вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/864/25
Суддя Господарського суду Київської області Колесник Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (08707, Київська обл., Обухівський р-н, село Перше Травня, вулиця П. Гудима, будинок 23, код: 39633783)
до
DIGITEX Sp. z o.o. Sp.k (81-855, Польша, м. Сопот, вул. Платанова, 2, код 366410177)
про стягнення 1632080,69 гривень,
Засобами підсистеми «Електронний суд» 11.03.2025 товариством з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» сформовано позовну заяву до DIGITEX Sp. z o.o. Sp.k про стягнення заборгованості за договором поставки № 09/02/2023/1 від 09.02.2023 в розмірі 1632080,69 гривень.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
Предметом позову виступає грошова вимога за вищезгаданим договором поставки, проте до позовної заяви не долучено жодного документа на підтвердження викладених у ній обставин, жодного доказу та не надано докази сплати судового збору у будь-якому розмірі. Натомість єдиним документом долученим до позовної заяви є ордер на підтвердження повноважень представника позивача адвоката Клапчука Ф.П., яким і підписана відповідна позовна заява.
На стадії прийняття позовної заяви суд зазвичай досліджує позов та додані до нього документи на предмет відповідності вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких позовна заява має, серед іншого, містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. До позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Невідповідність поданої позовної заяви наведеним вимогам, а також іншим вимогам, передбаченим зазначеними нормами за загальним правилом є підставою для залишення позову без руху, вказівки позивачу про виявлені недоліки та встановлення строку для їх виправлення (ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Проте, як вже зазначалося, позивач не просто допустив певні недоліки при оформленні позову, а свідомо проігнорував загальновідомі вимоги до форми та змісту позовної заяви, що подається до суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За змістом ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; диспозитивність, змагальність сторін; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У статті 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З наведеного вбачається, що гарантоване право на звернення до суду реалізується, якщо таке звернення здійснено в установленому ГПК порядку, коли таке звернення направлене на реалізацію справжніх намірів щодо захисту порушеного права та коли таке звернення не свідчить про зловживання процесуальними правами, здійснюється не на шкоду інтересам інших учасників спору та не суперечить завданням (принципам) господарського судочинства.
В постанові Верховного Суду від 22.07.2023 у справі № 910/12713/22 було сформовано наступні правові висновки:
«Обов'язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства.
Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 12.08.2019 у справі №905/945/18, від 16.10.2019 у справі №906/936/18 та від 06.05.2021 у справі №910/6116/20).
Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).»
З огляду на викладене, враховуючи, що до позову адвокатом, як спеціалістом у галузі права не долучено жодного документу на підтвердження обставин викладених у позовній заяві, доказу сплати судового збору та т.і., відсутність яких жодним чином не пояснена та не прокоментована, суд приходить до висновку про те, що наведене не може свідчити про формальні недоліки позовної заяви, усунення яких відбувається в порядку залишення позову без руху, а є проявом зловживання позивачем своїми процесуальними правами.
До того ж, судом встановлено, що позивач вже звертався з ідентичним позовом до Господарського суду Київської області в межах справи № 911/1078/24, в якій позивач вимагав стягнення з DIGITEX Sp. z o.o. Sp.k 36453,40 євро боргу за цим же договором поставки. Суд у своїй ухвалі від 30.04.2024 залишив позовну заяву без руху з огляду на неналежне визначення позивачем ціни позову, недотримання вимоги щодо обов'язкової сплати судового збору, неподанням позивачем до позовної заяви жодного доказу. Наступною ухвалою від 23.05.2025 по справі № 911/1078/24 суд повернув позовну заяву позивачу, оскільки позивач у визначений судом строк не виконав вимог ухвали від 30.04.2024 та станом на день винесення ухвали необхідні документи на усунення недоліків позовної заяви не подав.
Відтак повторне подання такого позову є проявом очевидного нехтування позивачем своїми процесуальними обов'язками, адже подання позову із очевидними та явними порушеннями вимог Господарського процесуального кодексу України свідчить про відсутність у позивача мети домогтися реального вирішення спору із дотриманням завдань господарського судочинства, прав іншої сторони та поваги до суду, тобто свідчить про подання завідомо безпідставного позову.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин такі свідомі дії позивача сприймаються судом як зловживання процесуальними правами, що є підставою для повернення позову.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 43, 162, 164, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» щодо подання до Господарського суду Київської області позовної заяви від 11.03.2025 зловживанням його процесуальними правами.
2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» - повернути позивачу.
Ухвала складена та підписана 21.03.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник