощо) та матеріальних базових складів, а також витрат, пов'язаних з втратами, які важко усуваються, і псуванням матеріалів при їх транспортуванні та зберіганні на складах.
Таким чином, позивачем не доведено, що відповідачем заготівельно-складські витрати включено до вартості виконаних підрядних робіт у розмірі, який не передбачено чинними нормативно-правовими актами.
Відповідач виконав роботи в обсязі та за вартістю, погодженими сторонами у Договірній ціні, Довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, що є невід'ємними додатками до договору. Позивач прийняв та оплатив виконані відповідачем роботи без зауважень до якості, обсягу та вартості.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач виконав своє зобов'язання відповідно до умов укладених договорів, не порушуючи права позивача.
Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Позивач у позові просить стягнути кошти у розмірі 849894,72 грн, в якості компенсації понесених збитків внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт, встановлених на підставі акту ревізії, проведеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 Господарського кодексу України.
Для покладення на суб'єкта господарювання відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідно встановити склад цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вину. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені, та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Посилання позивача на акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024, складений за результатом ревізії його фінансово-господарської діяльності за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, як на доказ повернення грошових коштів, не приймається судом до уваги.
Акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами, зокрема, для пред'явлення відповідного позову до суду, однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові КГС ВС від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, у якій зазначено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16, акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Сам по собі акт перевірки не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Обставини, вказані в такому акті в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Отже, акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024 має оцінюватися за правилами ст. 73-80 ГПК України, а розмір збитків підлягає доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним процесуальним законодавством України, зокрема главою 5 Господарського процесуального кодексу України “Докази та доказування».
Таким чином, акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024 не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами. Цей акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі №910/12793/17).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Діяльність із складання актів документальних перевірок є службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Дії посадових осіб контролюючого органу із складання цього акту не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на надання зауважень до акту перевірки.
Аналогічною є також правова позиція Верховного Суду з цього питання, яка була висловлена ним в постанові від 13 лютого 2018 року у справі № 815/2689/15 (касаційне провадження №К/9901/8377/18) з приводу результатів зустрічних звірок).
Отже, акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024 не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами, зокрема щодо виконання робіт, окрім акту ревізії, де зазначено про проведення Управлінням ЖКГ зайвих виплат на суму 849894,72 грн.
Суд зазначає, що при укладенні договорів сторони були вільні у визначенні умов договорів, на свій розсуд укладали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договори, в тому числі і щодо вартості проведення робіт.
Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Тобто, укладання сторонами у справі договорів, дії сторін з виконання їх умов, проведення робіт і її оплата, є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Таким чином, обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови підряду та договорами.
Оскільки між сторонами у справі, було укладено ряд договорів підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як оплату виконаних за договорами робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі статті 224 Господарського кодексу України, як про це зазначено у позові.
Заготівельно-складські витрати не є додатковими витратами понад суму вартості робіт, обумовлених договорами, розмір грошових коштів, зазначених у формі КБ-2в не перевищує погодженого розміру сторонами під час укладання договорів, що вказує на відсутність заподіяння збитків позивачу.
Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.
Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
Акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024 не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути належним та достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором.
Отже, позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому збитків відповідачем, оскільки акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024, на який посилається позивач на підтвердження вимоги, не є належним доказом наявності в діях відповідача протиправної поведінки по відношенню до позивача в межах спірних правовідносин, безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони, самих збитків та вини відповідача, оскільки не є первинним документом та не носить обов'язковий характер.
Відтак, позивач у встановленому законом порядку не довів протиправної поведінки відповідача, яка спричинила йому збитки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, оскільки збитки мають бути наслідком саме порушення боржником зобов'язання, а не інших обставин, а тому відсутній склад цивільного правопорушення у діях відповідача, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
У справі “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі “Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі “Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у позові відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.
Про понесення будь - яких інших судових витрат (або очікування їх понесення) учасники справи у заявах по суті спору не повідомляли.
Керуючись ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Управління житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхо-будівельне управління № 14» про відшкодування збитків в розмірі 849 894,72 грн залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2025.
Суддя А.С.Сидоренко