номер провадження справи 17/10/25
21.03.2025 Справа № 908/50/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/50/25
за позовною заявою: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А
до відповідача: Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, 70413, Запорізька область, Запорізький район, с. Широке, вул. Центральна, буд. 1
про стягнення 3 459,55 грн
03.01.25 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 30.12.24 № 5746/10-06/06/2-34 Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (надалі Широківська СР) про стягнення збитків заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі 3 459,55 грн.
03.01.25 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/50/25 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 20.01.25, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/50/25 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Враховуючи положення та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 21.03.25 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали цієї справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні та суду не надано.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несанкціоноване розміщення відповідачем твердих комунальних (побутових) відходів на відкритому ґрунті, на території с. Володимирівське Запорізького району Запорізької області, що є порушенням статей 35, 46 Закону України «Про охорону земель», ст. ст. 96, 211 Земельного кодексу України, ст. 57 Закону України «Про управління відходами», ст. 56 Закону України «Про охорону земель», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Позивач зазначив, що відповідно до Акту № 007/03/1-Е32024, складеного за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації, під час візуального обстеження території, зазначеної у зверненні, в районі балки по вулиці Петра Калнишевського/вулиця Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067), встановлено факт псування земель, а саме: виявлено місце несанкціонованого розміщення відходів різного морфологічного складу (будівельні відходи, відходи рослинного походження тощо) на відкритому ґрунті загальною площею 3735 м2 (45м х 83м), орієнтовною висотою 0,8 м. Розрахований відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.98 за № 285/2725 (із змінами) розмір шкоди в сумі 3 459, 55 грн Широківською СР у добровільному порядку не сплачено. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 96, 1166 ЦК України, ст.ст. 69, 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», позивач просив позов задовольнити.
Від відповідача через систему «Електронний суд» 12.02.25 (сформовано в системі «Електронний суд» 11.02.25) надійшов відзив на позов в якому відповідач зазначив, що вимоги на суму 3 459,55 грн заявлено не до належної особи, яка здійснила протиправні дії, що заподіяли шкоду державі. За доводами відповідача, засмічення вчинено гр. ОСОБА_1 , який є головним інженером ТОВ «АвтоМ», та гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який викинув сміття, про що було складені відповідні протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП за порушення правил благоустрою на території Широківської СР та прийняті рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Широківської СР. Про вище зазначені події в телефоному режимі було проінформовано Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про здійснення правопорушення для розрахунку шкоди заподіяної забрудненням на навколишнє середовище. В обох випадках правопорушники визнали свою провину та були притягнути до адміністративної відповідальності, яка ними не оспорювалась. Листом №01-48/864 від 23.04.24 Широківська СР проінформувала Держекоінспекцю Південного округу про вищезазначені події та вжиті заходи в межах повноважень сільської ради (з додатками: фото та копій матеріалів адмінкомісії), про що позивач у позовній заяві не повідомив. Крім того, відповідач відзначив, що позивач не навів жодного правомірного доводу на підтвердження протиправності поведінки відповідача та причинного зв'язку такої поведінки із заподіяною шкодою. Вважає наявними докази того, відповідач здійснив всі необхідні та достатні дії в межах своєї компетенції та повноважень, передбачених законодавством України.
Також у відзиві на позов зазначено (дослівно): «Враховуючи що відповідач отримав ухвалу суду 21.01.25 по справі № 908/50/25, строк для подання відзиву спливає 05.02.25. Із врахуванням того, що під час подання в електронному кабінеті відзиву із-за перебоїв з електричною енергію виникла помилка у завантаженні документів, що виявилося відповідачем 11.02.25, відзив подається з клопотанням про поновлення строку на подання відзиву, з поважних причин».
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, держава, яка створює суди першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах.
Однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України.
Відповідно до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами», і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом (рішення від 26 травня 2009 року у справі «Бацаніна проти Росії» (Ваізашпа V. Киззіа), заява № 3932/02, її. 22).
З огляду на приписи ст. 119 ГПК України, зважаючи на введення воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України, а також приймаючи до уваги місцезнаходження та віддаленість як міста Запоріжжя так і території Запорізького району Запорізької області до лінії бойового зіткнення, з метою дотримання принципу господарського судочинства щодо рівності та змагальності сторін, строк подачі відзиву на позов судом поновлений.
Від позивача відповіді на відзив не надходило.
Наявні матеріали справи № 908/50/25 дозволяють розглянути справу по суті спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 21.03.25.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
Суд також відзначає, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжі;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно з наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 25.03.24 № 250, на підставі звернення фізичної особи через Веб-портал «ЕкоЗагроза» здійснено обстеження території, зазначеної у зверненні, в районі балки по вулиці Петра Калнишевського/вулиця Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067).
Згідно із Актом, складеним за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії російської федерації від 26.03.24 № 007/03/1-ЕЗ2024 встановлено:
«Під час візуального обстеження території в районі балки по вулиці Петра Калнишевського/вулиця Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067) виявлено місце несанкціонованого розміщення відходів різного морфологічного складу (будівельні відходи, відходи рослинного походження тощо) на відкритому ґрунті, загальною площею 3735 м2 (45м х 83м), орієнтовною висотою 08, м. Заміри проводились держповіреною рулеткою у світлий час доби. На час заходу клас небезпеки відходів, а також їх власників та винних осіб не встановлено. Для встановлення можливих фактів псування земельних ресурсів через накопичення в ґрунтах речовин, які можуть негативно вплинути на їх родючість та інші корисні властивості, на місці події відібрані проби: Акт відбору проб ґрунтів від 26.03.24 №17-24/3.»
За результатами проведення вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних під час обстеження, спеціалістами Державної екологічної інспекції складений протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.04.24 № 30-24/З, яким зафіксовано перевищення гранично допустимих нормованих значень вмісту забруднюючих речовин: амонію, сульфатів, фосфору та хлоридів, що є порушенням статей 35, 45, 46 Закону України “Про охорону земель», статті 96 Земельного Кодексу України.
З метою отримання інформації про нормативно-грошову оцінку засміченої земельної ділянки та її правовий статус Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на адресу відповідача направлено запит №1396/03/1-03/06/2-34 від 09.04.24.
Відповідач листом №0148/864 від 23.04.24 повідомив Інспекцію, що Широківською СР рішення щодо відведення зазначеної земельної ділянки для тимчасового розміщення відходів не приймалось, в користування на умовах оренди не передавалась. Також цим листом відповідач повідомляє, що зазначена земельна ділянка в графічному матеріалі до запиту не сформована та відомості відсутні в Державному земельному кадастрі, у зв'язку з чим, визначити категорію земель та цільове призначення не є можливим. Нормативно-грошова оцінка земель населеного пункту села Володимирівське затверджена рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району №30 від 28.02.12 - середня (базова) вартість 1 кв. м по селу Володимирівське станом на 2012 рік дорівнювала 45,21 грн. Станом на 23.04.24 нормативно-грошова оцінка земель населеного пункту села Володимирівське не оновлювалась.
З метою отримання інформації про нормативно-грошову оцінку засміченої земельної ділянки Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області 10.06.24 направлено запит №2225/03/01-03/06/2-34.
У відповідь на запит Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області листом від 11.07.24 8-8-0.37.1-2654/2-24 повідомило Інспекцію, що рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області №30 від 28.12.12 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка розроблена ДП «Запорізький інститут землеустрою», визнана базова вартість 1 кв. м земель села Володимирівське станом на 01.07.11 на рівні 52,31 грн.
Відповідно до картограми розповсюдження агровиробничих груп ґрунтів території села Володимирівське земельна ділянка, яка знаходиться в районі балки по вул. Петра Калнишевського/вул. Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області, розміщена на землях сільськогосподарського призначення. Нормативна грошова оцінка 1 Га земель сільськогосподарського призначення (пасовища) станом на 01.01.11 складала - 1 744,00 грн, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель для сільськогосподарських угідь станом на 01.01.24 складає - 3 936,21 грн.
Таким чином, земельна ділянка в районі балки по вулиці Петра Калнишевського/вулиця Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067) відноситься до земель села Володимирівське Запорізького району Запорізької області, а відтак, до Широківської СР Запорізького району Запорізької області.
На підставі протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 04.04.24 № 30-24/З та інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданій ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 09.05.24 № 8-8-0.37.1-18/40/2-24, Інспекцією проведено розрахунок шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства на земельній ділянці, що розташована в районі вулиці Петра Калнишевського/вулиця Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067).
Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.97 № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.98 за № 285/2725 (надалі - Методика) (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.07 № 149, наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.20 № 241), загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки складає 3 459,55 грн.
Розрахунок був здійснений за формулою Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де:
Рш - розмір шкоди від засмічення земель, грн.;
А - питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0.5;
Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн./кв.м.;
Пд - площа засміченої земельної ділянки, кв.м.;
Кз - коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;
Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;
Кег- коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.
15.08.24 Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) на адресу Широківської СР засобами поштового зв'язку направлено претензію за вих. №3311/03/1-03/06/2-34 від 12.08.24, якою запропоновано в добровільному порядку сплатити завдану шкоду на відповідні бюджетні рахунки у розмірі 3 459,55 грн.
Широківська СР листом від 22.08.24 № 01-48/2562 надала відповідь на претензію, якою з претензією не погодилась з тих підстав, що вимоги заявлено не до належної особи, та повідомила наступне:
- 09.03.24 на території по вул. Петра Калнишевського/вул. Шевченка села Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067) встановлено, що гр. ОСОБА_1 , який є головним інженером ТОВ «АвтоМ», здійснив (допустив) виливання рідких відходів (глина з водою) на земельну ділянку, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП за порушення правил благоустрою на території Широківської СР. В телефонному режимі було проінформовано Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про здійснення правопорушення для розрахунку шкоди заподіяної забрудненням на навколишне середовище. Рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Широківської СР № 6 від 12.03.23 гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
- 18.04.24 на пустирі біля вул. Шевченко села Володимирівське Запорізького району Запорізької області гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 викинув сміття, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП за порушення правил благоустрою на території Широківської СР. Прийнято відповідне рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Широківської СР № 12 від 22.04.24. Листом №01-48/864 від 23.04.24 Широківська СР проінформувала Держекоінспекцію Південного округу про вищезазначені події та вжиті заходи в межах повноважень сільської ради.
Відповідач збитки у розмірі 3 459,55 грн не відшкодував, що і стало причиною звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Постановою Кабінету Міністрів України №802 від 09.09.20 було створено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції у т.ч. Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області).
Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є виконавчим органом Державної влади, повноваження якого територіально поширюється на дві області.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.17 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Згідно з пунктом 1 Положення Інспекції (затв. наказом Державної екологічної інспекції України від 20 лютого 2023 № 31), Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції України та їй підпорядковується.
У своїй діяльності Інспекція керується Конституцією України, Законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-Міністра України, наказами Міндовкілля, дорученнями Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, актами Запорізької та Херсонської обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України.
Відповідно до Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр щодо здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.
Також Інспекція наділена повноваженнями щодо звернення до суду з відповідними позовами про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.
З положень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» слідує, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
Статтею 2 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель.
Таким чином позивач в силу закону наділений повноваженнями на проведення перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та визначення розміру збитків належних до відшкодування у разі виявлення порушень.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону земель», Земельним кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 1 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.
Положеннями ст. 5 наведеного вище Закону унормовано, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Особливій державній охороні підлягають території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України. Державній охороні від негативного впливу несприятливої екологічної обстановки підлягають також здоров'я і життя людей.
Відповідно до ст. 34 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища», завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
На землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля (ст. 96 Земельного кодексу України).
За змістом ст. 35 Закону України “Про охорону земель», власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках
Згідно зі статтею 46 Закону України «Про охорону земель», розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».
Частиною 7 статті 33 Закону України «Про відходи» унормовано, зокрема, що забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
У ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (частина перша). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (частина 4).
Частиною 1 ст. 69 цього Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумції вини правопорушника (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.20 у справі № 912/823/18, від 03.11.21 у справі № 922/1705/20, від 18.12.20 у справі № 922/3414/19, від 02.06.22 у справі №920/821/18).
Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести: неправомірність поведінки особи (неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії); наявність шкоди (під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права. У правовідносинах, що розглядаються, шкода - це фактично міра відповідальності; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
При цьому, суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 04.02.19 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є необхідним доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика.
У пунктах 3.1-3.3 вказаної Методики визначено, що:
- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);
- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (пункт 3.2);
- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3).
Відповідно до пункту 3.4 Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.
Пунктами 3.5, 3.5.1 Методики визначено, що при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об'єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об'ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.
У пункті 5.5.1 Методики визначено, що грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики.
У постанові Верховного Суду суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.25 у справі № 921/166/24 викладено висновок проте, що відповідно до норм природоохоронного законодавства, зокрема Методики, умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Отже, забруднення або можливе забруднення навколишнього природного середовища є кваліфікуючими ознаками такого правопорушення, як засмічення земель, за яке передбачено відповідальність у вигляді відшкодування шкоди.
Тобто, заявляючи вимоги про відшкодування шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки позивачу необхідно довести, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища (наприклад землі, надр, води, атмосферного повітря, тощо), відобразивши відповідне, зокрема, в оформленому відповідно до пункту 3.3 Методики акті перевірки, що підтверджує факт засмічення земельної ділянки та є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при проведенні обстеження та складанні Акта від 26.03.24 № 007/03/1-ЕЗ2024 дотримано вимоги чинного законодавства, у т.ч. і пункту 3 Методики. Зокрема, у акті зазначені інструменти за допомогою яких проведено заміри ( в акті зазначено, зо заміри проводились держповіреною рулеткою у світлий час доби), що виключає сумніви щодо правильності визначення площі засмічення та висоти шару відходів. Акт містять інформацію щодо площі та товщини шару несанкціонованого розміщення відходів. У матеріалах справи містяться протоколи відбору проб ґрунту і порушень порядку відбору проб ґрунтів працівниками екологічної служби не допущено. У матеріалах справи також наявна інформація про категорії земель, їх цільове призначення та нормативну грошову оцінку земельних ділянок, як визначені у актах перевірки.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про те, що визначення розмірів шкоди внаслідок засмічення земель проведене позивачем відповідно до вимог розділів 3, 5 Методики № 171.
Тобто, наявними у матеріалах справи доказами підтверджуються обставини, щодо засмічення земельної ділянки ділянок, визначеної у Акті від 26.03.24 № 007/03/1-ЕЗ2024. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено розмір шкоди, який має бути стягнутий з відповідача внаслідок засмічення земельної ділянки.
У свою чергу, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, які б спростовували його вину у завданій шкоді та підтверджували відсутність порушення природоохоронного законодавства.
У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема: факт неправомірної поведінки, наявність шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, а також вина, що підтверджується Актом, складеним за результатами здійснення заходу спрямованого на запобігання та виявлення адміністративних правопорушень.
Отже відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства внаслідок власних дій. У спірних правовідносинах наявні всі елементи складу правопорушення.
Дії посадових осіб Держекоінспекції щодо складання акту перевірки, складання розрахунків збитків та пред'явлення претензії щодо добровільного відшкодування збитків відповідачем в порядку адміністративного судочинства не оскаржувались, а отже у спірних правовідносинах наявні всі елементи складу цивільного правопорушення.
Відносно доводів відповідача щодо недоведеності його вини та посилання на те, що вимоги заявлено не до належної особи, яка здійснили протиправні дії, суд зазначає наступне.
27.05.21 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, і з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, які вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.
Під час здійснення перевірки інспекторами Держекоінспекції встановлено, що земельна ділянка в районі балки по вулиці Петра Калнишевського/вулиця Шевченка у селі Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067) відноситься до земель села Володимирівське Запорізького району Запорізької області, а відтак, до Широківської СР Запорізького району Запорізької області.
Отже, саме на Широківську СР покладено обов'язок щодо забезпечення здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів. Нормами чинного законодавства (Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні",Земельним Кодексом України, Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель" та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища") прямо передбачено, що у разі несанкціонованого розміщення відходів на підвідомчій території саме орган місцевого самоврядування є власником таких відходів.
Посилання відповідача на виявлені ним факти протиправних дій гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 щодо засмічення земельної ділянки на території по вул. Петра Калнишевського/вул. Шевченка села Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067), що зафіксовано у відповідних протоколах про адміністративне правопорушення та рішеннях адміністративної колегії виконавчого комітету Широківської сільської ради, судом визнано безпідставними з огляду на наступне.
З на наведених відповідачем документів жодним чином не вбачається, що вказані правопорушення стосуються саме земельної ділянки, яка була предметом обстеження Інспекції та щодо якої складений Акт від 26.03.24 № 007/03/1-ЕЗ2024, а саме: в районі балки по вул. Петра Калнишевського/вул. Шевченка села Володимирівське Запорізького району Запорізької області (координати: 47.930184, 35.078067),
В протоколах про адміністративне правопорушення № 000060 від 09.03.24 та №000069 від 18.04.24 вказано про правопорушення «у с. Володимирівське, вул. Шевченка, на пустирі» та «у с. Володимирівське по вул. Шевченка, 1 на пустирі», відповідно. Крім того, протокол від 18.04.24 складений значно пізніше, ніж Акт від 26.03.24 № 007/03/1-ЕЗ2024, і у будь-якому разі не стосується предмету даного спору.
Враховуючи зазначене суд виходить з того, що позов про відшкодування збитків завданих державі є обґрунтованим та доведеним належними та допустимими доказами, а доводи позивача відповідачем не спростовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Окрім цього, ст. 11 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2024 рік у частині доходів є надходження, визначені ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, 70 % грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, у т.ч.: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 % обласних бюджетів та бюджету АР Крим - 20 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %.
Таким чином, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.
З огляду на викладене, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню до відповідних бюджетів органів місцевого самоврядування за місцем заподіяння такої шкоди.
На підставі викладеного суд визнаються позовні вимоги, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 73-80, 86, 91, 129, 195, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 1, с. Широке, Запорізький район, Запорізька область, 70413, ідентифікаційний код 26013402) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72А, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43877338) - 3 459 (три тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 55 коп. збитків заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ с. Широке; рахунок (ІВАN) UА 078999980333109331000008431; код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності». Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 1, с. Широке, Запорізький район, Запорізька область, 70413, ідентифікаційний код 26013402) на користь Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (вул. Незалежної України, 72А, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43877338) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за наступними реквізитами: одержувач Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), рахунок: ІВАN UА 898201720343190003000104314, код ЄДРПОУ 43877338. Казначейство України (ел. адм. подат.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.03.25.
Суддя В.Л. Корсун