18 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/1965/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №120 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 (рішення ухвалено суддею Сальніковою Г.І. в приміщенні Господарського суду Харківської області 17.12.2024 о 14:06 год, повний текст складено 27.12.2024) у справі №922/1965/22
за позовом керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 23)
до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7)
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» (61128, м. Харків, Садовий проїзд, буд. 9А)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» (61128, Харківська обл., місто Харків, Садовий проїзд, будинок 9 А)
про визнання незаконним та скасування пункту рішення, визнання договору оренди недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку
Керівник Салтівської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 36 додатку №1 до рішення 33 сесії 7 скликання Харківської міської ради №2018/20 від 26.02.2020 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» земельної ділянки комунальної власності площею 0,0068 га (кадастровий номер 6310137500:07:046:0069) за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (торгівельний павільйон) по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові;
- визнати незаконним та скасувати пункт 30 додатку №4 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 26.02.2020 №2018/20, яким ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» надано в оренду строком до 01.03.2025 земельну ділянку комунальної власності площею 0,0068 га (кадастровий номер 6310137500:07:046:0069) за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (торгівельний павільйон) по вул. Василя Стуса, 11-А;
- визнати недійсним договір оренди землі від 17.06.2020, укладений між Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) та ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» (код ЄДРПОУ 42212279), зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішенням №52851438 від 26.06.2020 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І. (номер запису про інше речове право: 37062236);
- зобов'язати ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» (код ЄДРПОУ 42212279) повернути (шляхом складання та підписання відповідного акта прийому-передачі) на користь Харківської міської об'єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, загальною площею 0,0068 га по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові, отриману в користування за договором оренди землі від 17.06.2020.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22 у позові відмовлено.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22, а саме в частині відмови у задоволенні таких позовних вимог:
- про визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2020, укладеного між Харківською міською радою (код ЄДРПОУ 04059243) та ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» (код ЄДРПОУ 42212279), зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до рішення №52851438 від 26.06.2020 державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич І.І. (номер запису про інше речове право: 37062236);
- про зобов'язання ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» (код ЄДРПОУ 42212279) повернути (шляхом складання та підписання відповідного акту прийому-передачі) на користь Харківської міської об'єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, загальною площею 0,0068 га по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові, отриману в користування за договором оренди землі від 17.06.2020;
та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у відповідній частині.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що прийняття Харківською міською радою рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» без проведення земельних торгів та подальше надання її в оренду на підставі відповідного договору суперечить вимогам ч.1 ст.134 ЗК України та є відчуженням земельної ділянки комунальної власності у позаконкурентний спосіб.
Як зазначає прокурор, відповідно до відомостей з Державного реєстру на нерухоме майно підставою виникнення у ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю літ. «Д-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_1 був технічний паспорт №10120 та довідка №10120, видані 22.08.2018 ФОП Циганков Є.В. Прокурор стверджує, що реєстрація вказаного об'єкту нерухомого майна проведена державним реєстратором на підставі п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, відповідно до якого для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Тому, на думку заявника апеляційної скарги, належним документом, який би підтверджував присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси, може бути рішення виконкому Харківської міської ради або довідка (витяг) з Єдиного адресного реєстру міста Харкова, а не довідка ФОП Циганкова Є.В. Разом з тим, прокурор зазначає, що факт надання Фіщуком І.Л. державному реєстратору технічного паспорту на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Харків, вул. Стуса Василя, 11-А не є законною підставою для державної реєстрації такого майна, а сам факт проведеної реєстрації не є ототожненням факту набуття останнім права власності на спірне майно.
Прокурор також вказує, що зазначений об'єкт нерухомого майна є об'єктом самочинного будівництва. Внаслідок прийняття оспорюваного рішення реєстратора ОСОБА_2 , ОСОБА_1 незаконно набуто право власності на зазначений об'єкт самочинного будівництва. У подальшому ОСОБА_1 як учасник ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» здійснив вклад до статутного капіталу товариства у вигляді нежитлової будівлі літ. «Д-1», розташованої за адресою: м. Харків, вулиця Стуса Василя, 11-А.
Прокурор зазначає, що зважаючи на те, що протиправне набуття права на нерухоме майно породжує протиправне набуття прав на землю, яку воно займає, договір оренди землі від 17.06.2020, укладений між Харківською міською радою та ТОВ «Аудит-Синтез Плюс», підлягає визнанню недійсним, а спірна земельна ділянка поверненню територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.
При цьому, заявник апеляційної скарги стверджує, що ним визначено належний склад учасників процесу, до яких заявлено позовні вимоги. На думку прокурора, оскільки у Державному реєстрі містяться відомості про право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069 за ТОВ «Аудит-Синтез Плюс», то задоволення позовних вимог прокурора можливе лише шляхом винесення судового рішення у справі №922/1965/22, у якій відповідачем виступає саме ТОВ «Аудит-Синтез Плюс».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх. №120 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22, встановлено учасникам справи строк по 20.02.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 04.03.2025.
19.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22 залишити без змін.
19.02.2025 від заступника керівника Харківської обласної прокуратури надійшла заява про залучення до участі у справі №922/1965/22 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» (код ЄДРПОУ 37577408) в порядку процесуального правонаступництва після Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» (код ЄДРПОУ 42212279) за вимогою позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» повернути (шляхом складання та підписання відповідного акта прийому-передачі) на користь Харківської міської об'єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, загальною площею 0,0068 га по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові, отриману в користування за договором оренди землі від 17.06.2020.
21.02.2025 від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури, у якому відповідач просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі.
21.02.2025 від заступника керівника Харківської обласної прокуратури надійшла заява про зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у даній справі № 922/1965/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/454/25.
25.02.2025 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення щодо відзиву Харківської міської ради на апеляційну скаргу прокурора, у яких прокурор просить апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у даній справі №922/1965/22 задовольнити.
28.02.2025 від Харківської міської ради надійшли заяви, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання про залучення у справі правонаступника, а також про зупинення провадження у справі.
28.02.2025 від Харківської міської ради надійшла заява, у якій відповідач просить залишити без розгляду письмові пояснення прокурора щодо відзиву Харківської міської ради на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 18.03.2025, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» (61128, Харківська обл., місто Харків, Садовий проїзд, будинок 9 А, код ЄДРПОУ 37577408), зобов'язано Харківську обласну прокуратуру протягом 3 днів з дня вручення даної ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» відповідно копії позовної заяви та апеляційної скарги і доданих до них документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, а докази виконання надати суду, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань до 15.03.2025, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
10.03.2025 від Салтівської окружної прокуратури міста Харкова надійшла заява на виконання ухвали суду від 04.03.2025 із доказами надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» копії позовної заяви та апеляційної скарги і доданих до них документів.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 у зв'язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Пуль О.А.
У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги апеляційної скарги та подані заяви про залучення у справі правонаступника та зупинення провадження у справі, і просила їх задовольнити. Представник Харківської міської ради проти апеляційної скарги та поданих заяв заперечувала.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Щодо заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає таке.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова подано позовну заяву до Господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ман Бей» про усунення перешкод у користуванні Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради належною їй земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, площею 0,0068 га, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Ман Бей» відновити стан зазначеної земельної ділянки, який існував до початку дій щодо самовільного будівництва, шляхом знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі літ. «Д-1», загальною площею 40,2 кв.м. (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна №1783557663101) та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Ман Бей» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. «Д-1», загальною площею 40,2 кв.м. розташовану за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, та закриттям розділу 1783557663101 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.02.2025 у справі №922/454/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.03.2025.
Як вбачається зі змісту поданого клопотання, прокурор просить зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі № 922/1965/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/454/25, зазначаючи, що предметом доведення у справі №922/454/25, яка перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області, є встановлення ознак самочинного будівництва щодо нежитлової будівлі літ. «Д-1», загальною площею 40,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А.
Аналізуючи питання зупинення провадження у господарській справі, суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Положення статті 227 ГПК України передбачають обов'язок суду зупинити провадження у справі.
Зокрема, пункт п'ятий частини першої статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
Досліджуючи питання зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України апеляційний господарський суд виходить з його системного аналізу крізь призму завдань та основних засад господарського судочинства, закріплених у частині першій, пунктах 1, 4, 10, 11 частини третьої статті 2 ГПК України, а також умов застосування цього пункту, якими є:
- об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;
- пов'язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;
- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Суд також враховує, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок узгоджується із постановами Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19 та від 01.03.2024 у справі №910/17615//20.
