вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
11 березня 2025 рокуСправа № 912/76/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/76/25 від 15.01.2025
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІДА" (далі - ТОВ "МЕТІДА"), код ЄДР 34702464, вул. Велика Васильківська, 1-3/2, секція С2, м. Київ, 01001
до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул. Житня, 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991
про стягнення 23 066 181,28 грн,
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ТОВ "МЕТІДА" до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації з вимогами:
1. Прийняти даний позов до розгляду та відкрити провадження у справі, яку розглядати у загальному провадженні з викликом сторін.
2. Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, Російська Федерація, місто Москва, вулиця Житня, будинок 14, будівля 1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІДА", 01001, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 1-3/2, секція С2 (код ЄДРПОУ: 34702464) завдані збройною агресією збитки у розмірі 23 066 181,28 грн. (двадцять три мільйони шістдесят шість тисяч сто вісімдесят одну) гривну, 28 копійок, що відповідає 558 527 (п'ятсот п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять сім) доларів США, 52 центи.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати вартості експертизи у розмірі 9 087,36 грн.
Ухвалою від 15.01.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/76/25, ухвалив справу №912/76/25 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.02.2025 - 12:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 13.02.2025 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.03.2025 - 14:30 год.
11.03.2025 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 11.03.2025 з вимогою розглядати справу №912/76/25 за позовом ТОВ "Метіда" до російської федерації про відшкодування збитків завданих збройною агресією, за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач участі в засіданні суду не брав, відзив на позов не подав.
За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992.
У зв'язку з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно Закону України №2855-ІХ від 12.01.2023, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20.03.1992 та ратифікованої Постановою Верховної Ради України №2889-XII від 19.12.1992.
Листом Міністерства юстиції України №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом №91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист №71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
За наведених обставин, відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи №912/76/25 через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, що узгоджується з положеннями ч. 4 ст. 122 ГПК України. Роздруківки відповідних оголошень долучено до матеріалів справи.
Призначення дати підготовчого засідання та дати з розгляду справи по суті здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного позову.
Крім того, всі процесуальні документи суду по даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень вебпорталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".
Також позивач направив на адресу посольства Російської Федерації у Республіці Польща копію позовної заяви з додатками, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи фіскальний чек органу поштового зв'язку.
Наведене вище дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача щодо розгляду справи є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи. Тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для надання суду своїх аргументів щодо суті справи.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
На підставі вищевикладеного, суд розглядає справу за відсутності в засіданні суду представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі обставини.
21.09.2022 компанією Nafta-GasTrading Ltd (Швейцарія) (Продавець) і ТОВ "Метіда" (Покупець) укладено договір №IN/21/09/1/22 за умовами якого (п. 3.1.) Продавець зобов'язався передати Покупцеві дизельне пальне (Товар), а Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість у встановленому порядку за цим Договором.
Відповідно до п. 5.3. Договору №IN/21/09/1/22 від 21.09.2022 датою поставки вважається дата передачі товару у місці та згідно з умовами Incoterms 2020, які зазначені в цьому Договорі, якщо інше не передбачено Доповненням до цього Договору.
Згідно з п. 9.1. Договору №IN/21/09/1/22 від 21.09.2022 право власності на товар та ризики переходять від Продавця до Покупця у момент його передачі згідно з п. 5.3. цього Договору.
Відповідно до п. 17.9. №IN/21/09/1/22 від 21.09.2022 строк дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання уповноваженими особами сторін до 31.12.2022 або до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
Обумовлений договором від 21.09.2022 товар поставлений Продавцем Покупцеві та після виконання усіх необхідних митних формальностей, випущений для вільного обігу на митній території України, що підтверджується: ВМД №UA903200/2022/008574 від 26.09.2022 та ВМД №22UA903200014733U3 від 07.12.2022.
26.09.2022 Закритим акціонерним товариством "РУР ГРУП С.А." (далі - ЗАТ "РУР ГРУП С.А.") (Зберігач) та ТОВ "Метіда" (Клієнт) укладено Договір №112-ХР відповідального зберігання нафтопродуктів (далі - Договір зберігання), відповідно до п. 1.1. якого Клієнт передає, а Зберігач зобов'язується за винагороду взяти нафтопродукти на зберігання, зберігати, і повернути їх Клієнту або особі, вказаній Клієнтом, в тій же кількості, тієї ж марки, виду і якості, відповідного нормативним документам на продукцію протягом терміну дії Договору.
Згідно з п. 1.2. Договору зберігання нафтопродуктів за цим Договором здійснюється Зберігачем на підприємстві нафтопродуктозабезпечення (далі - Підприємство), розташованого за адресою: Україна, Кіровоградська область, 25014 м. Кропивницький, вул. Мурманська, 11, станція Лелеківка, Одеської залізниці, код гілки - 411507, код одержувача - 3912, код акцизного складу 1002090.
Відповідно до п. 1.3.-1.4. Договору зберігання асортимент та кількість нафтопродуктів визначаються Додатками до цього Договору, які підписуються уповноваженими представниками Сторін, і є невід'ємною частиною цього Договору. Нафтопродукти, що передаються на зберігання, не переходять у власність Зберігача і повертаються Клієнту або особі, вказаній Клієнтом, на першу вимогу Клієнта.
Згідно з п. 2.3.-2.5. Договору зберігання прийом нафтопродуктів за якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго України та Держспоживстандарту України від 04.06.2007г. №271/121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 р. за №762/14029 (далі - Інструкція 271), а також відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього. Результати приймання нафтопродуктів, що надійшли на зберігання, оформляються актом приймання нафтопродуктів за кількістю. Датою прийому нафтопродуктів на зберігання є дата складання та підписання акта. У разі, якщо транспортування нафтопродуктів здійснюється в супроводі охоронної організації, зазначеної у відповідному листі, прийом нафтопродуктів та складання акта приймання нафтопродуктів проводиться Зберігачем за участю уповноважених представників відповідної охоронної організації. Акти прийому-передачі кожної партії нафтопродуктів складаються Зберігачем на підставі актів приймання нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП і передаються Клієнту разом з доданими до нього документами для підписання протягом 5 календарних днів з дати прийняття нафтопродуктів. Клієнт зобов'язаний підписати відповідний акт прийому-передачі партії нафтопродуктів і направити один екземпляр Зберігачеві протягом 5 календарних днів з моменту його отримання.
Відповідно до п. 3.1.-3.4. Договору зберігання відпуск нафтопродуктів зі зберігання Клієнту, або особам, зазначеним Клієнтом, проводиться на підставі письмової заявки Клієнта у строки, які вказані в ній, на умовах ЕХУ - резервуари Підприємства відповідно до правил Інкотермс. Кількість відпущених нафтопродуктів підтверджується належно оформленим Сторонами актом прийому - передачі в день їх відпуску. Відпуск нафтопродуктів за кількістю та якістю здійснюється відповідно до вимог Інструкції 281 і Інструкції 271, а також відповідно до цього Договору. Якість нафтопродуктів, що відпускаються має відповідати якості прийнятих на зберігання нафтопродуктів, згідно цього Договору.
Згідно з п. 8.1. Договору зберігання Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє до "31" грудня 2024 року, а в частині розрахунків між Сторонами і повернення нафтопродуктів Клієнтові - до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 9.1.-9.3. Договору зберігання Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо вони доведуть, що таке невиконання відбулося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини). Під форс-мажорними обставинами розуміються зовнішні та надзвичайні обставини, які не існували під час підписання цього Договору, виникли незалежно від волі Сторін, про виникнення яких Сторони не могли знати і діям яких Сторони не могли перешкоджати за допомогою способів і засобів, застосування яких в конкретної ситуації справедливо вимагати та чекати від Сторони, що зазнала дії форс-мажорних обставин. Форс-мажорними обставинами визначаються такі обставини як пожежі, землетрусу, війни, військові дії, страйки, блокади, епідемії, заборонні заходи міжнародних організацій, органів державної влади та управління.
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Товар переданий ТОВ "МЕТІДА" на зберігання ЗАТ "РУР ГРУП С.А." за адресою м. Кропивницький, вул. Мурманська, 11 відповідно до актів приймання нафтопродуктів за кількістю (типової форми №5-нп): №25 від 02.10.2022, №26 від 03.10.2022, №27 від 04.10.2022, №30 від 15.12.2022, №31 від 17.12.2022, №32 від 19.12.2022, №02 від 21.01.2023, №03 від 22.01.2023; відомостями про розкриття цистерн і перевірки до кожного з вищевказаних актів; актами прийому-передачі нафтопродуктів на відповідальне зберігання: №1 від 02.10.2022, №2 від 03.10.2022, №3 від 04.10.2022, №4 від 15.12.2022, №5 від 17.12.2022, №6 від 19.12.2022, №7 від 21.01.2023, №8 від 22.01.2023
Листом №1233-1/12-23 від 15.12.2023 ТОВ "МЕТІДА" просило ЗАТ "РУР ГРУП С.А." повернути з відповідального зберігання по Договору №112-ХР від 26.09.2022 нафтопродукти, а саме паливо дизельне EN 590 10 ppm у кількості 1 405,541 тон.
