Ухвала від 17.03.2025 по справі 904/5868/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

17.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5868/18 (904/5474/24)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

про скасування запису про державну реєстрацію права власності

межах справи №904/5868/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)

про визнання банкрутом

Суддя Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.

Від представників учасників справи:

від позивача: повноважний представник не з'явився.

від відповідача: повноважний представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

16.12.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.12.2024 справу №904/5868/18 (904/5474/24) передано на розгляд судді Первушина Ю.Ю.

Позовна заява подана в межах справи №904/5868/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 12, код ЄДРПОУ 34410967).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк, надавши суду докази відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів.

21.01.2025 до відділу канцелярії суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду №2851/25).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.02.2025 о 11:30 год. Викликано у судове засідання повноважних представників сторін, визнавши їх явку обов'язковою.

Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з'явився, проте 18.02.2025 через підсистему "Електронний суд" надіслав клопотання про відкладення про відкладення на іншу дату, оскільки інформація про відкриття провадження у даній справі стала відома ліквідатору із ЄДРСР лише 14.01.2025, та враховуючи незначний час до дати судового засідання по справі, у ліквідатора була відсутня можливість належним чином ознайомитись із матеріалами позовної заяви та надати до суду відповідний відзив.

Ураховуючи неявку учасників справи та наявність клопотання відповідача, ухвалою суду від 18.02.2025 відкладено розгляд справи на 17.03.2025 о 11:30 год.

14.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву (вх. суду №10997/25), за змістом якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, проте 17.03.2025 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача надіслав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з перебуванням на лікарняному (вх. суду №11109/25).

Позивач у судове засідання не з'явився, 17.03.2025 на електронну пошту суду представник позивача - адвокат Микола Козар надіслав заяву про розгляд справи без участі Позивача, оскільки з'явитися в судове засідання не має змоги (вх. суду №11124/25).

Розглянувши заяву представника Позивача - адвоката Микола Козар, суд дійшов висновку вказану заяву повернути без розгляду, виходячи з такого.

Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Частиною восьмою статті 6 ГПК України передбачено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, ГПК України визначає подання документів у паперовій формі та в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Таким чином, подання адвокатом позивача даної заяви шляхом його надсилання на електронну пошту Суду не відповідає способам, порядку та умовам, які визначені статтею 6 ГПК України, а тому на підставі статті 6, частини четвертої статті 170 ГПК України суд повертає без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.01.2024 у справі №910/13105/21.

Щодо повторної неявки позивача, суд зазначає наступне.

Позивач, ініціювавши судовий розгляд справи, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі №9901/278/21.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України (дали за текстом - Кодекс) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (п.п. 8.2- 8.7).

Також, в постанові Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 та від 18.02.2025 явку у судове засідання Позивача було визнано обов'язковою.

Вищевказані ухвали були направлені на поштову адресу Позивача та отримано останньою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (штрих-код поштових направлень 0690287029914 та 0690292259251), долучені судом до матеріалів справи.

Відтак, Позивач належним чином повідомлений про дату та час слухання справи №904/5868/18(904/5474/24).

Натомість Позивач по справі №904/5868/18(904/5474/24) не забезпечив явку повноважного представника до судового засідання, яке судом було призначене на 18.02.2025 та 17.03.2025.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Що до можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача Верховний суд в постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 визначив наступну правову позицію.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Підсумовуючи наведене вище, господарський суд дійшов наступних висновків.

Позивач до судового засідання 18.02.2025 та 17.03.2025 не з'явився, про час та місце судового проведення засідання суду учасник судового процесу був обізнаний, поважних причин неявки суду не вказав, клопотання про розгляд справи без його участі надіслав на електронну пошту суду шляхом, що не відповідає способам, порядку та умовам, які визначені статтею 6 ГПК України, за наслідком чого заяву повернуто без розгляду. Крім того, неявка Позивача унеможливлює огляд судом у судовому засіданні оригіналів документів.

Про те, правова позиція Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі №905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Керуючись статтями 202, 226, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ПОСТАНОВЛЕНО:

Заяву представника позивача-адвоката Миколи Козар (вх. суду №11124/25) - повернути без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49057, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) про скасування запису про державну реєстрацію права власності - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 17.03.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано - 21.03.2025.

Суддя Ю.Ю. Первушин