вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/971/25
Суддя Конюх О.В., розглянувши заяву керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області №57-1506вих-25 від 18.03.2025 про забезпечення позову у справі
за позовом Керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області, м. Фастів Київської області в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради, с. Томашівка Фастівського району Київської області,
до відповідачів 1) Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, м. Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер +», м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , м. Ржищів Обухівського району Київської області,
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельної
ділянки
без участі представників;
Керівник Фастівської окружної прокуратури Київської області 18.03.2025 через систему «Електронний суд» звернувся до Господарського суду Київської області з позовом від 18.03.2025 №57-1505 вих-25 в інтересах держави в особі Томашівської сільської ради до відповідачів - 1) Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер +», в якому просить суд:
- залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
- усунути перешкоди у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду площею 0,5040 га, що знаходиться в межах земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013, шляхом визнання недійсним розпорядження Фастівської районної державної адміністрації від 30.04.2009 №504 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Дорогинської сільської ради (зараз територія Томашівської сільської ради) Фастівського району Київської області.
- усунути перешкоди у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 за № 57976469 від 05.05.2021, з припиненням речових прав щодо неї.
- усунути перешкоди у здійсненні Томашівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 у Державному земельному кадастрі.
Крім того прокурор просить суд стягнути на користь Київської обласної прокуратури судовий збір за подання позовної заяви.
Позов обґрунтований тим, що розпорядженням Фастівської районної державної адміністрації №504 від 30.04.2009 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність 73 громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області.
На підставі даного розпорядження, ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 площею 1,7341 га, серія ЯЕ №971774, який зареєстровано 03.09.2009 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:09:958:00506.
В подальшому, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТВО «Тендер +» від 30.03.2021 №30/03/21 ОСОБА_1 внесла належну їй земельну ділянку з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 до статутного капіталу ТОВ «Тендер +».
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ТОВ «Тендер +».
Прокурор твердить, що розпорядження Фастівської РДА від 30.04.2009 №504 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 1,7341 га, з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 прийнято з порушенням вимог земельного та водного законодавства, а спірна земельна ділянка підлягає поверненню у власність Томашівської сільської територіальної громади.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2025 відкрито провадження у справі №911/971/24 в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_1 .
Одночасно із позовною заявою керівник Фастівської окружної прокуратури Київської області подав заяву 57-1506вих-25 від 18.03.2025 про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі відносно належної на праві приватної власності ТОВ «Тендер +» земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що набуття у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 здійснено всупереч вимог статтей 19, 20, 22, 59-61, 83 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України.
Державна реєстрація права власності на частину спірної земельної ділянки за відповідачем, у разі відсутності забезпечення позову, дає право вільно нею розпоряджатись, у тому числі, відчужувати на користь третіх осіб.
У свою чергу, відчуження спірної земельної ділянки ТОВ «ТЕНДЕР+» на користь третіх осіб унеможливить подальшу її конфіскацію на користь держави. При цьому, відсутність на даний час будь-яких дій Відповідача-2, які могли б підтвердити наміри вчинення дій щодо відчуження, поділу чи об'єднання земельної ділянки, не спростовують наявність у Відповідача-2, як у власника спірної земельної ділянки можливості вільно розпорядитися нею. Таким чином, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження Відповідачем-2, спірної земельної ділянки, що в подальшому призведе до неможливості виконання рішення суду.
Розглянувши заяву прокурора №№57-1506вих-25 від 18.03.2025 про забезпечення позову, суд встановив таке.
Згідно із статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При цьому вжиття судом заходів забезпечення позову спрямоване на реальне виконання судового рішення та не є засобом додаткового тиску чи додаткової відповідальності відповідача.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (п.18 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
Доводи прокурора в обґрунтування необхідності забезпечення позову фактично дублюють підстави позову у даній справі. Єдиним аргументом прокурора є те, що спірна земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1 з порушенням земельного та водного законодавства, що у заяві наведено як встановлений факт, хоча вказана обставина має бути досліджена та встановлена судом лише за результатами розгляду позову по суті за участю всіх сторін.
Суд зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224983300:03:002:0013 вибула у власність ОСОБА_1 у 2009 році; передана у статутний фонд ТОВ «Тендер +» з 2021 року. Ні матеріали позовної заяви, ні матеріали заяви про забезпечення позову не містять жодних доказів вчинення ТОВ «Тендер +» будь-яких дій, які б свідчили про його намір продати або іншим чином відчужити належну йому земельну ділянку.
Суд критично відноситься до твердження прокурора, що відчуження спірної земельної ділянки ТОВ «ТЕНДЕР+» на користь третіх осіб унеможливить подальшу її конфіскацію на користь держави. Даний довід є виключно суб'єктивною думкою прокурора та не підтверджений жодним доказом.
Суд відхиляє доводи прокурора про наявність обґрунтованого припущення про високу ймовірність відчуження Відповідачем-2, спірної земельної ділянки, з огляду на те, що жодних обставин в обґрунтування вказаного припущення прокурором не наведено, доказів існування таких обставин не подано.
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову не є засобом додаткового тиску або додатковим заходом відповідальності, і можуть застосовуватися виключно з метою забезпечення реального виконання рішення суду та відновлення порушеного права заявника, за умови наявності достатньо обґрунтованих для забезпечення позову та підтверджених доказами фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги, викладені у заяві керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області №57-1506вих-25 від 18.03.2025 про забезпечення позову у справі не є обґрунтованими та не є доведеними, у зв'язку з чим суд залишає таку заяву без задоволення.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області №57-1506вих-25 від 18.03.2025 про забезпечення позову у справі №911/971/25 залишити без задоволення.
Ухвала підписана 21.03.2025, в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Конюх