11 березня 2025 року м. Харків Справа № 917/1097/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Хряк О.О.
представники інших учасників справи не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№4 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі № 917/1097/24 (повний текст якого складено та підписано у приміщенні господарського суду Полтавської області 13.12.2024 суддею Киричук О.А.)
за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава, в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:
1) Полтавської обласної військової адміністрації, м. Полтава,
2) Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, м. Полтава,
3) Полтавської обласної ради, м. Полтава,
до: 1) Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Емпайр Буд Індастрі», м. Київ ,
про визнання недійсним договору з одночасним застосуванням до сторін наслідків його недійсності
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської обласної військової адміністрації, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, Полтавської обласної ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю “Емпайр Буд Індастрі» про визнання недійсним договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174, укладеного між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» та застосування до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі № 917/1097/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що :
- при зверненні з позовом прокурор ставить вимогу про визнання недійсним договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174, укладеного між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» та застосування до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, а саме шляхом повернення сторонами правочину у натурі все, що вони одержали на виконання недійсного правочину;
- Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що оцінюючи належність обраного позивачем (прокурором) способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність і це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування;
- з аналізу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України слідує, що двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами, тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину;
- за результатами проведеної процедури закупівлі між замовником та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» 08.11.2021 укладено договір на виконання робіт № 03-21/174 вартістю 27 776 014 грн., при цьому, у 2021 році ТОВ “ЕМПАЙР БУД ІНДАСТРІ» виконало договір частково, а саме частково виконало визначені спірним договором роботи, за які Відповідач-1 сплатив Відповідачу-2 грошові кошти, отже у разі визнання договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 недійсним Відповідач-1 не зможе повернути Відповідачу-2 в натурі все отримане, а саме виконані роботи, за оспорюваним правочином, а в силу вимог закону Відповідач-1 буде вимушений відшкодувати вартість того, що ним було одержано за цим правочином (вартість робіт) за цінами, які існують на момент відшкодування (тобто станом на 2024 рік);
- у межах даної справи також фактично має місце пред'явлення прокурором позовної вимоги про визнання виконаного договору недійсним та застосування до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, проте, не вказано конкретних способів виконання двосторонньої реституції, що, з урахуванням встановлених у Законі України “Про виконавче провадження» вимог до виконавчого документа, навіть на дозволить суду видати наказ для виконання рішення в цій частині, що, відповідно, виключатиме можливість його виконання;
- наведене дозволяє дійти висновку, що прокурор, пред'являючи вимогу про застосування до сторін договору наслідків недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, не оцінив не лише ефективність обраного способу захисту, а також можливість виконання рішення в принципі, отже прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови в позові;
- оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, підстави для надання оцінки позовним вимогам прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю з підстав порушення вимог чинного законодавства під час його укладення відсутні.
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:
- з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, заявлені вимоги та підстави позову, господарський суд безпідставно обмежився наданням оцінки лише ефективності обраного прокурором способу захисту, водночас судом не надано оцінку висновку від 16.12.2021 Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-12- 013279-b, яким підтверджено порушення вимог законодавства при проведенні вказаної закупівлі;
- договір на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 до цього часу не виконано повністю, термін виконання робіт постійно змінюється (продовжується) шляхом укладення додаткових угод, а саме 30.06.2022 укладено додаткову угоду № 1, 23.12.2022 додаткову угоду № 2, 22.12.2023 додаткову угоду № 3, при цьому, передбачені договором роботи не проводяться та грошові кошти на їх проведення не передбачено з 2022 року, отже неправомірні правовідносини тривають значний час та з огляду на допущені порушення, невиконання умов договору, його сторони знаходяться в умовах правової невизначеності, що безумовно є підставою для їх припинення у судовому порядку шляхом визнання договору недійсним;
- якщо при виконанні судових рішень якщо виникне необхідність у роз'ясненні частини рішення суду, законодавством передбачено порядок та умови його роз'яснення, водночас статтею 331 ГПК України передбачено можливість зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№4 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі № 917/1097/24. Призначено справу до розгляду на 11.02.2025. Також зазначеною ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.01.2025 від представника Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури задовольнити, рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі № 917/1097/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Свою правову позицію обґрунтовує тим, що:
- оскільки під час проведення процедури публічної закупівлі UA-2021-10-12- 013279-b допущено порушення пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922- VIII, договір підряду № 03-21/174 від 08.11.2021 до цього часу повністю не виконано, термін виконання робіт постійно змінюється (продовжується) шляхом укладення додаткових угод, неправомірні відносини тривають значний час, висновується, що сторони знаходяться в умовах правової невизначеності, що є підставою для їх припинення у судовому порядку шляхом визнання недійсним договору від 08.11.2021 № 03-21/174;
- суд першої інстанції безпідставно обмежився лише наданням оцінки лише ефективності обраного прокурором способу захисту, тоді як місцевим господарським судом не надано оцінку висновку від 16.12.2021 Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-12- 013279-b, яким підтверджено порушення вимог законодавства при проведенні вказаної процедури закупівлі».
23.01.2025 від представника Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі 917/1097/24 без задоволення, а судове рішення без змін.
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- позивач посилаючись на аналіз документів процедури закупівлі UA-2021-10-12- 013279-b від 12.10.2021 встановлено, що ТОВ «Емпайр Буд Індастрі» надано договір оренди техніки (Автопідйомник ЗИЛ 157К), укладений з фізичною особою Волковою Любов Іванівною від 18.10.2021 № б/н, який не містить нотаріального посвідчення, проте тендерною документацією не було вимоги щодо нотаріального завірення договору, в свою чергу було передбачено надання належно завірених копій уповноваженою особою документів тендерної пропозиції, що свідчить про відсутність порушення в даній частині;
- враховуючи положення Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також Закону України "Про електронні довірчі послуги", а також постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" від 03.03.2020 №193, учасники публічних закупівель до 05.03.2022 мали можливість підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, що і було здійснено;
- у разі визнання спірного договору недійсним, Департамент не зможе повернути ТОВ "Емпайр Буд Індастрі" в натурі все отримане, а саме: виконані роботи, за оспорюваним Договором, в силу вимог закону департамент буде вимушений відшкодувати вартість того, що ним було одержано за цим договором (вартість робіт) за цінами, які існують на момент відшкодування (тобто станом на 2024), тоді як внаслідок повномасштабних військових дій, зростання інфляції, підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати й інших інфляційних процесів 2024 році ціна за аналогічні роботи, які виконувалися у 2021 році є значно більшою, отже вартість відшкодування виконаних робіт за цінами 2024 року безумовно буде більшою, ніж на дату проведення тендеру (12.10.2021);
- визнання частково виконаного спірного договору недійсним призведе до необхідності відшкодування бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж сплачено Департаментом на користь ТОВ "Емпайр Буд Індастрі" у 2021 році, в зв'язку з чим у цьому випадку визнання частково виконаного Договору недійсним не може вважатися ефективним способом захисту прав держави, оскільки зумовлене недійсністю такого договору застосування реституції не призведе до відновлення державних інтересів, а навпаки, призведе до їх погіршення;
- позивачем у позовній заяві позовні вимоги сформовано (прохальна частина) таким чином, що передбачає застосування до сторін договору наслідків недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції а саме: шляхом повернення сторонами у натурі все, що вони одержали на виконання недійсності правочину, разом з цим зі змісту позову неможливо встановити, що саме має бути повернуто сторонами правочину у натурі, що вони одержали на виконання недійсного правочину.
23.01.2025 від представника ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі 917/1097/24 без задоволення, а судове рішення без змін. Також просить розгляд апеляційної скарги по справі 917/1097/24 здійснювати без участі представника ТОВ “Емпайр Буд Індастрі».
Свої заперечення обґрунтовує тим, що:
- У 2021 році ТОВ «ЕМПАЙР БУД ІНДАСТРІ» виконало договір частково, а саме: частково виконало визначені спірним договором роботи, за які Відповідач-1 сплатив Відповідачу-2 грошові кошти, отже в разі визнання договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 недійсним Відповідач-1 не зможе повернути Відповідачу-2 в натурі все отримане, а саме виконані роботи, за оспорюваним правочином, а в силу вимог закону Відповідач-1 буде вимушений відшкодувати вартість того, що ним було одержано за цим правочином (вартість робіт) за цінами, які існують на момент відшкодування (тобто станом на 2024 рік) ;
- внаслідок початку повномасштабних військових дій, зростанню інфляції, підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати й інших інфляційних процесів у 2024 році ціни за аналогічні роботи, які виконувались у 2021 році, є значно більшими. Тому вартість відшкодування виконаних робіт за цінами 2024 року безумовно буде більшою, ніж на дату проведення тендеру (12.10.2021);
- визнання недійсним оспорюваного договору призведе до необхідності відшкодування бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж сплачено відповідачем-1 на користь відповідача-2 у 2021 році, в зв'язку з чим у цьому випадку визнання договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 недійсним не може вважатися ефективним способом захисту прав держави, оскільки зумовлене недійсністю такого договору застосування реституції не призведе до відновлення державних інтересів, а навпаки, призведе до їх погіршення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 11.03.2025 до 10:30 год.
В судове засідання 11.03.2025 з'явився прокурор, який підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (ухвали Східного апеляційного господарського суду 11.02.2025 (а.с 121 -127).
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу прокурора в даному судовому засіданні за відсутністю представників інших учасників справи.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено місцевим господарським судом, Департаментом будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації, замовником, 28.10.2021 проведено відкриті торги щодо закупівлі “Будівництво каналізаційного колектору по вул. Маршала Бірюзова та по вул. Ковпака в м. Полтава» (код ДК 021:2015:45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт), (ідентифікатор Рrozorrо: UА-2021-10-12-013279-b).
За результатами проведеної процедури закупівлі між замовником та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» 08.11.2021 укладено договір на виконання робіт № 03-21/174 вартістю 27 776 014 грн.
Як зазначає у позовній заяві прокурор, процедура публічної закупівлі проведена з порушеннями вимог закону завдає шкоди інтересам держави та суспільства, а договір на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174, укладений за її результатами між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі», підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.
В обґрунтування цього твердження прокурор вказує на таке:
1. Невідповідність учасника - переможця кваліфікаційним вимогам Замовника.
Стверджуючи про зазначену обставину, прокурор виходить із такого.
Відповідно розділу 1 Додатку 2 “Наявність обладнання, матеріально- технічної бази та технологій» до тендерної документації Замовник встановив вимогу про надання учасником підтвердження наявності чинних договорів оренди на весь строк виконання робіт, тобто до 31.12.2022.
Так, ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» надано договір оренди від 18.10.2021 № 0-2021/0235 (каток дорожній JCB VM75D (JCB1801670) у якому, відповідно до пункту 2.1 договору зазначено, що строк користування орендарем майном, визначається в додатку до договору та починає свій перебіг з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі майна.
Однак в складі тендерної пропозиції ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» відсутній додаток до договору та акт приймання - передачі майна з строком користування майном, тобто товариством не підтверджено оренду на весь строк виконання робіт, чим не дотримано вимог розділу 1 до Додатку 2 “Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» тендерної документації.
Крім цього, учасники відповідно розділу 1 до Додатку 2 “Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» тендерної документації на підтвердження наявності матеріально-технічної бази повинні надати договір оренди, який підтверджує право використання техніки.
Аналізом документів, розміщених на вебпорталі Уповноваженого органу встановлено, що ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» надав договір оренди техніки (Автопідйомник ЗИЛ 157К), укладений з фізичною особою Волковою Любов Іванівною від 18.10.2021 № б/н, який не містить нотаріального посвідчення.
З огляду на зазначене, за висновком прокурора, ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» не підтвердило право власності/користування транспортним засобом, чим не дотримано вимоги розділу 1 Додатку 2 “Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» до тендерної документації.
У порушення п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі» Департамент будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації не відхилив тендерну пропозицію ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» як таку, що не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасника процедури закупівлі, установленим статтею 16 цього Закону, та вимогам законодавства, встановленим абз. 1 ч. З ст. 22 Закону № 922-VIII.
2. Підписання тендерної пропозиції незахищеним електронним підписом.
Стверджуючи про зазначену обставину, прокурор виходить із такого.
Під час перевірки кваліфікованого електронного підпису ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» встановлено, що товариством накладено незахищений електронний підпис на документи тендерної пропозиції, який не відображає прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання тендерної пропозиції (власника ключа), однак, на тендерну пропозицію ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» накладено електронну печатку.
Таким чином, за висновком прокурора, в порушення частини 1 розділу III “Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» не виконано вимогу щодо накладення кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Прокурор зазначає, що ці порушення вимог законодавства підтверджено висновком від 16.12.2021 Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-12-013279-b.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 440/71/22 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі від 16.12.2021 № иА-2021-10-12-013279-Ь щодо необхідності вжиття заходів на усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Департаменту будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі вимоги шляхом розірвання договору, підлягали виконанню, незалежно від того, що відповідачем не доведено допущення позивачем порушення в частині підписання тендерної пропозиції, оскільки наявність інших порушень, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України “Про публічні закупівлі», є достатніми для застосування такого способу усунення порушень.
Крім того, прокурор звертає увагу на те, що договір на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 до цього часу не виконано повністю, термін виконання робіт постійно змінюється (продовжується) шляхом укладення додаткових угод, а саме 30.06.2022 укладено додаткову угоду № 1, 23.12.2022 додаткову угоду № 2, 22.12.2023 додаткову угоду № 3.
У 2021 році договір частково виконано та перераховано кошти на загальну суму 7 531 174,13 грн.
Посилаючись на вищенаведені обставини, прокурор звернувся до суду з позовом та просить визнати недійсним договір на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174, який укладено між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» та застосувати до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, а саме шляхом повернення сторонами правочину у натурі все, що вони одержали на виконання недійсного правочину.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що при зверненні з позовом прокурор заявив вимогу про визнання недійсним договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174, укладеного між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури Полтавської обласної державної адміністрації та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» та застосування до сторін договору наслідки недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, а саме: шляхом повернення сторонами правочину у натурі все, що вони одержали на виконання недійсного правочину.
Так, частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України та стаття 20 Господарського кодексу України передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Цивільний кодекс України у частині 1 статті 202 визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
При цьому, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач самостійно визначає предмет, підстави позову, обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, зазначає суб'єктний склад у судовому процесі. Позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, суб'єктний склад цих конкретних спірних правовідносин, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 року у справі №917/2041/20 , вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Адже, рішенням суду має вирішуватись питання про захист визначених, конкретних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, а не ілюзорних та абстрактних, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.
Під час розгляду справи суд має перевірити вищевказане у розрізі доводів та доказів як позивачів так і відповідачів, з огляду на тягар доказування, ураховуючи принцип змагальності та диспозитивності, завдань господарського судочинства в цілому.
Слід зазначити, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі № 904/1907/15 зазначив про таке :
«Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З аналізу вищевикладеного слідує, що двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.
Тобто, при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину».
Крім того, у пункту 48 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26 травня 2023 року у справі № 905/77/21 сформулювано уточнюючий, в співвідношенні з постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2021 року у справі № 906/1061/20, висновок щодо застосування норм частини 3 статті 215, частин 1, 2 статті 216 ЦК України в подібних правовідносинах:
«Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов'язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові».
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).
Як вже зазначалося вище, за результатами проведеної процедури закупівлі між замовником та ТОВ “Емпайр Буд Індастрі» 08.11.2021 укладено договір на виконання робіт № 03-21/174 вартістю 27 776 014 грн. При цьому, у 2021 році ТОВ “ЕМПАЙР БУД ІНДАСТРІ» виконало договір частково, а саме частково виконало визначені спірним договором роботи, за які Відповідач-1 сплатив Відповідачу-2 грошові кошти.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, у разі визнання договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 недійсним Відповідач-1 не зможе повернути Відповідачу-2 в натурі все отримане, а саме виконані роботи, за оспорюваним правочином, а в силу вимог закону Відповідач-1 буде вимушений відшкодувати вартість того, що ним було одержано за цим правочином (вартість робіт) за цінами, які існують на момент відшкодування (тобто станом на 2024 рік).
При цьому двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64, 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19 дійшов правових висновків про те, що відповідно до ст. ст. 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі).
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц дійшла висновку, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216, статті 387, частин 1, 3 статті 1212 ЦК України).
Визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України (частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Аналогічні висновки сформульовано в пунктах 5.5- 5.8, 5.12, 5.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.
Разом з цим, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в пункті 48 постанови від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 сформулювала висновок про те, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача".
Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства та судову практику Верховного Суду, вимога про визнання недійсним виконаного правочину має бути заявлена одночасно з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.
Як правильно зазначив місцевий господарський суд, прокурором у позовній заяві в даній справі позовні вимоги сформулювані таким чином, що передбачають застосування до сторін договору наслідків недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, а саме: шляхом повернення сторонами правочину у натурі все, що вони одержали на виконання недійсного правочину. Разом з цим, зі змісту позову неможливо встановити, що саме має бути повернено сторонами правочину у натурі, що вони одержали на виконання недійсного правочину.
Отже, прокурором не вказано конкретних способів виконання двосторонньої реституції, що, з урахуванням встановлених у Законі України “Про виконавче провадження» вимог до виконавчого документа, унеможливить видачу наказу для виконання рішення в цій частині, що, виключає можливість його виконання.
Апелянт зазначає, що якщо при виконанні судових рішень якщо виникне необхідність у роз'ясненні частини рішення суду, законодавством передбачено порядок та умови його роз'яснення, водночас статтею 331 ГПК України передбачено можливість зміни способу та порядку виконання судового рішення.
Проте апелянтом не зазначено, яким чином встановлена законодавством можливість роз'яснення судом порядку виконання рішення усуває неможливість видати наказ, який би містив конкретні дії, із зазначенням якісних та кількісних показників таких дій, що мають вчинити сторони процесу одна до одної в порядку двосторонньої реституції.
Крім того, господарський суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку, що в разі визнання договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 недійсним Відповідач-1 не зможе повернути Відповідачу-2 в натурі все отримане, а саме виконані роботи, за оспорюваним правочином, а в силу вимог закону Відповідач-1 буде вимушений відшкодувати вартість того, що ним було одержано за цим правочином (вартість робіт) за цінами, які існують на момент відшкодування (тобто станом на 2024 рік) ;
Враховуючи обставини повномасштабних військових дій, зростання інфляції, підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати й інших інфляційних процесів у 2024 році ціни за аналогічні роботи, які виконувались у 2021 році, є значно більшим, отже . Тому вартість відшкодування виконаних робіт за цінами 2024 року безумовно буде більшою, аніж на дату проведення тендеру (12.10.2021);
Отже визнання недійсним оспорюваного договору призведе до необхідності відшкодування бюджетних коштів у більшому розмірі, ніж сплачено відповідачем-1 на користь відповідача-2 у 2021 році, в зв'язку з чим у цьому випадку визнання договору на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 недійсним не може вважатися ефективним способом захисту прав держави, оскільки зумовлене недійсністю такого договору застосування реституції не призведе до відновлення державних інтересів, а навпаки, призведе до їх погіршення.
Тобто заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без належним чином сформульованої вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Як правильно виснував місцевий господарський суд, зазначені вище обставини зумовлюють оцінку ефективності застосованого прокурором способу захисту, оскільки у випадку встановлення судом підстав для визнання договору недійсним виникне питання необхідності встановлювати обставини та досліджувати докази підтвердження виконання відповідачами умов договору (для повернення сторонами правочину у натурі того, що вони одержали на виконання недійсного правочину), на які ані прокурор, ані позивач не посилалися при поданні позову (обсягу виконаних робіт, суми сплачених коштів, докази їх підтвердження).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що прокурор, пред'являючи вимогу про застосування до сторін договору, який було частково виконано, наслідків недійсності правочину шляхом двосторонньої реституції, вдався до неефективного способу захисту, який, до того ж, зумовлює неможливість виконання рішення в разі задоволення позову.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що договір на виконання робіт від 08.11.2021 № 03-21/174 до цього часу не виконано повністю, термін виконання робіт постійно змінюється (продовжується) шляхом укладення додаткових угод, а саме 30.06.2022 укладено додаткову угоду № 1, 23.12.2022 додаткову угоду № 2, 22.12.2023 додаткову угоду № 3, при цьому, передбачені договором роботи не проводяться та грошові кошти на їх проведення не передбачено з 2022 року, отже неправомірні правовідносини тривають значний час та з огляду на допущені порушення, невиконання умов договору, його сторони знаходяться в умовах правової невизначеності, що безумовно є підставою для їх припинення у судовому порядку шляхом визнання договору недійсним.
Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпіжставними, оскільки вони позбавлені правового підґрунтя в аспекти неефективності обраного прокурором способу захисту порушеного права.
Оскільки обрання прокурором неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то, як правильно зазначив місцевий господарський суд, відсутні і підстави для надання оцінки позовним вимогам прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю з підстав порушення вимог чинного законодавства під час його укладення.
Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що з огляду на встановлені у справі фактичні обставини, заявлені вимоги та підстави позову, господарський суд безпідставно обмежився наданням оцінки лише ефективності обраного прокурором способу захисту, водночас судом не надано оцінку висновку від 16.12.2021 Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-12- 013279-b, яким підтверджено порушення вимог законодавства при проведенні вказаної закупівлі.
Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями апелянта, оскільки прокурором не наведено конкретних доводів із посиланням на відповідні норми законодавства щодо того, в чому саме полягає безпідставність висновку місцевого господарського суду про відсутність необхідності досліджувати позовним вимогам прокурора про визнання недійсним договору, якщо судом встановлено обрання прокурором неефективного способу захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування чи зміни вказаного рішення відсутні.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 270, 271, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№4 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі № 917/1097/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 03.12.2024 у справі № 917/1097/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.03.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко