вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
21 березня 2025 рокуСправа № 912/706/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши в порядку наказного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" від 19.03.2025 про стягнення з фізичної особи - підприємця Логвіна Кирила Павловича 8 081,90 грн,
19.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до господарського суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить:
"1. Прийняти заяву про видачу судового наказу ТОВ «БІЗПОЗИКА»;
2. Видати судовий наказ про стягнення із Фізичної особи - підприємець Логвін Кирило Павлович (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ЄДРПОУ: 41084239, Місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, 13) заборгованість за Договором № 461771-КС-001 про надання кредиту від 11.04.2023 року, що становить 8 081,90 грн, що складається з:
-Суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4 862,39 грн;
-Суми прострочених платежів по процентах - 3 219,51 грн;
-Суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
-Суми заборгованості по штрафам - 0,00
та суму сплаченого судового збору за подання заяви на отримання судового наказу в розмірі 242 грн. 24 грн.;"
На обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" зазначає, що 11.04.2023 між ним як кредитодавцем і фізичною особою-підприємцем Логвіним Кирилом Павловичем як позичальником було укладено договір про надання кредиту № 461771-КС-001 шляхом приймання (акцепту) умов, викладених в оферті (пропозиції) про укладення договору про надання кредиту, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію"
Зокрема, вказує заявник, позичальник через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету ввійшов до особистого кабінету та з особистого кабінету через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де вказав номер свого поточного (карткового) рахунку.
11.04.2023, зазначає заявник, він направив боржнику пропозицію (оферту) укласти договір № 461771-КС-001 про надання кредиту, а боржник прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 461771-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-3635 (направленого позичальнику на номер телефону, вказаний позичальником в заявці).
Заявник вказує, що свої зобов'язання за договором кредиту виконав у повному обсязі та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок позичальника, а боржник узяті на себе зобов'язання належно не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 8 081,90 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовані положеннями Розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Згідно із статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Обов'язкові вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Вимоги пунктів 3, 4 частини третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній формі), за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як зазначено вище, частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частина перша статті 148 Господарського процесуального кодексу України деталізує умови, яким повинні відповідати вимоги заявника у наказному провадженні. Зокрема, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частина друга статті 12 та частина перша статті 148 Господарського процесуального кодексу України застосовуються у взаємному зв'язку.
Істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором. Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності заявнику права вимоги.
Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ані момент настання права вимоги, ані сума грошових коштів, ані те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.
Суд ураховує, що для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення у боржника зобов'язання.
До заяви як докази на підтвердження заявлених вимог додано копії таких документів: анкети клієнта від 12.03.2025; пропозиції укласти договір (оферти) № 461771-КС-001 про надання кредиту від 11.04.2023 (електронна форма); прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 461771-КС-001 про надання кредиту від 11.04.2023 (електронна форма); договору №461771-КС-001 про надання кредиту від 11.04.2023 (електронна форма), в якому зазначено про підписання зазначеного договору боржником одноразовим ідентифікатором UA-3635; довідки ТОВ "ПрофітГід" про здійснення переказу грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн на картковий рахунок; Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", затверджених наказом директора заявника №13-ОД від 27.06.2022; "Візуальної форми послідовності дій Клієнта" щодо укладення електронного договору; довідки про стан заборгованості боржника; розрахунок заборгованості.
На підтвердження перерахування грошових коштів на рахунок фізичної особи - підприємця Логвіна Кирила Павловича Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" було надано суду довідку ("Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів"), видану ТОВ "ПрофітГід", в якій зазначається про перерахування 11.04.2023 грошових коштів у розмірі 10 000,00 грн на картковий рахунок " НОМЕР_2 ", емітент платіжної картки отримувача - PRIVAT BANK, з призначенням платежу "Перерах. коштів Логвін К.П. ІПН НОМЕР_1 зг. до кредитного дог. №461771-КС-001 від 11.04.2023 без ПДВ".
Суд зауважує, що до заяви про видачу судового наказу не додано доказів на підтвердження належності карткового рахунку " НОМЕР_2 " фізичній особі-підприємцю Логвіну Кирилу Павловичу.
Також із змісту оферти, акцепту та договору №461771-КС-001 про надання кредиту від 11.04.2023 (електронна форма) не вбачається, що кредитні кошти будуть перераховані на користь позичальника особою, яка не виступає стороною за кредитним договором.
З огляду на ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" доказів, які підтверджують, що кредитні кошти були перераховані саме на рахунок фізичної особи - підприємця Логвіна Кирила Павловича, а не будь-якої іншої особи, відсутність у кредитному договорі відомостей про перерахування кредитних коштів на користь фізичної особи - підприємця Логвіна Кирила Павловича особою, яка не виступає стороною за кредитним договором, господарський суд не вбачає безспірності заявлених вимог і доходить висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги за кредитним договором №461771-КС-001 від 11.04.2023, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до частини другої статті 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись статтями 148, 152 - 154, 234 - 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення із фізичної особи-підприємця Логвіна Кирила Павловича заборгованості за договором про надання кредиту у розмірі 8 081,90 грн.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом десяти днів з дня її постановлення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
3. Копії ухвали направити заявнику до електронного кабінету, боржнику засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалу підписано 21.03.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна