Справа № 635/1778/25
Провадження № 1-кп/635/883/2025
20 березня 2025 року с-ще Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
на розгляді суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному № 62025170020001001 від 28 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Захисник не заперечував проти призначення судового розгляду даного кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання встановив наступне.
10 березня 2025 року в провадження Харківського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020001001 від 28 січня 2025 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 березня 2025 року вказана справа розподілена до провадження судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 березня 2025 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
Вищезазначене кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області.
Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п. п.1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Підстав для здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Отже, суд вважає, що вищезазначене кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні даного суду.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, зважаючи на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на теперішній час не перестали існувати.
Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом обрання застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , не заперечувала проти продовження строку тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників провадження, суд вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 30 січня 2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30 березня 2025 року та визначено заставу у розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 151 400 гривень.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами ст.178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, прокурор звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п .п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з урахуванням конкретних обставин справи, характеру та обставин вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, як воно сформульоване стороною обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, який на даний час є військовослужбовцем, наразі обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до умисного тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, суд вважає, що останній може переховуватись від суду з огляду на суворість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його виним, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.
Суд зазначає, що тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Крім того, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, суд вважає, що перебуваючи на свободі ОСОБА_7 може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків, які на даний час судом не допитані.
Також, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків передбачених п. п. 2, 4 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки жодних доказів наявності вказаних ризиків, на даному етапі кримінального провадження, суду не надано.
Проте, зважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 доведені прокурором та продовжують існувати. Існування вказаних ризиків виправдовує тримання особи під вартою, а також свідчить про неможливість їх запобіганню шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у тому числі домашнього арешту, тому суд вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.
Отже, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178 КПК України, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривеньпідлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199, 314 - 317 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту № 62025170020001001 від 28 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на 28 березня 2025 року на 12 годину 00 хвилин.
Справу розглядати одноособово судом у складі одного судді у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Роз'яснити учасникам кримінального провадження, що вони мають право після призначення справи до розгляду ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення мають право робити з матеріалів виписки та копії.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів - до 18 травня 2025 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим ОСОБА_4 так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 20.03.2025 у справі №635/1778/25 (провадження №1-кп/635/883/25) відносно ОСОБА_4 .
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_8 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки строком до 18 травня 2025 року: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; щоденно, у робочий час, прибувати до визначеною керівництвом військової частини НОМЕР_1 службової особи для здійснення контролю за виконанням обов'язків обвинуваченого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.
Строк дії ухвали встановити до 18 травня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 21 березня 2025 року
Суддя ОСОБА_1