29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"21" березня 2025 р. Справа № 924/499/24
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом заступника керівника окружної прокуратури м. Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів
до товариства з обмеженою відповідальністю "Лексар Технолоджис", смт Стрижавка Вінницької області
комунального підприємства "Електротранс" Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
про визнання недійсними додаткових угод №1 від 11.02.2022 року, №3 від 31.08.2022 року, №5 від 21.09.2022 року та №6 від 14.10.2022 року до договору №1-01-2022 від 04.01.2022 року;
стягнення 8 391 382,00 грн.,
представники сторін:
прокуратури: Мельничук М.М.;
позивача 1: не з'явився;
позивача 2: не з'явився;
відповідача 1: Оленіч О.І. - директор; адвокат Вовк С.С. - згідно ордеру серії АІ №1793185 від 05.02.2025 року (в режимі відеоконференції);
відповідача 2: не з'явився;
рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.10.2025 року частково задоволено позов у справі №924/499/24. Визнано недійсними додаткові угоди №1 від 11.02.2022 року, №3 від 31.08.2022 року, №5 від 21.09.2022 року, №6 від 14.10.2022 року до Договору, стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 1 4330291,3 грн. В решті позову відмовлено, вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 року скасовано рішення місцевого суду в частині стягнення 4 330 291,3 грн. та стягнуто 7 330 291,3 грн.
27.02.2025 року Господарським судом Хмельницької області видано відповідні накази на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду.
10.03.2025 року до Господарського суду Хмельницької області від ТОВ "Лексар Технолоджис" надійшла заява від 07.03.2025 року з проханням відстрочити виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 25 жовтня 2024 року, змінене постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 січня 2025 року у справі №924/499/24, до моменту прийняття постанови у справі № 924/499/24 судом касаційної інстанції.
Заява мотивована тим, що при обрахунку суми, отриманої ТОВ «ЛЕКСАР ТЕХНОЛОДЖИС» від КП «ЕЛЕКТРОТРАНС» за поставлену у 2022 році електричну енергію, було помилково враховано платіжне доручення № 3174 від 16 вересня 2022 року на суму 459 548, 00 грн, платіжне доручення № 3175 від 16 вересня 2022 року на суму 2 540 452, 00 грн, загальною сумою 3 000 000 грн., оскільки вказані кошти було повернуто відповідачу 2.
Відтак заявник зауважує, що постанова апеляційного суду в частині визначення суми фактично сплачених коштів на користь ТОВ «ЛЕКСАР ТЕХНОЛОДЖИС» за 2022 рік, та, відповідно, суми до стягнення, є такою, що містить помилкові нарахування. При цьому, на переконання відповідача 1, виконання постанови, що містить помилково нараховані суми до стягнення, може мати наслідком стягнення з ТОВ «ЛЕКСАР ТЕХНОЛОДЖИС» помилково нарахованих сум грошових коштів до перегляду постанови судом касаційної інстанції.
Додатково звертає увагу, що згідно матеріалів справи, однією з підстав прийняття рішення суду І інстанції, постанови суду апеляційної інстанції є, зокрема, недотримання вимог п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно до висновку ВПВС у справі №922/2321/22. Водночас, позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22 щодо тлумачення норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» може бути переглянута, позаяк у справі 920/19/24 Касаційним господарським судом 29.01.2025 року постановлено ухвалу, якою передано справу №920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав відступлення від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Також наголошує, що у випадку зміни постанови апеляційного суду, виконання наказу до моменту вирішення спору касаційним судом може призвести до необхідності повернення грошових коштів з бюджету Хмельницької міської ради у разі задоволення касаційної скарги, що, з урахуванням планування міського бюджету, призведе до позапланових витрат.
Ухвалою суду від 11.03.2025 року призначено судове засідання для розгляду заяви ТОВ "Лексар Технолоджис" про відстрочення виконання рішення суду на 21.03.2025 року.
Позивачі повноважних представників не направили, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 11.03.2025 року в їх електронні кабінети в ЄСІТС. Позивач 2 у заяві від 11.03.2025 року просить здійснювати розгляд заяви за відсутності представника органу фінансового контролю.
Представники відповідача 1 в судовому засіданні вимоги заяви підтримали, просять суд відстрочити виконання рішення суду у справі №924/499/24.
Відповідач 2 не скористався правом участі свого представника під час розгляду заяви ТОВ "Лексар Технолоджис", належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 11.03.2025 року в його електронний кабінет в ЄСІТС.
Прокурор в судовому засіданні 21.03.2025 року проти вимог заяви заперечила з мотивів її необґрунтованості.
Дослідивши подані відповідачем 1 в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду докази та обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду слід відмовити з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно приписів частин 1 та 2 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Положеннями статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі N 11-рп/2012).
Згідно частин 1-5 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
У контексті наведених норм суд зауважує, що відстрочення або розстрочення виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при цьому, такі обставини мають свідчити про неможливість виконання або істотне ускладнення виконання рішення суду.
Тобто законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення або роблять його неможливим.
Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення суду. Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
У зв'язку з тим, що відстрочення виконання рішення суду подовжує період відновлення порушеного права стягувача, з метою вирішення питання про наявність підстав та строку його надання, суд повинен враховувати виняткові підстави та допустимі межі надання відстрочення виконання судового рішення.
Частиною 4 статті 11 ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. по справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що право на суд захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
З метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Отже, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення або розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Обґрунтовуючи наявність виняткових обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду у справі №924/499/24, відповідач 1 зазначає, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 року помилково стягнуто на користь Хмельницької міської ради 3000000,00 грн., які вже було повернуто ТОВ "Лексар Технолоджис" платнику - ХКП "Електротранс" як помилково сплачені. Окрім того, на даний час справу №920/19/24 передано на розгляд ВП ВС для відступлення від правового висновку, застосованого судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі.
З огляду на відкриття 24.02.2025 року касаційного провадження з перегляду судових рішень у справі №924/499/24, відповідач 1 виснує, що у випадку зміни постанови апеляційного суду виконання наказу до моменту вирішення спору касаційним судом може призвести до необхідності повернення грошових коштів з бюджету Хмельницької міської ради у разі задоволення касаційної скарги, що з урахуванням планування міського бюджету призведе до позапланових витрат.
Таким чином, просить відстрочити виконання судового рішення у справі №924/499/24 до моменту прийняття постанови касаційним судом.
Суд враховує, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 року набрала законної сили, тому є обов'язковою для виконання. Відтак станом на даний час твердження ТОВ "Лексар Технолоджис" про помилковість стягнення коштів судом апеляційної інстанції є припущенням заявника.
Твердження про можливість відступу від правової позиції, застосованої судами у справі №924/499/24, позаплановість витрат бюджету Хмельницької міської ради, також є припущеннями відповідача 1 та не є тими виключними обставинами, в розумінні статті 331 ГПК України, що доводять неможливість або ускладнення виконання рішення на даний час. При цьому, стягувачем не зазначено про виникнення труднощів з повернення ТОВ "Лексар Технолоджис" стягнутих коштів у випадку скасування/зміни постанови апеляційної інстанції.
Натомість жодних обставин та доказів фактичної неможливості виконання рішення або суттєвого ускладнення виконання (фінансовий стан тощо) заявником до суду не надано.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 року, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Питання щодо відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарським судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
З всього вищевикладеного суд доходить висновку, що відповідачем 1 не обґрунтовано та фактично не доведено суду наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що має наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви.
Додатково суд звертає увагу, що повноваження щодо зупинення виконання судового рішення врегульовано приписами частини 1 статті 332 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в задоволенні заяви ТОВ «Лексар Технолоджис» від 07.03.2025 року про відстрочення виконання рішення суду у справі №924/499/24 відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення суддею, 21.03.2025 року, та може бути оскаржена протягом 10 днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 21.03.2025 року
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети