Рішення від 11.03.2025 по справі 916/2894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2894/24

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., розглянувши при секретарі судового засідання Боднарук І.В. справу № 916/2894/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Мінтуш-Терзі Альони Юріївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ ІНК» (04119, м.Київ, вул.Юрія Іллєнка, буд.48 В, код ЄДРПОУ 42921506)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛД» (07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул.Залізнична, буд.5, код ЄДРПОУ 45558615)

до відповідача-3: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (65011, м.Одеса, вул.Успенська, буд.83/85, код ЄДРПОУ 44162529)

до відповідача-4: Одеської міської ради (65026, м.Одеса, Думська площа, буд.1, код ЄДРПОУ 26597691)

про визнання недійсними результатів торгів та договорів купівлі-продажу Представники:

Представник позивача: Самох М.Ю. (зал);

Представник відповідача: Карапиш К.В. (зал) - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради;

Представник відповідача: Явченко Д.В. (зал) - Одеська міська рада;

Представник відповідача: Юморанов Д.І. (зал) - ТОВ “АЗОВ ІНК»;

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ ІНК», Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛД», Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради та Одеської міської ради та просить суд прийняти рішення, яким

- визнати недійсними результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446 (у формі електронного аукціону), проведених 13.05.2024 року організатором земельних - Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення площею 0,3287 з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м.Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, оформлених протоколом про результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446, сформованого 13.05.2024 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 в межах, установлених в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, яка розташована в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, укладений між Одеською міською радою (код ЄДРПОУ - 44162529) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» (код ЄДРПОУ - 42921506), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року, зареєстрований в реєстрі за № 969;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 в межах, установлених в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, яка розташована в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» (код ЄДРПОУ - 42921506) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛД» (код ЄДРПОУ - 45558615), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. 13.06.2024 року, зареєстрований в реєстрі за № 398.

Ухвалою від 15.07.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.08.2024р.

Ухвалою від 12.08.2024р. відкладено підготовче засідання на 17.09.2024р.

Ухвалою від 17.09.2024р. суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відклав на 08.10.2024р.

Ухвалою від 08.10.2024р. відкладено підготовче засідання на 04.11.2024р.

Ухвалою від 04.11.2024р. вирішено розглядати справу в розумний строк та відкладено підготовче засідання на 03.12.2024р.

Цією ж ухвалою від 04.11.2024р. (п.3.) суд зобов'язав позивача Фізичну особу-підприємця Мінтуш-Терзі Альону Юріївну в порядку ст.90 ГПК України надати письмові відповіді на наступні питання:

1. Яким чином Фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна отримала інформацію про факт укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛД»;

2. Яким чином Фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна отримала копію договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «АЗОВ ІНК», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 969;

3. Яким чином Фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна отримала копію договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між ТОВ «АЗОВ ІНК» та ТОВ «ІЛД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. 13.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 398.

Ухвалою від 04.11.2024р. (п.4.), у порядку ст.81 ГПК України суд витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» належним чином засвідчені копії:

- договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «АЗОВ ІНК», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 969;

- договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ТОВ «АЗОВ ІНК» та ТОВ «ІЛД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. 13.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 398.

Цією ж ухвалою (п.5.) суд викликав у судове засідання 03.12.2024р. у якості свідка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , місце роботи - Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради).

Ухвалою від 03.12.2024р., керуючись ст.ст.120,177,185,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд закрив підготовче провадження у справі № 916/2894/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Мінтуш-Терзі Альони Юріївни до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗОВ ІНК», Товариства з обмеженою відповідальністю “ІЛД», Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання недійсними результатів торгів та договорів купівлі-продажу, призначив справу до судового розгляду по суті на 04.02.2025р.

Ухвалою від 04.02.202025р. розгляд справи відкладено на 04.03.2025р.

В судовому засіданні 04.03.2025р. оголошено перерву до 11.03.2025р.

В судовому засіданні 11.03.2025р. після перерви суд проголосив скорочену (вступну та резолютивну) частину судового рішення, згідно якого у позові відмовлено повністю.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України,юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна звертається до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛД», Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради про визнання недійсними результати земельних торгів, з огляду на наступні фактичні обставини, відповідні їм норми права та докази.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради (організатором) було проведено земельні торги у формі електронного аукціону (далі - торги/земельні торги/аукціон/електронний аукціон) № LSE001-UA-20240329-48446 з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення площею 0,3287 з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м.Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, що відбувався 13.05.2024 року.

ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. подавались документи для участі у зазначеному аукціоні. Відповідно до відомостей з аукціону, документи Позивача були перевірені, а його було допущено до участі в торгах як одного з учасників.

Як вбачається з інформації щодо аукціону, його переможцем з найвищою ціновою пропозицією (3 501 000 грн.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» (код ЄДРПОУ - 42921506).

У свою чергу, ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. є учасником, який надав другу за розміром цінову пропозицію (3 500 00 грн.) і у випадку дискваліфікації переможця саме її мало бути визнано переможцем торгів (на підставі ч. 17 ст. 137 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини 3 статті 29, статті 50 Закону України «Про землеустрій», статті 12, 127, 134-136 Земельного кодексу України, рішення Одеської міської ради від 28.07.2021 № 445-УІІІ «Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості їх продажу на земельних торгах», Закону України «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)», розглянувши проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради за адресою: Одеська область, м. Одеса, біля нерухомого майна по вул. Новомосковській дорозі, 9, розроблений Комунальним підприємством «Одеський міський землевпорядний центр», з метою залучення коштів до бюджету Одеської міської територіальної громади, 29.11.2023 року Одеською міською радою прийнято рішення 1666-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вид цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташованої в м.Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, встановлення стартової ціни та її продажу на земельних торгах», яким вирішено:

« 1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,3287 га (кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення), розташованої в м.Одеса, біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, вид цільового призначення 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

2. Доручити Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради відповідно до чинного законодавства України вжити заходи щодо реєстрації за територіальною громадою м. Одеси права власності на земельну ділянку, зазначену в пункті 1 цього рішення.

3. Здійснити продаж земельної ділянки площею 0,3287 га (кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення), розташованої в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, вид цільового призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на земельних торгах окремим лотом.

4. Встановити стартову ціну продажу земельної ділянки площею 0,3287 га (кадастровий номер 5110137300:04:009:0001), зазначеної в цьому рішенні, у розмірі 1 665 000,00 грн (один мільйон шістсот шістдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ у розмірі вартості, визначеної у звіті про експертну грошову оцінку земельної ділянки від 05.09.2023, складеного ТОВ «Бюро проектування та експертизи».

5. Затвердити проект договору купівлі-продажу земельної ділянки, право власності на яку підлягає продажу на земельних торгах, згідно з додатком до цього рішення.

6. Визначити Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради уповноваженим органом з організації та проведення земельних торгів з продажу земельної ділянки, зазначеної у цьому рішенні.

7. Дату та час проведення земельних торгів у формі електронного аукціону встановити у межах термінів, визначених частиною 6 статті 137 Земельного кодексу України.

8. Уповноважити Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради підписати протокол про результати земельних торгів шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

9. Переможцю земельних торгів:

9.1. Відшкодувати витрати (видатки), здійснені на підготовку лоту для продажу на земельних торгах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забезпечити нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного за результатами проведених земельних торгів.

2. Уповноважити Одеського міського голову, а в разі його відсутності - особу, яка виконує обов'язки Одеського міського голови, укласти (підписати) за результатами земельних торгів від імені Одеської міської ради про результати земельних договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:04:009:0001), зазначеної в цьому рішенні, та інших документів, необхідних для виконання цього рішення.

16.04.2024 року та 08.05.2024 року на офіційному веб-сайті за посиланнями: https://omr.gov.ua/ua/news/237458 та https://omr.gov.ua/ua/news/237719 розміщувалися оголошення про проведення 13.05.2024 року електронного аукціону з продажу земельних ділянок комунальної власності, в тому числі і спірної земельної ділянки за вищевказаною адресою.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція) (частина 2 статті 135 ЗК України).

Департамент є організатором земельних торгів у формі електронного аукціону № LSE001-UA-20240329-48446 з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення, площею 0,3287, з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9.

Учасники земельних торгів є

1. ФОП Мінтуш-Терзі Альона Юріївна, ІПН/РНОКПП (ФОП): НОМЕР_1 ;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК», ЄДРПОУ: 42921506;

3. ОСОБА_2 , ІПН/РНОКПП: НОМЕР_2 ;

4. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕССЕНС ЛОГІСТИК», ЄДРПОУ: 43228473;

5. ОСОБА_3 , ІПН/РНОКПП: НОМЕР_3 .

Слід зазначити, що Порядок проведення земельних торгів у формі електронного аукціону щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності регулюється

Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Вимогами щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису) затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 22.09.2021р. (далі - Вимоги).

Відповідно до ч.2 ст.135 ЗК України, учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в ч.7 ст. 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.

Переможець земельних торгів - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абз.3 ч.5 ст.138 цього Кодексу), у випадках, встановлених ч. 17 ст. 137 цього Кодексу, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.

Згідно з ч.7 ст.137 ЗК України, особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі:

а) заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом;

б) для юридичної особи - копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або копію документа про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчену згідно із законодавством держави його видачі, перекладену українською мовою (для юридичної особи - нерезидента), інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника.

Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

для громадянина України, фізичної особи - підприємця - копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

Копії зазначених документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах;

в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків).

Відповідно до положень частин 10-13 ст. 137 ЗК України, земельні торги проводяться в електронній торговій системі в режимі реального часу в мережі Інтернет.

Будь-який користувач мережі Інтернет має можливість спостерігати за ходом земельних торгів у режимі реального часу.

Відомості про учасників торгів не підлягають розголошенню до завершення торгів.

Земельні торги проводяться за наявності не менше двох зареєстрованих учасників, крім випадків, встановлених абзацом третім частини п'ятої статті 138 цього Кодексу.

Земельні торги проводяться за процедурою визначення переможця, під час якої учасники мають можливість поетапного збільшення своїх цінових пропозицій протягом трьох раундів торгів (абз.1 ч.14 ст.137 ЗК України).

Частиною 15 ст.137 ЗК України встановлено, що протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі.

У протоколі про результати земельних торгів обов'язково зазначаються: а) відомості про земельну ділянку; б) кількість та відомості про учасників земельних торгів; в) стартова ціна продажу земельної ділянки, права емфітевзису, суперфіцію або стартовий розмір орендної плати за користування земельною ділянкою; г) ціна за земельну ділянку, прав емфітевзису, суперфіцію або розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, запропоновані переможцем земельних торгів та іншими учасниками, або інформація про те, що земельні торги закінчилися без визначення переможця; ґ) найменування (для юридичної особи), прізвище, власне ім'я, по батькові (для фізичної особи) переможця земельних торгів; д) інформація про авторизований електронний майданчик, через який переможцем земельних торгів придбано земельну ділянку або право на неї.

Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

На вимогу переможця торгів протокол про результати земельних торгів та/або договір за результатами проведення земельних торгів, укладені шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів організатором та переможцем торгів, можуть бути підписані також у паперовій формі.

Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди землі, емфітевзису, суперфіцію.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в паперовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів (ч.16 ст.137 ЗК України).

Частиною 19 ст.137 ЗК України визначено, що організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який:

а) не відповідає встановленим цим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї;

б) не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною сьомою цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості;

в) не отримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України, встановленого частиною двадцять третьою цієї статті.

Відповідно до п.51 Вимог, у межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення організатором протоколу про результати земельних торгів,організатор перевіряє електронні копії документів переможця земельних торгів, поданих ним згідно з пунктами «а»-«в» та абз. 8 ч. 7 ст. 137 Кодексу, щодо відповідності вимогам Кодексу.

Пунктом 49 Вимог встановлено, що організатор земельних торгів приймає рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який: не відповідає встановленим Кодексом вимогам до особи, яка може набувати земельну ділянку або права на неї; не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена ч.7 ст.137 Кодексу, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості; неотримав погодження Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України у випадках, встановлених Кодексом.

Право на земельну ділянку, набуте за результатами проведення земельних торгів, виникає з дня державної реєстрації такого права в порядку, встановленому законом (ч.20 ст.137 ЗК України).

Статтею 138 ЗК України визначено порядок встановлення результатів земельних торгів, згідно з частиною першою якої земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем торгів ціни продажу земельної ділянки або відповідної плати за користування земельною ділянкою та сплати витрат на підготовку лота до продажу

Відповідно до ч.2 ст.138 ЗК України, земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути визнані судом недійсними.

Частиною 1 ст.139 ЗК України встановлено, що організатор земельних торгів після їх проведення публікує в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

Частиною 1 статті 137 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів через особистий кабінет публікує в електронній торговій системі оголошення про проведення земельних торгів, до якого додаються документи та матеріали на лот (документація), що підтверджують виконання вимог, визначених частиною 3 статті 135 і частиною 1 статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 137 Земельного кодексу України в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота зазначаються: а) найменування організатора земельних торгів; б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; в) цільове призначення земельної ділянки; г) умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договору оренди землі, суперфіцію, емфітевзису, що укладається на земельних торгах; ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію, або стартовий розмір плати за користування земельною ділянкою; д) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов'язаних із забудовою; е) час проведення земельних торгів з урахуванням вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України; є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, що сплачують учасники, порядок їх сплати; ж) найменування, вебсайти та номери рахунків операторів електронних майданчиків, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків, що зазначаються шляхом посилання на вебсайт адміністратора електронної торгової системи; з) прізвище, власне ім'я та по батькові, посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами та матеріалами щодо лота; и) проект договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря, емфітевта, суперфіціарія), а в разі продажу на земельних торгах прав емфітевзису, суперфіцію за рішенням емфітевта, суперфіціарія - також копія договору емфітевзису, суперфіцію; і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів; ї) фотографічні зображення земельної ділянки, копії документів та матеріалів на лот; й) особа, яка має переважне право на купівлю земельної ділянки (у разі проведення аукціону з продажу такої земельної ділянки); к) номери банківських рахунків для внесення плати за придбаний лот; л) інші відомості про лот, які організатор торгів вважає за потрібне розмістити в оголошенні про проведення земельних торгів.

Частиною 7 статті 137 Земельного кодексу України визначено, що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі:

а) заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом;

зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про

причину його відсутності;

Згідно з частиною 19 статті 137 Земельного кодексу України організатор земельних торгів не підписує протокол торгів, не укладає договір за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів, який, зокрема, не подав документи або відомості, обов'язковість подання яких встановлена частиною 7 цієї статті, та/або в зазначених документах наявні неправдиві відомості.

13.05.2024 проведено земельні торги у формі електронного № LSE001-UA- 20240329-48446 з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення площею 0,3287 з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, за результатами якого переможцем (з найвищою ціновою пропозицією - 3 501 000 грн) є Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» (ЄДРПОУ: 42921506).

У позовній заяві позивач посилаючись саме на частину 19 статті 137 Земельного кодексу України та просить визнати недійсними результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446, проведених 13.05.2024 р.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статею 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

П.п. 3.1.8 Положення про відділ продажу землі управління оренди та продажу землі Департаменту визначено, що організація проведення земельних торгів з продажу земель комунальної власності територіальної громади та прав на них відповідно до чинного законодавства України відноситься до завдань вищезазначеного відділу.

П.п. 2.5.6 Положення про відділ продажу землі управління оренди та продажу землі Департаменту встановлено, що начальник відділу в установленому порядку здійснює представництво інтересів Департаменту в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях з питань, що належать до компетенції відділу.

Відповідно до розпорядження міського голови м. Одеси від 26.04.2021 Бойка Ігоря Борисовича призначено на посаду начальника відділу продажу землі управління оренди та продажу землі Департаменту.

У відповіді на відзив Позивач посилається на те, що ОСОБА_1 вів листування у месенджері WhatsApp від імені організатора торгів та завчасно надав висновки стосовно невідповідності поданих документів.

Встановити факт чи дійсно відбувалась розмова, а також підтвердити чи спростувати інформацію, викладену у відповіді на відзив не можливо без показань уповноваженої особи Департаменту - ОСОБА_1 .

Необхідність у наданні показань свідка виникла лише після отримання відповіді на відзив, а отже, надати зазначену інформацію разом з поясненнями Департаменту не було можливо.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73, 87, 88, 89 Господарського процесуального кодексу У країни, 07.10.2024р. до суду подано нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_1 .

Відповідно до розпорядження міського голови м. Одеси від 26.04.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу продажу землі управління оренди та продажу землі Департаменту.

Свідок пояснив, що Порядок проведення земельних торгів, визначений Земельним кодексом України.

Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису) затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 року № 1013 «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису)» (далі - Вимоги).

На виконання покладених на ОСОБА_1 функцій, керуючись положеннями Земельного кодексу України та зазначених Вимог, ним 29.03.2024 розміщено оголошення LSE001-UA-20240329-48446 щодо продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення, площею 0,3287 га, з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9.

За результатами проведеного аукціону, який відбувся 13.05.2024, електронною ситемою було визначено переможця земельних торгів ТОВ «АЗОВ ІНК», оскільки ним було запропоновано найвищу ціну за земельну ділянку та сформовано протокол з проведення земельних торгів.

Свідок пояснив, що з ним через месенджер 14.05.2024 зв'язалася особа, яка представилася чоловіком іншого учасника аукціону, а саме ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю., стосовно недоліків у документах переможця. Проте, у зв'язку з тим, що Бойко І.Б. з 08.05.2024 по 15.05.2024 включно перебував у відпустці, у нього була відсутня можливість перевірити зазначену інформацію.

Протокол про результати земельних торгів за результатами проведення земельних торгів підписується організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.

Пунктом 54 Вимог передбачено, що Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у строки, встановлені пунктами 46, 50 та 53 цих вимог.

ТОВ «АЗОВ ІНК» протокол про результати земельних торгів підписано 16.05.2024.

Згідно з п. 51 Вимог у межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення організатором протоколу про результати земельних торгів, організатор перевіряє електронні копії документів переможця земельних торгів, поданих ним згідно з пунктами «а»-«в» та абзацом восьмим частини сьомої статті 137 Кодексу, щодо відповідності вимогам Кодексу.

Приступивши до виконання своїх посадових обов'язків 16.05.2024, Бойко І.Б. шляхом подання безкоштовного запиту було отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В свою чергу Департаментом протокол про результати земельних торгів підписано 21.05.2024.

На момент підписання протоколу мною були перевірені електронні копії документів ТОВ «АЗОВ ІНК» на відповідність вимогам чинного законодавства, жодних розбіжностей не встановлено. З огляду на зазначене, у Департаменту були відсутні підстави для відмови у підписанні протоколу.

Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в паперовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладено 28.05.2024.

Протягом п'яти робочих днів з дня підписання договору за результатами проведення земельних торгів переможець сплачує на рахунки, зазначені в оголошенні про проведення земельних торгів, ціну продажу лота та витрати (видатки), здійснені на підготовку лота до продажу у сумі, зазначеній в оголошенні про проведення земельних торгів, крім випадків, передбачених пунктом 69 цих вимог.

Ціну продажу лота та витрати (видатки), здійснені на підготовку лота до продажу ТОВ «АЗОВ ІНК» сплачено в повному обсязі 31.05.2024.

Після оприлюднення організатором договору, підписаного за результатами проведення земельних торгів, та відомостей про здійснення переможцем торгів оплати за придбаний лот та витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, і натискання електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету, земельним торгам автоматично присвоюється статус аукціону, що завершився.