Водночас, за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди, укладеного між відповідачами та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» майна - земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, загальною площею 0,0068 га по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові, отриману в користування за договором оренди землі від 17.06.2020.
Прокурор зазначає, що підставою позовних вимог є порушення вимог законодавства, а саме відсутність виключного випадку для незастосування Харківською міською радою позаконкурентного порядку надання в оренду земельної ділянки комунальної власності - відсутність на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069 об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності ТОВ «Аудит-Синтез Плюс».
Суд враховує, що дійсно правовідносини, які є предметом дослідження у справах №922/1965/22 та №922/454/25, можуть свідчити про їх певну пов'язаність. Проте, колегія суддів зазначає, що сама по собі взаємопов'язаність таких справ не обов'язково свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а сама неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Проте, прокурор не обґрунтував, в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої, чому зібрані у даній справі докази не дають можливості суду самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, яким чином, встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи та вимоги у цій справі, виходячи з предмета та підстав позову. Тобто, прокурором не доведено такої беззаперечної підстави для зупинення провадження у справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України як об'єктивна неможливість розгляду справи №922/1965/22 до вирішення іншої справи.
Так, подаючи позов у справі №922/1965/22, прокурор констатував, що об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ «Д-1» по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові є об'єктом самочинного будівництва, і ґрунтував цей позов на цих обставинах. Таким чином, прокурор фактично не вважав, що ці обставини вимагають окремого доведення перед судом.
Приймаючи оскаржуване рішення у справі №922/1965/22 суд першої інстанції зазначив, що у даному разі матеріали справи свідчать, що як станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень та укладення спірного договору оренди, так і станом на момент звернення з даним позовом до суду, право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А за відповідачем є чинним та не скасованим, а щодо протилежного прокурором всупереч вимог частини 4 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України, жодних доказів не надано. При цьому самі лише суб'єктивні припущення прокурора щодо тих чи інших обставин без належного доказового обґрунтування не можуть слугувати підставами для встановлення відповідних обставин у судовому рішенні по даній справі.
В свою чергу, предметом спору у справі №922/454/25 (провадження у якій було відкрито 17.02.2025, тобто після прийняття судом рішення у справі №922/1965/22) є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, площею 0,0068 га, розташованою за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, шляхом знесення самочинно збудованої нежитлової будівлі літ. «Д-1», загальною площею 40,2 кв.м. та скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Ман Бей» на відповідний об'єкт нерухомого майна. Таким чином, у справі №922/454/25 підлягають доведенню, зокрема, обставини самочинного будівництва вказаного об'єкту.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що не залежно від того, яке рішення буде прийнято судом та які обставини будуть встановлені у справі №922/454/25, вони не можуть вплинути на перегляд рішення у справі №922/1965/22, оскільки такі обставини суду першої інстанції не були і не могли бути відомі, оскільки на час його прийняття не існували.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.
Щодо заяви заступника керівника Харківської обласної прокуратури про залучення у справі правонаступника, колегія суддів зазначає, що як вбачається з її змісту, прокурор фактично намагається здійснити підміну понять «процесуальне правонаступництво» та «заміна неналежного відповідача» або «залучення співвідповідача».
Так, питання процесуального правонаступництва врегульовані ч. 1 ст. 52 ГПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Водночас, положеннями статті 48 ГПК України визначено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Колегія суддів звертає увагу, що кожна особа відповідно до конкретних обставин має орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних правових наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права. Єдність розуміння та прогнозованість норм права забезпечується шляхом тлумачення їх застосування, мета якого полягає у розкритті дійсного змісту (сенсу, значення) правового тексту через чітке окреслення прав та обов'язків суб'єктів у юридичній справі, яка потребує вирішення.
Так, визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
При цьому, поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2), від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20 (пункті 8.10).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за цим позовом. Щоб визнати відповідача неналежним суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.
Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.02.2024 у справі № 917/623/22, від 12.03.2024 у справі №918/7/23.
Водночас, для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №264/5957/17).
Отже, процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 18.01.2022 у справі №34/425 та від 08.02.2022 у справі №2/7763/10, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 52 ГПК України, перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Втім, колегія суддів звертає увагу, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 і 4 частини другої вказаної статті). Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя цієї статті). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).
Тому правонаступництво прав та обов'язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи.
Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові N1522/12471/12 від 08 вересня 2021 року зазначив, що по своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу відповідного суб'єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника, і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи тих юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
Проте, при матеріальному правонаступництві (яке передує процесуальному) матеріальне зобов'язання завжди зберігається (не припиняється), а відбувається лише заміна сторони у ньому.
Так, за твердженням прокурора, юридичний факт набуття з 06.04.2023 права власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, №11-А Товариством з обмеженою відповідальністю «Ман-Бей» на підставі акту приймання-передачі №56,57 від 06.04.2023 є підставою для здійснення процесуального правонаступництва ТОВ «Ман-Бей» після ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» за вимогою позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» повернути (шляхом складання та підписання відповідного акта прийому-передачі) на користь Харківської міської об'єднаної територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, загальною площею 0,0068 га по вул. Василя Стуса, 11-А у м. Харкові, отриману в користування за договором оренди землі від 17.06.2020. На думку заявника, на підставі положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України до ТОВ «Ман-Бей» перейшов обсяг прав землекористувача спірної земельної ділянки, визначений у спірному договорі оренди земельної ділянки від 17.06.2020, кадастровий номер 6310137500:07:046:0069, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «Аудит-Синтез Плюс», що є підставою у порядку статті 52 ГПК України для залучення правонаступника.
Як свідчать обставини справи, припинення права оренди ТОВ «Аудит-Cинтез Плюс» за договором оренди землі від 17.06.2020, кадастровий номер 6310137500:07:046:0069, відбулось в силу настання юридичного факту, в даному випадку, переходу права власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, до ОСОБА_3 та, в подальшому, до ТОВ «Ман Бей», яке є користувачем вказаної земельної ділянки.
Колегія суддів зазначає, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача земельної ділянки, на якій вони знаходяться, припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди.
При цьому, право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» за адресою м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, яка була розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069 було зареєстровано за відповідачем до 16.10.2022 включно, а отже, станом на дату подання прокурором позову до суду першої інстанції (24.10.2022) власником спірного нерухомого майна вже була ОСОБА_3 .
Водночас, прокурор у позові не визначив ОСОБА_3 як відповідача або співвідповідача, а в ході розгляду справи судом першої інстанції не заявляв клопотання про залучення її до участі у справі як співвідповідача або належного відповідача в порядку ст. 48 ГПК України.
Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції (до ухвалення оскаржуваного рішення) власником нежитлової будівлі літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, стало ТОВ «Ман Бей», право власності за яким зареєстровано на підставі акту приймання-передачі №56, 57 від 06.04.2023 (дата державної реєстрації 06.04.2023, номер відомостей про речове право 4986238), що підтверджується наявною у матеріалах справи інформаційною довідкою №413936686 від 18.02.2025 з Державного реєстру речових прав (т. 2, а.с. 121-125).
Незважаючи на достеменну обізнаність (або принаймні можливість бути обізнаним) прокурора про вказані обставини, матеріали справи також не містять клопотань прокурора про залучення у справі ТОВ «Ман Бей» як співвідповідача або належного відповідача.
Як зазначалося, прокурор в обґрунтування свого клопотання у порядку статті 52 ГПК України про залучення правонаступника посилається на положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України та зазначає, що до ТОВ «Ман-Бей» перейшов обсяг прав землекористувача спірної земельної ділянки, визначений у спірному договорі оренди земельної ділянки від 17.06.2020, кадастровий номер 6310137500:07:046:0069, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «Аудит-Синтез Плюс».
Але, прокурором не враховано, що в основі спірних правовідносин, пов'язаних із переходом прав на земельну ділянку від ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» до ТОВ «Ман-Бей» в порядку, передбаченому ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, були обставини переходу права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований на цій земельній ділянці (спочатку до ОСОБА_3 , а згодом до ТОВ «Ман-Бей»), внаслідок чого право власності попереднього власника на нього припинялося (тобто припинялося відповідне матеріальне зобов'язання), а у нового власника таке право власності відповідно виникало, що виключає обставини як матеріального, так і процесуального правонаступництва.
Таким чином, ТОВ «Ман-Бей» не є правонаступником ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» у розумінні статті 52 ГПК України, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання прокурора.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції не може не зауважити, що клопотання прокурора щодо зупинення провадження у справі, а також про залучення у справі правонаступника фактично є намаганням усунення недоліків власного позову, а також не вчинення (під час розгляду справи в суді першої інстанції) процесуальних дій, пов'язаних із заміною первісного відповідача належним відповідачем або залученням у справі співвідповідача.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Згідно технічного паспорта на громадський будинок нежитлова будівля літ. «Д-1» по вул. Василя Стуса, №11-А, у м. Харкові від 22.08.2018, інвентаризаційна справа №10120, виконаного відповідальним виконавцем робіт з інвентаризації нерухомого майна експертом Шандрик О.І. відповідно до кваліфікаційного сертифікату АЕ №003838, експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку літ. «Д-1», а також довідки №10120 від 22.08.2018, виданих ОСОБА_1 , вбачається, що нежитлова будівля 1989 р. побудови з бетонним фундаментом має площу 40,2 кв.м. Самочинне перепланування та будівництво - відсутні.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.03.2019 ОСОБА_1 став власником нежитлової будівлі літ. «Д-1» по АДРЕСА_1 на підставі технічного паспорту серії та номер: 10120, виданого ФОП «Циганков Є.В. « 22.08.2018 та довідки ФОП «Циганков Є.В.» серії та номер: 10120, виданої 22.08.2018. Відповідні відомості про право приватної власності на вказаний об'єкт за Фіщук І.Л. внесено державним реєстратором КП «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко П.Г.
На підставі акту передачі-приймання від 03.04.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1118, 1119 та рішення №3-19 учасника ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» від 03.04.2019 відповідач став власником нежитлової будівлі літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А з 11.04.2019.
Пунктом 36 додатку №1 до рішення 33 сесії 7 скликання Харківської міської ради №2018/20 від 26.02.2020 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» затверджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» земельної ділянки комунальної власності площею 0,0068 га (кадастровий номер 6310137500:07:046:0069) за рахунок житлової та громадської забудови для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (торгівельний павільйон) по АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 30 додатку №4 до рішення 33 сесії 7 скликання Харківської міської ради №2018/20 від 26.02.2020 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» надано в оренду строком до 01.03.2025 земельну ділянку комунальної власності площею 0,0068 га (кадастровий номер 6310137500:07:046:0069) за рахунок земель житлової та громадської забудови для обслуговування нежитлової будівлі літ «Д-1» (торгівельний павільйон) по вул. Василя Стуса, 11-А.
17.06.2020 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудит-Синтез Плюс» (орендар) було укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.02.2020 №2018/20 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд»; рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.04.2020 р. №2095/20 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером 6310137500:07:046:0069, яка розташована м. Харків, вул. Василя Стуса, буд. 11-А.
Умовами пункту 2 договору погоджено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0068 га, у тому числі ріллі ---га, багаторічних насаджень ----га, сіножатей ----га, посовищ ----га, лісів ----га, під забудовою ----га, інших угідь 0,0068 га.
Згідно пункту 3 договору на земельній ділянці розміщено об'єкти нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «Д-1», а також інші об'єкти інфраструктури - немає.
Пунктом 8 договору передбачено, що договір укладено строком до 01.03.2025. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію листом-повідомленням.
Відповідно до пункту 15 договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Д-1» (торгівельний павільйон).
Згідно пункту 16 договору цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ - (03.07) - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Пунктом 37 договору визначено, що перехід права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої особи є підставою для зміни умов договору. У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на орендованій земельній ділянці іншою особою, зміна орендаря за цим договором на нового власника (власників) нерухомого майна може здійснюватися шляхом укладення додаткової угоди про заміну сторони в договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2022 власником нежитлової будівлі літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, стала Лучнікова Лілія Володимирівна на підставі договору-купівлі продажу нежитлової будівлі від 17.10.2022. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1471.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 06.04.2023 власником нежитлової будівлі літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Ман Бей» (код ЄДРПОУ 37577408) на підставі акту приймання-передачі від 06.04.2023, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ярмак О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №№56,57 (номер відомостей про речове право: 49868238).
За твердженням прокурора, нежитлова будівля літ. «Д-1», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Стуса Василя, 11-А, є об'єктом самочинного будівництва, а прийняття Харківською міською радою рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» без проведення земельних торгів та подальше надання її в оренду на підставі відповідного договору суперечить частині 1 статті 134 ЗК України та є відчуженням земельної ділянки комунальної власності у позаконкурентний спосіб. Тому, на думку прокурора, відповідні рішення міської ради є незаконними та підлягають скасуванню, договір оренди землі підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, а земельна ділянка підлягає поверненню Харківській міській раді, що і стало підставою звернення до суду із відповідним позовом.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції встановив, що станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень та укладення спірного договору оренди, так і станом на момент звернення з даним позовом до суду, право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А є чинним та не скасованим, а щодо протилежного прокурором всупереч вимог частини 4 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України, жодних доказів не надано.
Місцевий господарський суд зазначив, що прокурором не реалізовано передбачене частиною 1 статті 48 ГПК України право для визначення належного складу учасників процесу, до яких заявлено позовні вимоги, а суд відповідним правом не наділений.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушень приписів статті 203 ЦК України щодо загальних вимог укладення правочинів та відсутність правових підстав недійсності правочину, наведених у статті 215 ЦК України, а спірний договір є правомірним в силу презумпції правомірності правочину, закріпленого у статті 204 ЦК України, що свідчить про безпідставність та недоведеність позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 17.06.2020, а тому у задоволенні вказаної позовної вимоги відмовлено.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ТОВ «Аудит-Синтез Плюс» повернути земельну ділянку місцевий господарський суд зазначив, що вона є похідною та не підлягає задоволенню через відмову у задоволенні вимог про визнання недійсним договору оренди від 17.06.2020.
Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 36 додатку №1 до рішення 33 сесії 7 скликання Харківської міської ради №2018/20 від 26.02.2020 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» та про визнання незаконним та скасування пункту 30 додатку №4 до рішення 33 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 26.02.2020 №2018/20, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію виконанням у зв'язку із укладенням спірного договору оренди, не є ефективним способом захисту права, а тому місцевий господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що прокурором визначено неналежний склад учасників справи, до яких заявлено позовні вимоги.
Тому, апеляційний господарський суд враховує позицію Верховного Суду, відповідно до якої якщо заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов'язків іншої особи, яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, не можуть бути розглянуті судом, оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити питання про їх задоволення, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть (постанова Верховного Суду від 21.11.2022 у справі №754/16978/21).
Колегія суддів також враховує принцип диспозитивності, який реалізується через засадниче правило «ne eat judex ultra petita partium» - немає суду за межами вимог сторін. Тобто у судовому процесі потрібно виходити з того, що саме стороні належить право обрати та визначити цілі свого звернення до суду. Суд не вправі змінювати обране особою спрямування, а помилка у праві має наслідком відмову у задоволенні вимог процесуального звернення або інші несприятливі правові наслідки. Вихід суду за межі заявлених доводів та вимог процесуального звернення конкурує з принципом змагальності, оскільки жодна сторона судового процесу не повинна спростовувати те, на що інша сторона не посилалася (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 у справі № 554/154/22).
Отже, попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу (подібні висновки, викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №908/1165/17, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.05.2020 у справі №5023/1123/12, від 16.09.2021 у справі №922/3059/16).
Окрім того, незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19), а пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову (подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2023 у справі № 927/84/19, від 14.07.2022 у справі № 904/6902/20).
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що станом на момент прийняття Харківською міською радою оскаржуваних рішень міської ради та укладення спірного договору оренди, право власності на нежитлову будівлю літ. «Д-1» площею 40,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Василя Стуса, 11-А, належало відповідачу, і було чинним та не скасованим, що спростовує доводи позивача, що вказаний об'єкт нерухомого майна має статус самочинного будівництва. А відтак наразі відсутні підстави вважати неправомірними дії по затвердженню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться вказана будівля.
Враховуючи недоведеність прокурором обставин незаконності отримання та користування земельною ділянкою відповідачем, а також відсутність майна у фактичному володінні відповідача та його набуття у власність спочатку ОСОБА_3 , а згодом ТОВ «Ман Бей», яке не є відповідачем у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про зобов'язання повернути на користь територіальної громади міста Харкова спірну земельну ділянку заявлена прокурором до неволодіючої цим майном особи, не може бути задоволена судом.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не може визнати апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22 без змін.
З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України,
Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/1965/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.03.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя О.А. Пуль