ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
05 березня 2025 року Справа № 918/822/23(918/873/24)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
відповідачів 2, 3: представники адвокат Дробот Д.М., адвокат Берковський Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) (вх.№2/25 від 01.01.2025) на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 03.12.24р. суддею Марачем В.В. у м.Рівному, повний текст складено 11.12.24р. у справі № 918/822/23(918/873/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle)
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія"
3) ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів та додаткових угод
в межах справи №918/822/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс"
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24).
1.2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Евервелле" у задоволенні позову про визнання недійсними договорів та додаткових угод. Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладено на позивача.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1.Позивач просить визнати недійсними договір поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, договір про надання поворотної фінансової допомоги №21-01-22 від 21.01.2022, додаткову угоду від 23.02.2022 до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, додаткову угоду від 28.02.2022 до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, договір позики №21-01-22 від 28.02.2022, які укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", а також договір про надання поручительських послуг від 13.09.2021 року, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ОСОБА_1 , оскільки вказані правочини укладені з порушенням норм чинного законодавства України, на шкоду кредиторам та з метою уникнути сплати боргу та виконання судового рішення. Метою укладення оспорюваних договорів було невиконання рішення суду у справі №918/201/23 та створення фіктивної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" перед СТОВ "Дубенська аграрна компанія" з метою фіктивного банкрутства.
2.2. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
2.3. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19.
2.4. В даному випадку судом враховано, що позивачем не обґрунтовано, які саме його права порушені оскаржуваними ним Договорами та в чому ці порушення мали свій прояв. Позивач, стверджуючи, що оспорювані ним договори є фраудаторними, не обґрунтовує та не доводить належними та допустимими доказами того, яку ж саме шкоду вказані правочини завдали боржнику та в чому полягає приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення позивачем за зобов'язаннями боржника.
2.5. Судом першої інстанції не встановлено у оспорюваних позивачем договорах ознак фраудаторності. Так, фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку. Договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору.
2.6. Позивачем не доведено належними доказами, що спірні правочини мають ознаки, що дозволяють кваліфікувати договори як такі, що вчинені на шкоду позивачу, як кредитору ТОВ "Традєкс". Позивачем взагалі не зазначається, яким чином оспорювані договори завдають йому шкоди або порушують його права, при тому, що вказана юридична особа не є кредитором Боржника та не є учасником у справі про банкрутство ТОВ "Традєкс".
2.7. Договір поставки від 28.12.2021 так і Первинний договір від 21.01.2022 були укладені за відсутності існування простроченого боргу та/або порушення/ невиконання будь-яких зобов'язань ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле", оскільки строк виконання за зобов'язаннями не настав та не був простроченим і навіть виконувався з боку ТОВ "Традєкс", не залежно від наявності оскаржуваних договорів, до настання обставин непереборної сили. Жодних судових проваджень щодо стягнення з ТОВ "Традєкс" будь-якої заборгованості за оскаржуваними договорами ні СГ ТОВ "Дубенська аграрна компанія", ні ОСОБА_1 не ініціювалося.
2.8. Оскаржувані договори не мали негативного впливу ні на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" зобов'язань перед ТОВ "Евервелле". Неможливість виконання ТОВ "Традєкс" зобов'язань перед ТОВ "Евервелле" викликано виключно форс-мажорними обставинами, пов'язаними з військовою агресією російської федерації проти України. Також, є абсолютно не підтверджені посилання позивача на створення оскаржуваними правочинами преференцій товариству "ДАК" або ОСОБА_1 у задоволені вимог, тим більше поза процедурою банкрутства ТОВ "Традєкс", так як ТОВ "Традєкс" не було виконано зобов'язань ні перед СГ ТОВ "ДАК" ні перед ОСОБА_1 ..
2.9. Щодо відповідності оскаржуваних договорів вимогам закону. За приписами частин 1 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
2.10. Зміст Первинного договору, Додаткових угод та Договору позики, Договору поставки повністю відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Позивачем не надано суду належних доказів на спростування чинності спірних договорів, а лише викладено у позовній заяві особисті, нічим не підтверджені міркування та припущення. Головною метою укладення спірних правочинів було: поповнення обігових коштів ТОВ "Традєкс", а отже, відповідно саме вказане Товариство отримало додаткові активи; збільшення активів ТОВ "Традєкс", що відповідає як його інтересам, так і основним цілям здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якими, зокрема, є отримання прибутку.
2.11. Оспорювані правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, натомість з боку позивача не надано доказів наявності у діях СГ ТОВ "ДАК" та ТОВ "Традєкс", ОСОБА_1 умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; не надано доказів відсутності правових наслідків, обумовлених Договорами, не надано доказів введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; не надано доказів наявності наміру учасників не виконувати правочини; не надано доказів наявності дефектів у первинних документах, що підтверджують реальність господарських операцій; не надано доказів відсутності економічної мети вчинених правочинів та відсутності руху активів між сторонами оспорюваних договорів.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle), 31.12.2024 через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.№2/25 від 01.01.25), в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Відкрити провадження за апеляційною скаргою. Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24). Ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" у повному обсязі.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Так, спірні правочини - договір поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, договір про надання поворотної фінансової допомоги №21-01-22 від 21.01.2022, додаткову угоду від 23.02.2022 до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, додаткову угоду від 28.02.2022 до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, договір позики №21-01-22 від 28.02.2022, які укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", а також договір про надання поручительських послуг від 13.09.2021, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ОСОБА_1 , укладені з порушенням норм чинного законодавства України, на шкоду кредиторам та з метою уникнути сплати боргу та виконання судового рішення. Метою укладення оспорюваних договорів було невиконання рішення суду у справі №918/201/23 та створення фіктивної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" перед Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" з метою фіктивного банкрутства, а відтак, просить суд вказані договори визнати недійсними.
3.3. Судом першої інстанції дану справу було розглянуто без належного повідомлення ТОВ "Евервелле", що є беззаперечною підставою для скасування судового рішення. Судом не було досліджено та враховано усі обставини укладення спірних договорів . Разом з тим, скаржник, серед іншого, в обґрунтування своїх доводів щодо договору поставки, зазначає, що ОСОБА_1 є учасником та бенефіціарним власником Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" з часткою 98%. Отже. для Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" було достеменно відомо про всі обставини справи №918/201/23. Метою укладення договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації №1 та Специфікації №2 до даного договору, а також підписання завідомо фіктивних видаткових накладних було невиконання рішення суду у справі №918/201/23 та створення фіктивної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" перед СТОВ "Дубенська аграрна компанія" з метою фіктивного банкрутства. Ініціювання банкрутства у справі №918/822/23 СТОВ "Дубенська аграрна компанія" відбулось виключно з метою невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" рішення суду. З вертає на той факт, що рух товарів на виконання договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації №1 та Специфікації №2 - не відбувся. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" на виконання договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації №1 та Специфікації №2 товару не отримало і відповідно від даної господарської операції не було досягнуто економічного результату, що є додатковим свідченням фіктивності даного договору та шахрайських дій спрямованих на його укладення.
3.4. Щодо договорів позики. 22.10.2018 між ТОВ "ТРАДЄКС" та СТОВ "Дубенська аграрна компанія" було укладено Договір позики №22-1-18- ДП. В порушення ст. 13 ЦК України до боргових зобов'язань СТОВ "Дубенська аграрна компанія" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" такі правила застосовані не були.
3.5. Також зазначає, що додаткова угода від 28.02.2022 до Договору №21-01-22 про надання поворотно-фінансової допомоги укладається в період першого місяця війни, в період дії форс - мажорних обставин та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАДЄКС" бере на себе зобов'язання в перший місяць війни повернути 600000, 00 дол. США., при цьому не маючи коштів для того, щоб здійснити таке повернення. Крім того, в даній угоді передбачено, що новація укладається 28.02.2022, тобто ще до того, як сторони могли б переконатись в тому, що зобов'язання з повернення 600000,00 доларів США повернуті не будуть. Що також свідчить про недобросовісність сторін даного договору.
3.6. 28.02.2022 між вказаними сторонами було укладено договір №21-01- 22 про надання позики (новаційний договір), яким визначено: Сума зобов'язань, що підлягають поверненню складає 1162076,17 дол. США; Позика надається в строк до 20.06.2023; Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів, а саме за кожен день користування Сумою позики нараховуються проценти у розмірі 25 %, що капіталізуються. Однак, в порушення ст. 13 ЦК України до боргових зобов'язань Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" такі правила застосовані не були. Всі ці доводи свідчать про фраудаторність додаткових угод до договору поворотної фінансової допомоги та договору позики (новаційного договору).
3.7. Щодо договору про надання поручительських послуг. В забезпечення виконання зобов'язань боржника перед ТОВ "Евервелле", між ОСОБА_1 (кредитор/поручитель) та ТОВ "Евервелле" був укладений договір поруки №2 від 13.09.2021 Важливим є той факт, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань перед ТОВ "Евервелле" та у строки, передбачені додатковими угодами не погасив борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле", натомість укладення договору про надання поручительських послуг зумовило той факт, що борги ТОВ "Традєкс" перед ОСОБА_1 складають 61 810 808 грн 59 коп. Даний договір про надання поручительських послуг був укладений в період виникнення заборгованості ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле" та спрямований на формування фіктивної заборгованості з метою невиконання зобов'язань ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле".
3.8. Скаржник зазначає, що оспорювані договори містять ознаки фраудаторних правочинів. Вказані договори вчинені у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності. В даному випадку очевидним є той факт, що ТОВ "Традєкс" в особі ОСОБА_2 було укладено договори про надання поручительських послуг, про надання поворотно -фінансової допомоги з усіма змінами, про поставку - виключно з метою завдати шкоди ТОВ "Евервелле" та створити преференції ОСОБА_1 , СТОВ "Дубенська аграрна компанія" у задоволенні неіснуючих кредиторських вимог. Правочини за участю боржника, які допомагають реалізувати цю мету, мають ознаки фраудаторності, незалежно від того, чи такий правочин є двостороннім (одностороннім) чи багатостороннім (у якому буде задіяно низку учасників, об'єднаних єдиною неправомірною метою). Якщо керівник та інші органи боржника не виконують цих законодавчих приписів, учиняють та виконують від імені боржника фраудаторні правочини, учиняють інші фраудаторні дії або не вчиняють дій щодо стягнення боргів з інших осіб, які мають заборгованість перед боржником, то це свідчить про дефект волі органу управління боржника в особі його керівника. І саме такі ознаки притаманні неправомірним діям ОСОБА_2 , як директора ТОВ "Традєкс" .
3.9. Крім того, судом зроблено невірний висновок про те, що даними договорами не порушено права та законні інтереси ТОВ "Евервелле". Згідно ухвали суду Рівненської області від 05.09.2023 у справі №918/822/23, з ініціативи Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" було порушено право ТОВ "Евервелле" домогтися виконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/201/23. Апелянт, вважає що спірні договори були спрямовані виключно на те, щоб ТОВ "Традєкс" не виконав рішення суду у справі №918/201/23.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) (вх.№2/25 від 01.01.25) на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) (а.с. 123-124, т.3).
4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2025 о 16:00год.
4.2. . Відповідач 3 - ОСОБА_1 у відзиві від 03.02.2025 у відзиві просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) - залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (а.с. 129-144, т.3).
4.3. Відповідач 2 - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" у відзиві від 03.02.2025 просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) - залишити без задоволення, а рішення суду від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) - без змін.
4.4. Відповідач 1- Керівник/Розпорядник майна ТОВ "Традєкс", арбітражний керуючий Козирицький А. С. у відзиві від 03.02.2025 на апеляційну скаргу ТОВ "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) наводить свої позиції та обґрунтування щодо доводів скаржника. Арбітражний керуючий у відзиві просить врахувати його під час розгляду даної апеляційної скарги (а.с.173-182, т.3).
4.5. За результатами судового засідання 26.02.2025, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги, апеляційним судом відкладено розгляд апеляційної скарги у даній справі на 05.03.2025 об 11:30год., щоб надати можливість представнику скаржника адвокату Довбенко Г.В. ознайомитися з матеріалами даної справи, а представнику скаржника адвокату Корень О.М. можливість прибути у судове засідання, про що постановлена відповідна ухвала суду.
4.5.1. Також, в ухвалі про відкладення розгляд апеляційної скарги у справі №918/822/23(918/873/24) від 26.02.2025 апеляційним судом зобов'язано представника апелянта - адвоката Довбенко Галину Володимирівну до початку судового засідання через систему "Електронний суд" подати до апеляційного суду якісну копію примірника договору про надання правничої допомоги від 26.02.2025 підписаного між Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) та Адвокатським Бюро "Галини Довбенко".
4.5.2. Також, забезпечено представникам ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" - адвокатам Берковському Є.О. та Дроботу Д.М. проведення судового засідання 05.03.2025 об 11:30 год. у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
4.6. 05.03.2025 до початку судового засідання через систему "Електронний суд" від апелянта Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle), за підписом адвоката Корень О.М. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду апеляційної скарги.
4.6.1. У клопотанні представник ТОВ "Евервелле Україна" адвокат Корень О.М. зазначає, що 05.03.2025 вона буде задіяна як захисник Приватного акціонерного товариства "КАШТАН" у справі №296/2089/25 щодо розгляду про скасування арешту на майно. Судове засідання у справі №296/2089/25 призначене на заздалегідь узгоджену дату: 05 березня 2025 року на 10 год. 40 хв. у приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира за адресою: м. Житомир, м-н. Соборний, 1. Зважаючи на вказані обставини, представник ТОВ "Евервелле" адвокат Корень О.М., з об'єктивних причин, не зможе прийняти участі у призначеному судовому засіданні по справі №918/822/23(918/873/24), тому просить перенести його на іншу дату.
4.7. До участі у судовому засіданні 05.03.2025 в режимі відеоконференції, згідно ухвали суду, долучилися представники відповідачів 2, 3 адвокат Дробот Д.М. та адвокат Берковський Є.О.
4.8. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
4.9. Головуючим суддею оголошено клопотання представника апелянта Корень О. М. про відкладення (перенесення) розгляду апеляційної скарги та його зміст.
4.10. Представники відповідачів 2, 3 заперечили проти заявлених клопотань представників апелянта.
4.11. За результатами розгляду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду апеляційної скарги адвокат Корень О.М. з наведених підстав колегія суддів зазначає наступне.
4.11.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) (вх.№2/25 від 01.01.25) на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2025 о 16:00год.
4.11.2. Так, 26.02.2025 судове засідання у даній справі розпочалося з розгляду клопотань представників скаржника про відкладення розгляду даної апеляційної скарги:
- адвоката Корень О.М. - з підстав перебування її у іншому суді - Горохівському районному суді - для розгляду кримінальної справи;
- адвоката Довбенко Г.В. - для ознайомлення з матеріалами справи.
4.11.3. Як уже зазначалося, апеляційним судом, зокрема, ухвалено задоволити, клопотання адвоката Корень О.М., судове засідання 26.02.2025, відкладено розгляд апеляційної скарги у даній справі на 05.03.2025 об 11:30год., зокрема, щоб надати представнику скаржника адвокату Корень О.М. можливість прибути у судове засідання, про що постановлена відповідна ухвала суду.
4.11.4. Так, у клопотанні, яке подавалося представник ТОВ "Евервелле" адвокат Корень О.М. зазначала, що 26.02.2025 вона буде задіяна як захисник обвинуваченого ОСОБА_3 у справі №155/375/21 щодо розгляду по суті кримінального провадження №42020031060000025 від 24.03.2020 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України. Судове засідання у справі №155/375/21 призначене на заздалегідь узгоджену дату: 26 лютого 2025 року на 15 год. 00 хв. у приміщенні Горохівського районного суду Волинської області Зважаючи на вказані обставини, представник ТОВ "Евервелле" адвокат Корень О.М., з об'єктивних причин, не зможе прийняти участі у призначеному судовому засіданні по справі №918/822/23(918/873/24), тому просить перенести його на іншу дату.
4.11.5. У клопотанні, яке представник ТОВ "Евервелле" адвокат Корень О.М. подала на дане судове засідання 05.03.2025, остання зазначила, знову про обставини щодо її зайнятості в іншому судовому засіданні 05.03.2025 - як захисник Приватного акціонерного товариства "КАШТАН" у справі №296/2089/25 щодо розгляду про скасування арешту на майно. Судове засідання у справі №296/2089/25 призначене на заздалегідь узгоджену дату: 05 березня 2025 року на 10 год. 40 хв.
4.11.6. Колегією суддів з'ясовано (шляхом відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень), щодо засідань у Корольовського районного суду м. Житомира 05.03.2025.
4.11.7. Однак, у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні дані/інформація про судові засідання у справі №296/2089/25 - 05.03.2025
4.11.8. Разом з тим, з наведеного слідує, що представником апелянта - адвокатом Корень О.М. на власний розсуд обрано пріоритетність її участі у судових засіданнях 05.03.2025 та представництва інтересів свої довірителів.
4.11.9. Апеляційним судом враховуються, що вказане клопотання вказане адвоката Корень О.М. у даній справі є повторним.
4.11.10. Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою, враховуючи встановлені частиною 1 статті 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги по суті, згідно вимог ст.269 ГПК України, за наявними у матеріалах справи доказами, без участі апелянта та його представника Корень О.М. відповідно відмовляє у задоволенні клопотань про відкладення (перенесення) розгляду апеляційної скарги у даній справі.
4.12. Учасники провадження у справі, що з'явилися у судове засідання 05.03.2025 (в режимі відеоконференції) надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) (вх.№2/25 від 01.01.25) на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ);
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (у редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваних рішень зборів);
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників відповідача 2, 3, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. За матеріалами справи встановлено, що 28 грудня 2021 року між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс", як Покупцем було укладено Договір поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021 року (далі по тексту Договір поставки).
7.2.1. Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. Договору поставки, Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, передбачених цим Договором, передати (поставити) у власність Покупцеві зернові культури (надалі - “Товар»), визначені цим Договором та специфікаціями до нього, які є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар у строки і на умовах, що передбачені цим Договором та специфікаціями до нього.
7.2.2. Товар поставляється окремими партіями. Найменування та інші характеристики Товару визначаються для кожної партії окремо у відповідній специфікації на таку партію Товару. За відсутності окремої специфікації до Договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію Товару.
7.2.3. Ціна, кількість, асортимент, строки поставки та умови поставки Товару, тощо визначається Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього Договору.
7.2.4. Відповідно до пункту 3.1. Договору поставки, Покупець оплачує Товар за ціною та в порядку визначеному відповідною специфікацією на кожну партію окремо.
7.2.5. На виконання Договору поставки, між Сторонами була підписана Специфікація №1 від 28.12.2021, з наступними умовами: найменування Товару: Кукурудза 3 клас, Кількість товару: (+-5%): 2 608 тон, Ціна за 1т. без ПДВ: 3 947,3 7 грн., вартість Товару, без ПДВ: 10 294 740,96 грн., загальна вартість Товару з ПДВ: 11 736 004,69 грн.
7.2.6. Відповідно до пункту 1.2. Специфікації №1, поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 31.07.2023 на умовах: EXW франко-склад вул. Українська, 89, с.Тинне, Сарненський район, Рівненська область.
7.2.7. Згідно з пунктом 2 Специфікації №1, Сторони домовилися, що Покупець здійснює повну оплату Товару в сумі 11 736 004,69 гривень протягом трьох робочих днів з дня завершення поставки Товару у кількості 2 608 тон та оформлення відповідних документів, що підтверджують таку поставку та перехід до Покупця права власності на Товар. Оплата партії Товару проводиться в українських гривнях, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що вказаний в цій Специфікації.
7.2.8. Відповідно до пункту 2.1. Специфікації №1, датою завершення поставки Товару та переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної.
7.2.9. У пункті 3 Специфікації №1, Сторони домовилися, що ціна однієї тони Товару, закріплюється цією Специфікацією та складає 4 500,00 грн. за 1 тону Товару (з ПДВ) і є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами.
7.2.10. Відповідно до пункту 4 Специфікації №1, загальна кількість Товару, що має бути поставлена Покупцю складає 2 608 тон.
7.2.11. На виконання умов Договору поставки та вказаної Специфікації №1, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано Товар у розмірі 2 608 тон на загальну суму 11 736 004,69 грн., що підтверджується Видатковою накладною №304 від 16.06.2023.
7.2.12. На виконання Договору поставки, між Сторонами була підписана Специфікація №2 від 28.12.2021, з наступними умовами: найменування Товару: Кукурудза 3 клас; кількість Товару: (+-5%): 3 692 тон; ціна за 1т. без ПДВ: 3 947,37 грн.; вартість Товару, без ПДВ: 14573690,04 грн. Загальна вартість Товару з ПДВ: 16 614 006,65 грн..
7.2.13. Відповідно до пункту 1.2. Специфікації №2, поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 31.07.2023 на умовах: ЕХW франко-склад вул. Колгоспна, 21, с.Тараканів, Дубенський район, Рівненська область.
7.2.14. У пункті 2 Специфікації №2, Сторони домовилися, що Покупець здійснює повну оплату Товару в сумі 16 614 006,65 гривень протягом трьох робочих днів з дня завершення поставки Товару у кількості 3 692 тон та оформлення відповідних документів, що підтверджують таку поставку та перехід до Покупця права власності на Товар.
7.2.15. Оплата партії Товару проводиться в українських гривнях, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що вказаний в цій Специфікації.
7.2.16. Відповідно до пункту 2.1. Специфікації №2, датою завершення поставки Товару та переходу права власності на Товар від Продавця до Покупця вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної.
7.2.17. У пункті 3 Специфікації №2, Сторони домовилися, що ціна однієї тони Товару, закріплюється цією Специфікацією та складає 4 500,00 грн. за 1 тону Товару (з ПДВ) і є підставою для здійснення розрахунків між Сторонами.
7.2.18. Відповідно до пункту 4 Специфікації, загальна кількість Товару, що має бути поставлена Покупцю складає 3 692 тон.
7.2.19. На виконання умов Договору поставки та Специфікації №2, Постачальником поставлено, а Покупцем отримано Товар у розмірі 3 692 тон на загальну суму 16 614 006,65 грн., що підтверджується Видатковою накладною №305 від 07.07.2023 року.
7.2.20. Отже, загальна вартість поставленого за Договором поставки та неоплаченого Товару складає 28 350 011, 34 грн..
7.2.21. Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю із вимогою про виконання зобов'язань за Договором поставки, однак Боржник надав відповідь, що не має можливості виконати зобов'язання в строки та обсязі, що обумовлені Договором.
7.3. З матеріалів справи слідує, що 21.01.2022 між Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" як Позикодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс", як Позичальником було укладено:
- Договір №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги (“Первинний договір»);
- Договір №21-01-22 від 28.02.2022 про надання позики (новаційний договір) (“Договір позики»).
7.3.1. Відповідно до пункту 1.1. Первинного договору, Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу шляхом передачі у власність Позичальникові грошових коштів, а Позичальник зобов'язався повернути таку ж суму наданих грошових коштів в порядку та у строки, передбачені даним Договором.
7.3.2. На виконання Первинного договору, Позикодавцем на користь Позичальника була перерахована поворотна фінансова допомога у сумі 34 000 020, 00 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №17 від 22.02.2022 на суму 20,00 грн., №18 від 22.02.2022 на суму 10 000 000,00 грн.,№142917 від 22.02.2022 на суму 9 000 000,00 грн., №4292 від 22.02.2022 на суму 400 000,00 грн., №4298 від 23.02.2022 на суму 14 600 000,00 грн..
7.4. 23 лютого 2022 року до Договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги було укладено Додаткову угоду між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Позичальник), якою зазначено:
- сторони підтверджують, що станом на 23.02.2022 Позичальником було отримано фінансову допомогу у розмірі 34000020,00 грн.;
- сторони дійшли згоди визначити грошовий еквівалент зобов'язання з повернення отриманої фінансової допомоги у розмірі 34000020,00 грн. в іноземній валюті, а саме в доларах США;
- грошовий еквівалент отриманої фінансової допомоги у розмірі 34000020,00 грн. складає 1172911,96 дол. США;
- сума боргу підлягає поверненню у національній валюті України (гривні) у сумі визначеної за офіційним курсом гривні щодо долара США встановленого Національним Банком України на день здійснення відповідного платежу.
7.5. 28 лютого 2022 року до Договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги було укладено Додаткову угоду між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Позичальник) , якою встановлено:
- поворотна фінансова допомога надається та підлягає поверненню до 20 червня 2023 року;
- позичальник зобов'язується повернути частину боргу у розмірі еквівалентному 600000,00 доларів США до 31.03.2022;
- у випадку неналежного виконання зобов'язання та/або неповного виконання зобов'язання Сторони погоджуються припинити всі зобов'язання за даним договором шляхом новації, а саме заміни зобов'язання з повернення на безпроцентній основі поворотної фінансової допомоги на позикове зобов'язання;
- сторони беруть на себе зобов'язання вчинити новацію у формі двостороннього правочину , в якому будуть передбачені зміст та умови нового зобов'язання, а саме шляхом укладення 28.02.2022 Договору №21-01-22 про надання позики (новаційний договір).
7.6. За період з 21.01.2022 по 01.04.2022 Позичальником було сплачено, а Позикодавцем отримано 489 388,10 дол. США, що є неналежним, неповним виконанням Позичальником обов'язку вказаного у п. 3.1.1. Первинного договору (Договір №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги)
7.7. Так, наведені обставини і стали підставою, для укладення 28.02.2022 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (Позичальник) Договору №21-01- 22 про надання позики (новаційний договір), (про який зазначалося вище), яким визначено:
- Сума зобов'язань, що підлягають поверненню складає 1162076,17 дол. США;
- Позика надається в строк до 20.06.2023;
- Позикодавець має право на одержання від Позичальника процентів, а саме за кожен день користування сумою позики нараховуються проценти у розмірі 25%, що капіталізуються.
7.8. Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що згідно умов Контракту №24-01-18-DUX від 24.01.2018, щоб був укладений між ТОВ "Традєкс"" (Продавець) та ТОВ "Евервелле" (Покупець) - Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п. 1.1. Контракту).
7.8.1. Відповідно до п.5.1 та п.5.2 даного Контракту валюта платежу - долари США. Оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту митного оформлення товару. Можлива повна або часткова передоплата товару.
7.8.2. Враховуючи вказане, на умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 1591463,87 дол. США.
7.8.3. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021.
7.8.4. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту №24-01-18-DUX від 24.01.2018 сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати до вказаному Контракту, в наступному порядку і строки: - 1480000,00 дол. США в строк до 23 лютого 2022 року включно. Повернення вказаної суми Продавцем може здійснюватися як одноразовим платежем, так і частинами, розмір яких Продавець визначає самостійно. В день належного виконання такого обов'язку, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати, що залишилася, по вказаному Контракту в розмірі 111463,87 дол. США, у зв'язку з чим на підставі цієї Додаткові угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
7.8.5. Згідно до п.3 даної Додаткової угоди - у випадку несвоєчасної або неповної оплати платежу, встановленого п.2 цієї Додаткової угоди (якщо не настануть умови у зв'язку з прощенням боргу Продавця), Покупець зобов'язаний сплатити Покупцеві суми передоплати, що залишилася, по вказаному Контракту у розмірі 111463,87 дол. США до 28 лютого 2022 року включно.
7.8.6. Також, пункті 6 даної Додаткової угоди сторони досягли згоди викласти п.11.2 Контракту №24-01-18-DUX від 24.01.2018 в наступній редакції: "11.2 цей Контракт набирає чинності з дня його підписання і дії до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань".
7.9. 19 червня 2018 року було укладено Контракт №19-06-18- DPB, яким передбачалося, що Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п.1.1 Контракту).
7.9.1. Відповідно до п.5.1 та п.5.2 даного Контракту валюта платежу - долари США. Оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту митного оформлення товару. Можлива повна або часткова передоплата товару.
7.9.2. Враховуючи дане, на умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 786172,27 дол. США.
7.9.3. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021 року.
7.9.4. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту №19-06-18 DPB від 19.06.2018 року сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати в строк до 28 лютого 2022 року включно.
7.9.5. Пунктом 3 даної Додаткової угоди встановлювалося, що у випадку належного і повного виконання Продавцем до 23 лютого 2022 року зобов'язань, взятих на себе на підставі Контракту 24-01-18-DUХ від 24.01.2018 року з врахуванням додаткової угоди від 13.09.2021 року, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати за Контрактом №19-06-18-DРВ від 19.06.2018 року і цією Додатковою угодою у розмірі 786172,27 дол. США, у зв'язку з чим 28 лютого 2022 року на підставі цієї Додаткової угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
7.9.6. Також, пункті 6 даної Додаткової угоди сторони досягли згоди викласти п.11.2 Контракту №19-06-18-DРВ від 19.06.2018 року в наступній редакції: "11.2 цей Контракт набирає чинності з дня його підписання і дії до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань."
7.10. 29 травня 2019 року було укладено Контракт №29-05-2019, яким передбачалося, що Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п.1.1 Контракту).
7.10.1. Відповідно до п.5.1 та п.5.2 даного Контракту валюта платежу - долари США. Оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту митного оформлення товару. Можлива повна або часткова передоплата товару.
7.10.2. Враховуючи дане, на умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 105000,00 дол. США.
7.10.3. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021 року.
7.10.4. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту №29-05-2019 від 29.05.2019 сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати в строк до 28 лютого 2022 включно.
7.10.5. Пунктом 3 даної Додаткової угоди встановлювалося, що у випадку належного і повного виконання Продавцем до 23 лютого 2022 року зобов'язань, взятих на себе на підставі Контракту 24-01-18-DUХ від 24.01.2018 року з врахуванням додаткової угоди від 13.09.2021 року, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати за Контрактом №29-05-2019 від 29.05.2019 року і цією Додатковою угодою у розмірі 105000,00 дол. США, у зв'язку з чим 28 лютого 2022 року на підставі цієї Додаткової угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
7.10.6. Також, пункті 6 даної Додаткової угоди сторони досягли згоди викласти п.11.2 Контракту №29-05-2019 від 29.05.2019 року в наступній редакції: "11.2 цей Контракт набирає чинності з дня його підписання і дії до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань."
7.11. 03 липня 2019 року було укладено Контракт №03-07-2019-ЕРВ, яким передбачалося, що Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти сільськогосподарську продукцію українського походження, а сама пшеницю, кукурудзу, рапс, ячмінь, сою, льон, жито, горох надалі іменовано "Товар" (п.1.1 Контракту).
7.11.1. Відповідно до п.5.1 та п.5.2 даного Контракту валюта платежу - ЕІЖ євро. Оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту митного оформлення товару. Можлива повна або часткова передоплата товару.
7.11.2. Враховуючи дане, на умовах даного Контракту Покупець здійснив Продавцеві передоплату в розмірі 50000,00 Євро.
7.11.3. Вказаний факт було підтверджено п.1 Додаткової угоди від 13.09.2021 року.
7.11.4. Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди передбачалося, що у зв'язку з припиненням зацікавленості в подальших постачаннях товару згідно до Контракту №03-07-2019- ЕРВ від 03.07.2019 року сторони досягли згоди з моменту підписання цієї Додаткової угоди повністю припинити всі зобов'язання Продавця поставити товар, у зв'язку з чим Продавець зобов'язується повернути отриману суму передоплати в строк до 28 лютого 2022 року включно.
7.11.5. Пунктом 3 даної Додаткової угоди встановлювалося, що у випадку належного і повного виконання Продавцем до 23 лютого 2022 року зобов'язань, взятих на себе на підставі Контракту 24-01-18-DИX від 24.01.2018 року з врахуванням додаткової угоди від 13.09.2021 року, Продавець звільняється від зобов'язання повернути Покупцеві суму передоплати за Контрактом №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019 року і цією Додатковою угодою у розмірі 50000,00 Євро, у зв'язку з чим 28 лютого 2022 року на підставі цієї Додаткової угоди відбувається повне і безумовне припинення відповідного зобов'язання Продавця.
7.11.6. Також, пункті 6 даної Додаткової угоди сторони досягли згоди викласти п.11.2 Контракту №03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019 року в наступній редакції: "11.2 цей Контракт набирає чинності з дня його підписання і дії до 31.12.2022 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань."
7.12. Таким чином, 13 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" взяло на себе зобов'язання повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Евервелле" борг у розмірі:
- за Контрактом №24-01-18-DUХ від 24 січня 2018 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 1591463,87 дол. США;
- за Контрактом №19-06-18-DРВ від 19 червня 2018 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 786172,27 дол. США.;
- за Контрактом №29-05-2019 від 29 травня 2019 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 105000,00 дол. США;
- за Контрактом №03-07-2019-ЕРВ від 03 липня 2019 року з урахуванням додаткової угоди від 13 вересня 2021 року - 50000,00 Євро, всього на cуму- 2482636.14 дол. США та 50 000.00 Євро.
7.13. Господарським судами встановлено, що поручителем за даними контрактами та додатковими угодами виступали ОСОБА_1 та Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія".
7.14. Так, в забезпечення виконання зобов'язань боржника перед ТОВ "Евервелле", між ОСОБА_1 (поручитель) та ТОВ "Евервелле" був укладений Договір поруки №2 від 13.09.2021 ( Договір поруки), відповідно до п.1.1. якого поручитель у порядку та на умовах визначених цим договором, поручається перед ТОВ "Евервелле" за виконання боржником зобов'язань, що випливають з Контрактів: Контракту №24-01-18-DUХ з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021; Контракту №19-06-2018-DРВ з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021; Контракту №29-05-2019 з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021; Контракту №03-07-2019-ЕРВ з урахуванням Додаткової угоди від 13.09.2021.
7.14.1. Відповідно до п.1.2. договору поруки, у випадку порушення боржником зобов'язання за будь-яким з Контрактів, боржник і поручитель відповідають перед ТОВ "Евервелле" як солідарні боржники.
7.14.2. Поручитель відповідає перед ТОВ "Евервелле" у тому ж обсязі, що й боржник (п.2.1 Договору).
7.14.3. Відповідно до п.2.2. Договору, відповідальність поручителя перед ТОВ "Евервелле" включає:
- зобов'язання повернути ТОВ "Евервелле" суму отриманої боржником передоплати на умовах і в порядку, передбачених Контрактами з урахуванням додаткових угод до них від 13.09.2021;
- зобов'язання сплатити ТОВ "Евервелле" відсотки за користування коштами відповідно до додаткової угоди від 13.09.2021.
7.14.4. Відповідно до п.7.1. договору поруки, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту припинення поруки.
7.14.5. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (п.7.2. Договору поруки).
7.14.6. Строк дії поруки - до 31.12.2022. У випадку продовження невиконання боржником умов Контракту строк дії поруки автоматично продовжується на період такого прострочення боржника.
7.15. У зв'язку з укладенням Договору поруки, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання поручительських послуг від 13.09.2021 (Договір послуг), згідно пункту 1.1. якого останній направлено на регламентацію цивільних правовідносин, що виникли з приводу укладеного договору поруки в забезпечення виконання боржником зобов'язань за: Контрактом №24-01-18-DUХ з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021; Контрактом №19-06-2018-DРВ з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021; Контрактом №29-05-2019, з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021; Контрактом №03-07-2019-ЕРВ, з урахуванням додаткової угоди від 13.09.2021.
7.15.1. Підпунктом 1.2.1. пункту 1.2. Договору послуг визначено, що загальний розмір основного зобов'язання Боржника перед ТОВ "Евервелле" за Контрактами в забезпечення виконання якого укладено Договір поруки складає 2482636,14 дол. США, яка складається з: 1480000,00+111463,87+786172,27+105000,00 (далі - "Основна сума 1") та 50000,00 Євро (далі - "Основна сума 2").
7.15.2. Відповідно до п.2.1. Договору, за взаємною згодою сторін, враховуючи розмір основного зобов'язання, наявні та потенційні ризики, які пов'язані із зобов'язаннями боржника перед ТОВ "Евервелле", розмір плати за послуги поручителя, за кожен день дії поручительства складає 0,10% від Основної суми 1, 0,10% від Основної суми 2.
7.15.3. Відповідно до п.2.2. Договору послуг, сторони дійшли згоди, що за надання як поручителем послуг із забезпечення порукою за договором поруки зобов'язань боржника перед ТОВ "Евервелле" за Контрактами, боржник сплачує на користь як поручителя плату у розмірі 0,10% від Основної суми 1 та 0,10% від Основної суми 2 за кожен день надання послуги поручительства, починаючи з дати підписання договору поруки до дня припинення дії договору поруки та/або припинення поруки поручителя (далі - "Винагорода"). У випадку погашення/зменшення Основної суми 1 або Основної суми 2, відповідний відсоток розраховується від залишку Основної суми 1 або Основної суми 2 (пункт 2.3. договору послуг).
7.15.4. Відповідно до п.2.4. Договору послуг, з врахуванням Додаткової угоди від 20.09.2021, сторони дійшли згоди, що з 24.02.2022 розмір винагороди за кожен день дії поручительства збільшується та складатиме: 0,14% від Основної суми 1, 0,14% від Основної суми 2.
7.15.5. Згідно з пунктом 2.5. Договору послуг, сторони, керуючись частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України, дійшли взаємної згоди визначити грошовий еквівалент зобов'язань з оплати винагороди в іноземній валюті, а саме в доларах США та Євро.
7.15.6. Сплата винагороди здійснюється боржником за вимогою кредитора (як поручителя), але в будь-якому випадку, не залежно від наявності/відсутності вимоги кредитора (як поручителя), сплата винагороди здійснюється не пізніше останнього дня року (31 грудня) в якому здійснюється нарахування винагороди.
7.15.7. Винагорода підлягає сплаті поручителю в національній валюті України (гривні) у сумі визначеної за офіційним курсом гривні щодо долару США та Євро встановленого Національним банком України на день здійснення відповідного платежу (пункт 2.6. Договору послуг).
7.15.8. Згідно з пунктом 3.1. Договору послуг у випадку невиконання або неналежного виконання боржником даного договору, в тому числі невиконання боржником умов п.2.6. договору, поручитель набуває безумовного та беззастережного права вимагати від боржника виконання зобов'язань заданим договором, в тому числі в судовому порядку.
7.15.9. Відповідно до п.3.2. договору послуг, у разі порушення (прострочення) боржником строку виконання обов'язку із сплати винагороди в строки, що обумовлені договором, боржник на вимогу кредитора (як поручителя) зобов'язаний сплатити суму боргу, а також проценти річних від простроченої суми (несплаченої суми винагороди), яка виражена у грошовому еквіваленті в доларах США та Євро.
7.15.10. Договір послуг набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку не припиняє своєї дії раніше моменту повного та остаточного припинення поруки кредитора (як поручителя) за договором поруки (п.4.1. Договору поручительських послуг).
7.16. Господарськими судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE)/(OU Everwelle) зверталося до господарського суду з позовом про розірвання Додаткових угод до контрактів про поставки і стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 50 096,30 Євро та 1 540 822,55 доларів США, а також збитків у розмірі 10 019,20 Євро та 496 164,44 доларів США (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
7.16.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс", в свою чергу, звернулося до суду з зустрічним позовом про визнання відсутнім права вимоги ТОВ "Евервелле" до ТОВ "Традєкс" за контрактом від 24.01.2018 №24-01-18-DUX у розмірі 651 463,87 дол.США, за контрактом від 19.06.2018 №19-06-2018-DPB - 786 172,27 дол. США, за контрактом від 29.05.2019 №29-05-2019 - 105 000,00 дол. США, за контрактом від 03.07.2019 № 03-07-2019-ЕPB - 50 096,30 євро.
7.16.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі № 918/201/23 частково задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про розірвання додаткових угод до контрактів і стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 50 096,30 Євро та 1 540 822,55 доларів США, а також збитків у розмірі 10 019,20 Євро та 496 164,44 доларів США - задоволено частково.
7.16.3. Розірвано додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 24-01-18-DUX від 24.01.2018, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 19-06-2018-DPB від 19.06.2018, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 29-05-2019 від 29.05.2019, додаткову угоду від 13.09.2021 до Контракту № 03-07-2019-ЕРВ від 03.07.2019.
7.16.4. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" кошти у розмірі 1 540 822 дол. США 55 центів та 50 000 Євро 00 центів.
7.16.5. задоволенні решти первісних позовних вимог - відмовлено.
7.16.6. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" про визнання відсутнім права вимоги.
7.17. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 у справі №918/201/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 13.07.2023 у справі №918/201/23 залишено без змін.
7.18. Разом з тим, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 відкрито провадження у справі №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". Визнано грошові вимоги кредитора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" у загальному розмірі 62 254 171,32 грн., з яких: 33 820 989,59 грн. - основна заборгованість за Договором позики №21-01-22 від 28.02.2022 року; 28 350 011,34 грн. - основна заборгованість, 83170,39 грн. - три проценти річних за прострочення виконання зобов'язань за Договором поставки №28-12-21 ФД від 28.12.2021. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича.
7.19 . В подальшому, 23.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", ОСОБА_1 в якому просить суд визнати недійсними:
- договір поставки №28-12-21ФД від 28 грудня 2021 року;
- договір про надання поворотної фінансової допомоги №21-01-22 від 21 січня 2022 року;
- додаткову угоду від 23 лютого 2022 року до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги;
- додаткову угоду від 28 лютого 2022 року до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги;
договір позики №21-01-22 від 28 лютого 2022 року, які укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія";
- договір про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ОСОБА_1 .
7.20. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що метою укладення оспорюваних договорів було невиконання рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/201/23 та створення фіктивної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" перед Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" з метою фіктивного банкрутства, а відтак, просить суд вказані договори визнати недійсними.
7.20.1. Договір поставки №28-12-21ФД від 28 грудня 2021 року, договір про надання поворотної фінансової допомоги №21-01-22 від 21 січня 2022 року, додаткова угода від 23 лютого 2022 року до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, додаткову угоду від 28 лютого 2022 року до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, договір позики №21-01-22 від 28 лютого 2022 року, договір про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року укладені з порушенням норм чинного законодавства України, на шкоду кредиторам та з метою уникнути сплати боргу та виконання судового рішення. Зазначає, що внаслідок укладення оспорюваних правочинів боржник ТОВ "Традєкс" перестав бути платоспроможним в результаті чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Евервелле" не змогло отримати повного задоволення своїх вимог.
7.20.2. Також позивач звертає увагу суду на той факт, що рух товарів на виконання договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації №1 та Специфікації №2 - не відбувся. Товариство з обмеженою відповідальністю "Традєкс" на виконання договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, специфікації №1 та Специфікації №2 товару не отримало і, відповідно від даної господарської операції не було досягнуто економічного результату, що, на його думку, є додатковим свідченням фіктивності даного договору та шахрайських дій спрямованих на його укладення.
7.20.3. Крім того зазначає, що використання особою належного їй суб'єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди іншим учасникам цивільних правовідносин, задля приховування дійсного наміру сторін при вчиненні правочину є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню та за своєю суттю є "вживанням права на зло". За таких умов недійсність договору як приватноправова категорія є інструментом, який покликаний не допускати, або припиняти порушення цивільних прав та інтересів, або ж їх відновлювати.
7.20.4. Позивач вважає, що учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів. Задоволення боржником вимог окремого кредитора поза межами конкурсної процедури банкрутства з використанням пов'язаних (або непов'язаних) із боржником осіб підтверджує неправомірну і недобросовісну мету боржника щодо створення йому преференції у виконанні зобов'язань та порушення імперативно встановленої у банкрутстві черговості задоволення вимог певних класів кредиторів боржника.
7.21. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.09.2024 року, постановленою суддею Качуром А.М., матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та додаткових угод з доданими до неї документами передано суду у провадженні якого перебуває справа №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
7.22. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2024 справу №918/822/23(918/873/24) передано судді у провадженні якого перебуває справа №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
7.23. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.10.2024 суддею у провадженні якого перебуває справа №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" до розгляду та відкрито провадження у справі справу №918/822/23(918/873/24) в порядку статей 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства
7.24. Відповідачі у справі 25.10.2024 подали до суду відзиви на позовну заяву.
7.25. ТОВ "Традєкс" у відзиві щодо Договорів укладених між ТОВ “Традєкс» та СТОВ "Дубенська аграрна компанія" зазначає наступне.
7.25.1. Грошові вимоги СТОВ "Дубенська аграрна компанія" у справі про банкрутство ТОВ “Традєкс» виникли з неналежного виконання останнім договорів, зокрема: Договір про надання поворотної фінансової допомоги та Договір позики, Договір поставки. В рахунок доведення власних вимог, на виконання вимог Кодексу, до заяви СТОВ “ДАК» про відкриття провадження у справі про банкрутство також було долучено первинні документи: платіжні інструкції, специфікації, видаткові накладні, акти приймання-передачі. Крім цього, правовідносини між СТОВ “ДАК» та ТОВ “Традєкс» за вказаними Договорами та наявність заборгованості ТОВ “Традєкс» перед СТОВ “ДАК» також підтверджується листуванням, відповідно до якого ТОВ “Традєкс» факт наявності заборгованості у заявленому розмірі - визнається. Так, Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023, серед іншого, визнано грошові вимоги СТОВ “ДАК», яку залишено без змін Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 та Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 18.01.2024. З огляду на вказане, зазначає, що вимоги СГТЗОВ “ДАК» за вказаними Договорами є належним чином підтвердженими, що було в повному обсязі досліджено судами першої, апеляційної та касаційної інстанції.
7.25.2. Щодо Договору укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ “Традєкс» зазначає наступне. Грошові вимоги ОСОБА_1 у справі про банкрутство ТОВ “Традєкс» виникли з неналежного виконання останнім Договору послуг. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.04.2024, серед іншого частково визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ “Традєкс» за вказаним Договором. В той же час, Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 здійснено апеляційний перегляд вказаної Ухвали Господарського суду Рівненської області від 2 3.04.2024 та визнано грошові вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. З огляду на вказане, зазначає, що вимоги ОСОБА_1 за Договором послуг є належним чином підтвердженими, що було в повному обсязі досліджено судами першої та апеляційної інстанції.
7.25.3. Окремо зазначає, що ТОВ “Евервелле» не є стороною за оскаржуваними Договорами, а також не є кредитором/учасником у справі про банкрутство ТОВ “Традєкс».
7.26. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія" та ОСОБА_1 у відзивах на позов зазначають, що жодних судових проваджень щодо стягнення з ТОВ "Традєкс" будь-якої заборгованості за оскаржуваними договорами - не ініціювалося. Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Традєкс", із грошовими вимогами, що виникли на підставі вказаних Договорів, було вимушено подано саме після стягнення ОСОБА_4 з власного підприємства ТОВ "Традєкс" через підконтрольну йому юридичну особу ТОВ "Евервелле" суми понад 60 мільйонів гривень, а також арешту коштів ТОВ "Традєкс" в рамках справи №918/201/23. Зазначають, що оскаржувані договори не мали негативного впливу ні на виконання ТОВ "Традєкс" обов'язків перед ТОВ "Евервелле" ні тим більше на виконання рішення у справі №918/201/23, якого як і самої справи на час укладання оскаржуваних договорів не існувало. Вважають, що неможливість виконання ТОВ "Традєкс" обов'язків перед ТОВ "Евервелле" викликано виключно форс мажорними обставинами, що підтверджено відповідними Сертифікатами ТПП, які долучені до відзиву. Зазначають, що на сьогоднішній день ТОВ "Традєкс" взагалі припинив господарську діяльність у зв'язку із прямим діями ОСОБА_5 .
7.27. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №918/822/23(918/873/24) до судового розгляду по суті на 03.02.2024.
7.28. За результатами розгляду даного спору, 03.12.2024 Господарським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.- 1.2 цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.11. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 03.12.2024 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.3. Згідно частини 1 статті 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема судовий захист цивільного права та інтересу.
8.4. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
8.4.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
8.5. Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
8.6. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
8.7. Згідно частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
8.8. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
8.9. Згідно статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
8.10. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
8.11. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
8.12. Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування
8.13. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення
8.14. Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
8.15. Отже, виходячи із приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
8.16. Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.
8.17. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
8.17.1. При цьому, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу
8.18. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
8.19. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
8.20. Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 914/1128/16, постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №902/377/19).
8.21. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 917/467/17, від 25.06.2018 у справі № 910/24249/16, від 17.07.2018 у справі № 910/237/18, від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі №902/377/19.
8.22. Під час вирішення даного спору необхідно врахувати, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле" не обґрунтовано, які самі його права порушені оскаржуваними ним Договорами та в чому ці порушення мали свій прояв.
8.23. Так, позивач, стверджуючи, що оспорювані ним договори є фраудаторними, не обґрунтовує та не доводить належними та допустимими доказами того, яку ж саме шкоду вказані правочини завдали боржнику та в чому полягає приховування боржником своїх активів від звернення на них стягнення позивачем за зобов'язаннями боржника.
8.24. Господарськими судами за результатами розгляду даного спору, не встановлено ознак фраудаторності у спірних Договорах, про що зазначає позивач.
8.24.1. Фраудаторний правочин - це відносно нове поняття в українському правовому полі. Чіткого нормативного визначення фраудаторний правочин не має, проте зазвичай під ним розуміють правочин, який вчинений боржником на шкоду кредитору. Це стосується справ, коли боржник хоче вчинити правочин, спрямований на зменшення свого майна з метою приховування його від звернення стягнення кредиторів.
8.24.2. Фраудаторний правочин має за мету завдати шкоди інтересам кредиторів, їх майновим правам.
8.24.3. Правовим наслідком вчинення такого правочину, за умови, що це було доведено, є його недійсність. Між тим, якщо результат дії боржника не завдав шкоди кредиторові та не спричинив негативних наслідків, то для боржника він залишається правочином, але ніяк не фраудаторним.
8.24.4. Варто зазначити, що правочин, який вчиняється на шкоду кредиторам, може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
8.24.5. Фраудаторний правочин може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування).
8.24.6. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов'язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов'язку.
8.24.7. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
8.24.8.. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;
- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов'язані або афілійовані юридичні особи);
- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
8.24.9. Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов'язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов'язання і завдає шкоди кредитору.
8.25 Разом з тим, в даному випадку позивачем не доведено належними доказами, що спірні правочини мають ознаки, що дозволяють кваліфікувати договори як такі, що вчинені на шкоду позивачу, як кредитору боржника ТОВ "Традєкс".
8.26. Згідно змісту позовної заяви - її доводів та обґрунтування позивачем взагалі не зазначається, яким чином оспорювані договори завдають йому шкоди або порушують його права, при тому, що вказана юридична особа не є кредитором Боржника та не є учасником у справі про банкрутство ТОВ "Традєкс".
8.27. При цьому слід зазначити, що як Договір поставки від 28.12.2021 так і Первинний договір від 21.01.2022 були укладені за відсутності існування простроченого боргу та/або порушення/ невиконання будь-яких зобов'язань ТОВ "Традєкс" перед ТОВ "Евервелле", оскільки строк виконання за зобов'язаннями не настав та не був простроченим і навіть виконувався з боку ТОВ "Традєкс", не залежно від наявності оскаржуваних договорів, до настання обставин непереборної сили.
8.28. Господарськими судами встановлено, що жодних судових проваджень щодо стягнення з ТОВ "Традєкс" будь-якої заборгованості за оскаржуваними договорами ні СТОВ "Дубенська аграрна компанія", ні ОСОБА_1 не ініціювалося.
8.29. Оскаржувані договори не мали негативного впливу ні на виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" зобов'язань перед ТОВ "Евервелле", ні тим більше на виконання рішення у справі №918/201/23, якого, як і самої справи, на час укладання оскаржуваних договорів не існувало.
8.30. Неможливість виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" зобов'язань перед ТОВ "Евервелле" викликано виключно форс-мажорними обставинами, пов'язаними з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено відповідними Сертифікатами ТПП, які долучені СГ ТОВ до відзиву (а.с. 86-95, т.2), а також листом АТ "Укрексімбанк" від 28.06.2022р. №065-180/23316-22 (а.с.96,97, т.2.) про неможливість здійснення проведення платежу за межі України.
8.31. Під час розгляданого спору господарськими судами, не підтвердилися посилання позивача на створення оскаржуваними правочинами преференцій СТОВ "Дубенська аграрна компанія" або ОСОБА_1 у задоволені вимог, тим більше поза процедурою банкрутства ТОВ "Традєкс", так як ТОВ "Традєкс" не було виконано зобов'язань ні перед СТОВ "Дубенська аграрна компанія" ні перед ОСОБА_1 ..
8.32. Щодо відповідності оскаржуваних договорів вимогам закону - змісту Цивільному Кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, слід зазначити наступне.
8.33. Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
8.34. Згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
8.35. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
8.36. Частиною 1 статті 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
8.37. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
8.38. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
8.39. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.40. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини 1, 2, 3 ст. 202 ЦК України).
8.41. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).
8.41.1. Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
8.41.2. Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
8.41.3. Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.
8.41.4. Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, в тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на наявність обставин, передбачених статтями 203, 215 ЦК України.
8.42. Так, згідно статті 16 ЦК України є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини 2 вказаної статті).
8.43. Статтями 16, 203, 215 ЦК України визначено, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
8.43.1. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 ).
8.44. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. При цьому, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).
8.45. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №924/1351/20 (924/1175/21)).
8.46. Разом з тим, крім наведених в статті 215 ЦК України загальних вимог щодо недійсності правочину, спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов'язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов'язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними (частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") або можуть бути визнані недійсними (стаття 42 КУзПБ, частина четверта статті 9 Закону України "Про виконавче провадження").
8.47. Як уже зазначалося, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно, основним нормативно-правовим актом, який регулює комплекс правовідносин, що виникають в межах справи про банкрутство є Кодекс України з процедур банкрутства, який, у даному випадку, має пріоритет перед будь-якими іншими нормативно-правовими актами. частини 1 статті 2 КУзПБ
8.48. КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норм ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.
8.49. Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
8.49.1. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
8.49.2. Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов'язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.
8.49.3. Таким чином, суд, з'ясовуючи питання щодо фіктивності договору, як укладеного всупереч інтересам позивача, має з'ясувати дійсні наміри сторін, тобто чи була мета укладення договору іншою, аніж це випливає зі змісту договору.
8.49.4. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.
8.49.5. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.
8.49.6. Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.
8.49.7. Отже, для визнання зобов'язання таким, що вчинено фіктивно, закон вимагає наявність наступних умов: вина осіб, що проявляється у формі умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору; метою укладення такого договору є відсутність правових наслідків, обумовлених договором. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося фіктивно. У фіктивних правовідносинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву.
8.50. Відповідно, усі посилання позивача на фіктивність оспорюваних договорів є безпідставними.
8.51. При цьому, господарськими судами встановлено, що зі сторони СТОВ "Дубенська аграрна компанія" до суду надано копії платіжних інструкцій (т.2. а.с. 26-29) на підтвердження того, що СТОВ "Дубенська аграрна компанія" перераховано Товариству "Традєкс" грошові кошти у якості фінансової допомоги, а останнім в подальшому вчинено дії, направлені на часткове погашення заборгованості за укладеними Договорами, що підтверджує рух активів сторін Договорів.
8.52. Також, СТОВ "Дубенська аграрна компанія" надано суду копії видаткових накладних, актів приймання-передачі, що оформлені відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які не містять дефектів, на підтвердження того, що СТОВ "Дубенська аграрна компанія "в повній мірі виконано зобов'язання за Договором поставки та поставлено Товариству "Традєкс" Товар, який останнім прийнято, що підтверджує рух оборотних активів сторін спірного Договору.
8.53. Вказаними доказами підтверджується, що рух коштів та активів між СТОВ "Дубенська аграрна компанія" та ТОВ "Традєкс", а також факт передання майна на виконання оскаржуваних договорів є беззаперечним та доведеним, не спростовано позивачем, а тому будь-яке посилання на фіктивність оскаржуваних договорів, дій вчинених на їх виконання є не релевантним, хибним та таким, що повністю спростовується наданими відповідачами доказами.
8.54. За пунктом 1.2. Специфікації №1, поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 31.07.2023 на умовах: ЕХW франко-склад, Рівненська область, Сарненський район, село Тинне, вулиця Українська, будинок 89.
8.55. Відповідно до пункту 1.2. Специфікації №2, поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 31.07.2023 на умовах: ЕХW франко-склад, Рівненська область, Дубенський район, село Тараканів, вулиця Колгоспна, будинок 21.
8.56. СТОВ "Дубенська аграрна компанія" виконано вимоги Договору поставки та поставлено Товар відповідно до Правил Інкотермс 2020 - на умовах “ЕХW франко-склад» на склад СТОВ "Дубенська аграрна компанія". Тому перебування Товару на складах ДАК відповідає вимогам Договору поставки та чинного законодавства.
8.57. Отже, зміст Первинного договору, Додаткових угод та Договору позики, Договору поставки повністю відповідає вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
8.58. Позивачем не надано господарським судам належних доказів на спростування чинності спірних договорів, а лише викладено у позовній заяві особисті, нічим не підтверджені міркування та припущення.
8.59. В даному випадку, слід зазначити, що головною метою укладення спірних правочинів було: поповнення обігових коштів ТОВ "Традєкс", а отже, відповідно саме вказане Товариство отримало додаткові активи; збільшення активів ТОВ "Традєкс", що відповідає як його інтересам, так і основним цілям здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якими, зокрема, є отримання прибутку.
8.60. Оспорювані правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків, натомість з боку позивача не надано доказів наявності у діях СТОВ "Дубенська аграрна компанія" та ТОВ "Традєкс", ОСОБА_1 умислу, який спрямований на вчинення фіктивного договору; не надано доказів відсутності правових наслідків, обумовлених Договорами, не надано доказів введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; не надано доказів наявності наміру учасників не виконувати правочини; не надано доказів наявності дефектів у первинних документах, що підтверджують реальність господарських операцій; не надано доказів відсутності економічної мети вчинених правочинів та відсутності руху активів між сторонами оспорюваних договорів.
8.61. Встановлені обставини, спростовують будь-які посилання позивача до фіктивності оскаржуваних договорів, дій сторін та порушення сторонами положень статті 13 ЦК України.
8.62. Також господарськими судами зазначається, що договір про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ОСОБА_1 , як Поручителем саме після того, як між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле" та ОСОБА_1 укладено Договір поруки №2 від 13.09.2021.
8.63. Відповідно до статті 558 ЦК України поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
8.64. Відтак саме дії позивача - ТОВ "Евервелле" слугували причиною укладення договору про надання поручительських послуг від 13 вересня 2021 року між ТОВ "Традєкс" та ОСОБА_1 ..
8.65. Позивач ТОВ "Евервелле" не звертався до примусового стягнення з ТОВ "Традєкс" коштів на виконання рішення суду від 13.07.2023 у справі №918/201/23, як і не звертався з кредиторськими вимогами до ТОВ "Традєкс" у справі про банкрутство №918/822/23.
8.66. Відповідно, посилання позивача про те, що укладенням оспорюваних договорів ТОВ "Традєкс" ухиляється від виконання вищевказаного рішення є безпідставними, і, відповідно, безпідставними є посилання позивача на те, що такі договори завдають йому шкоди, як кредитору.
8.67. Під час розгляду даного спору позивачем не доведено наявність правових підстав для визнання недійсними спірних Договорів та Додаткових угод, а також факту порушення оспорюваними Договорами та додатковими угодам його прав та законних інтересів, відповідно і відсутні підстави для задоволення позову.
8.68. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) про визнання недійсними: Договору поставки №28-12-21ФД від 28.12.2021, Договору про надання поворотної фінансової допомоги №21-01-22 від 21.01.2022, Додаткової угоди від 23.02.2022 до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, Додаткової угоди від 28.02.2022 до договору №21-01-22 про надання поворотної фінансової допомоги, Договору позики №21-01-22 від 28.02.2022, які укладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дубенська аграрна компанія", а також Договору про надання поручительських послуг від 13.09.2021, який укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" та ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
8.69. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.70. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.71. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.72. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.73. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.74. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.75. Заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними.
8.76. Висновок суду першої інстанції про відмову у позові є обґрунтованим та правомірним.
8.77. Скаржник/позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.78. Оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.79 З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у даній справі не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.80. За таких обставин апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) (вх.№2/25 від 01.01.2025) слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.12.2024 у справі №918/822/23(918/873/24) апелянт сплатив судовий збір у розмірі 21891,60 грн. гідно платіжної інструкції №2807117224 від 20.01.2025.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Евервелле" (PLC EVERWELLE/(OU Everwelle) від 31.12.24р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 03 грудня 2024 року у справі №918/822/23(918/873/24) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/822/23(918/873/24) повернути Господарському суду Рівненської області.
Повна постанова складена "20" березня 2025 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Миханюк М.В.