Єдиний унікальний номер 722/423/25
Номер провадження 2-а/722/19/25
21 березня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Унгуряна С.В.
секретаря Ткач Н.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,-
Адвокат Ладан А.І., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення №172 від 27.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
На обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що 22.01.2025 року працівниками патрульної поліції здійснено перевірку документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 та повідомлено, що з 28.12.2024 року він перебуває у розшуку внаслідок порушення мобілізаційного законодавства, в результаті чого його доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування обставин.
22.01.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ДРТЦК №172 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
27.01.2025 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову №172 за справою про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн.
Вважає, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вважає вищевказану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, ОСОБА_1 з 06.06.2018 року перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , а тому вже на момент складання протоколу відповідач володів достатньою вичерпною інформацією відносно військовозобов'язаного ОСОБА_1 , зокрема його обліковими даними, які не були змінені впродовж всього часу перебування на військовому обліку.
В той же час жодних повісток чи розпоряджень від територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогою прибути до відділу для уточнення облікових даних чи проходження військово -лікарської комісії на адресу ОСОБА_1 не надходило, а тому йому не відомо за яких обставин він перебував у розшуку.
Крім цього, зазначала, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, уповноваженим працівником відповідача не долучено доказів неможливості отримання відповідачем, як підрозділом Міністерства оборони України, персональних даних відносно ОСОБА_1 .
Також, в протоколі відсутні дані про свідків, окрім того ОСОБА_1 особисто надавалися пояснення по суті справи, які не внесені до даного протоколу, а це свідчить про те, що обставини наведені у протоколі не встановлені, а сам протокол складений з порушенням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції №3 від 01.01.2024 року, затвердженої Наказом Міністерства оборони України.
27.01.2025 року ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення, де фактично відбувся її розгляд не керівником відділу, а юристом даної установи, остання маючи з ним розмову, не взяла до уваги його заперечення по даній справі та повідомила, що постанова по справі буде направлена поштою без зазначення результатів розгляду адміністративного правопорушення.
При цьому, прізвище посадової особи, яка розглядає справу, оголошено не було, жодні права, які ОСОБА_1 має під час розгляду справи не оголошено, докази, які є в матеріалах справи на підтвердження його вини не досліджувалися, пояснення позивача у постанові не відображені, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП, а також порушено вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП.
Більше того, керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зазначений в постанові як посадова особа, що розглянула справу, до ОСОБА_1 не виходив, справу не розглядав та оскаржувану постанову не виносив. Тобто, справа щодо позивача уповноваженою особою не розглядалася, а оскаржувана постанова винесена без присутності позивача, без її оголошення за результатами розгляду справи та фактично без виклику позивача на її розгляд.
Крім цього, вказувала на те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не враховано та не застосовано ту обставину, що відповідно до примітки ст. 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Вважає, що з наведених підстав адміністративне стягнення не мало б застосовуватися, а справа підлягала закриттю, оскільки у відповідача була можливість отримати персональні дані про позивача шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних держателя (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, окрім того, що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Враховуючи викладене просила визнати протиправною та скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення №172 від 27.01.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20.02.2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
03.03.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив у задоволені позову відмовити.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлялося.
У зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Судом встановлено, що 22.01.2025 року старшим офіцером відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 складено протокол серії ДРТЦК №172 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за те, що він всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не оновив облікові дані у будь - який спосіб та не прибув у визначений законодавством термін, а саме від 18.05.2024 року по 17.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оновлення облікових даних, чим порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1 абзацу 1 та абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.10-1 додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого поставною КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 із змінами від 18.05.2024 року.
27.01.2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 №172 ОСОБА_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 17000 грн. за те, що він, будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений 60-денний строк з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації, не уточнив свої персональні дані, а саме дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти (за наявності), чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період.
Копію оскаржуваної постанови було отримано позивачем ОСОБА_1 08.02.2025 року, що підтверджується копією поштового конверта та трекенгом відстеження поштового відправлення.
Із Витягу з реєстру територіальної громади від 13.02.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , починаючи із 23.06.2004 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та станом на час складення протоколу про адміністративне правопорушення місце реєстрації не змінював.
Згідно тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 05.11.2018 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 (на даний час ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку з 06.06.2018 року до 03.02.2025 року як непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, а з 03.02.2025 року до ТЦК, ВВНЗ частин забезпечення.
Як встановлено ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз.2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 4 пункту 1 частини ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ 1) під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Разом з тим, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у визначений 60-денний строк з дня набрання чинності Указу Президента України про оголошення мобілізації не уточнив свої персональні дані, а саме дані про місце проживання та номер телефону, адресу електронної пошти (за наявності), чим порушив вимоги абз. 2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст. 17 Закону України «Про оборону України».
Тоді як в протоколі про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 вказано, що ОСОБА_1 не оновив військово-облікові дані протягом 60 днів, чим порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1 абзацу 1 та абзацу 5 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п.10-1 додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого поставною КМУ від 30 грудня 2022 року №1487 із змінами від 18.05.2024 року.
Отже, при винесені оскаржуваної постанови відповідач вийшов за межі зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення від 22.01.2025 року обвинувачення ОСОБА_1 .
При цьому в матеріалах справи відсутні дані, що позивач отримав повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як це передбачено ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою встановлено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Крім того, в оскаржуваній постанові не зазначено доказів, що відповідач, як Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не мав можливості отримати персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскільки відповідно до примітки до ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №172 від 27.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити.
Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на викладені вимоги закону, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 139, 229, 241-246, 250, 255, 271-272, 286, 292-293, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Постанову №172 за справою про адміністративне правопорушення від 27.01.2025 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя С.В.Унгурян