21 березня 2025 року Справа № 915/362/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
розглянувши матеріали
заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; ідентифікаційний код 39958625)
про видачу судового наказу
про стягнення з Фізичної особи-підприємця Завалової Вероніки Анатоліївни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про: стягнення заборгованості у розмірі 63 853,00 грн, яка виникла у зв'язку із неповерненням обладнання за договором поставки,
11.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 11.03.2025 (вх. № 3727/25) про видачу судового наказу, в якій просить суд:
1. Видати судовий наказ про стягнення заборгованості з Фізична особа підприємець ЗАВАЛОВА ВЕРОНІКА АНАТОЛІЇВНА (Код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС» (Код ЄДРПОУ 39958625), у розмірі - 63 853,00 грн, яка виникла у зв'язку неповерненням обладнання за договором поставки.
2. Судові витрати покласти на Боржника.
Вимоги заявника ґрунтуються на підставі укладеного між сторонами у письмовій формі Договору поставки товару № 4773 від 02.12.2021 та мотивовані неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за вказаним договором.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу у зв'язку з таким:
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема в порядку наказного провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, визначені ГПК України.
Так, згідно зі ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
За приписами ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту даної заяви про видачу судового наказу вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного в письмовій формі договору поставки товару № 4773 від 02.12.2021.
Приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.
В силу приписів ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є вираження в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користі іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовими слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовими зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
При дослідженні поданих заявником матеріалів судом встановлено, що заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС» просить суд видати судовий наказ за вимогами щодо стягнення з боржника - Фізичної особи-підприємця Завалової Вероніки Анатоліївни заборгованості у розмірі 63 853,00 грн, яка виникла у зв'язку із неповерненням обладнання за договором поставки № 4773 від 02.12.2021, відповідно до предмету якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС», як постачальник, продає та поставляє, а Фізична особа-підприємець Завалова Вероніка Анатоліївна, як покупець, купує і сплачує на умовах та у порядку визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього Договору.
Умовами Додатку № 120 від 17.05.2022 до вищевказаного Договору поставки, яки є його невід'ємною частиною, передбачено, зокрема, таке:
- з метою забезпечення сталого зростання обсягів реалізації Товару та задоволення попиту споживачів (кінцевих покупців) Товару на відповідному сегменті ринку, збільшення об'ємів продажів товару, утримання та завоювання ринкових позицій, що приводить до збільшення доходу сторін, постачальник передає, а покупець приймає в тимчасове безоплатне користування обладнання (п. 1.1);
- постачальник має право вимагати повернення Обладнання в порядку та у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Додатком (п. 2.3.5);
- у разі припинення дії Договору за будь-яких причин, а також за вимогою постачальника про повернення Обладнання, покупець зобов'язаний у продовж 5 (п'яти) робочих днів з дати припинення дії Договору або дати отримання вимоги про повернення обладнання, повернути Обладнання постачальнику, в т.ч., надавши його представникам безперешкодний доступ до Обладнання з метою його відключення (демонтажу) та сприяти його вивезенню з торговельної точки (п. 3.1);
- у випадку виявлення відсутності Обладнання у покупця за місцем його встановлення (місцезнаходження), неповернення покупцем Обладнання в строки, передбачені п. 3.1. даного Додатку (в т.ч. з підстав його вилучення контролюючими чи правоохоронними органами), та/або у зв'язку з неможливістю його повернення постачальником внаслідок вчинення покупцем неправомірних дій, що перешкоджають його вивезенню (в т.ч., але не виключно, внаслідок ненадання представникам постачальника доступу до приміщення де встановлено (знаходиться) Обладнання або доступу до самого Обладнання, вчинення покупцем/його працівниками перешкод у відключені, демонтажі або винесенні Обладнання, перешкоджанні у заїзді/виїзді автотранспорту постачальника та вивезенні Обладнання з торговельної точки покупця) - таке Обладнання вважається втраченим та покупець зобов'язується відшкодувати постачальнику розмір заставної вартості Обладнання, визначений у відповідному «Акті приймання-передачі Обладнання в користування», станом на дату передачі такого обладнання у користування покупцеві. При цьому, з моменту переді Обладнання у користування покупцеві та до моменту його повернення постачальникові, розмір заставної вартості Обладнання вважається узгодженим та безспірним розміром заборгованості покупця перед постачальником, та у випадку втрати чи знищення Обладнання, постачальник вправі звернути стягання на дану заборгованість (п. 4.1).
Суд також враховує, що п. 4.1 Додатку № 120 від 17.05.2022 до Договору поставки № 4773 від 02.12.2021, на який заявник посилається в обґрунтування заявлених вимог, розміщено в розділі 4 Додатку, який має назву «Відповідальність сторін».
Проте, суд зазначає, що такі вимоги заявника не можуть бути розглянуті судом в порядку наказного провадження, оскільки заявник просить суд стягнути з боржника не грошову заборгованість за договором, а вартість неповернутого обладнання. Таким чином, грошова сума заявлена до стягнення є грошовою компенсацією за неповернуте обладнання, водночас під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених заявником вимог по суті.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає, що заявлені вимоги щодо стягнення грошових коштів в якості відшкодування заставної вартості обладнання не є вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором у розумінні частини першої статті 148 ГПК України.
При цьому, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин та норм процесуального права у сукупності, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС» у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, оскільки заявлено вимогу, яка не відповідає нормам статті 148 цього Кодексу, і заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому, відповідно до положення ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Додатково, суд роз'яснює заявнику, що за приписами ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Керуючись п. 1, 2-1, 3 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНГ-ТРАНС» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Завалової Вероніки Анатоліївни заборгованості у розмірі 63 853,00 грн, яка виникла у зв'язку із неповерненням обладнання за договором поставки, за заявою б/н від 11.03.2025 (вх. № 3727/25) про видачу судового наказу у справі № 915/362/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смородінова