ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2025Справа № 910/15644/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д. С., розглянувши клопотання Виконавчого комітету Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про заміну сторони
за позовом Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про стягнення 1886316 грн.
за участі представників:
від позивача: Шашликова Т.Ф.
від відповідача: Твердохліб М.В.
Виконавчий комітет Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про стягнення збитків в загальному розмірі 1 686 418,13 грн. та інфляційних втрат у розмірі 199 898,13 грн., заподіяних внаслідок неналежного виконання зобов'язань по договору про постачання газу від 01.12.2021 №03-1320/21-БО-Т.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
09.02.2025 через систему "Електронний суд" від Виконавчого комітету Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області надійшло клопотання про заміну сторони, в якій позивач просив замінити сторону у справі №910/15644/24, а саме замінити позивача з Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на Виконавчий комітет Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (53264, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Мозолевське, вул. Соборна, 23, код ЄДРПОУ 41784088).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про заміну сторони відмовлено. Змінено найменування позивача - Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (53264, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, с. Першотравневе, вул. Гагаріна, 23; ідентифікаційний код 41784088) на Виконавчий комітет Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (53264, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, с. Мозолевське, вул. Соборна, 23; ідентифікаційний код 41784088).
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що при підписанні договору позивачем не зазначено ЕІС-кодів вузлів обліку газу, за якими повинно здійснюватися газопостачання за Договором, у той час як на запит відповідача останнім отримано інформацію, що ЕІС-код позивача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання). При цьому, чинним законодавством та умовами договору не визначено чіткого строку, протягом якого відповідач зобов'язаний здійснити реєстрацію споживача у власному реєстрі споживачів та інформаційній платформі оператора ГТС. Окрім того, запити відповідача щодо зміни постачальника потребують підтвердження Оператором ГТС, тобто строк реєстрації залежить не лише від відповідача. Отже, відповідач вважає недоведеним позивачем факт завдання йому збитків.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що відповідач мав усі необхідні дані для визначення істотних умов договору, які мали бути включені в якості істотних умов цього договору. Водночас, вимоги щодо виконання вимог Кодексу щодо реєстрації за собою споживача в інформаційній платформі, а також виконання інших вимог Кодексу для початку постачання природного газу такому споживачу, покладені саме на відповідача, а не на Оператора ГТС.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.12.2021 між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) та Виконавчим комітетом Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ЕІС-код споживача 56XS00015LS2G009, (далі - Споживач) укладено договір №03-1320/21-БО-Т про постачання газу (далі - Договір №03-1320/21-БО-Т), згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Пунктом 1.5. Договору №03-1320/21-БО-Т встановлено, що у разі якщо об'єкти Споживача підключені до газорозподільчих мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює оператор газорозподільчих мереж, а саме АТ «Дніпропетровськгаз», з яким Споживач уклав відповідний договір (договори).
На підставі заяви - приєднання №42ВВ490-21459-21 до умов розподілу природного газу (для споживачів, які не є побутовими) між Виконавчим комітетом Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" укладено типові договори про розподіл природного газу №42ВВ490-21459-21 від 06.01.2021 та №42ВВ490- 28985-21 від 01.12.2021.
Відповідно до п. 2.1 Договору №03-1320/21-БО-Т Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг ( об'єм) природного газу у період з дати укладення договору по грудень 2022 року (включно) в кількості 455,210 тис. куб. метрів., в тому числі по місяцях, зокрема - грудень 2021 - 88,420 тис. куб. м.).
Пунктом 2.3. Договору №03-1320/21-БО-Т визначено, що підписанням цього договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до Кодексу ГТС.
Пунктом 3.2. Договору №03-1320/21-БО-Т встановлено, що постачання газу за цим Договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на Інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до пункту 3.3. Договору №03-1320/21-БО-Т встановлено, що постачання (включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим Договором здійснюється за умови виконання Споживачем вимог пункту 5.1 цього Договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий газ та відсутності реєстрації Споживача в реєстрі будь - якого іншого постачальника природного газу.
Згідно з пунктом 3.5. Договору №03-1320/21-БО-Т приймання передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання - передачі газу.
Пунктом 3.5.1 Договору №03-1320/21-БО-Т визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно із пунктом 3.5.2. Договору №03-1320/21-БО-Т на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірника акту приймання - передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до п. 4.1. Договору №03-1320/21-БО-Т ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ - 13658,42 грн. Всього ціна газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, що який застосовується при замовленні потужності за добу, за цим Договором становить 16554,00 грн.
У підпункті 2) пункту 6.4. Договору №03-1320/21-БО-Т встановлено, що Постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію Споживача у Реєстрі при дотриманні Споживачем умов цього Договору.
Збитки, завдані одній із Сторін внаслідок невиконання (неналежного виконання) іншою Стороною своїх зобов'язань, відшкодовуються винною у невиконанні (неналежному виконанні) Стороною в порядку та розмірі, визначених цим Договором та чинним законодавством України (пункт 7.6. Договору №03-1320/21-БО-Т).
Відповідно до пункту 13.1. Договору №03-1320/21-БО-Т даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Згідно з пунктом 13.5. Договору №03-1320/21-БО-Т Сторони зобов'язуються повідомляти одна одну рекомендованим листом повідомленням про зміни власних платіжних реквізитів, ЕІС-коду, адреси, номерів телефоністі факсів у п'ятиденний строк з дня виникнення відповідних змін.
На виконання умов Договору від 01.12.2021 №03-1320/21-БО-Т Виконавчий комітет Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області згідно рахунку - фактури відповідача №03-1320/21-БО-Т/12/21 від 28.12.2024 щодо платежу за грудень 2021 року оплатив попередню оплату за газ в грудні в обсязі 88,420тис. куб. м. на підставі платіжних доручень від 29.12.2021 №5792, №5793, №5794 на суму 1463704,26 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі природного газу №1 за грудень 2021 року відповідно до Договору №03-1320/21-БО-Т відповідач передав, а позивач прийняв природний газ у грудні 2021 року в обсязі 13,84844 тис. куб. м всього на суму 229247 грн.
07.04.2022 відповідач повернув позивачу суму переплати за Договором від 01.12.2021 №03-1320/21-БО-Т у сумі 1 234 457,26 грн. (1463704,26 грн. (сума попередньої оплати за грудень 2021) - 229247 грн. (сума за фактично використаний природний газ у грудні 2021 року) = 1 234 457,26 грн.), що підтверджується виписками від 07.04.2022 по рахунках позивача.
23.12.2021 відповідач здійснив реєстрацію Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області у Реєстрі споживачів постачальника.
У той же час, позивача із 06.11.2021 до 22.12.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", що підтверджується листом ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 09.08.2022 № ТОВВИХ-22-5993 та довідкою про об'єми поставленого постачальником "останньої надії" природного газу по ЕІС код точки обліку.
Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" з 06.11.2021 до 22.12.2021 поставлено позивачу природний газ в об'ємі - з 06.11.2021 по 30.11.2021 в об'ємі 30 229,03 м3; з 01.12.2021 по 22.12.2021 - 30 781,17 м3 на загальну суму 2 256 420, 69 грн., та виставлені рахунок на оплату № 30884 на суму 507 847,70 грн., акт приймання передачі природного газу за листопад 2021 року, рахунок на оплату № 1341 на суму 1 748 572,99 грн. та акт приймання передачі природного газу за грудень 2021 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі №904/3353/22, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 1 748 572,99 грн, пеню у розмірі 129 106,96 грн, 3% річних у розмірі 26 013,02 грн, інфляційні втрати у розмірі 292 276,65 грн та судовий збір у розмірі 34 876,15 грн. В іншій частині позову відмовлено.
На виконання наказу у справі №904/3353/22 позивачем сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 1 748 572,99 грн, (платіжні інструкції №1324 від 29.05.2023 на суму 1519564,88 грн., №1257 від 29.05.2023 на суму 174474,35 грн., №1332 від 29.05.2023 на суму 54533,76 грн.), пеню у розмірі 129 106,96 грн. (платіжні інструкції №1325 від 29.05.2023 на суму 112193,95 грн., №1329 від 29.05.2023 на суму 4028,14 грн., №1321 від 29.05.2023 на суму 12884,87 грн.), 3% річних у розмірі 26 013,02 грн. (платіжні інструкції №1326 від 29.05.2023 на суму 22605,31 грн., №1330 від 29.05.2023 на суму 811,61 грн., №1322 від 29.05.2023 на суму 2596,10 грн.), інфляційні втрати у розмірі 292 276,65 грн. (платіжні інструкції №1327 від 29.05.2023 на суму 253988,41 грн., №1331 від 29.05.2023 на суму 9119,03 грн., №1323 від 29.05.2023 на суму 29169,21 грн.).
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звернувшись із даним позовом до суду, позивач наголосив, що поставка газу постачальником "останньої надії" позивачу з 01.12.2021 до 22.12.2021 відбулася саме через неправомірне внесення відповідачем даних позивача на інформаційну платформу оператора ГТС лише через 22 дні після укладення договору від 01.12.2021 №03-1320/21-БО-Т. Відтак, позивач просив стягнути: збитки у сумі 1 239 021,50 грн. у вигляді різниці між вартістю природного газу, який був поставлений позивачу постачальником «останньої надії» у грудні 2021 року та вартістю газу, встановленої у Договорі №03-1320/21-БО-Т від 01.12.2021; збитки у вигляді стягнутих за рішенням суду у справі №904/3353/22 з позивача пені у розмірі 129 106,96 грн. та 3% річних у розмірі 26 013,02 грн.; 199898,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму збитків в розмірі 1 686 418,13 грн. за період із 01.06.2023 до 13.12.2024 року.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Разом із цим, причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.
Відповідно до абз. 1 п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Правил підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об'єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.
У пункті 2 розділу ІІ Правил № 2496 визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Відповідно до п. 5 розділу І Правил № 2496 терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях: ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи); інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи; Реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 р. № 2496 , та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Згідно з абз. 1 п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
Приписами п. 19 розд. ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу.
Водночас, позивачем не доведено, що включення позивача до Реєстру споживачів здійснено відповідачем із порушенням установленого законом або договором строку.
При цьому, позивач посилався на надання відповідачу листа від 26.11.2021 № 1619 із переліком об'єктів споживання природного газу Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області за ЕІС кодами точками обліку.
Утім, матеріали справи доказів направлення вказаного листа відповідачу або вручення його нарочно не містять.
Як зазначив відповідач, ним на запит на інформаційній платформі Оператора ГТС отримано повідомлення, що у споживача за ЕІС-код позивача, зазначеним у договорі, наявні точки обліку, тобто ЕІС-код позивача зареєстровано в розрізі окремих вузлів обліку (об'єктів споживання). Разом із цим, чинне законодавство України не наділяє постачальника повноваженнями самостійно визначати, за якими саме точками комерційного обліку необхідно здійснювати постачання природного газу, оскільки споживач може обирати різних постачальників на різні точки комерційного обліку.
16.12.2021 позивач направив на електронну адресу відповідача лист щодо дати реєстрації відповідачем позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Надалі, 17.12.2021 позивач надіслав на електронну адресу відповідача лист із інформацією щодо переліку об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в межах укладеного договору №03-1320/21-БО-Т.
На підставі наданих позивачем ЕІС-кодів вузлів обліку газу відповідач 21.12.2021 подав запити на інформаційній платформі Оператора ГТС щодо зміни постачальника, за якими 23.12.2021 підтверджено та зареєстровано позивача в реєстрі споживачів постачальника (відповідача) з датою початку постачання 23.12.2021, що підтверджується скріншотом із інформаційної платформи.
Отже, у матеріалах справи наявні докази надання відповідачу інформації щодо переліку об'єктів та їх ЕІС-кодів вузлів обліку газу, по яких буде здійснюватися постачання природного газу в межах укладеного договору №03-1320/21-БО-Т, лише 17.12.2021 року.
При цьому, позивач не був позбавлений права надати відповідну інформацію відповідачу при укладенні договору №03-1320/21-БО-Т.
Положеннями п. 20 розд. ІІ Правил постачання природного газу встановлено, що споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій із припинення споживання природного газу від постачальника "останньої надії", зміни замість відповідача постачальника природного газу.
Ураховуючи наведене в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності протиправної поведінки відповідача з несвоєчасної реєстрації позивача у власному Реєстрі споживачів на Інформаційній платформі Оператора ГТС, що свідчить про відсутність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.
Одночасно суд звертає увагу, що за змістом статті 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
До того ж, заявлена до стягнення в якості збитків пеня у розмірі 129 106,96 грн, яка нарахована позивачу постачальником останньої надії за порушення зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, не є збитками, оскільки є мірою відповідальності позивача за допущене ним порушення.
З огляду на наведене, включення до складу збитків стягнутих із Виконавчого комітету Першотравневської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області в межах справи № 904/3353/22 пені у розмірі 129 106,96 грн. та 3% річних у розмірі 26 013,02 грн. є неправомірним.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем усіх елементів складу цивільного правопорушення для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків, у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення 1 686 418,13 грн. слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги про стягнення 199898,13 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму збитків в розмірі 1 686 418,13 грн. за період із 01.06.2023 до 13.12.2024, мають похідний характер від основної позовної вимоги про стягнення збитків, суд дійшов висновку також відмовити в задоволенні позову в зазначеній частині.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Мозолевської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 20.03.2025 року.
Суддя К.В. Полякова