Єдиний унікальний номер 725/2193/25
Номер провадження 2-н/725/449/25
20.03.2025 року м.Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Федіна А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -
У березні 2025 року заявник звернувся до суду з вище вказаною заявою та просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за природний газ в сумі 960,32 грн. за період з травня 2022 року по січень 2025 року за адресою побутового споживання - АДРЕСА_1 та судовий збір.
Як вбачається зі змісту заяви заявник просить стягнути з боржника вказану заборгованість за наданні ним послуги, оскільки вважає, що між сторонами виникли фактичні договірні відносини, які підтверджуються фактом споживання ОСОБА_1 природного газу за адресою АДРЕСА_1 , а також фактом належності вказаного житла останньому на підставі договору купівлі-продажу від 02.08.2016 року.
Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Згідно ч. 7 ст. 165 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відповіді № 1212668 від 19.03.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 26.11.2018 року значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 , яка є відмінною від адреси за якою заявник надає послуги постачання газу побутовому споживачу.
Враховуючи те, що боржник не зареєстрований за адресою за якою надаються послуги заявником, матеріали заяви не містять аатувальних даних щодо належності йому квартири за адресою АДРЕСА_1 , оскільки долучений до матеріалів справи договір дарування датований 02.08.2016 року, заява про приєднання до умов договору постачання датована 09.06.2023 року, розмір заборгованості згідно заявлених вимог за період з травня 2022 року по січень 2025 року, а боржник зареєстрований за іншою адресою з 26.11.2018 року, у зв'язку з чим заява не містить посилань на докази, які б підтверджували наявність порушеного права заявника саме з боку боржника, а також документів, що підтверджують виникнення права вимоги заявника саме до ОСОБА_1 за споживання газу за адресою АДРЕСА_1 за період з травня 2022 року по січень 2025 року.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» зазначив, що рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента
Таким чином, вказані вище обставини, які є предметом доказування у даній справі, мають бути встановленні на засадах рівності та змагальності сторін, а тому заявлені ТзОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» вимоги не можуть бути вирішені у наказному провадженні.
У відповідності до вимог п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.4,19,27, 160-166, 186,258,260,353,354 ЦПК України, -
Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу за вимогами про стягнення заборгованості за адресою АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9, частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна