Ухвала від 21.03.2025 по справі 922/770/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"21" березня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/770/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10)

до Фізичної особи-підприємця Старовойтова Павла Михайловича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 80000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця Старовойтова Павла Михайловича про стягнення 80000,00 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №62/23 від 19.06.2023 та додаткової угоди №1 від 13.07.2023 до договору в частині надання послуг "транспортні витрати" за актом надання послуг №98 від 13.07.2023 та актом надання послуг №132 від 16.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2025 позовну заяву залишено без руху. Разом з тим, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у п'ять днів з дня отримання копії відповідної ухвали. Одночасно роз'яснено, що у разі невиконання зазначеної ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу з всіма доданими до неї документами на підставі статті 174 ГПК України.

18.03.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №6858), в якій позивач зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2025 позовну заяву ПрАТ "Харківенергозбут" залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. Позивач повідомляє, що усуває зазначені в ухвалі недоліки шляхом сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та надає докази такої сплати. Відтак, просить суд відкрити провадження по справі №922/770/25 за позовом ПрАТ "Харківенергозбут" до ФОП Старовойтова П.М. про стягнення грошових коштів.

Дослідивши вище вказану заяву, а також додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Виходячи із принципу гарантування Конституцією України судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

З наведеного вище слідує, що доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2025 встановлено та зазначено про наявність двох недоліків позовної заяви, а також необхідність їх усунення: 1) позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що є недоліком позовної заяви з огляду на вимоги пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України, який підлягає усуненню; 2) матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору у передбаченому законодавством порядку та розмірі - 2422,40 грн., що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню.

Так, відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 124 ГПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Отже, положення пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України є імперативним та покладає на позивача обов'язок звертаючись до господарського суду з позовною заявою зазначити в ній передбачені означеною процесуальною нормою відомості.

Наявність вказаного недоліку позовної заяви було встановлено та зазначено судом в ухвалі Господарського суду Харківської області від 12.03.2025 як підставу залишення позовної заяви без руху та вказано про необхідність його усунення.

Натомість зі змісту заяви про усунення недоліків позовної заяви (вх. №6858 від 18.03.2025), суд не вбачає виконання позивачем вимог пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України з метою усунення встановленого недоліку позовної заяви.

При цьому позивач у заяві про усунення недоліків позовної заяви зазначає, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2025 позовну заяву ПрАТ "Харківенергозбут" залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн., а тому позивач усуває недоліки шляхом сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та надає докази такої сплати.

Таким чином, позивачем усунуто лише один із недоліків позовної заяви, що зазначений в ухвалі Господарського суду Харківської області від 12.03.2025, а саме надано докази сплати судового збору відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України, однак не було усунуто інший встановлений недолік позовної заяви відповідно до вимог пункту 9 частини 3 статті 162 ГПК України.

При цьому наявність вказаного недоліку позовної заяви та його не усунення не може свідчити про його несуттєвість та формалізм, оскільки вимоги до форми та змісту позовної заяви, що передбачені статтею 162 ГПК України, є обов'язковим для позивача, на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 11.03.2024 у справі №910/16954/23.

За змістом статті 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків.

Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

Отже, застосування відповідних процесуальних положень є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.

Окрім того, слід зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституцією України у статті 129 визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

Отже, прийняття до розгляду позовної заяви без усунення встановлених судом недоліків позовної заяви у повному обсязі, може бути витлумачено як надання переваги позивачу, що порушить окреслені вище засади судочинства та сприятиме виникненню сумнівів у відповідача щодо об'єктивності та неупередженості суду, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява разом із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачу на підставі частини 4 статті 174 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права та практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі не усунення недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи частини 8 статті 174 ГПК України, за змістом яких, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, що у даному випадку свідчить про відсутність перешкод у доступі до правосуддя.

Керуючись ст. 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до фізичної особи-підприємця Старовойтова Павла Михайловича про стягнення 80000,00 грн. разом із доданими до неї документами.

Ухвала набирає чинності з дати її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені ст. 256-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 21.03.2025 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).

Попередній документ
126019891
Наступний документ
126019893
Інформація про рішення:
№ рішення: 126019892
№ справи: 922/770/25
Дата рішення: 21.03.2025
Дата публікації: 24.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (21.03.2025)
Дата надходження: 07.03.2025
Предмет позову: стягнення коштів