ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.03.2025Справа № 910/11507/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 15 669 373,55 грн
за участю представників:
від позивача: Євстратенко С.Ю.
від відповідача: Подобєд О.В.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення» (далі - ТОВ «Нові технологічні рішення», позивач) до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - ДП «Гарантований покупець», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 16 591 542,42 грн за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом № 1006/01/20 від 08.04.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором в частині своєчасної та повної сплати вартості поставленої позивачем електроенергії за період з жовтня 2021 по березень 2024, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.
У позові ТОВ «Нові технологічні рішення» просило стягнути з відповідача основний борг в сумі 15 836 735,42 грн., інфляційні втрати в сумі 567 446,50 грн. та 3 % річних у сумі 187 360,50 грн. що разом становить 16 591 542,42 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у визначений законом строк надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що позивачем не враховано особливостей регулювання зобов'язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» (який був чинним до 05.07.2022) та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом". Також відповідач вказав, що позивачем неправильно визначено час виникнення договірних зобов'язань Гарантованого покупця при здійсненні розрахунку за договором, у зв'язку з чим неправомірно збільшено період прострочення спірних правовідносин. При цьому забезпечення надходження грошових коштів для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом залежить від ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке має значну заборгованість перед відповідачем, а тому стягнення оплати за періоди вересень-грудень 2022 та лютий-липень, вересень, жовтень 2023 є передчасними; щодо періоду січень-березень 2024, то відсутнє рішення Регулятора про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем, тому і в цей період зобов'язання відповідача з оплати не настали.
Крім того у відзиві відповідач заявив клопотання про зменшення розміру стягнення 3% річних на 99% від заявленої суми, а також клопотання про закриття провадження в частині сплати основного боргу.
У відповіді на відзив позивач вказав, що доводи відповідача про відсутність зобов'язання зі сплати заборгованості є безпідставними, оскільки в підписаному сторонами акті звірки розрахунків відповідач погодився з розміром такої заборгованості. А накази, на які посилається відповідач, ніяким чином не обмежують позивача в отриманні повної вартості проданої електричної енергії, не змінюють терміни та порядок виконання зобов'язання, що передбачені п. 10.1 Порядку № 641. Також позивач підтвердив здійснення відповідачем часткової сплати заборгованості після подання позовної заяви у сумі 898 173, 45 грн за поставлену електричну енергію в лютому - березні 2023 та заперечив щодо заяви Гарантованого покупця про зменшення 3% річних.
У запереченнях до відповіді на відзив відповідач вказав, що через наявну заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем за надану послугу та у зв'язку з особливостями правового регулювання спірних правовідносин, доводи позивача про визнання ДП «Гарантований покупець» заборгованості є необґрунтованими, а підписаний акт звірки розрахунків лише фіксує розмір відпущеної та неоплаченої електричної енергії.
У підготовчому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути з ДП «Гарантований покупець» 14 856 978, 37 грн - основного боргу, 665 601, 73 грн - інфляційних збитків та 146 793,45 грн - 3 % річних за період з жовтня 2021 по жовтень 2023, яка обґрунтована частковою сплатою відповідачем суми основного боргу та зменшенням періоду нарахування. Вказана заява була подана з додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва, занесеною до протоколу судового засідання від 14.01.2025, підготовче провадження було закрито, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив з підстав, викладених ним у заявах по суті спору, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення в судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що в частині сплаченої заборгованості - провадження слід закрити, а решта позовних вимог підлягає задоволенню.
Установлено, що 08.04.2020 між ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та ТОВ «Нові Технологічні Рішення» (продавець за "зеленим" тарифом) був укладений договір № 1006/01/20 (далі - договір), відповідно до якого продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок купівлі), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 2.2 договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.
Згідно з п. 2.3 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Пунктом 2.5 договору визначено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.1 договору).
Згідно з п. 3.2 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.
Пунктом 4.5 договору визначено, що гарантований покупець зобов'язаний: купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до глави 9 Порядку.
Відповідно до п. 7.4 договору якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб'єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого тарифу» (до 01.01.2030).
Відповідно до ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Водночас нормами спеціального законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції на час спірних правовідносин) визначено, що гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов'язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п'ятої статті 71 цього Закону. Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Згідно з п. 8.3 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.
Відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 10.2 Порядку з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.
Згідно з п. 10.3 Порядку після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п'ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.
За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.
У п. 10.4 Порядку зазначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Таким чином, виходячи з наведених положень, оплату ДП «Гарантований покупець» зобов'язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання своїх зобов'язань за договором позивач у жовтні 2021 та у період з лютого 2022 по березень 2024 здійснив поставку відповідачу електричної енергії на загальну суму 49 760 078,76 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами купівлі-продажу електроенергії.
Також встановлено, що постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117, яка була оприлюднена 12.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 та у лютому - червні 2022.
Отже відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021, лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022 - у строк протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора, тобто з 13.09.2022 по 15.09.2022.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190, оприлюдненою 21.09.2022, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2022.
Таким чином відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за липень 2022 протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора, тобто з 22.09.2022 по 26.09.2022.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2023, оприлюдненою 15.03.2023, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за серпень 2022 протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора, тобто з 16.09.2023 по 20.03.2023 відповідно.
Постановою НКРЕКП від 30.04.2024 № 858, оприлюдненою 01.05.2024, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні - вересні 2023.
Таким чином відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за січень 2023, лютий 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023 - у строк протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора, тобто з 02.05.2024 по 08.05.2024.
Постановою НКРЕКП від 08.05.2024 № 896, оприлюдненої 10.05.2024, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2022, у березні - червні 2023 та у листопаді та грудні 2023.
Таким чином відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за грудень 2022, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, листопад 2023, грудень 2023 - у строк протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора, тобто з 13.05.2024 по 17.05.2024.
Постановою НКРЕКП від 15.05.2024 № 946, оприлюдненої 16.05.2024, затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у вересні - листопаді 2022 та у жовтні 2023.
Таким чином відповідач зобов'язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, жовтень 2023 - у строк протягом п'яти робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора, тобто з 17.05.2024 по 23.05.2024.
Відтак, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4 Порядку, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період з жовтня 2021, лютий 2022 - жовтень 2023 є таким, що настав.
Отже загальний розмір основної заборгованості за придбану відповідачем за спірний період становив 18 917 369,22 грн, що підтверджується актом звірки між сторонами та оборотно-сальдовою відомістю, наявними в матеріалах справи.
У подальшому сторони підписали акти коригування на загальну суму 38 659,16 грн, а саме: акт коригування до акту купівлі-продажу за вересень 2022 від 30.09.2022 - на суму 8 888,34 грн, за липень 2022 від 31.07.2022 - на суму 16 923,09 грн, за серпень 2022 - на суму 12 847,73 грн.
Тобто плата за поставлену електричну енергію за заявлений період склала 18 956 026,48 (18 917 369,22 + 38 659,16).
Водночас судом встановлено, що відповідачем була здійснена часткова сплата вартості купленої електроенергії на загальну суму 4 099 050,11 грн.
Таким чином сума основної заборгованості на час зменшення позовних вимог позивачем становила 14 856 978,37 грн (18 956 026,48 - 4 099 050,11).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з цим судом встановлено, що під час розгляду справи в суді відповідач сплатив частину вищевказаного боргу на суму 3 097 802,82 грн, у зв'язку з чим представник відповідача подав заяву про закриття провадження в цій частині позову та позивач проти цього не заперечив.
Отже грошове зобов'язання відповідача щодо сплати коштів за електроенергію на суму 3 097 802,82 грн припинилось, а тому в цій провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
Що стосується решти основного боргу відповідача, що складає 11 759 175,55 грн. (14 856 978,37 грн. - 3 097 802,82 грн), то доказів його оплати відповідач суду не надав, відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості, підлягає задоволенню в сумі 11 759 184,55 грн.
Згідно з приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Суд відхиляє доводи відповідача щодо особливостей розрахунку між сторонами в порядку, визначеному наказом Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» (який був чинним до 05.07.2022) та № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом", оскільки саме лише посилання на наявність таких нормативно-правових актів без підтвердження обставин наявності на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" коштів на відповідну дату не може слугувати беззаперечним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором.
Крім того суд приймає до уваги, що наказ № 140 був виданий з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії, яким ДП "Гарантований покупець" зобов'язано забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", з дотриманням Порядку № 641. Однак з 05.07.2022 наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності наказ № 206.
У свою чергу метою наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.
Отже зазначеними наказами ніяким чином не обмежено право позивача на отримання повної сплати вартості проданої електричної енергії, встановленої договором, а також не змінено терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором згідно з пунктом 10.4 Порядку. Даними нормативно-правовими актами лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку.
Також згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, в наказах № 140 від 28.03.2022 та № 206 від 15.06.2022 мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець"; накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару; накази не змінюють обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Крім того правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, з самостійними предметами та суб'єктами. Ні договір, ні Порядок № 641 не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов'язків за договором в залежності від виконання ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Отже твердження відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими та недоведеними.
Крім основного боргу позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 665 601,73 та 3 % річних в сумі 146 793,45 грн за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивач правомірно просить стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.
При цьому суд враховує, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
За перерахунком суду заявлений позивачем до стягнення розмір вищевказаних компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 665 601,73 грн та 3% річних у сумі 146 793,45 грн за несвоєчасну сплату виробленої та поставленої ТОВ «Нові технологічні рішення» електричної енергії також є обґрунтованими.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення нарахованих позивачем сум 3 % річних, суд вважає, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 ГК України, статі 551 ЦК України. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.
При цьому судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 викладена правова позиція, стосовно права суду зменшувати розмір процентів річних нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Так, у вказаній постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також в умовах договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої у частині другій статті 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40 % річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів.
З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені та процентів річних, Велика Палата Верховного Суду вирішила справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, обмежити розмір штрафних та фінансових санкцій.
У той же час в даному випадку встановлено, що сторони у договорі не збільшували розмір відсотків річних порівняно з визначеним законом у ст. 625 Цивільного кодексу України, тому такої очевидної неспівмірності заявлених до стягнення процентів річних, як у справі № 902/417/18 немає.
Отже за висновком суду застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України та такий розмір не є надмірним порівняно із сумою заборгованості, на яку здійснено нарахування.
З огляду викладене у суду відсутні підстави для зменшення розміру 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача.
Усі інші доводи та заперечення сторін не спростовують зроблених судом висновків та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Також позивач просив повернути йому судовий збір, сплачений за подання позову у більшому розмірі, ніж передбачено законом, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позов ТОВ «Нові технологічні рішення» з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (з ціною позову 15 669 373,55 грн) був оплачений позивачем судовим збором в сумі 199 098,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1948 від 16.09.2024 на суму 132 667,84, квитанцією № 6868-3443-7811-1894 від 18.09.2024 на суму 65,00 грн та платіжною інструкцією № 1975 від 27.09.2024 на суму 66 365,66 грн, тобто у більшому розмірі, ніж визначено законом - 188 032,48 грн (15 669 373,55 грн *1,5% з урахування коефіцієнту пониження 0,8).
За таких обставин з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у сумі 11 066,02 грн (199 098,50 - 188 032,48).
Крім того положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду.
У даному випадку, оскільки провадження у справі в частині стягнення 3 097 802,82 грн було закрите та позивачем заявлене відповідне клопотання, суд дійшов висновку про повернення ТОВ «Нові технологічні рішення» судового збору в сумі 37 173,64 грн з Державного бюджету України.
Таким чином загальну сума, яка підлягає поверненню позивача з Державного бюджету України у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог та закриттям провадження в частині позовних вимог, становить 48 239,66 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 15 669 373,55 грн в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 3 097 802,82 грн - закрити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 12 571 570,73 грн задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Гарантований Покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення» (81130, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, буд. 20, ідентифікаційний код 40896028) заборгованість у сумі 11 759 175 грн (одинадцять мільйонів сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят п'ять) грн 55 коп., інфляційні втрати у сумі 665 601 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот одна) грн 73 коп., 3 % річних у сумі 146 793 (сто сорок шість тисяч сімсот дев'яносто три) грн 45 коп. та судовий збір в сумі 150 858 (сто п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн 84 коп.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Нові технологічні рішення» (81130, Львівська обл., Львівський р-н, с. Сокільники, вул. Стрийська, буд. 20, ідентифікаційний код 40896028) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 48 239 (сорок вісім тисяч двісті тридцять дев'ять) грн 66 коп.
Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 11 березня 2025 року.
Повне рішення буде складене 21 березня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К.І.