Листом №320 від 18.12.2023 ЗАТ "РУР ГРУП С.А." повідомило ТОВ "МЕТІДА", що через пожежу, яка сталась о 23:30 годин 16.12.2023 р. внаслідок ракетної атаки російської федерації Кіровоградської нафтобази, що належить Товариству, яка розташована за адресою: 25014 м. Кропивницький, вул. Мурманська, 11, відпуск нафтопродуктів зі зберігання буде припинено до ліквідації наслідків атаки (пожежі), дані про втрати уточнюються. На даний час Товариство є тимчасово нездатне виконувати свої зобов'язання за Договором. Дана подія підпадає під форс мажорні обставини, передбачені п. 9.3. Договору №112-ХР від 26.09.2022 р.
Експертним висновком Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати №В-466 від 19.12.2023 здійснено фіксування стану пошкодженого та зруйнованого майна внаслідок ракетної атаки. Серед інших пошкоджень, цим висновком підтверджено пошкодження та руйнування внаслідок ракетної атаки вертикального резервуара РВС V=5000 м.куб, інвентарний номер 13. У висновку В-466 від 19.12.2023 зазначено, що резервуар вертикальний, сталевий для зберігання нафтопродуктів, заповнений дизельним паливом. Фарбований, зі сходами майданчиками для обслуговування резервуару, обладнаний всіма необхідними запобіжними та дихальними клапанами, присутні люки, трубопровідна арматура. Бокова металева поверхня резервуару в одному направленні, з низу до верху пробита пробоїнами з обох сторін резервуару. Дизельне паливо витікало через пробиті отвори на землю. Вся земля покрита дизельним паливом.
Сертифікатом №3500-24-0034 Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата засвідчила ЗАТ "РУР ГРУП С.А." форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором відповідального зберігання нафтопродуктів №112-ХР від 26.09.2022, укладеним з ТОВ "МЕТІДА".
Сертифікатом №3500-24-0034 засвідчено, що 16.12.2023 в результаті ракетної атаки відбувся обстріл нафтобази, яка знаходиться у місті Кропивницькому, вулиця Перша Виставкова (Мурманська), 11 та належить ЗАТ "РУР ГРУП С.А.". В результаті обстрілу пошкоджено майно, у тому числі зруйновано вертикальний резервуар V=5000 м.куб, №13 де зберігалось дизельне пальне ТОВ "МЕТІДА". В результаті пошкоджень через пробиті обстрілом отвори в резервуарі, відбувся витік пального. Згідно даних інвентаризації нафтопродуктів та порівняльної відомості результатів інвентаризації нафтопродуктів, які належать ТОВ "МЕТІДА" і перебувають на зберіганні у ЗАТ "РУР ГРУП С.А.", було встановлено нестачу дизельного пального в кількості 437,886 тон. В результаті пошкодження майна нафтобази виникла неможливість до ліквідації наслідків надзвичайної події, що сталася 16.12.2023, виконувати належним чином зобов'язання з повернення нафтопродуктів, що належать ТОВ "Метіда", та знаходяться на зберіганні у ЗАТ "РУР ГРУП С.А." за адресою м. Кропивницький, вул. Перша Виставкова (Мурманська), 11, у строки та на умовах договору відповідального зберігання нафтопродуктів №122-ХР від 26.09.2022.
Факт знищення внаслідок військової агресії належного ТОВ "МЕТІДА" дизельного пального в кількості 437,886 тон, що зберігалось у резервуарі №13 на нафтобазі ЗАТ "РУР ГРУП С.А." у м. Кропивницький по вул. Перша Виставкова (Мурманська), 11 також підтверджується Актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 23.01.2024, підписаного членами комісії, що діють на підставі рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 23.01.2024 №90 та затвердженого Головою комісії з обстеження О. Вергуном.
У цьому акті вказується, що вартість заподіяних збитків буде визначатися власником самостійно у відповідності з чинним законодавством.
Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1763/24-27 від 27.11.2024 встановлено, що розмір реальних збитків (матеріальної шкоди), заподіяних ТОВ "МЕТІДА" (код ЄДРПОУ 34702464), внаслідок ракетної атаки російської федерації, яка відбулась 16.12.2023, якою знищено 437,886 тон (чотириста тридцять сім тон вісімсот вісімдесят шість кілограм) дизельного пального (код УКТ ЗЕД 2710194300), з урахуванням актуалізованих на час проведення експертизи витрат, необхідних для заміни такого майна, станом на 11.11.2024, складає 23 066 181,28 гривень (двадцять три мільйони шістдесят шість тисяч сто вісімдесят одну гривню, 28 коп.)
За твердженням позивача, завдані позивачеві, внаслідок військової агресії Російської Федерації (відповідача у справі) проти України, збитки у розмірі 23 066 181,28 грн підлягають відшкодуванню державою агресором.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
За ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Згідно п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Указ Президента України затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.
Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц висловила правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановлення в судовому порядку не потребує.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні та додатковому доказуванню не підлягає.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Наявність завданої позивачу шкоди та її обсяг підтверджується, зокрема, Сертифікатом Кіровоградської регіональної ТПП №3500-24-0034, Актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації від 23.01.2024, з яких вбачається, що знищення та пошкодження належного ТОВ "МЕТІДА" дизельного пального в кількості 437,886 тон, яке зберігалось на нафтобазі ЗАТ "РУР ГРУП С.А." у м. Кропивницький, по вул. Перша Виставкова (Мурманська), 11, - є наслідком влучання по території Кіровоградської нафтобази ракетою типу "Х-59" під час збройної агресії російської федерації проти України.
Обставини ракетної атаки російської федерації, що відбулась 16.12.2023, були предметом дослідження Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1258/24 за позовом акціонерного товариства "РУР ГРУП С.А." до російської федерації про стягнення завданих збройною агресією збитків.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2024 у справі №912/1258/24, що набрало законної сили 30.07.2024, встановлено, що 16.12.2023 під час обстрілу Кіровоградської області сталось влучання по нафтобазі позивача (попередньо ракета типу "Х-59"), по факту чого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №22023120000000173 за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни).
Внаслідок влучення ракети по нафтобазі виникла пожежа, якою знищено та пошкоджено майно позивача, про що компетентними особами складено Акт про пожежу та документи щодо фіксації пошкоджень майна.
У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом не потребують доказування.
Згідно ст. 1 Протоколу №1 від 20.03.1952 № ETS N 009 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За приписами ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною 3 ст. 386 ЦК України закріплено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Стаття 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 передбачає, що цивільні об'єкти не повинні бути об'єктом нападу або репресалій. У разі сумніву в тому, чи не використовується об'єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що такий об'єкт використовується в цивільних цілях.
Згідно з п. 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.
Таким чином, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.
При цьому, залучення Міністерства юстиції Російської Федерації, як відповідного органу державної влади, що діє від імені відповідача, є обґрунтованим, оскільки статус міністерства юстиції РФ в якості особи, через яку діяв відповідач, відповідає функціям і завданням зазначеного органу в системі органів державної влади РФ. В той же час, реалізація державної політики держави-агресора щодо агресивної війни проти України не обмежується діяльністю вказаного міністерства.
Отже, заподіяння шкоди позивачу сталося внаслідок саме дій Російської Федерації (відповідача), а відтак, такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із пошкодженням майна позивача. Наведене свідчить про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди. Пред'явлення позовних вимог до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції відповідає положенням матеріального закону та являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі-Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.
Відповідно до підп. 18-19 п. 2 вказаного Порядку Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022 №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі-Методика).
Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання.
Механізми оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці, розроблено на підставі національних та міжнародних стандартів оцінки, а також керівних принципів Світового банку щодо оцінки збитків та інших матеріалів, що розроблені організаціями, визнаними у світовому співтоваристві.
Ця Методика є обов'язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов'язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності.
Результат проведення оцінки збитків має вартісний вираз (п. 2 розділу І Методики).
Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження) (п. 7 розділу І Методики).
Отже, Методикою визначено два шляхи оцінки збитків: (1) шляхом проведення незалежної оцінки збитків або (2) за результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).
Незалежна оцінка збитків забезпечується суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб'єкти оціночної діяльності), з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначені цією Методикою (абзац 2 п. 7 розділу І Методики).
На підтвердження розміру понесених збитків позивач подав до суду Висновок експерта, складений за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.
Висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1763/24-27 від 27.11.2024 встановлено, що розмір реальних збитків (матеріальної шкоди), заподіяних ТОВ "МЕТІДА" (код ЄДРПОУ 34702464), внаслідок ракетної атаки російської федерації, яка відбулась 16.12.2023, якою знищено 437,886 тон (чотириста тридцять сім тон вісімсот вісімдесят шість кілограм) дизельного пального (код УКТ ЗЕД 2710194300), з урахуванням актуалізованих на час проведення експертизи витрат, необхідних для заміни такого майна, станом на 11.11.2024, складає 23 066 181,28 гривень (двадцять три мільйони шістдесят шість тисяч сто вісімдесят одну гривню, 28 коп.)
Оцінка майна згідно вказаного Висновку експерта проведена у відповідності до Методики та законодавства України щодо оцінки майна, а тому такий Висновок оцінюється судом як належний та допустимий доказ відповідно до ст. 76-77 ГПК України.
З урахуванням викладеного в сукупності, є підтвердженим розмір заподіяних позивачу збитків, які становлять 23 168 100,00 грн, що еквівалентно 621 962,42 доларів США.
Господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Отже, вказаний Закон встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
Водночас, як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст.11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12) передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак, ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.
У рішенні від 14.03.2013 у справі "Олєйніков проти Росії" Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються "відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її", і суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні п.1 ст.6 Конвенції (п. 68, п. 31).
Особливістю правового статусу держави, як суб'єкта міжнародних відносин, є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права "рівний над рівними має влади і юрисдикції". Однак, необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни.
У даному випадку судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення Російською Федерацією державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Станом на час ухвалення рішення суду у даній справі Російська Федерація не виконала приписів (вимог) ні Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02.03.2022, ні наказу Міжнародного суду ООН від 16.03.2022, та продовжує військову агресію проти України та військові злочини проти цивільного населення та цивільних об'єктів у порушення норм міжнародного права, зокрема Статуту ООН, Женевських Конвенцій 1949 року та Додаткового протоколу I 1977 року до них.
Суд керується тим, що дії Російської Федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни. Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.
Російська Федерація, вчинивши повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії, у тому числі юридичній особі, яка здійснює свої господарську діяльність на території України.
Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету викладена Верховним Судом у постановах від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, від 22.06.2022 у справі №311/498/20, від 12.10.2022 у справі №463/14365/21 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі №990/80/22.
Також, у відповідності до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії Російської Федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
У постановах Верховного Суду у справі №796/165/18 від 25.01.2019, №308/9708/19 від 14.04.2022 та №760/17232/20-ц від 18.05.2022 висловлено правову позицію, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв'язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним.
Отже, у разі застосування "деліктного винятку" будь-який спір, що виник на території України, навіть з іноземною країною, зокрема й Російською Федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
З підстав вищевикладеного, враховуючи встановлені у справі обставини та вимоги вищезазначених правових норм, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача завданих збройною агресією збитків у розмірі 23 168 100,00 грн, що відповідає 621 962,42 дол. США.
Також, перед зверненням до суду позивачем понесені витрати зі сплати вартості експертизи у сумі 9 087,36 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом від 27.11.2024 здачі-приймання висновку експерта №1763/24-27, платіжною інструкцією №0.0.3966705822.1 від 24.10.2024 на суму 9 087,36 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За ч. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. (п. 1) ч. 4 ст. 129 ГПК України)
Встановлений судом розмір, понесених позивачем витрат зі сплати вартості експертизи, 9 087,36 грн підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
За ч. 3 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, витрати на судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід бюджету.
Керуючись ст. 2, 73, 74-79, 86, 129, 233, 238, 240-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІДА" (код ЄДР 34702464, вул. Велика Васильківська, 1-3/2, секція С2, м. Київ, 01001) завдані збройною агресією збитки у розмірі 23 066 181,28 грн, що відповідає 558 527,52 доларів США, а також 9 087,36 грн понесених витрат зі сплати вартості експертизи.
Стягнути з держави Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, 14, будівля 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача - 899998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 276 794,18 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копію рішення надіслати позивачу.
Повідомити відповідача про дане рішення суду шляхом публікації оголошення на вебсайті Судової влади України.
Повне рішення складено 21.03.2025.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.