ОСОБА_1 надав підтвердження, що повідомлений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка або за відмову від давання показань, що передбачено статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України. Положення вищезазначених статей мені відомі та зрозумілі, роз'яснень не потребую.

ОСОБА_1 з'явився до суду за викликом та підтвердив вищезазначені свідчення.

Для участі у земельних торгах у формі електронного аукціону № LSE001-UA 20240329-48446 з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення площею 0,3287 з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001 ТОВ «АЗОВ ІНК» подало наступні документи (зазначаються назви документів відповідно до назв файлів, що завантажувались ТОВ «АЗОВ ІНК» на електронний аукціон):

- Виписка з ЄДР АЗОВ ІНК остання актуальна на 27.03.2024.pdf, [10.05.202414:09:40]

- банківські реквізити.pdf, [10.05.2024 14:09:40]

- Витяг 22 04 2024.pdf.p7s, [10.05.2024 14:09:40]

- скан протокола та наказу_240212_165401 про призначення директора.pdf, [10.05.2024 14:09:40]

- паспорт Пустовой ст.2 png.png, [10.05.2024 14:09:40]

- паспорт Пустовой.png, [10.05.2024 14:09:40]

- Довідка кінцевий бенеф власник станом на 23.04.2024.docx.pdf, 10.05.2024 14:09:40]

- Довідка кінцевий бенеф власник станом на.04.2024.docx.pdf (1).p7s,[10.05.2024 14:09:40]

- заява на участь АЗОВ ІНК.pdf, [10.05.2024 14:09:40]

- заява на участь.docx.p7s, [10.05.2024 14:09:40]

- заява на участь АЗОВ ІНК.pdf.p7s, [10.05.2024 14:09:40]

- код Пустовой.png, [10.05.2024 14:09:40]

- згода щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу (4).pdf,[10.05.2024 14:09:40]

- UahPayment-2024-05-09-1314 гарантійний.pdf, [10.05.2024 14:09:40]

- UahPayment-2024-05-09-1315 регістрац.pdf, [10.05.2024 14:09:40]

Вимоги частини 7 статті 137 Земельного кодексу України містять обов'язок юридичної особи учасника торгів подати копію витягу, щодо своєї юридичної особи, проте жодних вимог, стосовно дати отримання цього витягу, чи повноти відомостей цього витягу Земельний кодекс не містить

На виконання зазначеної вимоги відповідач-1 подав витяг з ЄДРПОУ від 22.04.2024р.

Зазначений витяг з ЄДРПОУ, містив виключно інформацію, щодо відповідача-1 яка містилась в базі ЄДРПОУ станом на дату отримання цього витягу.

Тобто на думку позивача у витязі з ЄДРПОУ від 22.04.2024 року містились неправдиві відомості, що повністю не відповідає дійсності.

Позивач просить визнати недійсним № LSE001-UA-20240329- 48446 (у формі електронного аукціону), проведених 13.05.2024 року організатором земельних - Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення площею 0,3287 з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м.Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, оформлених протоколом про результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446, сформованого 13.05.2024 року.

Позивач стверджує, що у наданих ТОВ «АЗОВ ІНК» для участі у торгах документах були зазначені неправдиві відомості (зокрема, щодо адреси місцезнаходження юридичної особи), про що організатору торгів неодноразово повідомлялось.

Так, з наданих ТОВ «АЗОВ ІНК» виписки з ЄДРПОУ станом на 27.03.2024 року (як зазначено у назві файлу «остання актуальна») та витягу з ЄДРПОУ від 22.04.2024року вбачається, що адресою місцезнаходження юридичної особи є 04119, м. Київ, вул. Іллєнка Юрія, буд. 48 «В».

Усі надані документи підписані керівником ТОВ «АЗОВ ІНК» 10.05.2024 року (вбачається як з назви файлів, так і підтверджується перевіркою накладених КЕП, докази додаються).

У свою чергу, справжньою адресою місцезнаходження ТОВ «АЗОВ ІНК» з 25.04.2024 року була: 09117, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Біла Церква,вул. Надрічна, буд. 68. Зазначене підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 13.05.2024 року, у якому зазначено, що останньою реєстраційною дією щодо юридичної особи була: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 25.04.2024 08:57:18, 1000741070013097221, Зміна місцезнаходження юридичної особи., Мурська Н.В., Приватний нотаріус Мурська Н.В.

Позивач зазначає, що таким чином, посадовою особою ТОВ «АЗОВ ІНК» свідомо приховано справжню адресу місцезнаходження юридичної особи та зазначено неправдиві відомості щодо такої адреси у документах, що подавались для участі у земельних торгах у формі електронного аукціону. Позивач зазначає, що неправдиві відомості щодо адреси місцезнаходження містяться й у інших поданих документах.

Станом на день подання позову адресу місцезнаходження ТОВ «АЗОВ ІНК» знову було змінено на попередню: 04119, м. Київ,вул. Іллєнка Юрія, буд. 48 «В» (підтверджується витягом щодо юридичної особи ізсервісу OpenDataUA).

Зазначені дії, на думку Позивача були підставою для прийняття організатором земельних торгів рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів.

У свою чергу, організатором земельних торгів у формі електронного аукціону № LSE001-UA-20240329-48446, а саме - директором Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради Новіковою Надією Олександрівною, 21.05.2024 року о 08:46:34 год. на протокол про результати земельних торгів було накладено електронно цифровий підпис.

Позивач наполягає, що у наданих ТОВ «АЗОВ ІНК» для участі у торгах документах були зазначені неправдиві відомості ( щодо адреси місцезнаходження юридичної особи), про що організатору торгів неодноразово повідомлялось чоловіком Позивача.

Вчинення зазначених дій ТОВ «АЗОВ ІНК» (подача документів для участі у торгах із неправдивими відомостями щодо адреси місцезнаходження юридичної особи) мало бути підставою для прийняття організатором земельних торгів рішення про відмову у підписанні протоколу про результати земельних торгів, про відмову у підписанні договору за результатами проведення земельних торгів з переможцем торгів (на підставі ч.19 ст.137 ЗК України та п.49 Вимог), оскільки ТОВ «АЗОВ ІНК» було порушено приписи ст.137 ЗК України та пункт 29 Вимог щодо проведення земельних торгів

На думку Позивача, таке порушення з боку ТОВ «АЗОВ ІНК» не є формальними, їх не можна віднести до технічних, орфографічних чи інших помилок, які не впливають на зміст відповідного документа, а, виходячи з обставин справи, свідчать про умисність та протиправність дій посадових осіб ТОВ АЗОВ ІНК» та порушення вимог чинного законодавства України організатором торгів.

Таким чином, на думку Позивача, враховуючи те, що в поданих ТОВ «АЗОВ ІНК» документах мали місце неправдиві відомості, то організатор аукціону мав дискваліфікувати переможця аукціону, після чого переможцем земельного аукціону мала стати ФОП Терзі А.Ю., як учасник, який подав другу за розміром цінову пропозицію, та саме Позивач мала стати власником земельної ділянки.

У свою чергу, порушення вимог чинного законодавства України при проведенні земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446 організатором торгів - Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, призвело до того, що протокол про результати земельних торгів та договір купівлі-продажу було підписано неправомірно та не з тією особою, яка мала бути визначеною переможцем, що тягне за собою визнання недійсними як результатів земельних торгів, так і договору купівлі-продажу земельної ділянки, складеного за результатами таких торгів.

Як свідчить зміст позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані тим, що фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна брала учать у земельних торгах № LSE001-UA-20240329-48446 з продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення площею 0,3287 з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001, за адресою: м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, що відбувався 13.05.2024. За результатами проведених земельних торгів його переможцем з найвищою ціновою пропозицією (3 501 000 грн.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» (код ЄДРПОУ - 42921506).

Не погоджуючись із результатом вищенаведеного аукціону, ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. звернулася із відповідною позовною заявою до Господарського суду Одеської області. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що у документах, наданих переможцем для участі у торгах, зазначені неправдиві відомості, зокрема щодо адреси місцезнаходження переможця земельних торгів, про що нібито організатор електронного аукціону неодноразово повідомлявся.

Щодо недійсності результатів земельних торгів (у формі електронного аукціону), оформлених протоколом про результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446 слід зазначити наступне.

Так, єдиною підставою даної позовної заяви ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. є те, що посадовою особою ТОВ «АЗОВ ІНК» зазначено неправдиві відомості щодо місцезнаходження останньої, що, на думку позивача, є підставою для відмови організатора аукціону від підписання протоколу про результати земельних торгів.

Згідно з ч.2 ст.135 ЗК України земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є визначений Кабінетом Міністрів України суб'єкт господарювання державного сектору економіки.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Для цілей цього Кодексу терміни «адміністратор електронної торгової системи», «електронний майданчик», «електронна торгова система», «оператор електронного майданчика», «центральна база даних» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про приватизацію державного і комунального майна» з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

Протокол про результати земельних торгів та договір, що укладається за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки), підписуються за допомогою кваліфікованого електронного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Учасник земельних торгів - це фізична або юридична особа, яка розмістила в електронній торговій системі документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зробила закриту цінову пропозицію і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, виставленою на земельних торгах.

Переможець земельних торгів - це учасник, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі якщо ним зроблено щонайменше один крок торгів (крім випадку, встановленого абзацом третім частини п'ятої статті 138 цього Кодексу), у випадках, встановлених частиною сімнадцятою статті 137 цього Кодексу, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблено щонайменше один крок торгів, а в разі однакових цінових пропозицій - учасник, який подав раніше цінову пропозицію, за умови відсутності його відмови від очікування.

Організатором земельних торгів є, зокрема, у разі продажу земельної ділянки - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.137 ЗК України визначено, що технічні вимоги до підготовки до проведення та проведення земельних торгів, встановлення та оприлюднення їх результатів, визначення розміру, порядку сплати, повернення реєстраційних, гарантійних внесків учасників та винагороди, що сплачується переможцем аукціону оператору електронного майданчика, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст.137 ЗК України електронна торгова система повинна забезпечувати безоплатну авторизацію організаторів та авторизацію учасників земельних торгів, що здійснюється відповідно до статті 135 цього Кодексу, розміщення ними матеріалів та документів, оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів, участь у торгах, ознайомлення необмеженого кола осіб з їх перебігом та результатами в режимі реального часу та можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації із застосуванням поширених веб-оглядачів та редакторів без необхідності застосування спеціально створених технологічних чи програмних засобів цілодобово без обмежень.

Заява про участь у земельних торгах та додані до неї документи учасника можуть бути подані до закінчення кінцевого строку подання заяв про участь у земельних торгах, встановленого електронною торговою системою автоматично упродовж дня, що передує дню проведення земельних торгів, з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 ст. 137 ЗК України визначено, що порядок реєстрації учасників для участі в земельних торгах встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 року № 1013 затверджено Вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису) (далі - Вимоги).

Відповідно до п.14 Вимог оператор електронного майданчика забезпечує функціонування електронного майданчика, цілісність даних, що передаються до електронної торгової системи або приймаються від електронної торгової системи, коректне та своєчасне відображення в електронній торговій системі даних та можливість вчинення організатором земельних торгів, потенційними покупцями, учасниками дій в електронній торговій системі через сервіси, які надаються оператором електронного майданчика відповідно до цих вимог.

Пунктами 16-18 Вимог визначено, що доступ до електронної торгової системи відповідно до цих вимог надається потенційному покупцеві після проходження процедури реєстрації на веб-сайті електронного майданчика.

Потенційний покупець, учасник зобов'язані забезпечити збереження авторизаційних даних, свого імені (логіна) та пароля, необхідних для роботи в електронній торговій системі.

Отримання оператором електронного майданчика згоди на обробку персональних даних фізичної особи відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», а також попередньої згоди на очікування з метою підготовки і проведення земельних торгів є обов'язковим під час реєстрації для участі в земельних торгах потенційного покупця.

Оператор електронного майданчика проводить перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, зокрема для юридичних осіб - резидентів - даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Оператор електронного майданчика може самостійно отримати відомості про юридичних осіб - резидентів, необхідні для перевірки відповідності ідентифікаційної інформації, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.29 Вимог під час реєстрації для участі в земельних торгах потенційний покупець через свій особистий кабінет заповнює електронну форму, подає в довільній формі заяву про участь у земельних торгах, на яку накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, і завантажує електронні копії документів, передбачені частиною сьомою статті 137 Кодексу.

Заява про участь у земельних торгах подається у період, що починається через два робочих дні з дня оприлюднення оголошення про земельні торги та до закінчення кінцевого строку подання заяв про участь у земельних торгах.

В електронній формі потенційний покупець зазначає суму коштів, яка буде вважатися його закритою ціновою пропозицією, після набуття таким потенційним покупцем статусу учасника та виконання ним вимог, визначених абзацом п'ятим цього пункту.

У заяві обов'язково зазначаються прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи або найменування юридичної особи та словесно виражене бажання взяти участь у відповідних земельних торгах.

Отже, як вбачається з вищенаведених вимог чинного законодавства, яке регулює порядок проведення земельних торгів:

по-перше, для участі у електронних торгах, які проводить організатор останніх на платформі електронної торгової системи, учасник торгів здійснює попередню реєстрацію на такій платформі;

по-друге, для участі в конкретних земельних торгах особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, має надати через вже зареєстрований особистий кабінет в електронній торговій системі документи, визначені нормами чинного законодавства;

по-третє, перевірку відповідності інформації у таких документах раніше наданій при реєстрації інформації здійснює саме оператор відповідного електронного майданчика.

Так, як вбачається з матеріалів справи, для участі в електронному аукціоні № LSE001- UA-20240329-48446 ТОВ «АЗОВ ІНК» надало наступні документи:

- заяву від 29.04.2024 року № 203400;

- згоду щодо взяття на себе зобов'язань, визначених умовами продажу від 29.04.2024 року № 203400;

- копію протоколу загальних зборів учасників ТОВ «АЗОВ ІНК» від 29.03.2019 року № 1;

- копію наказу ТОВ «АЗОВ ІНК» від 01.04.2019 року № 3-о;

- копію довідки щодо кінцевих беніфіціарних власників від 23.04.2024 року № 200025;

- копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «АЗОВ ІНК» станом на 27.03.2024 року;

- інформацію щодо банківських рахунків ТОВ «АЗОВ ІНК» станом на 12.02.2024 року;

- копії паспорту на ім'я ОСОБА_4 ;

- копію картки платника податків ОСОБА_4 ;

- копію платіжної інструкції від 09.05.2024 року № 1314;

- копію платіжної інструкції від 09.05.2024 року № 1315;

- копію платіжної інструкції від 30.05.2024 року № 1489;

- копію платіжної інструкції від 31.05.2024 року № 1494.

Таким чином, з огляду на вищенаведені вимоги чинного законодавства, отримавши через особистий кабінет ТОВ «АЗОВ ІНК» подані документи, оператор електронного майданчика здійснив їх перевірку відповідності ідентифікаційної інформації, зокрема для юридичних осіб - резидентів - даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за наслідком чого допустив відповідача у справі до участі в земельних торгах.

При цьому, ані Земельним кодексом України, ані Вимогами не визначено обов'язку саме організатора електронного аукціону здійснювати перевірку наданих потенційними учасниками документів для участі у земельних торгах, а отже у Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради відсутня така можливість, що не спростовано позивачем у справі.

Окремо варто зауважити, що численні посилання ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. на те, що організатора електронного аукціону нібито неодноразово сповіщали про зазначення ТОВ «АЗОВ ІНК» недостовірної інформації у наданих документах не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, оскільки про наведене представник позивача зазначив в адвокатському запиті від 22.05.2024 року, а отже вже після проведення аукціону, визначення переможця, підписання протоколу про результати земельних торгів та договору купівлі-продажу.

Згідно з ч.15 та ч.16 ст.137 ЗК України протокол про результати земельних торгів формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення торгів в електронній формі. У протоколі про результати земельних торгів обов'язково зазначаються:

а) відомості про земельну ділянку;

б) кількість та відомості про учасників земельних торгів;

в) стартова ціна продажу земельної ділянки, права емфітевзису, суперфіцію або стартовий розмір орендної (суборендної) плати за користування земельною ділянкою;

г) ціна за земельну ділянку, прав емфітевзису, суперфіцію або розмір орендної (суборендної) плати за користування земельною ділянкою, запропоновані переможцем земельних торгів та іншими учасниками, або інформація про те, що земельні торги закінчилися без визначення переможця;

ґ) найменування (для юридичної особи), прізвище, власне ім'я, по батькові (для фізичної особи) переможця земельних торгів;

д) інформація про авторизований електронний майданчик, через який переможцем земельних торгів придбано земельну ділянку або право на неї.

Протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються

організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію.

Пунктами 45 та 46 Вимог визначено, що переможець земельних торгів визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників та формування протоколу про результати земельних торгів з урахуванням положень абзацу сьомого частини другої статті 135 Кодексу.

Переможець земельних торгів:

- підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, що настає за днем його формування електронною торговою системою;

- підписує договір за результатами проведення земельних торгів з організатором протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати земельних торгів.

Відповідно до п.50 Вимог визначено, що переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів у строки, встановлені пунктом 46 цих вимог.

Після підписання переможцем земельних торгів протоколу про результати земельних торгів організатор підписує протокол та оприлюднює підписаний протокол через особистий кабінет протягом шести робочих днів з дня, що настає за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку для підтвердження підписання протоколу в інтерфейсі особистого кабінету, після чого земельним торгам автоматично присвоюється статус очікування підписання договору. Зазначений строк закінчується о 18-й годині останнього дня строку, встановленого для оприлюднення протоколу.

Згідно з п.51 Вимог у межах строку, встановленого для підписання та оприлюднення організатором протоколу про результати земельних торгів, організатор перевіряє електронні копії документів переможця земельних торгів, поданих ним згідно з пунктами “а»-“в» та абзацом восьмим частини сьомої статті 137 Кодексу, щодо відповідності вимогам Кодексу.

Пунктом 54 Вимог передбачено, що протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, у строки, встановлені пунктами 46, 50 та 53 цих вимог.

Як вже зазначалося вище, відповідно до протоколу про результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446, які відбулися 13.05.2024 року, переможцем земельних торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» як учасника, який запропонував найвищу цінову пропозицію за лот.

При цьому, як вбачається з матеріалів даної справи, підписання протоколу про результати земельних торгів № LSE001-UA-20240329-48446 з боку Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради відбулося 21.05.2024 року, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Таким чином, станом на момент перевірки електронних копій документів ТОВ «АЗОВ ІНК» вимогам чинного законодавства та підписання організатором протоколу про результати електронних торгів Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради не встановлено жодних розбіжностей, з огляду на що у останнього були відсутні підстави для відмови у підписанні такого протоколу, що спростовує доводи позивача у справі та є підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.

Згідно з ч.1 ст.138 ЗК України земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем торгів ціни продажу земельної ділянки або відповідної плати за користування земельною ділянкою та сплати витрат на підготовку лота до продажу.

Частиною 1 ст.139 ЗК України передбачено, що організатор земельних торгів після їх проведення публікує в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

Відповідно до п.56 Вимог після оприлюднення організатором договору, підписаного за результатами проведення земельних торгів, та відомостей про здійснення переможцем торгів оплати за придбаний лот та витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, і натискання електронної кнопки в інтерфейсі особистого кабінету земельним торгам автоматично присвоюється статус аукціону, що завершився.

При цьому, факт того, що земельні торги № LSE001-UA-20240329-48446 набули статусу таких, що завершилися, підтверджується роздруківкою щодо вказаних торгів, наданих позивачем разом із позовною заявою.

У подальшому, на підставі протоколу про результати земельних торгів, між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 в межах, установлених в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, яка розташована в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, що був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року та зареєстрований в реєстрі за № 969.

Позивач звертає увагу суду на те, що 13.06.2024 року зазначена вище земельна ділянка вподальшому була продана Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК» за 3 501 000грн. юридичній особі, директором та одним із учасників якої є та ж особа, що й директор ТОВ «АЗОВ ІНК» (Пустовой В.В.)

Зазначене підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 в межах, установлених в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, яка розташована в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, укладеним між ТОВ «АЗОВ ІНК» та ТОВ «ІЛД» (код ЄДРПОУ - 45558615), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. 13.06.2024 року, зареєстрованим в реєстрі за № 398.

Заявляючи позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, Позивач зазначає наступне.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог,установлених частинами 1-3, 5, в ст. 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Під час проведення електронних земельних торгів виконавець торгів, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення, та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та суму, яка підлягаєсплаті переможцем земельних торгів за земельну ділянку за визначеним лотом, в результаті чого переможець торгів набуває право отримати у власність земельну ділянку шляхом укладення відповідного договору купівлі продажу.

Відтак, з огляду на положення ст. 202 ЦК України, аукціон (земельні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.4 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури продажу майна на аукціонах,тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника акуціону, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення земельних торігв, складання за результатами їх проведення протоколу про результати земельних торгів з подальшим оформленням договірних відносин шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є правочином.

Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до договорів купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Таким чином, у випадку визнання судом недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом про результати земельних торгів, існують визначені законодавством підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 в межах, установлених в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, яка розташована в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 969.

Також Позивач зазначає, що враховуючи те, що зазначена вище земельна ділянка 13.06.2024 року була продана ТОВ «АЗОВ ІНК» за 3 501 000 грн. на користь ТОВ «ІЛД», то ефективне поновлення порушених прав Позивача вимагатиме й визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ТОВ «АЗОВ ІНК» та ТОВ «ІЛД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. 13.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 398, оскільки тільки після визнання недійсними судом результатів електронного аукціону та обох цих договорів (якщо за час розгляду справи судом земельна ділянка не буде перепродана ще) земельна ділянка повернеться у власність Одеської міської ради та буде призначено нові земельні торги, де не буде здійснено порушень вимог чинного законодавства України і Позивач матиме можливість набути її у власність.

Щодо позовних вимог ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідно до абзаців 4, 5 та 6 ч. 16 ст. 137 ЗК України протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію.

Враховуючи те, що протокол про результати земельних торгів № LSE001-UA- 20240329-48446 було підписано з боку ТОВ «АЗОВ ІНК» 16.05.2024 року, а з боку Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради 21.05.2024 року, між Одеською міською радою (Продавцем) та ТОВ «АЗОВ ІНК» (Покупцем) 28.05.2024 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 га із кадастровим номером: 5110137300:04:009:0001, що розташована за адресою: м. Одеса, біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9.

Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року та зареєстровано в реєстрі за № 969.

В подальшому 13.06.2024 року між ТОВ «АЗОВ ІНК» (Продавцем) та ТОВ «ІЛД» (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 га із кадастровим номером: 5110137300:04:009:0001, що розташована за адресою: м. Одеса, біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9.

Наведений договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 398.

Як вбачається з позовної заяви ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. остання просить визнати недійсними вищевказані договори купівлі-продажу, посилаючись на те, що «у випадку визнання судом недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом про результати земельних торгів, існують визначені законодавством підстави для задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі- продажу земельної ділянки площею 0,3287 га із кадастровим номером: 5110137300:04:009:0001, що розташована за адресою: м. Одеса, біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 969».

Згідно з ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, позовні вимоги ФОП Мінтуш-Терзі А.Ю. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу є похідними вимогами від позовної вимоги про визнання недійсними результатів земельних торгів, яка, в свою чергу, з огляду на обґрунтовані заперечення Одеської міської ради задоволенню не підлягає, а отже і похідні від неї вимоги є безпідставними.

Частиною 1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи, що Одеська міська рада виключно в межах наданих їй законодавством України повноважень та з урахуванням нормативно встановлених вимог щодо відведення спірної ділянки розпорядилась земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Одеса, біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, відповідна вимога позивача не підлягає задоволенню.

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Одним із способів захисту порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, в ст. 203 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори). Дво чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Під час проведення електронних земельних торгів виконавець торгів, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення, та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями визначають переможця торгів та суму, яка підлягаєсплаті переможцем земельних торгів за земельну ділянку за визначеним лотом, в результаті чого переможець торгів набуває право отримати у власність земельну ділянку шляхом укладення відповідного договору купівлі продажу.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами частин 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 4 статті 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури продажу майна на аукціонах, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника акуціону, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення земельних торігв, складання за результатами їх проведення протоколу про результати земельних торгів з подальшим оформленням договірних відносин шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є правочином.

Позивач обгрунтовує свої вимоги таким чином, що у випадку визнання судом недійсними результатів земельних торгів, оформлених протоколом про результати земельних торгів, існують визначені законодавством підстави для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3287 в межах, установлених в натурі (на місцевості), кадастровий номер 5110137300:04:009:0001, яка розташована в м. Одеса біля нерухомого майна по Новомосковській дорозі, 9, укладеного між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНК», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 28.05.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 969.

Враховуючи те, що зазначена вище земельна ділянка 13.06.2024 року була продана ТОВ «АЗОВ ІНК» за 3 501 000 грн. на користь ТОВ «ІЛД», то ефективне поновлення порушених прав Позивача вимагатиме й визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ТОВ «АЗОВ ІНК» та ТОВ «ІЛД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А.В. 13.06.2024 року, зареєстрованого в реєстрі за № 398, оскільки тільки після визнання недійсними судом результатів електронного аукціону та обох цих договорів (якщо за час розгляду справи судом земельна ділянка не буде перепродана ще) земельна ділянка повернеться у власність Одеської міської ради та буде призначено нові земельні торги, де не буде здійснено порушень вимог чинного законодавства України і Позивач матиме можливість набути її у власність.

Слід додати, що відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Таким чином, рішення про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки є підставою для припинення в реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності ТОВ «ІЛД» та ТОВ «АЗОВ ІНК» на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:04:009:0001 та відновлення запису про право власності на неї Одеської міської ради.

Разом з тим, позивач не довів, яке саме його право буде захищене або відновлено у разі задоволення позову судом.

Відповідачі також звертають увану суду, що зазначений спосіб захисту є неналежним та неефективним, а отже є самостійною підставою для відмови в задоволенні, враховуючи наступну позицію Великої Палати ВС.

Відповідно до Постанови Великої Палати ВС від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18

«I). Процедура реалізації майна на публічних електронних торгах полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу до покупця-учасника публічних електронних торгів права власності на майно.

II). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

III). Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати. IV). Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

V). Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що реалізація майна, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином.

VI). Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - власник майна й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів.

VII). Тому, якщо позивач не був стороною договору- купівлі продажу, укладеного на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів є недобросовісним та не набув право власності на придбане майна, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права.

Для застосування вимоги про витребування майна з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу).»

Отже, визнання в судовому порядку недійсними результатів електронного аукціону жодним чином не вплине на правове становище позивача у даній справі, оскільки фактично протокол, яким затверджено результати електронного аукціону вже вичерпав свою дію за наслідком укладання договору купівлі-продажу майна.

Вказана позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.09.2022 року у справі № 910/12525/20, де суд зазначив, що: « 103.Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

104. Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

105. Виходячи з викладеного, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 у частині вимог щодо визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b від 30.03.2020 необхідно скасувати, а в позові в зазначеній частині відмовити».

Таким чином, з огляду на правове регулювання спірних правовідносин та висновки касаційного суду вбачається, що визнання недійсними результатів електронного аукціону, оформлених протоколом, жодним чином не вплине на права та інтереси позивача, що свідчить про обрання позивачем у даній справі неефективного способу захисту власних нібито порушених прав, що є обґрунтованою та достатньою підставою для відмови у задоволенні позовної заяви.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша стаття 16 Цивільного кодексу України)

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно- примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення соби за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Отже, навіть якщо припустити, що для участі у електронних торгах ТОВ «АЗОВ ІНК» було надано документи, які містили неправдиву інформацію щодо місцезнаходження останнього, позивач жодним чином не обґрунтовує того, як це вплинуло безпосередньо на результати аукціону, оскільки внесення змін до інформації про місцезнаходження учасника торгів ніяк не впливає на безпосередньо правосуб'єктність такої особи.

Відповідно до загальноприйнятого поняття під правосуб'єктністю слід розуміти наявність у особи водночас правоздатності й дієздатності (праводієздатності), тобто, здатності не лише отримувати права та обов'язки, а й своїми діями набувати прав і створювати для себе юридичні обов'язки, а також нести відповідальність за скоєні правопорушення.

Юридичні особи набувають правосуб'єктність з моменту їх утворення.

При цьому, зміна юридичною особою місцезнаходження останньої не може унеможливити участь останньої у земельних торгах.

Відповідно до Постанови Касаційного господарського суду ВС від 20 лютого 2019 року у справі № 917/2060/17 «Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу Позивача на момент його звернення до господарського суду.»

Тобто перше запитання, на яке суд має дати відповідь, яке саме право Позивача було порушено і яке саме право Позивача буде поновлено, якщо судом буде задоволено позовні вимоги та скасовано аукціон.

Позивач не був позбавлений права на участь в аукціоні. Він прийняв належним чином участь і програв за фактором більш низької цінової пропозиції.

Також у своєму відзиві Відповідач-1 звертав увагу суду на той факт, що відповідно до Постанови Великої Палати ВС від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18, що оскарження електронних торгів не є ефективним способом захисту.

Таким чином не зрозуміло яке саме право Позивача порушено і яким чином порушене право Позивача буде поновлено у випадку скасування аукціону

Сторона Позивача не навела жодног порушення ст. 135 - 137,138 Земельного кодексу України (якими визначено порядок проведення земельних торгів) зі сторони Відповідач-1

Відповідно до частини 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім вже згаданої позиції Верховного суду визначеної у Постанові Великої Палати ВС від 04 липня 2023 року, звертаю увагу суду на ще одну позицію Касаційного господарського суду ВС у справі № 953/24224/19 від 21 серпня 2024 року відповідно до якої:

«Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).

При цьому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20- 26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що реалізація майна, зокрема майнових прав, на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (див., зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.66), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 33).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц (пункт 56), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 34))

Отже, якщо позивач вважає, що покупець не набув права власності на отримане ним спірне майно, тоді він вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів захисту немає потреби в оспоренні результатів електронних торгів.

З огляду на наведене неналежною та неефективною є вимога позивача про визнання недійсними електронних торгів.»

З огляду на наведене, позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів та договору купівлі-продажу є неналежним і неефективним способом захисту, оскільки за результатами визнання торгів та договору купівлі-продажу недійсними земельна ділянка автоматично не повернеться назад у власність Одеської міської ради для забезпечення проведення нових торгів, без пред'явлення самостійної вимоги до теперішнього власника (другого покупця) земельної ділянки про її витребування на користь Одеської міської ради.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).

Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі № 800/527/16.

У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов'язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.

Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Суд вважає за можливе у виниклих правовідносинах за суттю спору застосувати принцип справедливості визначений на законодавчому рівні у межах ч. 1 ст. 2 ГПК України.

На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України.

Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 зазначено: "із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі". "Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права" (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004).

Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю "питомою вагою" принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах"

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Мінтуш-Терзі Альони Юріївни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) не підлягають задоволенню, суд доходить висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст.ст.254,256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Повний текст рішення складено 21 березня 2025 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

Попередній документ

126019574

Наступний документ

126019576

Інформація про рішення:

№ рішення:	126019575
№ справи:	916/2894/24
Дата рішення:	11.03.2025
Дата публікації:	24.03.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Одеської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (21.03.2025)
Дата надходження:	27.06.2024
Предмет позову:	про визнання недійсними результатів торгів та договорів купівлі-продажу

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

12.08.2024 10:45	Господарський суд Одеської області
12.08.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
17.09.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
08.10.2024 12:00	Господарський суд Одеської області
04.11.2024 11:30	Господарський суд Одеської області
03.12.2024 12:00	Господарський суд Одеської області
04.02.2025 11:30	Господарський суд Одеської області
04.03.2025 11:30	Господарський суд Одеської області
11.03.2025 11:45	Господарський суд Одеської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ПІНТЕЛІНА Т Г

відповідач (боржник):

Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради

Одеська міська рада

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНК"

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІЛД"

позивач (заявник):

Фізична особа-підприємець Мінтуш-Терзі Альона Юріївна

представник позивача:

Самох Микола Юрійович