Справа № 727/5282/24
Провадження № 1-кп/727/12/25
20 березня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 ,
представників Ювенальної поліції - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
психологів - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
представника служби у справах дітей - ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024262020001250 від 20.03.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, учня 8 класу Чернівецької гімназії №20, раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, учня 8 класу Чернівецької гімназії №18, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 186 КК України,
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 16.03.2024, о 19 год. 00 хв., за попередньою змовою між собою, групою осіб, в умовах воєнного стану, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 5/7, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного особистого збагачення, вчинили закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого ОСОБА_4 , за наступних обставин.
У невстановлений в ході досудового розслідування час обвинувачені домовились заволодіти чужим майном, а саме: мобільним телефоном «Apple iPhone», завчасно спланувавши та обумовивши між собою всі деталі вчинення ними цього злочину, та, керуючись цією ж метою, попросили незнайому жінку купити їм в торгівельному центрі «Майдан» по вул. Героїв Майдану, 71, в м.Чернівці газовий балон сльозогінної та дратівливої дії в магазині «Легіон».
16.03.2024, о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшли у приміщення магазину«Real Phone» за адресою: м. Чернівці, вул. Ентузіастів, 5/7. ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_4 , який здійснював торгівлю у цьому магазині, з проханням показати йому мобільні телефони: марки «Apple iPhone», моделі 14 Pro Max. (A2894 Silver), 512 Gb, IMEl: 1 НОМЕР_1 IMEI: НОМЕР_2 , вартістю згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи N?CE-19/126-24/3433-13 від 22.03.2024 року 42591 грн. та марки «Apple iPhone», моделі «14 Pro Max Deep Purple» 512 Gb, IMEI: НОМЕР_3 IMEL: 2 НОМЕР_10, вартістю згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи N?CE-19/126-24/3434-ТВ від 25.03.2024 року 46420 грн.
Надалі ОСОБА_6 відволікав потерпілого, а ОСОБА_5 розпилив останньому в обличчя газ з раніше придбаного ними газового балону, після чого, скористувавшись дезорієнтуванням внаслідок таких дій ОСОБА_4 , обвинувачені вибігли з зазначеними вище телефонами з магазину, проте, ОСОБА_5 потерпілому вдалося зупинити.
Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав суду, що вони з ОСОБА_6 домовилися за два місяці до події злочину пограбувати магазин з технікою, а саме: заволодіти мобільними телефонами, для чого за день попросили незнайому жінку купити їм газовий балончик. 16.03.2024 року вони зайшли у такий магазин та попросили показати їм два мобільних телефона. Поки ОСОБА_6 відволікав таким чином продавця, він розпилив газ останньому в обличчя, після чого ОСОБА_6 одразу вибіг. Він також намагався втекти, але ОСОБА_4 затримав його та забрав телефони. Про вчинене шкодує, обіцяє виправити свою поведінку та більше не вчиняти правопорушень, просив не карати суворо.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні також свою вину повністю визнав та надав суду показання, які є повністю аналогічними показанням обвинуваченого ОСОБА_5 . При цьому зазначив, що він щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати, обіцяє виправитись та у подальшому не скоювати жодних правопорушень.
Показання обвинувачених в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо їх правдивості.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачені повністю визнали свою вину у вчинення інкримінованого їм злочину, проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють їх зміст та за відсутністю сумнівів у добровільності такої позиції. Окрім того, учасникам судового провадження було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку з викладеним суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і вони повинні нести кримінальну відповідальність за скоєне.
Дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 186 КК України, як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують, у відповідності до положень статей 66, 67 КК України.
Відповідно до положень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченим суд, керуючись положеннями статтей 50, 65-68 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, який є тяжким, а також - ступінь тяжкості вчиненого кожним з обвинувачених діяння, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких це кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, а саме те, що злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від їх волі.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує думку прокурора, яка просила призначити обвинуваченим покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинувачених та не має до них будь-яких претензій, особи винних, які злочин скоїли у неповнолітньому віці, вину свою повністю визнали та щиро розкаялися, характеризуються посередньо, навчаються в гімназії, на медичних обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебувають, є осудними, дані досудових доповідей, згідно з якими ризик вчинення ними повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, а їх виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, а також звичайні побутові умови, в яких обвинувачені зростають, стан їх здоров'я та рівень розвитку, те, що ОСОБА_6 виховується в неповній сім'ї, а сім'ю ОСОБА_5 внесено до бази даних сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, можливість контролю за їх поведінкою з боку дорослих членів сім'ї, соціально-психологічні риси, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності та, аналізуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, приходить до переконання про можливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства.
Крім того, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: вчинення кримінального правопорушення неповнолітніми, їх щирого каяття та сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання, кількості епізодів злочинної діяльності (один), даних про особу неповнолітніх обвинувачених, їх віку, умов життя та виховання, впливу дорослих, рівня розвитку, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання із застосуванням статті 69 КК України, а саме: перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.186 КК України, у виді пробаційного нагляду, який полягає в обмеженні прав і свобод засуджених, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
На думку суду, саме такий вид покарання, з урахуванням усіх встановлених судом обставин в їх сукупності, є необхідним та буде справедливим і достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.
Згідно до ст. 101 КК України, пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59-1 цього Кодексу.Пробаційний нагляд стосовно неповнолітніх призначається на строк від одного до двох років.
Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
За нормами ч.2 ст. 59 -1 КК України суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Згідно ч.3 ст. 59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду інші обов'язки, в тому числі виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
За приписами ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
За правилами ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками
Обов'язок батьків відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Відтак, з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 необхідно стягнути на користь держави 6058,24 грн. документально підтверджених витрат на проведення експертиз у даному кримінальному провадженні в рівних частинах , а в разі відсутності у них коштів для відшкодування цих витрат, стягнути їх із законних представників обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 до досягнення обвинуваченими повноліття.
Запобіжні заходи до неповнолітніх обвинувачених не застосовувалися і підстав для їх застосування на даний час суд не вбачає .
Цивільний позов не заявлено.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 59-1, 101, 103 КК України, ст.ст. 368-371, 374, 615 ч.15 КПК України, суд
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців
Відповідно до п.1,2,3 ч. 2, п.4 ч.3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 , ОСОБА_5 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засуджених на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Попередити ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду настає відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України, яка передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років.
Стягнути з неповнолітніх ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у рівних частинах на користь держависудові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз та судової комп'ютерно-технічної експертизи, у загальному їх розмірі 6058 грн.24 коп., тобто по 3029,12 грн. з кожного (т.1, а.к.п. 37, т.1 а.к.п. 48, т.2 , а.к.п. 13), а в разі відсутності у них доходу або майна, достатнього для відшкодування судових витрат, стягнення проводити в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі коштів до досягнення повноліття з їх законних представників: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 з припиненням цього обов'язку матерів по досягненню засудженими повноліття, або з часу, коли ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (до досягнення повноліття) стануть власниками майна, достатнього для відшкодування цих витрат.
Речові докази:
- DVD диск з відеозаписом, з приміщення кав'ярні, що за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.к.п.81-82) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- DVD диск з відеозаписом, з приміщення кав'ярні, що за адресою: АДРЕСА_3 (т.1, а.к.п.107-108) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- 113 аркушів паперу, на яких зображена переписка (скріншоти) із мережі "Вайбер", між абонентом " ОСОБА_17 " номер телефону НОМЕР_4 та абонентом " ОСОБА_18 " номер телефону НОМЕР_5 (т.1 , а.к.п. 295) - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Apple iPhone», модель «14 Про мах», А2894, 512GB, білого кольору IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_6 , серійний номер НОМЕР_7 та мобільний телефон марки «Apple iPhone», модель «14 Про мах», НОМЕР_8 , 512GB, фіолетового кольору IMEI 1: НОМЕР_9 , IMEI 2: НОМЕР_10 , серійний номер НОМЕР_11 (т.2, а.к.п.6) - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_4 , за належністю;
- мобільний телефон марки "Samsung", модель «Galaxy s7 active», чорного кольору IMEI 1: НОМЕР_12 , серійний номер НОМЕР_13 (т.2, а.к.п.22) - вважати повернутим обвинуваченому ОСОБА_5 , за належністю;
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Копія вироку суду після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченим та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1